Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Бригадиренко В.В. Основи систематики комах

.pdf
Скачиваний:
129
Добавлен:
08.03.2016
Размер:
10.55 Mб
Скачать

 

Mecopteroidea, Mecoptera

 

 

над черевцем лусок, а в самок їх майже

самки вони дуже короткі. Вусики тонкі й

зовсім немає. Самка має добре розвинений

довгі. Довжина тіла 3–4 мм. Улітку льодо-

яйцеклад. Льодовичники нерідко трапля-

вичник перебуває в стані анабіозу під мо-

ються під час відлиги на поверхні снігу.

хом, камінням тощо. Узимку ж, під час

Личинки вірогідно мають 4 личинкові віки,

відлиги, він швидко бігає на високо підня-

живляться ризоїдами мохів. Лялечка віль-

тих ніжках по поверхні снігу або ховається

на. Представники родини поширені в Го-

в моху. Яйця відкладає під шаром моху, по

ларктиці. Описано 23 види з 2 родів, у

1–2. Личинки розвиваються близько 9 мі-

Палеарктиці – 13 видів. На території СНД

сяців (грудень – серпень). У вересні заля-

поширено 10 видів, в Україні – 2 види роду

льковуються. Через 4–8 тижнів із лялечки

Boreus.

 

(Boreus

перетворюється на імаго. Про надзвичайну

Льодовичник

Вествуда

пристосованість до суворих умов зими сві-

westwoodi Hagen, рис. 60б) занесений до

дчать указівки, що льодовичники можуть

Червоної книги України. Тіло в нього бли-

рухатися на снігу навіть при морозі –20°С.

скуче, бронзово-бурого кольору. Крила в

В Україні цей вид знайдено під Київом.

самця мають вигляд лусок над черевцем, у

 

 

 

 

Родина скорпіонниці (скорпионницы, Panorpidae)

 

Відносно великі комахи, які мають

європейській частині колишнього СРСР).

дві пари добре розвинених перетинчастих

В Україні поширені види роду Panorpa.

крил (довжина передніх крил 10–20 мм).

Скорпіонниця

звичайна

(Ponorpa

Крила в стані спокою лежать горизонталь-

communіs L.) забарвлена в темно-бурі тони,

но, на них – декілька темних плям. Забарв-

черевце знизу зеленувате, у самців верши-

лені скорпіонниці в темні тони (від світло-

на черевця з червоними короткими й товс-

коричневого до чорного). Три вічка на

тими щипцями. Крила прозорі, із чорно-

тім’ї розміщені трикутником. Ноги бігаль-

бурими перев’язями та плямами. Розмах

ні, лапки з 2 кігтиками, на яких

є зубці.

крил 25–34 мм. Вид поширений на всій

Личинки гусенеподібні, із несправжніми

території України. Звичайний у лісах, ча-

черевними кінцівками. Імаго та личинки –

гарниках та садах. Літ імаго спостерігаєть-

сапрофаги, що живляться гнилими залиш-

ся в травні – липні. Дорослі скорпіонниці

ками рослин та тварин, виїдають внутрішні

не нападають на живих комах, але охоче

органи мертвих комах, залишаючи пусті

живляться їх свіжими трупами, інколи жи-

шкурки. Скорпіонниці поширені на всій

вляться трупами хребетних тварин, часто

земній кулі, родина об’єднує близько по-

висисають нектар квітів. Запліднена самка

ловини видів ряду. Переважна більшість

відкладає яйця в підстилку. Личинки

видів поширена в лісових екосистемах Пі-

Panorpa нагадують гусінь, живляться мер-

внічної півкулі. У Голарктиці відомо 280

твими комахами. Живуть вони в підково-

видів із 3 родів. Найбільш різноманітні

подібних нірках у верхніх шарах ґрунту.

скорпіонниці в Північній Америці та Япо-

Заляльковуються у верхніх шарах ґрунту.

нії. На території країн СНД поширено 18

Лялечка вільна.

 

 

видів (4 – у Примор’ї, 7 – на Кавказі, 7 – у

 

 

 

 

Родина бітаки (комаровки, Bittacidae)

 

 

Середньої величини або великі кома-

ревця. Імаго – хижаки, що живляться ін-

хи із крилами довжиною до 34 мм. Дуже

шими комахами, проколюючи іх покриви

нагадують комарів-довгоногів, але мають

рострумом. Родина поширена на всій зем-

гризучий ротовий апарат та дві пари крил.

