Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
2. Соц. дослідження-потемно.doc
Скачиваний:
71
Добавлен:
11.03.2016
Размер:
1.95 Mб
Скачать

Аналіз документів

Пшеничнюк

Аналіз документів у соціології

Аналіз документів - один із найпоширеніших методів збору соціологічної інформації, що за популярністю поступається лише опитуванню. Особливо часто цей метод використовується разом з іншими: опитуванням, спостереженням, експериментом.

У деяких галузях соціології, наприклад, промисловій, демо­графічній соціології, соціології масової комунікації, соціології праці, соціології міжнародних відносин та інших використан­ня цього методу для здобуття емпіричних знань є визначальним,

Метод аналізу документів - це сукупність методико-технічних процедур і прийомів для отримання емпіричної інфор­мації, вилученої з документальних джерел. Під документом у соціології розуміють спеціально створений людиною пред­мет для зберігання та передання інформації. Інформація може бути зафіксована за допомогою букв, цифр, стенографічних знаків, малюнків, фотографій, звукозапису тощо.

За способом технічних засобів фіксування розрізняють документи: письмові (рукописи й усі види друкованої про­дукції), іконографічні (відео-кіно-фотодокументи, картини, гравюри), фонетичні (розраховані на слухове сприйняття), електронні (пов'язані з використанням Інтернету).

Залежно від статусу документа виокремлюють:

офіційні документи - створені юридичними чи посадо­вими особами: урядові постанови, заяви, ділова кореспонден­ція, протоколи судових органів, фінансова звітність, плани, звіти тощо;

документи особистого походження матеріали, які містять біографічні відомості, офіційні матеріали, що за­свідчують особу їх власника, його права, обов'язки тощо.

Залежно від авторства документа вирізняють: • особистісні документи (листи, характеристики, мемуарні матеріали, щоденники, автобіографії);

безособистісні документи (архівні матеріали, дані преси, протоколи зборів).

Залежно від мотивації створення документів розрізняють:

спровоковані документи (відгуки на книгу; відгуки на кон­курс, оголошений в газеті або в електронних ЗМІ; шкільний твір);

неспровоковані (особисті документи, створені за ініціа­тивою самих авторів: листування, щоденники, звертання до органів управління).

Методи аналізу документів поділяються на неформалізовані (традиційні) та формалізовані (контент-аналіз).

Неформалізовані (традиційні) методи аналізу містять звичайне (через розуміння) сприйняття тексту та засновані на загальних логічних операціях: аналізі, синтезі, порівнянні, визначенні, оцінюванні, осмисленні. Недоліки цього методу: можливість суб'єктивізму, залежність від суб'єктивного світо­сприйняття дослідника, інтуїтивність отримання інформації, зміщення інформації внаслідок особливостей уваги, пам'яті тощо.

Формалізований (контент-аналіз) - це переведення в кількісні показники масової текстової інформації з наступним її статистичним опрацюванням. Він застосовується в тих випадках, коли виникає потреба в опрацюванні великих масивів документальних джерел, недосяжних для інтуїтив­ного аналізу. Суть методу полягає в переведенні в кількісні показники текстової інформації через пошук у текстах пев­них ознак, рис, властивостей.

Процедура контент-аналізу розпочинається з виділення смислових одиниць аналізу, що потім відшуковують у тек­стах і переводять у кількісні показники. Смисловими одини­цями можуть бути:

• поняття - наприклад, за частотою використання понять ("опозиція", "багатопартійність", "права людини", "громадян­ське суспільство" можна отримати знання, в якій мірі джерело інформації орієнтоване на демократію);

• судження, висловлені в реченнях, абзацах, фрагментах текстів, темах статей, назвах радіопередач, телешоу;

• імена історичних осіб, політиків, назви країн, держав­них інститутів;

• цілісна суспільна подія, офіційний документ, факт, випадок. Наступним кроком у здійсненні контент-аналізу є виділення одиниць рахування.

Одиниці рахування - це кількісна характеристика смисло­вої одиниці аналізу, що фіксує регулярність, з якою вживається в тексті смислова одиниця. Інколи смислові одиниці аналізу й одиниці рахування є тотожними.

Базові засади методу контент-аналізу були ґрунтовно роз­роблені американськими соціологами Т. Ласвелом і Б. Берельсоном - представниками Колумбійської школи в соціології.

Відомо, що в роки Другої світової війни американські соціо­логи на підставі проведеного контент-аналізу відкритої преси надали американському урядові практичні рекомендації щодо найбільш вдалого для США часового терміну відкриття другого фронту.

У сучасних умовах контент-аналіз широко використо­вується для вивчення преси, радіо, телебачення та підвищення ефективності їхнього впливу на індивідуальну й масову свідо­мість. Значні можливості має цей метод при вивченні проб­лем міжнародного життя, електоральних процесів у країні.

Метод контент-аналізу є засобом вивчення особистих до­кументів, листів населення до різних державних інституцій. Надзвичайно великі резерви цей метод виявляє в політичних дослідженнях при вивченні політичних програм партій, рухів, відеозаписів мітингів, зборів, з'їздів тощо. Створені сучасні комп'ютерні програми значно полегшують процес обробки інформації, отриманої методом контент-аналізу, надаючи їй форми, зручної для подальшого використання.

Городяненко