Бригадиренко В.В. Основи систематики комах

Mecopteroidea, Mecoptera

над черевцем лусок, а в самок їх майже

самки вони дуже короткі. Вусики тонкі й

зовсім немає. Самка має добре розвинений

довгі. Довжина тіла 3–4 мм. Улітку льодо-

яйцеклад. Льодовичники нерідко трапля-

вичник перебуває в стані анабіозу під мо-

ються під час відлиги на поверхні снігу.

хом, камінням тощо. Узимку ж, під час

Личинки вірогідно мають 4 личинкові віки,

відлиги, він швидко бігає на високо підня-

живляться ризоїдами мохів. Лялечка віль-

тих ніжках по поверхні снігу або ховається

на. Представники родини поширені в Го-

в моху. Яйця відкладає під шаром моху, по

ларктиці. Описано 23 види з 2 родів, у

1–2. Личинки розвиваються близько 9 мі-

Палеарктиці – 13 видів. На території СНД

сяців (грудень – серпень). У вересні заля-

поширено 10 видів, в Україні – 2 види роду

льковуються. Через 4–8 тижнів із лялечки

Boreus.

(Boreus

перетворюється на імаго. Про надзвичайну

Льодовичник

Вествуда

пристосованість до суворих умов зими сві-

westwoodi Hagen, рис. 60б) занесений до

дчать указівки, що льодовичники можуть

Червоної книги України. Тіло в нього бли-

рухатися на снігу навіть при морозі –20°С.

скуче, бронзово-бурого кольору. Крила в

В Україні цей вид знайдено під Київом.

самця мають вигляд лусок над черевцем, у

Родина скорпіонниці (скорпионницы, Panorpidae)

Відносно великі комахи, які мають

європейській частині колишнього СРСР).

дві пари добре розвинених перетинчастих

В Україні поширені види роду Panorpa.

крил (довжина передніх крил 10–20 мм).

Скорпіонниця

звичайна

(Ponorpa

Крила в стані спокою лежать горизонталь-

communіs L.) забарвлена в темно-бурі тони,

но, на них – декілька темних плям. Забарв-

черевце знизу зеленувате, у самців верши-

лені скорпіонниці в темні тони (від світло-

на черевця з червоними короткими й товс-

коричневого до чорного). Три вічка на

тими щипцями. Крила прозорі, із чорно-

тім’ї розміщені трикутником. Ноги бігаль-

бурими перев’язями та плямами. Розмах

ні, лапки з 2 кігтиками, на яких

є зубці.

крил 25–34 мм. Вид поширений на всій

Личинки гусенеподібні, із несправжніми

території України. Звичайний у лісах, ча-

черевними кінцівками. Імаго та личинки –

гарниках та садах. Літ імаго спостерігаєть-

сапрофаги, що живляться гнилими залиш-

ся в травні – липні. Дорослі скорпіонниці

ками рослин та тварин, виїдають внутрішні

не нападають на живих комах, але охоче

органи мертвих комах, залишаючи пусті

живляться їх свіжими трупами, інколи жи-

шкурки. Скорпіонниці поширені на всій

вляться трупами хребетних тварин, часто

земній кулі, родина об’єднує близько по-

висисають нектар квітів. Запліднена самка

ловини видів ряду. Переважна більшість

відкладає яйця в підстилку. Личинки

видів поширена в лісових екосистемах Пі-

Panorpa нагадують гусінь, живляться мер-

внічної півкулі. У Голарктиці відомо 280

твими комахами. Живуть вони в підково-

видів із 3 родів. Найбільш різноманітні

подібних нірках у верхніх шарах ґрунту.

скорпіонниці в Північній Америці та Япо-

Заляльковуються у верхніх шарах ґрунту.

нії. На території країн СНД поширено 18

Лялечка вільна.

видів (4 – у Примор’ї, 7 – на Кавказі, 7 – у

Родина бітаки (комаровки, Bittacidae)

Середньої величини або великі кома-

ревця. Імаго – хижаки, що живляться ін-

хи із крилами довжиною до 34 мм. Дуже

шими комахами, проколюючи іх покриви

нагадують комарів-довгоногів, але мають

рострумом. Родина поширена на всій зем-

гризучий ротовий апарат та дві пари крил.

