Бригадиренко В.В. Основи систематики комах

Об’єднує близько 3 800 видів із 6 ро-

дини

(Nosodendridae,

Dermestidae,

дин. На території України поширені 4 ро-

Bostrichidae та Anobiidae).

За зовнішньою будовою нагадують

Розвиток личинок відбувається в деревині,

короїдів. Тіло більшості видів циліндрич-

рідше в насінні рослин. Багато видів роди-

не, із паралельними, майже не розширени-

ни – шкідники деревини або виробів з неї,

ми до вершини надкрилами. Голова при-

окремі види шкодять запасам. У світовій

крита зверху передньоспинкою (рис. 49а).

фауні описано більше 700 видів. Більшість

Вусики дев’яти або десятичленикові, гре-

видів поширена в тропіках. На території

бінчасті або булавоподібні, із тричленико-

СНД поширено до 30 видів із 13 родів.

вою булавою. Лапки чотиричленикові.

Coleopteroidea, Coleoptera

Личинки білі, ниркоподібно зігнуті, укриті

Ходи звичайно заповнені буровим борош-

жовтими волосками, з великою головою й

ном і прокладаються вздовж волокон.

невеликими ногами. Жуки розвиваються

Шашіль

домовий

(Coelostethus

переважно на мертвій деревині, у будівлях

pertinax L.) – жук довжиною 4,5–5 мм, чо-

і виробах з деревини, у корі, шишках хвой-

рний або темно-бурий, матовий. Горбик

них, у грибах, деякі види в хлібних проду-

на передньоспинці спереду із серединною

ктах. У сучасному розумінні

родина

ямкою, задні кути її в плямах з жовтих во-

об’єднує колишні родини Ectrephidae,

лосків. Надкрила борозенчасті. Вид поши-

Gnostidae та Ptinidae. У світовій фауні опи-

рений по всій території України. Заселяє

сано близько 2 100 видів. У європейській

стіни й балки будівель з хвойних порід.

частині колишнього СРСР поширено біль-

Шкодить.

ше 100 видів із 32 родів.

(Аnоbium

Облудник-злодій (Ptinus fur L.,

Шашіль

мебльовий

рис. 49в, г) – жук 2–4 мм довжиною, бурий,

domesticum Geoffr.) – жук 3–4 мм довжи-

укритий світлими волосками. Передньос-

ною, чорно-бурий, у густих дрібних сірих

пинка з двома поздовжніми пучками жов-

волосинках. Передньоспинка ззаду з ви-

тих волосків. Надкрила з двома попере-

ступом, що вдається в голову, біля задньо-

чними білими плямами з лусочок. Личинка

го краю з поперечною ямкою, цілком при-

сірувато-біла, до 4,5 мм довжиною, з бу-

криває голову. Надкрила заокруглені, різко

рою головою й добре розвиненими щеле-

загинаються на черевце. Личинка до 5 мм

пами та грудними ногами. Вид поширений

завдовжки. Заселяє будівлі й вироби з де-

по всій території України. Зустрічається в

ревини як хвойних, так і листяних порід,

будинках і на складах, де живиться найріз-

найчастіше різні меблі, віконні й дверні

номанітнішими

речовинами:

хутровими

коробки, балки та інші частини приміщень.

виробами, харчовими продуктами, чучела-

ми звірів і птахів, колекціями комах тощо.

а

б

в

г

Для видів цієї серії характерний уко-

надродин жуків: Lymexyloidea, Cleroidea,

рочений період личинкового розвитку, ча-

Cucujoidea, Tenebrionoidea, Chrysomeloidea

стіше за все на поверхні субстрату, та від-

та Curculionoidea. Представники всіх цих

носно довге відкрите життя імаго. Серія

надродин поширені на території України.

об’єднує 6 найбільш еволюційно молодих

а

б

Родина клериди (пестряки, Cleridaе)

Середнього або малого розміру, яск-

Бджоложук звичайний (Trichodes

раво забарвлені жуки, що нагадують зов-

apiаrius L.) темно-синій, металічно-

нішнім виглядом мурашок і бджіл, з вели-

блискучий жук 10–16 мм довжиною. Над-

кою головою й одинадцятичлениковими

крила червоні, дві перев’язі й вершина чо-

пилчастими або булавоподібними вусика-

рні або темно-сині, у густих чорних волос-

ми. Надкрила опуклі, до кінця черевця

ках. Жуки відкладають яйця на квіти

розширені, укриті білими й чорними воло-

рослин. Личинки, що вийшли з яєць, чіп-

сками, перші звичайно утворюють пе-

ляються до бджіл та ос і так потрапляють у

рев’язі (рис. 50). Лапки п’ятичленикові.