ній кулі, окрім Австралії. У світовій фауні

Ноги лише з одним простим кігтиком, усі

описаний 71 вид із

11 родів,

причому

гомілки з двома довгими шпорами. Крила

62 види належать до роду Bittacus. На те-

довгі, вузькі, без темних плям, у стані спо-

риторії країн СНД поширені 3 види, в

кою складаються дахоподібно вздовж че-

Україні – один вид.

 

 

120

Mecopteroidea, Mecoptera

Бітак італійський (Bittacus italicus Muller) занесений до Червоної книги України. Забарвлення тіла оранжево-буре. Черевце видовжене, циліндричне. Розмах крил 32–35 мм. Поширений у Центральній і Південній Європі. Живе на галявинах вологих листяних лісів. Літ дорослих комах у червні – жовтні. Підстерігаючи здобич, бітак сидить на нижній поверхні листків і на травах, тримаючись лише передніми ногами. Їжею бітакам слугують різні

невеликі комахи та павуки. Жертву, що необережно наблизилась до хижака, хапають швидким рухом середніх і задніх ніг. Рухливі й чіпкі лапки міцно тримають здобич, у тіло якої встромляється схожа на дзьоб головотрубка. Яйця відкладають у ґрунт. Личинки схожі на гусінь, з’являються навесні, повзають по поверхні ґрунту під опалим листям, живляться тваринною їжею.

а

б

в

г

Рис. 60. Raphidioptera, Mecoptera, Megaloptera (за Россом та Горностаєвим): а – Raphidia ratzeburgi (Raphidiidae), б – Boreus westwoodi (Boreidae),

в, г – імаго та личинка Sialis sp. (Sialidae).

121

Mecopteroidea, Trichoptera

 

 

РЯД ВОЛОХОКРИЛЬЦІ (РУЧЕЙНИКИ, ТRІСHОPTERA)

 

 

Невеликі або середнього розміру,

чи мінеральних часток пересувні чохлики.

близькі й подібні до метеликів. Голова гі-

Деякі види живуть у ходах під камінням та

погнатична, з ниткоподібними вусиками й

в ґрунті дна. Лялечка вільна (рис. 63). За-

великими очима. Ротовий апарат м’який,

ляльковуються в чохликах.

Перед

линян-

сисний, із добре розвиненими максиляр-

ням в імаго лялечка прогризає кришечку

ними та губними щупиками. Груди з двома

чохлика й виходить на берег. На березі в

парами складених дашком крил. Черевце

лялечки відкриваються дихальця, вона на-

складається з 10 сегментів. Тулуб і крила

бирає повітря, роздувається, її покриви

вкриті волосками – волохаті, звідки й по-

тріскаються й утворюється доросла кома-

ходить назва цих комах (рис. 61).

ха. Волохокрильці мають істотне значення

Волохокрильці відомі з пермського

в раціоні риб. Личинки окремих видів

періоду. У ранньокрейдяних відкладеннях

шкодять на рисових плантаціях. Імаго ак-

знайдено багато чохликів Trichoptera.

тивні перед заходом сонця, уночі летять на

Імаго живуть поблизу водойм, не

світло кварцевої лампи. Більшість видів

живляться, лише п’ють, злизуючи крапли-

волохокрильців може слугувати індикато-

ни дощу або роси з рослин. Яйця відкла-

рами чистоти води.

 

 

дають у воду. Личинки – типові мешканці

Представники цього ряду поширені

прісних водойм, хижі або рослиноїдні, із

на всіх континентах. У світовій фауні опи-

ротовим апаратом гризучого типу й трьома

сано більше 6 000 видів. У країнах СНД

парами грудних ніг; дихають трахейними

зареєстровано близько 600 видів, на тери-

зябрами або крізь шкіру. Личинки мають

торії європейської частини – більше 270

шовковидільні залози, що відкриваються

видів із 19 родин. В Україні ряд вивчений

на нижній губі (рис. 62). Із шовку личинки

недостатньо. Систематика волохокрильців

хижих видів будують ловецькі сіті або во-

у останній час зазнала

значних

змін.