ній кулі, окрім Австралії. У світовій фауні

Ноги лише з одним простим кігтиком, усі

описаний 71 вид із

11 родів,

причому

гомілки з двома довгими шпорами. Крила

62 види належать до роду Bittacus. На те-

довгі, вузькі, без темних плям, у стані спо-

риторії країн СНД поширені 3 види, в

кою складаються дахоподібно вздовж че-

Україні – один вид.

в

г

Невеликі або середньої величини во-

кою течією; окремі види – у стоячій воді.

лохокрильці (3–9 мм довжиною). Останній

Вони будують трубкоподібні камери та

членик щелепних та губних щупиків тон-

ловецькі сітки. Заляльковуються в будино-

кий, видовжений, вузькокільчастий. Вуси-

чках із дрібних камінців або часток детри-

ки коротші за передні крила. Вічок немає.

ту. У країнах СНД поширений 31 вид із 10

Шпор на ногах 3–4–4. Передні та задні

родів; у європейській частині – 17 видів із

крила заокруглені на вершині. Більшість

5 родів.

личинок розвивається у водоймах із швид-

Родина гідропсихіди (гидропсихиды, Hydropsychidae)

Невеликі або середньої величини ко-

ширені. Личинки живуть у річках та стру-

махи (4–10 мм довжиною). Останній чле-

мках, будують ловецькі сітки. Лялечки в

ник щелепних та губних щупиків тонкий,

щільному коконі, що обладананий у печер-

подовжений, вузькокільчастий. Вусики

ці з піщинок та камінців. У країнах СНД

довгі й тонкі, не пилчасті. Вічок немає.

поширено 40 видів із 9 родів; у європейсь-

Шпор на ногах 2–4–4. Передні крила довгі,

кій частині – 11 видів із 2 родів.

косо зрізані до вершини. Задні крила роз-

а

б

в

г

Великі (15–24 мм) та середньої вели-

невпорядковано. Личинки окремих видів

чини (6–14 мм довжиною) волохокрильці.

оселяються у відрізках стебел очерету. Ли-

Вусики однакової довжини із передніми

чинки більшості видів – суттєвий компо-

крилами або дещо коротші за них. Вічка є.

нент живлення бентосоїдних риб (окуня,

Шпор на ногах 2–4–4. Личинки мешкають

йоржа, плітки, густери, краснопірки, нали-

у прибережних заростях озер та водойм із

ма). У країнах СНД поширено 26 видів із

повільною течією, де будують прямі широ-

10 родів; у європейській частині – 16 видів

кі циліндричні трубки з рослинних фраг-

із 8 родів.

ментів, що укладені спірально, рідше –

Середньої величини (6–9 мм) або ма-

Boлохокрилець довговусий (Ceraclea

лі (4–5 мм довжиною) комахи. Вусики тон-

senilis Burm.) зустрічається в заплаві Дніп-

кі, у 2–3 рази довші за передні крила. Ще-

ра. Вусики в кілька разів довші за тіло. За-

лепні щупики в самців та самок п’яти-

барвлення тіла сіро-буре, крила без рисун-

членикові. Вічка відсутні. Дискоідальна

ка, передні крила біля основи світліші,

комірка задніх крил відкрита. Личинки

задні темніші. Довжина тіла 7–9 мм.

живуть у водоймах різних типів. Будиноч-

ки з секрету або з піщинок, рідше з рос-

линних залишок. Личинки ряду видів –

харчові об’єкти риб (ляща, линя, окуня,

язя, плітки, краснопірки та йоржа). У краї-

нах СНД поширено 74 види з 13 родів;

у європейській частині – 40 видів із 10 ро-

Рис. 63. Лялечка Limnephilus submonilifer

дів.

(за Россом).

Ротові органи (якщо розвинені) сис-

ступу. Гусениці з 5 парами черевних ніг та

ні, верхні щелепи відсутні або рудимента-

кільцем подошвенних гачків на них або

рні; нижні щелепи без внутрішньої лопаті,

безногі. Лялечки вільні чи напіввільні.

перетворені в хоботок, але із щупиками.

Підряд рівнокрилі – примітивна та давня

Передня та задня пари крил подібні за бу-

група, що зберегла однорідні крила (без

довою та жилкуванням. Зчеплення крил

косталізації жилкування передньої їх па-

відбувається з допомогою югального ви-

ри).

