- •Тема 2. Соціологічний аналіз суспільства
- •1. Структурний аналіз суспільства як соціальної системи.
- •3. Соціологія про закони розвитку та типи суспільства
- •3.1. Сутність поняття «суспільство». Основні ознаки суспільства.
- •3.2. Суспільство як соціальна система.
- •5.1. Соціальна структура суспільства.
- •4.3. Суспільство як соціальна система
- •4.3.1. Методичні рекомендації до вивчення теми
- •2. Суспільство як соціальна система
- •2.1. Суспільство: сутність, типи, тенденції розвитку
- •Відмінності між доіндустріальним, індустріальним та постіндустріальним суспільствами
- •2.2. Соціальна структура і соціальна стратифікація суспільства
- •2. Основні віхи становлення суспільства
- •3. Основні компоненти суспільства як соціальної системи. Категорії соціальності суспільства
- •4. Суспільний соціальний прогрес: критерії та тенденції
- •Общество как объект социологии
- •10. Співвідношення понять «соціальна система» і «суспільство». Основні ознаки й підсистеми суспільства. Суспільство як соціокультурна система
5.1. Соціальна структура суспільства.
Соціальна структура суспільства є елементом соціальної системи.
Соціальна структура — це сукупність стійких, впорядкованих зв'язків між елементами соціальної системи, обумовлених розподілом і кооперацією праці, формами власності та діяльністю різноманітних соціальних спільностей.
Соціальна спільність — це сукупність індивідів, функціонально об'єднаних на певний час конкретними зв'язками та взаємодією. Прикладом соціальної спільності можуть бути молодь, студенти і т. д.
Різновидом соціальної спільності є соціальна група. Соціальна група — відносно стала кількість людей, пов'язаних між собою формою діяльності, спільністю інтересів, норм, цінностей.
Залежно від чисельності групи поділяються на:
великі — включають значну кількість людей, які між собою не взаємодіють (колектив підприємства);
малі — відносно невелика кількість людей, які безпосередньо пов'язані особистісними контактами; об'єднані спільними інтересами, цілями (студентська група), як правило, в малій групі є лідер.
В залежності від соціального статусу і способу утворення соціальні групи поділяються на:
формальні — організовані для реалізації певної задачі, цілі чи на основі спеціалізованої діяльності (студентська група);
неформальні — добровільне об'єднання людей на основі інтересів, симпатій ( компанія друзів).
Соціальну структуру також визначають як сукупність соціально-класових, соціально-демографічних, професійно-кваліфікаційних, територіальних, етнічних, конфесійних спільностей, пов'язаних відносно стійкими взаємовідносинами.
Соціально-класова структура суспільства — сукупність суспільних класів, певні їх зв'язки і відносини. Основу соціально-класової структури складають класи — великі соціальні спільності людей, що розрізняються за їх місцем в системі суспільного виробництва.1 Социология. Наука об обществе. Учебное пособие для студентов высших учебных заведений / Под ред. В.П.Андрущенко.— Харьков, 1996.— С.289.
Англійський соціолог Чарльз Бут (1840-1916) на1 основі поділу населення залежно від умов його існування (район проживання, прибуток, тип житла, кількість кімнат, наявність слуг) виділяв три суспільних класи: «вищий», «середній» і «нижчий». Таким розподілом користуються і сучасні соціологи.
Соціально-демографічна структура включає спільності, які виділяються за віком, статтю. Ці групи утворюються на основі соціально-демографічних ознак (молодь, пенсіонери, жінки і т. д.).
Професійно-кваліфікаційна структура суспільства включає спільності, що утворюються на основі професійної діяльності в різних галузях народного господарства. Чим більше видів виробничої діяльності, тим більше розрізняються професійні категорії (медики, педагоги, підприємці і т. п.).
Соціально-територіальна структура — обов'язковий компонент соціальної структури будь-якого суспільства. Територіальні спільності розподіляються за місцем проживання (жителі міста, жителі села, жителі певних регіонів).
Етнічні спільності — це спільності людей, об'єднаних за етнічною ознакою (народ, нація).
Конфесійні спільності — це групи людей, що утворюються на основі віросповідання, на основі належності до певної віри (християни, буддисти і т. п.).
Нестуля