ронки, орієнтуючи їх проти течії. Залежно

Ряд ділять на два підряди: Hydropsychina та

від швидкості течії будують із рослинних

Phryganeina.

 

 

аб

Рис. 61. Trichoptera (за Россом): а – Phyacophila fenestra, б – Eubasilissa pardalis.

122

Mecopteroidea, Trichoptera

ПІДРЯД ГІДРОПСИХІНИ (ГИДРОПСИХИНЫ, HYDROPSYCHINA)

Відрізняється кільчастим останнім члеником щелепних та губних щупиків. Щелепні щупики самців та самок п’ятичленикові. Крила без лусочок. Личинки камподеоподібні, у більшості видів живуть вільно, без рухливих хатинок. Поширені переважно у водах із швидкою течією.

У європейській частині СНД поширено 9

родин (Rhyacophilidae, Glossosomatidae, Hydroptilidae, Philopotamidae, Psychomyiidae, Ecnomidae, Polycentropodidae, Arctopsychidae та Hydropsychidae), з яких ми розглянемо три найбільші – Hydroptilidae,

Polycentropodidae та Hydropsychidae.

Родина гідроптиліди (гидроптилиды, Hydroptilidae)

Дуже малі комахи (1,5–3,5 мм довжиною). Останній членик щелепних та губних щупиків не кільчастий. Вусики коротші за крила, товсті. Прості вічка є або відсутні. Крила вузькі та загострені, густо вкриті волосинками, бахромка крил з волосків дуже широка. Личинки камподеоподібні, живуть у будиночках з секрету, іноді із обкладинкою з піщинок. Більшість видів

мешкає в струмках та річках із швидкою течією. У країнах СНД поширено 45 видів із 13 родів. У європейській частині знайдено 36 видів із 10 родів.

До Червоної книги України занесено окситиру жовтовусу (Oxythira flavicornis

Pictet), поширену в Криму біля с. Піонерського Сімферопольського району.

Родина поліцентроподіди (полицентроподиды, Polycentropodidae)

Невеликі або середньої величини во-

кою течією; окремі види – у стоячій воді.

лохокрильці (3–9 мм довжиною). Останній

Вони будують трубкоподібні камери та

членик щелепних та губних щупиків тон-

ловецькі сітки. Заляльковуються в будино-

кий, видовжений, вузькокільчастий. Вуси-

чках із дрібних камінців або часток детри-

ки коротші за передні крила. Вічок немає.

ту. У країнах СНД поширений 31 вид із 10

Шпор на ногах 3–4–4. Передні та задні

родів; у європейській частині – 17 видів із

крила заокруглені на вершині. Більшість

5 родів.

личинок розвивається у водоймах із швид-

 

Родина гідропсихіди (гидропсихиды, Hydropsychidae)

Невеликі або середньої величини ко-

ширені. Личинки живуть у річках та стру-

махи (4–10 мм довжиною). Останній чле-

мках, будують ловецькі сітки. Лялечки в

ник щелепних та губних щупиків тонкий,

щільному коконі, що обладананий у печер-

подовжений, вузькокільчастий. Вусики

ці з піщинок та камінців. У країнах СНД

довгі й тонкі, не пилчасті. Вічок немає.

поширено 40 видів із 9 родів; у європейсь-

Шпор на ногах 2–4–4. Передні крила довгі,

кій частині – 11 видів із 2 родів.

косо зрізані до вершини. Задні крила роз-

 

а

б

в

г

Рис. 62. Личинки Trichoptera (за Россом): а – Limnephilus submonilifer, б – Limnephilus rhombicus, в – Ochrotrishia unio, г – Rhyacophila fenestra.

123

Mecopteroidea, Trichoptera

ПІДРЯД ФРИГАНЕЇНИ (ФРИГАНЕИНЫ, PHRYGANEINA)

Підряд характеризується цільним останнім члеником щелепних та губних щупиків. Жилки крил часто редуковані. Личинки гусенеподібні, живуть у переносних трубкоподібних будиночках з мінеральних або органічних залишок. Будівництво будиночків починають одразу ж після виходу з яєць. Мешкають переважно в стоячих водоймах, рідко – у водоймах із течією.

