А.3.1. Загальний алгоритм діагностики та диференційної діагностики
Діагностична програма:
1. Вимірювання АТ
2. Rо-графія органів грудної порожнини (в 2 проекціях)
3. Загальні аналізи крові та сечі
4. Біохімічне дослідження крові
5. Визначення групи крові, резус-фактора
6. ЕКГ
СКТ ОГК
При потребі:
7. Консультація суміжних спеціалістів – у разі виявлення супутньої патології
8. УЗД черевної, грудної порожнини (за відсутності шоку)
9. У разі виникнення легенево-плевральних ускладнень, виявлених завдяки динамічному рентген-контролю – діагностичний торакоцентез , торакоскопія, ФБС, рентгенконтрастні дослідження стравоходу та ШКТ.
А.3.2. Алгоритм лікування.
Невідкладна допомога при торакальній травмі.
Етап А + Б
• Звільнення потерпілого з-під травмуючого агента.
• Напівсидяче чи горизонтальне положення.
• Підтримка прохідності дихальних шляхів.
• При необхідності проведення серцево-легеневої реанімації за системою АВС.
• Адекватне знеболювання, ненаркотичні анальгетики (наркотичні пригнічуть дихання і кашльовий рефлекс), новокаїнові блокади.
• Забезпечення і підтримка прохідності верхніх дихальних шляхів (повітровід, за можливості – інтубація трахеї).
• Забезпечення інгаляції кисню за допомогою лицьової маски.
• Зупинка зовнішньої кровотечі.
• За наявності напруженого пневмотораксу зробити пункцію плевральної порожнини товстою голкою.
• За наявності закритого пневмотораксу перевести його у відкритий.
• Транспортування потерпілих, які знаходяться у свідомості, в положенні напівсидячи. Якщо дитина у коматозному стані – у положенні лежачи.
• Термінова доставка хворого в спеціалізований стаціонар.
Етап В
• Забезпечення адекватного дихання: підтримка вільної прохідності ВДШ (повітровід, інтубація трахеї).
• Оксигенотерапія, при необхідності ШВЛ.
• Адекватне знеболювання: нестероїдні протизапальні засоби, трамадол, вагосимпатична блокада за Вишневським; паравертебральна блокада, міжреберна лідокаїнова блокада.
• Покращання дренажної функції легень, муколітична терапія (аерозолі, лазолван), стимуляція кашлю – після адекватного знеболювання, санаційна бронхоскопія, діагностичні і лікувальні плевральні пункції; відновлення каркасності грудної клітки – металоостеосинтез, витяжіння за грудину.
• Забезпечення стабільного венозного доступу: катетеризація центральної вени, катетеризація периферичної вени.
• Катетеризація сечового міхура.
• Відновлення нормальних показників центральної, системної і периферичної гемодинаміки, реологічних властивостей крові (пентоксифілін, розчин гідроксиетилкрохмалю).
• Корекція водно-електролітних і кислотно-лужних порушень.
• Корекція крововтрати.
• Гемостатична терапія.
• При розвитку синдрому гострого ураження легень – проведення терапії, спрямованої на покращання реологічних властивостей крові і легеневої гемодинаміки.
• Профілактика гнійно-септичних ускладнень.
• Хірургічна корекція наслідків торакальної травми.
Після стабілізації стану -
8. Протизапальна і антибіотикотерапія., вітамінотерапія
9. Фізіотерапія.
10. Відхаркувальні засоби.
11. Розсмоктуюча, дегідратаційна терапія.
12. Застосування методів активної бронхолегеневої санації.