їх гнізда. Личинка шкодить у вуликах свій-

Личинки довгі, плоскі, з грудними ногами,

ської бджоли, де пожирає личинок свого

червоні або рожеві. Більшість видів хижі і

хазяїна.

в імагінальній, і в личинковій фазі розвит-

Мурахожук (Thanasimus forimicarius

ку. Розвиваються за рахунок комах-

L., рис. 50а) – комаха 7–10 мм завдовжки.

шкідників, що населяють живі дерева та

Тіло знизу червоне. Голова, передній край

деревину, або ж у гніздах перетинчасток-

передньоспинки й надкрил чорні; основа

рилих. Окремі види – нектарофаги. У су-

надкрил червона, дві поперечні смуги на

часному розумінні родина включає

них білі. Жуки з травня до вересня зустрі-

Corynetidae та Korynetidae. Світова фауна

чаються на корі дерев, де живляться за

об’єднує близько 4 000 видів. Родина бага-

рахунок

дорослих

жуків–короїдів.

то представлена в тропіках. На території

Личинки під корою знищують личинок та

колишнього СРСР поширено близько 55

лялечок короїдів, а тому корисні.

видів; у європейській частині знайдено

представників 14 родів.

Малі жуки, що звичайно зустріча-

під корою дерев, в опалому листі. Хижаки.

ються на квітах. Вусики десятиабо оди-

Родина включає колишні родини Dasytidae,

надцятичленикові, ниткоподібні, пилчасті

Malachiidae та Rhadalidae. У світовій фауні

або гребінчасті. Голова вільна (рис. 51).

описано близько 5 000 видів (переважно

Ширина передньоспинки дорівнює її дов-

тропічних). У країнах колишнього СРСР

жині. Надкрила повністю не вкривають

поширено більше 250 видів; у європейській

черевця, на вершині розходяться, кожне

частині – 24 роди. В Україні поширено

заокруглене. Жуки живляться квітами й

близько 50 видів. Широко розповсюджена

невеликими комахами. Личинки живуть

меланка бронзова (Malachius aeneus L.).

а

б

в

Невеликі або середньої величини

лапки п’ятичленикові, із маленьким четве-

жуки. Вусики із двоабо тричлениковою

ртим члеником, у окремих родів – тричле-

булавою. Надкрила на вершині часто обру-

никові або їх формула 5–5–4. Родина

бані та не прикривають вершину черевця.

включає Cybocephalidae. У світовій фауні

Тазики задніх ніг широко роздвинуті. Усі

описано більше 3 000 видів.

Родина плоскотілки (плоскотелки, Cucujidae)

Тіло видовжене, плоске. Формула

го та личинки більшості видів хижаки, жи-

лапок 5–5–5, рідко 4–4–4 або ж у самців 5–

вуть переважно під корою дерев. Окремі

5–4. Вусики ниткоподібні або булавоподі-

види розвиваються в запасах людини. Час-

бні. Надкрила цілком прикривають черев-

тина видів розвивається в гнилих рослин-

це, рідше залишають пігідій черевця від-

них залишках або ж у мурашниках. Досить

критим (рис. 52б). Надкрила із точковими

велика родина, що об’єднує більше 1 200

борозенками або поздовжніми кілями. Іма-

видів.

Дуже малі (0,5–1,8 мм), овальні або

іх важко розпізнається. Живуть у гнилих

округлі жуки. Голова звичайно схована

рослинних речовинах, під корою та в ін-

під передньоспинкою. Вусики

дев’яти –

ших подібних місцях. Раніше ця родина

одинадцятичленикові, 3 вершинні членики

називалася Orthoperidae. У світовій фауні

важко розрізняються. Задні тазики широко

описано близько 400 видів. На території

розставлені, без стегнових

покришок.

СНД досліджені недостатньо; у європейсь-

Усі лапки чотиричленикові, третій членик

кій частині поширено 13 видів із 5 родів.

Примітивні групи надродини харак-

(рис. 52е-к). На території України пошире-

терні для лісових екосистем, еволюційно

но 18 родин (Mycetophagidae, Сiidae,

більш пізні групи перейшли до життя в

Tetratomidae,

Melandryidae,

Mordellidae,

степових та пустельних екосистемах. Ли-

Rhipiphoridae,

Colydiidae,

Tenebrionidae,

чинки розвиваються всередині субстратів

Prostomidae,

Oedemeridae,

Meloidae,

(ґрунту та ін.). Одна з найбільших надро-

Boridae, Pythidae, Pyrochroidae, Salpingi-

дин твердокрилих, включає близько 30 500

dae, Anthicidae, Aderidae та Scraptiidae).