У європейській частині країн СНД поши-

рено 10 родин (Phryganeidae, Limnephilidae, Goeridae, Lepidostomatidae, Brachycentridae, Sericostomatidae, Leptoceridae, Odontoceridae, Molannidae та Beraeidae).

Найчастіше зустрічаються види родин

Phryganeidae, Limnephilidae та Leptoceridae.

Родина фриганеїди (фриганеиды, Phryganeidae)

Великі (15–24 мм) та середньої вели-

невпорядковано. Личинки окремих видів

чини (6–14 мм довжиною) волохокрильці.

оселяються у відрізках стебел очерету. Ли-

Вусики однакової довжини із передніми

чинки більшості видів – суттєвий компо-

крилами або дещо коротші за них. Вічка є.

нент живлення бентосоїдних риб (окуня,

Шпор на ногах 2–4–4. Личинки мешкають

йоржа, плітки, густери, краснопірки, нали-

у прибережних заростях озер та водойм із

ма). У країнах СНД поширено 26 видів із

повільною течією, де будують прямі широ-

10 родів; у європейській частині – 16 видів

кі циліндричні трубки з рослинних фраг-

із 8 родів.

ментів, що укладені спірально, рідше –

 

Родина лімнефіліди (лимнефилиды, Limnephilidae)

Комахи великі за розмірами (18–21 мм) або середньої величини (6–14 мм довжиною). Вусики майже завжди однакової величини з передніми крилами. Вічка є. Передні крила частіше за все довгі та вузькі. Задні крила прозорі, коротші за передні, часто дуже розширені в анальній зоні. Личинки мешкають у озерах та водоймах із повільною течією; значно рідше на швидкій течії, тоді вони населюють каміння, піщано-мулисте дно або зарості водяних рослин. Хатки різні за будовою. Личинки

багатьох видів знайдені в раціоні риб (окуня, плітки, густери, краснопірки, язя, тайменя та налима). У країнах СНД поширено 207 видів із 48 родів; у європейській частині – 95 видів із 26 родів.

Лімнефіла сіра (Limnеphilus griseus

L.) поширена по всій території України. Передні крила сіруваті, із густим буруватим рисунком і білуватими плямами. Довжина тіла 6–12 мм. Личинки живуть серед заростей на узбережжях озер.

Родина лептоцериди (лептоцериды, Leptoceridae)

Середньої величини (6–9 мм) або ма-

Boлохокрилець довговусий (Ceraclea

лі (4–5 мм довжиною) комахи. Вусики тон-

senilis Burm.) зустрічається в заплаві Дніп-

кі, у 2–3 рази довші за передні крила. Ще-

ра. Вусики в кілька разів довші за тіло. За-

лепні щупики в самців та самок п’яти-

барвлення тіла сіро-буре, крила без рисун-

членикові. Вічка відсутні. Дискоідальна

ка, передні крила біля основи світліші,

комірка задніх крил відкрита. Личинки

задні темніші. Довжина тіла 7–9 мм.

живуть у водоймах різних типів. Будиноч-

 

ки з секрету або з піщинок, рідше з рос-

 

линних залишок. Личинки ряду видів –

 

харчові об’єкти риб (ляща, линя, окуня,

 

язя, плітки, краснопірки та йоржа). У краї-

 

нах СНД поширено 74 види з 13 родів;

 

у європейській частині – 40 видів із 10 ро-

Рис. 63. Лялечка Limnephilus submonilifer

дів.

(за Россом).

124

Mecopteroidea, Lepidoptera

РЯД ЛУСКОКРИЛІ, або МЕТЕЛИКИ (ЧЕШУЕКРЫЛЫЕ, или БАБОЧКИ, LEPIDOPTERA)

Дуже різна за розмірами (у розмаху крил 3–300 мм) та будовою крил група комах. Як правило, лускокрилі мають дві пари крил, укритих особливими лусочками. Комбінації зі скупчень лусочок різної форми та кольору утворюють різноманітні рисунки в різних представників ряду. Лусками вкрите й тіло метелика, тільки не так густо (рис. 64-65). Усі фази розвитку в них цілком виразні: лялечка малорухлива, зовсім не схожа ні на гусеницю, ні на метелика. Лялечка дуже часто розміщується в коконі.