Малі метелики, у розмаху крил 7–

на, дуба та інших дерев. Завершивши жив-

16 мм. Жвала недорозвинені. Вічка є. Пе-

лення, гусениця падає на землю, зимує в

редні крила овально-ланцетоподібні, жов-

спеціальній камері, заляльковується раннь-

туваті або пурпурно-золотисті, звичайно з

ою весною. Метелики літають зранку

рисунком у вигляді сріблястої або золоти-

низько над землею. У Палеарктиці поши-

стої сітки. Форма та жилкування передніх

рено близько 20 видів, у європейській час-

та задніх крил майже однакові. Гусениці

тині СНД – 12 видів із 3 родів.

безногі, з дуже маленькою головою та

Листя багатьох лісових дерев та кус-

збільшеними грудними члениками. Гусе-

тарників пошкоджує міль беззуба ліщино-

ниці мінують листя берези, ліщини, кашта-

ва (Dyseriocrania subpurpurella Hw.).

Родина тонкопряди (тонкопряди, Hepialidae)

Метелики середнього, великого та гі-

них є ряди гачків). Поширені тонкопряди

гантського (у Австралії) розміру. Довгі,

по всьому світу: описано близько 250 ви-

вузькі крила мають заокруглений внутрі-

дів. У Палеарктиці знайдено до 30 видів, а

шній кут. Вусики ниткоподібні, дуже коро-

у європейській частині СНД – 7 видів.

ткі. Ротові органи рудиментарні. Голова й

Тонкопряд лісовий (Alphus sylvinus

груди густо вкриті пухнастими волосками,

L.) зустрічається на Поліссі та в лісостепу.

черевце довге (рис. 64б). Метелики літають

Передні крила в самця коричневі, з двома

у сутінках. У стані спокою крила склада-

косими вузенькими сріблястими смужка-

ють дахоподібно. Шістнадцятиногі гусе-

ми, у самки – сірі, теж з двома смужками,

ниці досить стрункі, циліндричні, білувато-

розмах крил до 33 мм. Задні крила в обох

жовті, з бородавками на спині, мають кру-

статей темно-бурі. Літ метеликів спостері-

глу блискучу голову. Вони прогризають

гається в серпні – вересні. Гусениця жов-

ходи в коренях різних рослин. Перетво-

тувато-біла, до 30–45 мм завдовжки, на

рюються на лялечок у землі, у довгих ко-

спині в неї бородавки з волосками, голова

конах, що нагадують трубку. Лялечки дуже

червоно-жовта. Гусениця в червні – липні

рухливі, можуть швидко пересуватись упе-

живе на коренях щавлю, мальви, салату та

ред і назад (на кільцях довгого черевця в

інших рослин. Лялечка жовто-бура.

Ротові органи (якщо розвинені) ти-

шою кількістю жилок, має спрощений ра-

пово сисні. Щелепні щупики відсутні або

діус. Зчеплення крил відбувається за допо-

збереглися лише в нижчих форм. Крила

могою зачіпки (frenulum), або вона

різні за формою та жилкуванням (рис. 66,

втрачена. Сюди належить основна маса

67, 69). Передня пара має тенденцію до

лускокрилих (92 родини, у європейській

косталізації жилок. Задня пара крил з мен-

частині СНД – більше ніж 70 родин):

Дуже малі метелики (3–9 мм у роз-

тична із витягненим тім’ям. Багато видів

маху крил). Голова спереду в довгих воло-

відомі як шкідники деревних та кущових

сках, що стирчать. Хоботок розвинений,

порід,

у тому числі садових. Родина

але короткий. Вічок немає. Передні крила

об’єднує 10 родів. У Палеарктиці пошире-

ланцетні, задні – із широкою бахромою.

но більше 250 видів. У європейській час-

Забарвлені в блискучі кольори, з рисунком

тині

колишнього СРСР зареєстровано

або без нього. Яйця приклеюють до суб-

близько 120 видів. Молі-малюки дубові

страту, гусениці мінують листя, рідше сте-

широка (Stigmella atricapitella Haw.) та ву-

бла та коріння.

Гусениці дуже малі, до

зька (S. basigutella Hein.) належать од од-

4 мм довжиною,

сплощені. Голова прогна-

них із найнебезпечніших мінерів дуба.