
- •Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
- •Зміст теми:
- •Інструментальні методи
- •Лікування рахіту
- •Методи лікування
- •Лікувальне призначення вітаміну d
- •Критерії ефективності лікування
- •Профілактичне призначення вітаміну d3 дітям раннього віку та вагітним жінкам
- •Шифр е 43 – Важка білково-енергетична недостатність не уточнена
- •I. Визначення
- •II. Критерії діагностики
- •Мета лікування
- •Диспансерний нагляд
- •А. Тести:
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
Какую работу нужно написать?
Критерії ефективності лікування
— зменшення та усунення основних клінічних проявів хвороби;
- нормалізація рівня кальцію та фосфору, зниження активності лужної фосфатази у сироватці крові.
Солі кальцію (кальція лактат, кальція фосфат, кальція хлорид, кальція цитрат, кальція гліцерофосфат та інші) призначають на протязі 2-3 тижнів тільки при рахіті у недоношених дітей, при кальційпенічному варіанті рахіту. За відсутності ефекту лікування необхідно уточнення діагнозу і виключення рахітоподібних захворювань.
Профілактика На сьогодні під профілактикою вітаміном D розуміють не тільки запобігання клінічному рахіту, але й підтримання оптимального сироваткового рівня 25(ОН)Е) для уникнення недостатності вітаміну D. Нормальні значення 25(ОН)Б є необхідними для досягнення пікової кісткової маси та запобігання небажаних наслідків недостатності вітаміну Р. Профілактична доза вітамінуD, яка здатна забезпечити оптимальний рівень сироваткового 25(ОН)0, повинна бути в межах від 400 до 1000 МО/добу. З метою запобігання рахіту в ранньому віці рекомендовано прийом вітаміну Б у дозі 2000 МО/добу жінкам у третьому триместрі вагітності, які недостатньо перебувають під впливом сонячних променів або мають високий ризик недостатності вітаміну D. Майбутнім мамам корисні тривалі прогулянки на свіжому повітрі, раціональне харчування і курси прийому вітамінно-мінеральних комплексів для вагітних. Профілактика продовжується і після народження, протягом перших трьох років життя малюка. Особливу увагу приділяють дітям недоношеним, ослабленим і тим, хто народився в осінньо-зимово-весняний період. Необхідне правильне харчування, тривалі прогулянки, масаж і лікувальна гімнастика. Так як у дітей з проявами рахіту відзначаються проблеми фосфорно-кальцієвого та вітамінного (не тільки вітаміну D, але й вітамінів А, С, групи В) обміну, важливо вчасно вводити пригодовування: овочеві та фруктові пюре, соки, каші, м'ясо, сир. У якості першого пригодовування дітям, що страждають рахітом, рекомендується овочеве пюре (з 4-6 місяців життя) з наступним додаванням до нього яєчного жовтка у 7-8 місяців. Пюре багате на кальцій, фосфор, вітаміни і мікроелементи. Поповнення раціону кашами, сиром, м'ясом допоможе забезпечити достатнє надходження в організм дитини повноцінних білків.
Профілактичне призначення вітаміну d3 дітям раннього віку та вагітним жінкам
(Протокол лікування та профілактики рахіту №9 від 10.01.2005 року).