Ротовий апарат у метеликів та їх гусениць не однаковий: у гусениць він пристосований до гризіння, у метеликів – до смоктання квіткового нектару, води тощо. Ротові органи метеликів називають хоботком. Звичайно, він буває скручений спіраллю й випростується лише тоді, коли метелик має смоктати. У гусениць до складу ротового апарату входять дуже розвинені верхні та нижні щелепи, якими гусениця гризе й роздрібнює їжу. Метелики та їх гусениці живляться здебільшого за рахунок рослин. Є види, що живляться вовною, воском, є й м’ясоїдні види. Деякі групи на імагінальній стадії зовсім не живляться (Lasiocampidae, Saturniidae, Lymantriidae).

Угусениць дев’ять пар дихалець: одна пара на грудях, решта – на черевці; у метеликів десять пар дихалець, із них на грудях дві-три пари.

Упольоті крила працюють спільно, що досягається зчепленням переднього крила із заднім за допомогою спеціального механізму. Виділяють 4 типи зчеплення:

1)югальний (югум – це виріст крилової

пластинки знизу переднього крила) у тонкопрядів; 2) юго-френальний (югум+френулум – ще-

тинкоподібний виріст заднього крила) у малих лускокрилих;

3)френальний (френулум – від 2 до 20 щетинок, що чіпляються за ретинакулум – хітиновий виріст чи група волосинок на передньому крилі) у більшості видів;

4)амплексиформний (зчеплення розширеного костального краю заднього крила

із заднім краєм переднього) у денних метеликів та шовкопрядів.

За походженням лускокрилі близькі до волохокрильців. Палеонтологічні дані про їх філогенез дуже обмежені. Вірогідно виникли у верхньому тріасі, але відомі залишки тільки з крейдяного періоду. Кількість знахідок у палеогені та неогені (36 родин) значно більша, ніж у крейді. Багато звичайних родин зовсім не представлено у викопному стані.

Серед лускокрилих є вузькі ердеміки й реліктові види, а є й космополіти

(Vanessa cardui, Autographa gamma, Tinea pallionella та ін.).

У сучасній світовій фауні описано більше 140 000 видів із 107 родин. У фауні СНД зареєстровано близько 15 000 видів метеликів, з яких близько 2 000 видів шкодять у сільському та лісовому господарстві. Ряд поділяється на 3 підряди: шелепні (Laciniata), рівнокрилі (Jugata) та різно-

крилі (Frenata).

Підряд

Надродина

 

Laciniata

Micropterygoidea

1 родина

 

Eriocranioidea

 

Jugata

Hepialoidea

14 родин

Nepticuloidea

 

 

 

Incurvarioidea

 

 

Tortricoidea

 

 

Tineoidea

 

 

Yponomeutoidea

 

 

Gelechioidea

 

 

Pyraloidea

 

 

Calliduloidea

 

 

Pterophoroidea

 

 

Castnioidea

 

Frenata

Copromorphoidea

92 родини

Notodontoidea

 

 

 

Cossoidea

 

 

Zygaenoidea

 

 

Geometroidea

 

 

Noctuoidea

 

 

Sphingoidea

 

 

Bombycoidea

 

 

Hesperioidea

 

 

Papilionoidea

 

125

 

Mecopteroidea, Lepidoptera

 

ПІДРЯД ЩЕЛЕПНІ (ЧЕЛЮСТНЫЕ, LACINIATA)

Ротові органи імаго гризучого типу з

ляться пилком рослин. Гусениця з 8 пара-

розвиненими

жвалами й дволопатевими

ми черевних ніг з кігтиками на кінці.

нижніми щелепами, з довгими п’яти-

Лялечка вільна, з рухомими жвалами. Під-

члениковими

щупиками. Метелики жив-

ряд включає одну родину – зубаті молі.

Родина молі зубаті (моли зубатые, Micropterygidae)

Малі метелики, 8–10 мм у розмаху

лишайниках з середини літа. Зимують гу-

крил. Щелепи цілком розвинені й мають

сениці в пергаментних чохликах, у яких

зубоподібні вирости. Метелики цієї родини

заляльковуються весною. Метелики літа-

не смокчуть рідкого корму, а жують квіт-

ють удень, живляться пилком квітів. У Па-

ковий пилок рослин. Вічка є. Переднє кри-

леарктиці знайдено більше 30 видів.