видів, які розподілені між 30 родинами

Родина чорниші (чернотелки, Tenebrionidae)

Жуки від малих до великих розмірів

чорнишів, що живуть під корою дерев, зни-

(2–70 мм довжиною), з різною формою

щують яйця,

личинок і лялечок

інших

тіла, переважно темнозабарвлені (рис. 53д-

комах. Деякі види шкодять на складах.

з). Голова добре розвинена. Верхні щелепи

Одна з численних родин жуків (у сві-

короткі, міцні, вусики десятиабо одинад-

товій фауні описано близько 18 000 видів).

цятичленикові, ниткоподібні, часто потов-

У сучасному розумінні включає родини

щені на вершині. Надкрила в окремих

Alleculidae,

Cossyphodidae,

Lagriidae,

представників зростаються, перетинчасті

Nilionidae,

Petriidae,

Rhysopaussidae

крила не розвинені. Личинки видовжені,

та Tentyriidae.

Найбільш

відомі

медляк

циліндричні або потовщені, хітинізовані, з

степовий (Blaps halophila Fisch.), медляк

грудними ногами, при цьому передня пара

кукурудзяний (Pedinus femorаlis L.), мед-

ніг у деяких видів довша за середні й задні.

ляк піщаний (Opatrum sabulosum L., рис.

Жуки живляться рослинною або тварин-

53д) та хрущак борошняний (Тепеbrio

ною їжею. Личинки, що живуть у ґрунті,

molitor L.).

пошкоджують корені рослин. Личинки

Родина наривники (нарывники, Meloidae)

Жуки середнього розміру або великі,

мінні включає також Tetraonychidae. У сві-

звичайно яскраво забарвлені (рис. 53в, г).

товій фауні описано близько 2800 видів.

Голова спрямована донизу. Вусики одина-

Майка звичайна (Меlое proscara-

дцятичленикові, ниткоподібні, у деяких

baeus L., рис. 53в) – жук 13–32 мм завдов-

видів вершини члеників потовщені. Над-

жки, синьо-чорний, самки більші за самців.

крила порівняно м’які, ширші за передньо-

Надкрила в самця прикривають половину

спинку, у окремих груп (майки) вкривають

черевця, у самки лише його основу. Личи-

лише частину черевця. Жуки мають повне

нка паразитує в гніздах бджіл. Вид із ши-

ускладнене перетворення: кілька типів ли-

роким ареалом, але трапляється рідко. Жу-

чинок, несправжні й справжні лялечки. З

ки активні у квітні – травні, на степових

яєць виходить камподеєподібна личинка

ділянках, луках, на узбіччях доріг.

(триангулін), проникає в кубушку сарано-

Мушка шпанська (Lytta vesicаtoria

вих або залазить на квіти й на тілі бджіл

L.) – золотисто-зелений жук, 11–25 мм до-

потрапляє в їх гнізда. Після цього триангу-

вжиною. Надкрила м’які, з поздовжніми

лін линяє, перетворюється на червоподібну

жилками. Тріунгулін темно-бурий, з біли-

личинку, що з’їдає яйця саранових чи хар-

ми ногами, довгими вусиками й хвостови-

човий запас бджіл. Жуки рослиноїдні. У

ми нитками, паразитує в гніздах бджіл з

тілі жуків, головним чином у гемолімфі,

роду Osmia, Colletes, Megachile. Жуки в

наявний кантаридин, завдяки чому деякі

травні – червні об’їдають листя ясена зви-

види наривників (шпанська мушка) засто-

чайного, бузку, бирючини та інших порід.

совуються у фармацевтичній промисловос-

Шкодять. У минулому столітті висушені

ті для виготовлення наривного пластиру.

імаго цього виду використовувались для-

Частина видів шкодить у сільському й лі-

виготовлення наривникового пластиря.

совому господарстві. У сучасному розу-

а

б

в

г

д

е

ж

з

и

к

Родина вусачі (усачи, Cerambycidae)

Представники родини

мають різні

виненими боковими пластинками (плевра-

розміри (від 4 до 180 мм) й характеризу-

ми), забарвлена,

як

і

ротові

частини,

ються довгими вусиками, які в окремих

у темно-коричневий

колір. На

черевних

видів перевищують у кілька разів довжину

сегментах зверху мозолеподібні ділянки,

їх тіла. Тіло вусачів видовжене, циліндри-

за допомогою яких личинки пересуваються

чне або плоске. Голова спрямована вперед

в ходах. Лялечки відкриті. Жуки окремих

або різко опущена донизу. Ротові органи

видів завдають фізіологічної шкоди, виї-

гризучого типу. Вусики звичайно щетин-

даючи кору на деревах; личинки завдають

коподібні, рідше пилчасті або зазубрені.

