Інструментальні методи

Рентгенологічні прояви рахіту обмежуються дистальною ліктьовою ді­лянкою у немовлят та метафізами колінних суглобів у старших дітей. Спо­чатку спостерігається "просвітлена" лінія, яка є результатом утворення некальцифікованої ділянки між епіфізом і метафізом. У класичних випадках спостерігається збільшення метафізів, неправильність їхніх країв, щітко­подібний вигляд, увігнутість та загальна остеопенія.

Диференційна діагностика. Найбільш часто рахіт необхідно дифе­ренціювати із рахітоподібними захворюваннями (фосфат-діабет, синдром Дебре-де-Тоні-Фанконі, хондродистрофією, остеопатіями, змінами кістко­вої тканини при органічних захворюваннях ЦНС.

Лікування рахіту

Лікування рахіту обов'язково повинно бути комп­лексним - неспецифічним (правильно організований режим дня, прогу­лянки, тривале грудне вигодовування, правильне харчування, динамічний спосіб життя) та специфічним (медикаментозним). Як перший прикорм для дітей, що хворіють на рахіт, рекомендується овочеве пюре (з шести місяців) з подальшим додаванням до нього яєчного жовтка (з семи-восьми місяців). Слід обмежити кількість борошняних виробів, оскільки вони по­гіршують всмоктування кальцію в кишечнику. Специфічним лікуванням рахіту є призначення вітаміну D, а також препаратів кальцію і фосфору. Розрахувати дозування і тривалість прийому може тільки дитячий лікар. Неправильно підібране дозування може привести до гіпервітамінозу Б, що також є важким захворюванням.

Мета лікування (Протокол лікування та профілактики рахіту №9 від 10.01.2005 року) - усунення головних симптомів захворювання з боку кісткової, нервової та інших систем організму дитини, нормалізація по­казників фосфорно-кальцієвого обміну.

Методи лікування

Медикаментозні	Додаткові
	Дотримання режиму дня та санітарно-гігіенічного режиму Природне вигодовування, при неможливості - адаптовані замінники грудного молока Через 2 тижні від початку медикаментозного лікування - призначити ванни: сольові (для дітей малорухомих, пастозних), хвойні (переважно збудженим дітям), трав'яні (дітям з ексудативно-катаральним діатезом), загальний масаж, ЛФК.
Препарати вітаміну D3 Препарати кальцію, магнію, оротової кислоти, карнітину хлориду, АТФ, полівітаміни (Е, гр. В, С) - в вікових дозах.

Лікувальне призначення вітаміну d

	Добова доза вітаміну D	Тривалість прийому вітаміну D3
Діти хворі на рахіт різного ступеня тяжкості процесу.	Легкий ступінь - 2000 МО. Середньої важкості - 4000 МО. Важкий - 5000 МО.	Протягом 30 - 45 днів. У подальшому для попередження загострень та рецидивів хвороби по 2000 МО протягом 30 днів 2-3 рази на рік з інтервалами між ними не менш ніж 3 місяці до 3 - 5 річного віку.