ло має на внутрішньому краю біля основи

У європейській частині колишнього СРСР

вузеньку, схожу на язик, лопать, що чіпля-

зареєстровано 15 видів роду Micropteryx.

ється за передній край заднього крила.

Міль зубата золота (Micropteryx

Крила еліптичної або ланцетоподібної фо-

calthella L.) поширена на Поліссі та в лісо-

рми, укриті лусочками та волосками, ма-

степу. Крила в метеликів жовті з бурим,

ють металічний блиск (рис. 64а). Жилку-

золотисті, видовжені, у розмаху до 10 мм,

вання крил подібне до жилкування в

голова яскраво-жовта. Літ у травні – черв-

цільнощупикових волохокрильців. Гусе-

ні. У фазі гусениці (до 8 мм завдовжки)

ниці мають ноги, більше нагадують личи-

зустрічається з липня до жовтня, живиться

нок скорпіонових мух. Гусениці трапля-

мохами.

ються у вологих місцях, на мохах та

 

а

б

Рис. 64. Micropterigidae та Hepialidae (за Толем, Разовським та Сухаревою):

а – Micropteryx mansuetella, б – Hepialus humuli.

126

Mecopteroidea, Lepidoptera

ПІДРЯД РІВНОКРИЛІ (РАВНОКРЫЛЫЕ, JUGATA)

Ротові органи (якщо розвинені) сис-

ступу. Гусениці з 5 парами черевних ніг та

ні, верхні щелепи відсутні або рудимента-

кільцем подошвенних гачків на них або

рні; нижні щелепи без внутрішньої лопаті,

безногі. Лялечки вільні чи напіввільні.

перетворені в хоботок, але із щупиками.

Підряд рівнокрилі – примітивна та давня

Передня та задня пари крил подібні за бу-

група, що зберегла однорідні крила (без

довою та жилкуванням. Зчеплення крил

косталізації жилкування передньої їх па-

відбувається з допомогою югального ви-

ри).

Родина беззубі первинні молі (беззубые первичные моли, Eriocraniidae)

Малі метелики, у розмаху крил 7–

на, дуба та інших дерев. Завершивши жив-

16 мм. Жвала недорозвинені. Вічка є. Пе-

лення, гусениця падає на землю, зимує в

редні крила овально-ланцетоподібні, жов-

спеціальній камері, заляльковується раннь-

туваті або пурпурно-золотисті, звичайно з

ою весною. Метелики літають зранку

рисунком у вигляді сріблястої або золоти-

низько над землею. У Палеарктиці поши-

стої сітки. Форма та жилкування передніх

рено близько 20 видів, у європейській час-

та задніх крил майже однакові. Гусениці

тині СНД – 12 видів із 3 родів.

безногі, з дуже маленькою головою та

Листя багатьох лісових дерев та кус-

збільшеними грудними члениками. Гусе-

тарників пошкоджує міль беззуба ліщино-

ниці мінують листя берези, ліщини, кашта-

ва (Dyseriocrania subpurpurella Hw.).

Родина тонкопряди (тонкопряди, Hepialidae)

Метелики середнього, великого та гі-

них є ряди гачків). Поширені тонкопряди

гантського (у Австралії) розміру. Довгі,

по всьому світу: описано близько 250 ви-

вузькі крила мають заокруглений внутрі-

дів. У Палеарктиці знайдено до 30 видів, а

шній кут. Вусики ниткоподібні, дуже коро-

у європейській частині СНД – 7 видів.

ткі. Ротові органи рудиментарні. Голова й

Тонкопряд лісовий (Alphus sylvinus

груди густо вкриті пухнастими волосками,

L.) зустрічається на Поліссі та в лісостепу.

