Рекомендації по веденню вагітних групи високого ризику щодо розвитку пн у жіночій консультації:

- режим дня вагітної охоронний, сон не менше 8-10 годин (8 годин - нічний і не менше 1 -2 годин - денний), перебування на свіжому повітрі не менше 3-4 годин;

- повноцінне збалансоване харчування:

• білкове (яловичина, курятина, риба),

• вітамінізоване (свіжа зелень петрушки, салат);

• рослинна олія (1 ст. л. вранці в салат, кашу);

• свіжі овочі, фрукти (в тому числі курага, ізюм);

• взимку можна свіжозаморожені фрукти або сухофрукти (після попереднього розпарювання);

• рідини не більше 1 літра або 1,2 л за добу (бажано готувати концентровані компоти із сухофруктів, журавлиний морс);

• каші (корисні всі крупи, крім манної), особливо вівсяна;

• кисломолочні продукти (особливо ацидофільні) - ввечері 1 склянка кефіру або гарячого молока;

- ультразвуковий скринінг (обстеження всіх вагітних):

• до 16 тиж в І триместрі при першому зверненні в ж/к - для уточнення імплантації плідного яйця (низька), патології матки, діагностики двійні; виключення "порожнього" плодового яйця, вад розвитку, уточнення терміну вагітності;

• в 20-22 тиж - діагностика вад розвитку або затримки внутрішньоутробного росту плода, обумовлених генетичною патологією; встановлення місця плацентації (низька плацентація), локалізація плаценти на передній або задній стінці матки - для прогнозування можливості міграції плаценти; визначення локалізації плаценти стосовно рубця на матці (наприклад, після операції кесаревого розтину);

• в 28-З0 тиж (за показниками в групі ризику) - для діагностики ПН, предлежання плаценти, структури і розташування плаценти; уточнення процесу міграції плаценти для біометрії плода і плаценти;

• в 34-36 тиж (за показаннями - оцінка ефективності проведеної терапії);

- застосування кардіографії плода як методу оцінки стану плода в жіночій консультації (в кабінеті пренатальної діагностики).

Профілактичне лікування в жіночій консультації необхідно ропочинати з 20 тиж вагітності в групі ризику розвитку ПН:

- в І триместрі - но-шпа, свічки з папаверином;

- з 20 тиж - трентал, папаверин, вітамін Е, метіонін, аскорутин, теонікол, но-шпа, папаверин, корінь валеріани, вітамін В₆, глюкоза з аскорбіновою кислотою, кокарбоксилаза; санація піхви;

- з З0-32 тиж. при діагностиці ПН краще провести лікування в стаціонарі із застосуванням інфузійної терапії; в жіночій консультації лікування носить характер закріплюючого ефекту від стаціонарного лікування, препарати ті ж самі, принципи терапії також.

Одним з ефективних лікувальних заходів при ПН є плазмоферез. Основу його дії складають антиоксидантний і дезінтоксикаційний ефекти; покращення реологічних властивостей крові і мікроциркуляції, видалення циркулюючих імунних комплексів (Rh і АBО, вовчакового антикоагулянту (АВТ)).

Показання до застосування плазмоферезу: первинна і вторинна ПН із хронічним перебігом. Процедура проводиться на апараті Гемос ПФ-12.

Вид плазмоферезу - безупинний фільтраційний.

В комплекс підготовчих заходів входить визначення загального білка, білкових фракцій, гематокриту, розгорнутий аналіз крові з визначенням показників системи зсідання крові та антизгортальних компонентів; гормональні і імунологічні дослідження.

Безпосередньо перед плазмоферезом проводиться загальна гепаринізація.

Амбулаторне лікування проводиться з організацією в деяких випадках "стаціонару вдома" як тимчасового заходу, тому що в ІІ і ІІІ триместрах вагітності однією з частих причин розвитку ПН є поєднаний пізній гестоз. В цих випадках краще розпочинати лікування в стаціонарі з наступним продовженням її в умовах жіночої консультації (за умови правильної організації амбулаторного лікування і контролю за станом вагітної і плода, що розвивається). В 37 тижнів вагітності необхідна оцінка тазу вагітної, положення і предлежання плода, його можливої маси, проведення санації піхви і завчасна госпіталізація вагітної групи ризику в допологове відділення з метою підготовки до пологів.

Гіпоксія плода- це такий патологічний стан плода, що характеризується його кисневим голодуванням, при якому потреби плода, який росте, не задовольняються материнським організмом в повній мірі, підтверджений лабораторно шляхом вимірювання показників кислотно- основного обміну.

Класифікація

1) за типом: гіпоксична (недостатнє насичення крові киснем), 2) циркуляторна (достатнє насичення крові киснем, але порушене його надходження до тканин), 3) гемічна (порушене зв'язування кисню гемоглобіном або зниження кількості гемоглобіну в крові); 4) тканинна (недостатня здатність тканин засвоювати кисень).

2) за інтенсивністю: функціональна (супроводжується лише гемодинамічними змінами- тахікардія, підвищення АТ), метаболічна (зменшене постачання тканинами кисню призводить до оборотного порушення метаболізму), деструктивна (тяжка недостатність кисню викликає необоротні зміни в тканинах).

Хронічна гіпоксія плода буває компенсованою, субкомпенсованою та некомпенсованою. Згідно клінічних протоколів МОЗ України № 900 ,,Дистрес плода при вагітності та під час пологів” від 27. 12. 2006 року терміни ,,хронічна гіпоксія плода” та ,,гостра гіпоксія плода” не є клінічними, оскільки для діагностики цих станів у рутинній лікарській практиці не використовуються показники кисневого забезпечення плода (метаболічний ацидоз) та не застосовуються в наш час.