|
Термін початку |
Добова доза вітаміну D3 |
Тривалість прийому вітаміну D3 | ||||
Групи жінок та дітей |
специфічної профілактики |
|
| ||||
1 |
2 |
3 |
4 | ||||
Актенатальна профілактика рахіту | |||||||
Здорові вагітні |
3 28 - 32 тижня вагітності |
500 МО |
Щоденно протягом 6-8 тижнів | ||||
Вагітні з груп ризику (гестози, цукровий діабет, ревматизм, гіпертонічна хвороба, хронічні хвороби печінки, нирок, клінічні ознаки гіпокальціємії і порушень мінекралізації кісткової тканини). |
3 28 - 32 тижня вагітності |
1000-2000 МО |
Щоденно протягом 8 тижнів | ||||
|
|
|
| ||||
Постнатальна профілактика рахіту | |||||||
|
На 2-му місяці життя |
500 МО |
Щоденно протягом 3-х років за виключенням 3-х літніх місяців (курсова доза на рік -180000 МО) або | ||||
Доношені здорові діти |
|
|
| ||||
|
На 2-му, 6-му, 10-му місяцях життя |
2000 МО • |
Щоденно протягом 30 днів У подальшому до 3-х річного віку по 2 - 3 курси на рік з інтервалами між ними у 3 місяці (курсова доза нарік - 180000 МО) | ||||
Доношені діти з груп ризику по рахіту: діти, які народились у жінок з акушерською та хронічною екстрагенітальною патологією; діти, що страждають синдромом мальабсорбації. |
На 2-З тижнях життя або |
Залежно від стану дитини та умов життя 500 - 1000 МО або |
Щоденно до досягнення 3-х річного віку за виключенням літніх місяців | ||||
Діти із природженою патологією гепатобіліарної системи, з двійні та від повторних пологів з малими проміжками часу між ними, а також діти на ранньому штучному вигодовуванні. |
На 2-3 тижнях життя |
1000-2000 МО |
Щоденно протягом 30 днів. У подальшому до 3-річного віку по 2 - 3 курси на рік з інтервалами між ними не менш ніж 3 місяці | ||||
і на 6-му, 10-му місяцях життя |
2000 МО | ||||||
Діти раннього віку, що часто хворіють. |
|
4000 МО |
Щоденно протягом 30 днів. У подальшому 2-3 курси на рік по 2000 МО протягом 30 днів. | ||||
Діти, які тривалий час отримують протисудомну терапію (фенобарбітал, седуксен, дифенін) або кортикостероїди, гепарин. |
|
4000 МО |
Щоденно протягом 30 - 45 днів. У подальшому по 2 - З курси на рік з інтервалами між ними не менш ніж З місяці. | ||||
Доношені діти з груп ризику по рахіту, які народились з клінічними симптомами природженого рахіту та недостатньою мінералізацією кісткової тканини. |
З 10-го дня життя |
2000 МО |
Щоденно протягом ЗО - 45 днів. У подальшому по 3 курси на рік (30 днів кожний) з інтервалами між ними не менш ніж 3 місяці. | ||||
Недоношені діти І ступеня |
З 10- 14-го дня життя |
500 – 1000 МО |
Щоденно протягом першого півріччя життя. У подальшому по 2000 МО на добу протягом місяця 2 -З рази на рік з інтервалами між ними 3-4 місяці. | ||||
Недоношені діти II та III ступеня. |
З 10-20-го дня життя (після установлення ентерального харчування) |
1000-2000 МО |
Див. попередній пункт. |
Треба дуже ретельно оцінювати результати проведення профілактики, тому що неадекватна доза, збільшення дози вітаміну Д може привести до гіпервітамінозу. Для цього проводити контроль проби Сулковича на виявлення наростаючої кальциурії, яка є показом для зменшення дози вітаміну Д, або його відміни.
Дітям із малим розміром малого тім'ячка, або його раннім закриттям призначати профілактичну дозу вітаміну Д потрібно в більш пізній період життя (після 3 місяців).
Прогноз при рахіті залежить від ступеня важкості, своєчасності діагностики та комплексу лікувальних призначень. В тяжких випадках рахіт може привести до важких деформацій скелету, які можуть зберігатися все життя. Проведення профілактичних щеплень не протипоказане. Прогноз для життя сприятливий.
Диспансерне спостереження. Діти, які перенесли середній та важкий ступінь тяжкості рахіту, повинні спостерігатися в диспансерній групі 3 та більше років.
Протокол
лікування дітей з недостатністю харчування