черевце довге (рис. 64б). Метелики літають

Передні крила в самця коричневі, з двома

у сутінках. У стані спокою крила склада-

косими вузенькими сріблястими смужка-

ють дахоподібно. Шістнадцятиногі гусе-

ми, у самки – сірі, теж з двома смужками,

ниці досить стрункі, циліндричні, білувато-

розмах крил до 33 мм. Задні крила в обох

жовті, з бородавками на спині, мають кру-

статей темно-бурі. Літ метеликів спостері-

глу блискучу голову. Вони прогризають

гається в серпні – вересні. Гусениця жов-

ходи в коренях різних рослин. Перетво-

тувато-біла, до 30–45 мм завдовжки, на

рюються на лялечок у землі, у довгих ко-

спині в неї бородавки з волосками, голова

конах, що нагадують трубку. Лялечки дуже

червоно-жовта. Гусениця в червні – липні

рухливі, можуть швидко пересуватись упе-

живе на коренях щавлю, мальви, салату та

ред і назад (на кільцях довгого черевця в

інших рослин. Лялечка жовто-бура.

Рис. 65. Ochsenheimeriidae, Ochsenheimeria Hbn (за Загуляєвим).

127

Mecopteroidea, Lepidoptera

ПІДРЯД РІЗНОКРИЛІ (РАЗНОКРЫЛЫЕ, FRENATA)

Ротові органи (якщо розвинені) ти-

шою кількістю жилок, має спрощений ра-

пово сисні. Щелепні щупики відсутні або

діус. Зчеплення крил відбувається за допо-

збереглися лише в нижчих форм. Крила

могою зачіпки (frenulum), або вона

різні за формою та жилкуванням (рис. 66,

втрачена. Сюди належить основна маса

67, 69). Передня пара має тенденцію до

лускокрилих (92 родини, у європейській

косталізації жилок. Задня пара крил з мен-

частині СНД – більше ніж 70 родин):

1.Родина молі-малюки (моли-малютки, Nepticulidae).

2.Родина опостегіди (опостегиды, Opostegidae).

3.Родина однобарвні молі-мінери (одноцветные моли-минеры, Tischeriidae).

4.Родина молі-блищанки (моли-блестянки, Heliozelidae).

5.Родина мінно-чохликові молі (минно-чехликовые моли, Incurvariidae).

6.Родина молі довговусі (моли длинноусые, Adelidae).

7.Родина мішечниці (мешечницы, Psychidae).

8.Родина пірчастовусі молі (периостоусые моли, Euplocampidae).

9.Родина молі справжні (моли настоящие, Tineidae).

10.Родина гієроксестиди (гиероксестиды, Hieroxestidae).

11.Родина еріокотиди (эриокоттиды, Eriocottidae).

12.Родина злакові стеблові молі (злаковые стеблевые моли, Ochsenheimeriidae).

13.Родина слизньовидки (слезневидки, Limacodidae).

14.Родина строкатки (пестрянки, Zygaenidae).

15.Родина скляниці (стеклянницы, Sesiidae).

16.Родина деревоточці (древоточцы, Cossidae).

17.Родина дернинні молі (дерновинные моли, Atychiidae).

18.Родина листовійки (листовертки, Tortricidae).

19.Родина хореутиди (хореутиды, Choreutidae).

20.Родина кривовусі крихітки-молі (кривоусые крохотки-моли, Bucculatricidae).

21.Родина молі-строкатки (моли-пестрянки, Gracillariidae).

22.Родина сокоїдки (сокоедки, Phyllocnistidae).

23.Родина гліфіптеригіди (глифиптеригиды, Glyphipterigidae).

24.Родина дугласіїди (дугласииды, Douglasiidae).

25.Родина молі горностаєві (моли горностаевые, Yponomeutidae).

26.Родина аргірестіїди (аргирестииды, Argyresthiidae).

27.Родина серпокрилі молі (серпокрылые моли, Plutellidae).

28.Родина акролепіїди (акролепииды, Acrolepiidae).

29.Родина крихітки-молі (крохотки-моли, Lyonetiidae).

30.Родина зонтичні молі (зонтичные моли, Epermeniidae).

31.Родина сцитридіди (мрачные моли, Scythrididae).

32.Родина злакові молі-мінери (злаковые моли-минеры, Elachistidae).

33.Родина строкатоногі молі (пестроногие моли, Stathmopodidae).

34.Родина малинні молі (малинные моли, Schrekensteiniidae).

35.Родина геліодиніди (гелиодиниды, Heliodinidae).

36.Родина вузькокрилі молі (узкокрылые моли, Momphidae).

37.Родина вальшиїди (вальшииды, Walshiidae).

38.Родина розкішні вузькокрилі молі (роскошные узкокрылые моли, Cosmopterigidae).

