- •Методичні вказівки
- •4.1. Перелік основних термінів , параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •Зміст теми: спадкові і природжені нефропатії Визначення поняття та термінологія
- •Малі аномалії
- •Гіперактивність симпатичної системи
- •Вторинна гіпероксалурія
- •Синдром щипців для коління горіхів (nutcrackers syndrome)
- •Хвороби сімейного генезу з віддаленим несприятливим прогнозом
- •Протокол лікування дітей з інфекціями сечової системи і тубулоінтерстиційним нефритом
- •Пн вважається гострим при тривалості його перебігу до 3 місяців. При хронічному пн можливий розвиток хронічної ниркової недостатності, тому в діагнозі вказується стадія хзн.
- •3.1. Цистит (рівень доказовості 1)
- •3.2. Пієлонефрит (рівні доказовості 1,2)
- •3.2.1. Лабораторні критерії:
- •3.2.2.Основні можливі клінічні прояви (рівень доказовості 2,3)
- •3.3. Безсимптомна бактеріурія
- •4. Стандарти лабораторних досліджень ісс і ін
- •4.1. Лабораторні дослідження
- •4.2. Інструментальні дослідження
- •Б. Допоміжні (рівень доказовості 2,3):
- •5.1.1. Лікування циститу (категорії а,в)
- •5.1.2. Лікування безсимптомної бактеріурії:
- •5.2. Лікування пієлонефриту
- •5.2.1.Антибактеріальна терапія (категорія а)
- •5.2.2. Посиндромна терапія (категорія в).
- •5.2.3.Додаткові умови: (Режим фізичного навантаження)
- •5.2.4. Дієтотерапія
- •5.2.5. Вживання рідини
- •5.2.6. Лікування вакцинами.
- •5.3. Інші ситуації.
- •7. Побічна дія та ускладнення терапії, їх корекція.
- •9. Реабілітаційні заходи, диспансеризація
- •Таблиця 2 Критерії активності пієлонефриту в дітей
- •Дисметаболічні нефропатії у дітей
- •5. Матеріали для самоконтролю:
- •5.1. Тестові завдання:
- •Література.
Методичні вказівки
ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО (СЕМІНАРСЬКОГО) ЗАНЯТТЯ
Навчальна дисципліна |
Педіатрія |
Модуль№5 |
|
Змістовий модуль №4 |
|
Тема заняття № 22 |
Диференційна діагностика сечового синдрому. Дисметаболічні нефропатії, інтерстиціальний нефрит. Тубулопатії. |
Курс |
6 |
Факультет |
Медичний №2 |
Актуальність теми.
Природжені захворювання нирок це група нефропатій, які з’являються з моменту народження дитини внаслідок порушень процесів ембріогенезу. Спадкові хвороби нирок визначаються як захворювання нирок, що обумовлені наявністю дефективних груп генів, гену чи його структури. Разом з тим «клінічне диференціювання вроджених та спадкових захворювань нирок у багатьох випадках умовне; термін «природжене» підкреслює лише відсутність чітких даних про спадковість захворювання, наявність патології з моменту народження дитини».
Таким чином, термінологічно визначити спадковість чи природженість ниркового процесу не є коректним. Технічні діагностичні можливості, удосконалення генетичних карт та фенотип хворого можуть сьогодні свідчити про вродженість, а завтра – про спадковість нефропатії. З практичної точки зору, можливо, доцільно користуватись термінами «аномалії розвитку», «дисплазії нирок», «вроджені захворювання нирок», «генетично детерміновані нефропатії» та визначати генетичні фактори, які впливають на ступінь клінічних проявів і перебіг захворювання.
Актуальність діагностики та активного спостереження за вродженими станами в нефрології обумовлена їх потенційною можливістю до розвитку ХНН. Остання формується в різні періоди життя хворого, що залежить від ступеню морфо функціональних змін в нирках.
Конкретні цілі:
1.1 Визначити різні клінічні варіанти та ускладнення при дизметаболічних нефропатіях та інтерстиціальному нефриті,спадкових тубулопатіях ( фосфат діабеті, синдромі Дебре – де Тоні – Фанконі нирковому нецукровому діабеті, нирковому тубулярному ацидозі).
1.2 Планувати обстеження хворої дитини та інтерпретувати отримані результати при дизметаболічних нефропатіях та інтерстиціальному нефриті,спадкових тубулопатіях (фосфат діабеті, синдромі Дебре – де Тоні – Фанконі нирковому нецукровому діабеті, нирковому тубулярному ацидозі).
1.3 Проводити диференційну діагностику та ставити попередній клінічний діагноз при дизметаболічних нефропатіях та інтерстиціальному нефриті,спадкових тубулопатіях (фосфат діабеті, синдромі Дебре – де Тоні – Фанконі нирковому нецукровому діабеті, нирковому тубулярному ацидозі).
1.4 Визначити тактику ведення хворого при дизметаболічних нефропатіях та інтерстиціальному нефриті,спадкових тубулопатіях ( фосфат діабеті, синдромі Дебре – де Тоні – Фанконі нирковому нецукровому діабеті, нирковому тубулярному ацидозі).
1.5 Ставити діагноз та надавати екстрену допомогу при невідкладних станах зумовлених дизметаболічними нефропатіями та інтерстиціальним нефритом,спадковими тубулопатіями (фосфат діабеті, синдромі Дебре – де Тоні – Фанконі нирковому нецукровому діабеті, нирковому тубулярному ацидозі).
1.6 Демонструвати вміння ведення медичної документації хворих дітей при невідкладних станах зумовлених дизметаболічними нефропатіями та інтерстиціальному нефриті,спадкових тубулопатіях (фосфат діабеті, синдромі Дебре – де Тоні – Фанконі нирковому нецукровому діабеті, нирковому тубулярному ацидозі).
Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
Назви попередніх дисциплін |
Отримані навички |
|
Збирати анамнез у хворих з , проводити об’єктивне обстеження дитини. |
|
Уміння вибирати найбільш інформативні методи лабораторного обстеження, давати клінічну інтерпретацію отриманих результатів. |
|
Оцінювати функціональний стан нирок. |
|
Визначити морфологічний субстрат при дизметаболічних нефропатіях, спадкових тубулопатіях (фосфат-діабеті, синдромі Дебре-де Тоні-Фанконі, нирковому нецукровому діабеті, нирковому тубулярному ацидозі). |
|
Написати клінічну історію хвороби |
|
Визначити основні групи лікарських засобів, що застосовуються для лікування дизметаболічних нефропатіях, спадкових тубулопатіях (фосфат-діабеті, синдромі Дебре-де Тоні-Фанконі, нирковому нецукровому діабеті, нирковому тубулярному ацидозі). |
Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.