технічної або фізіологічної шкоди. У су-

Передньогруди середніх розмірів, із боків

часному розумінні

вусачі

включають

або дуже потовщені, або заокруглені, із

Anoplodermatidae,

Disteniidae,

Hypocepha-

зморшками, горбочками чи шипами, укриті

lidae, Oxypeltidae, Parandridae, Spondylidae,

волосками або голі. Надкрила й перетинча-

Vesperidae та інші групи. Світова фауна

сті крила розвинені, лише в деяких видів

об’єднує близько 35 000 видів.

укорочені й не прикривають черевця. Ноги

Найбільш

відомі

вусач-шкіряник

короткі або довгі, лапки звичайно склада-

(Prionus coriarius L.), вусач сірий домовий

ються з чотирьох члеників, при цьому тре-

(Hylotrupes bajulus L.), вусач соняшнико-

тій членик завжди розщеплений; підошви

вий (Agapanthia dahli Richt.).

лапок з густим волосяним

покривом;

До Європейського Червоного списку

останній членик з двома кігтиками. Багато

та Червоної книги України включені вусач

вусачів видають скрипучі звуки тертям

великий дубовий (Cerambyx cerdo L.), мо-

передньогрудей об середньогруди. Личин-

рімус темний (Morimus funereus Mulsant) та

ки жовтуватого чи білуватого кольору, з

розалія альпійська (Rosalia alpina L.). Під

видовженим товстим тілом, великими пе-

охороною на державному рівні знаходять-

редньогрудьми, які ширші за останні чле-

ся вусач мускусний (Аromia mochata L.),

ники тіла й довші за середньо- і задньогру-

вусач-червонокрил Келлера (Purpuricenus

ди, з ногами або без ніг. Голова в личинок

kaehleri L.) вусач-хрестоносець (Dorcadion

утворена хітиновою капсулою, з дуже роз-

equestre Laxm.).

Родина листоїди (листоеды, Chrysomelidae)

Жуки переважно невеликого розміру

ноги. Лялечки прикріплюються переважно

(більшість видів довжиною 3–30 мм). Тіло

на листках, при цьому висять звичайно

в листоїдів різної форми (овальне, опукле,

вниз головою. Як жуки, так і личинки ске-

плоске, видовжене або майже кругле). Го-

летують і об’їдають листя на найрізномані-

лова більш або менш втягнена в передньо-

тніших деревних, кущових і трав’янистих

груди (рис. 53а, б). Вусики одинадцяти-

рослинах, чим шкодять сільському й лісо-

членикові, ниткоподібні. Передньоспинка

вому господарству. У сучасному розумінні

в більшості видів широка, причому ширина

родина включає Bruchidae (1300 видів) та

значно більша за довжину. Надкрила опук-

деякі інші групи. У світовій фауні описано

лі, укривають усе черевце, перетинчасті

більше 36 000 видів листоїдів.

крила добре розвинені. У деяких видів зад-

Широко поширені в Україні коло-

ні стегна дуже потовщені й ноги видозмі-

радський картопляний жук (Lеptinotarsa

нюються на стрибальні. Личинки видовже-

decemlineata Say), райдужниця (Donacia

ні, укриті сосочками, мають короткі грудні

aquatica L.), клітра чотирикрапкова (Сlytra

Coleopteroidea, Coleoptera

quadripunctata L.), криптоцефалус двокра-

горохова (Bruchus pisorum L.), зернівка

пковий (Cryptocephalus bipunctatus L.),

квасолева (Acanthoscelides obtectus Say).

блішка хрестоцвіта синя (Phyllotreta

До Червоної книги України занесена

nigripes

F.), блішка бурякова

південна

ендемічна для Криму чекініола платисце-

(Сhaetocnema aridula Gyll.), щитоноска

лідина (Cecchiniola platyscelidina Jacobson).

бурякова

(Cassida nebulosa L.),

зернівка

а

б

в

г

д

е

ж

з

Для надродини характерний трива-

родин з більше ніж 55 000 видів. На тери-

лий період личинкового розвитку всереди-

торії України поширені 5 родин

ні субстрату та відкрито живуча, помірно

(Nemonychidae, Anthribidae, Attelabidae,

тривала фаза імаго. Надродина об’єднує 8

Brentidae та Curculionidae).