39.Родина бластобазиди (бластобазиды, Blastobasidae).

40.Родина ширококрилі молі (ширококрылые моли, Oecophoridae).

41.Родина чорнокрапкові молі (черноточечные моли, Ethmiidae).

42.Родина симоциди (симмоциды, Symmocidae).

128

43.Родина холькопогоніди (холькопогониды, Holcopogonidae).

44.Родина ксилориктиди (ксилориктиды, Xyloryctidae).

45.Родина лецитоцериди (лецитоцериды, Lecithoceridae).

46.Родина виїмчастокрилі молі (выемчатокрылые моли, Gelechiidae).

47.Родина карпосиніди (карпосиниды, Carposinidae).

48.Родина пальцекрилки (пальцекрылки, Pterophoridae).

49.Родина віялокрилки (веерокрылки, Alucitidae).

50.Родина вікончасті метелики (окончатые мотыльки, Thyrididae).

51.Родина справжні вогнівки (настоящие огневки, Pyralidae).

52.Родина воскові вогнівки (восковые огневки, Galleriidae).

53.Родина вузькокрилі вогнівки (узкокрылые огневки, Phycitidae).

54.Родина ширококрилі вогнівки (ширококрылые огневки, Pyraustidae).

55.Родина вогнівки-трав’янки (огневки-травянки, Crambidae).

56.Родина сатурнії (павлиноглазки, Attacidae).

57.Родина шовкопряди справжні (шелкопряды настоящие, Bombусidае).

58.Родина бражники (бражники, Sphіngidae).

59.Родина чубатки (хохлатки, Notodontidae).

60.Родина шовкопряди похідні (шелкопряды походные, Thaumetopoeidae).

61.Родина п’ядуни (пяденицы, Geometridae).

62.Родина коконопряди березові (коконопряды березовые, Endromididae).

63.Родина коконопряди (коконопряды, Lasiocampidae).

64.Родина хвилівки (волнянки, Lymantriidae).

65.Родина совки (совки, Noctuidae).

66.Родина ведмедиці (медведицы, Arctiidae).

67.Родина строкатки несправжні (ложнопестрянки, Ctenuchidae).

68.Родина товстоголовки (толстоголовки, Hesperiidae).

69.Родина парусники (парусники, Papilionidae).

70.Родина білани (белянки, Pieridaе).

71.Родина сатириди (сатириды, Satyridae).

72.Родина німфаліди (нимфалиды, Nymphalidae).

73.Родина синявці (голубянки, Lycaenidae).

Підряд поділяють на дві великі групи: малих різнокрилих (Microfrenata) та великих різнокрилих (Macrofrenata). Ці групи включають ряд надродин, але цей поділ ще недостатньо стабілізувався. Розглянемо найбільш поширені родини.

У Червону книгу України занесені, окрім згаданих у тексті лускокрилих, пред-

ставники родини шовкопрядів-лемоніїд (Lemoniidae) – шовкопряди кульбабовий

(Lemonia taraxaci Den. et Schiff.) та Балліо-

на (L. ballioni Christoph), а також представник родини шовкопрядів-ендромідид (Endromididae) – ендроміс березовий (Endromis versicolora L.).

Родина молі-малюки (моли-малютки, Nepticulidae)

Дуже малі метелики (3–9 мм у роз-

тична із витягненим тім’ям. Багато видів

маху крил). Голова спереду в довгих воло-

відомі як шкідники деревних та кущових

сках, що стирчать. Хоботок розвинений,

порід,

у тому числі садових. Родина

але короткий. Вічок немає. Передні крила

об’єднує 10 родів. У Палеарктиці пошире-

ланцетні, задні – із широкою бахромою.

но більше 250 видів. У європейській час-

Забарвлені в блискучі кольори, з рисунком

тині

колишнього СРСР зареєстровано

або без нього. Яйця приклеюють до суб-

близько 120 видів. Молі-малюки дубові

страту, гусениці мінують листя, рідше сте-

широка (Stigmella atricapitella Haw.) та ву-

бла та коріння.

Гусениці дуже малі, до

зька (S. basigutella Hein.) належать од од-

4 мм довжиною,

сплощені. Голова прогна-

них із найнебезпечніших мінерів дуба.

129

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.