milash_v_s_gospodarske_pravo_chastina_2

Розділ 3. Правове регулювання ринку фінансових послуг України

3.6.1. Правовий статус страховика. Поняття перестрахування.

Посередницька діяльність у сфері страхування

Учасниками правовідносин у сфері страхування є страховики, страхо­ ві посередники, аварійні комісари, страхувальники, органи, що здійснюють державне регулювання у сфері надання страхових послуг, та ін.

Страховиками визнаються фінансові установи, які створені у фор­ мі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з до­ датковою відповідальністю згідно із Законом України «Про господарські товариства» з урахуванням особливостей, передбачених Законом Укра­ їни «Про страхування» (учасників страховика повинно бути не менше трьох; мінімальний розмір статутного фонду страховика установлюєть­ ся в сумі, еквівалентній 1 млн євро, а страховика, який займається страхуванням життя, — 1,5 млн євро за обмінним курсом валюти Укра­ їни). Страховик реєструється в місцевому органі виконавчої влади як суб'єкт підприємницької діяльності та одержує у встановленому по­ рядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. В окремих випадках, установлених законодавством України, страховиками визнаються дер­ жавні організації, які створені і діють відповідно до Закону України «Про страхування».

Страхувальниками визнаються юридичні особи та дієздатні фізич­ ні особи, які уклали із страховиками договори страхування або є стра­ хувальниками відповідно до законодавства України.

При створенні страховика або збільшенні зареєстрованого статутно­ го фонду статутний фонд повинен бути сплачений виключно в грошовій формі. Дозволяється формування статутного фонду страховика цінними паперами, що випускаються державою, за їх номінальною вартістю в по­ рядку, визначеному спеціальним уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах нагляду за страховою діяльністю, але не більше 25 % від загального розміру статутного фонду.

Предметом безпосередньої діяльності страховика може бути лише страхування, перестрахування і фінансова діяльність, пов'язана з фор­ муванням, розміщенням страхових резервів та їх управлінням.

Страховики мають право займатися тільки тими видами страхуван­ ня, які визначені в ліцензії, що видається Уповноваженим органом (Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг). Стра­ ховики, які отримали ліцензію на страхування життя, не мають права займатися іншими видами страхування. Ліцензії на проведення страху-

251

Господарське право. Чистина друга

вання життя видаються без зазначення в них строку дії. Ліцензія, ви­ дана на здійснення окремого виду страхування, дає одночасно право на проведення перестрахування за цим видом страхування. Страховик (перестраховик) України має право приймати ризики в перестрахуван­ ня лише з тих видів добровільного і обов'язкового страхування, на проведення яких він отримав ліцензію.

Для одержання ліцензії страховик подає до Уповноваженого органу заяву, до якої додаються: копії установчих документів та копія свідоцтва про реєстрацію; довідки банків або висновки аудиторських фірм (ауди­ торів), що підтверджують розмір сплаченого статутного фонду; довід­ ка про фінансовий стан засновників страховика, підтверджена аудито­ ром (аудиторською фірмою), якщо страховик створений у формі повно­ го чи командитного товариства або товариства з додатковою відпові­ дальністю; правила (умови) страхування; економічне обґрунтування запланованої страхової (перестрахувальної) діяльності; інформація про учасників страховика, голову виконавчого органу та його заступників, копія диплому голови виконавчого органу страховика або його першо­ го заступника про вищу економічну або юридичну освіту, копія дипло­ му головного бухгалтера страховика про вищу економічну освіту, ін­ формація про наявність відповідних сертифікатів у випадках, перед­ бачених Уповноваженим органом.

Уповноважений орган зобов'язаний розглянути заяву страховика про видачу йому ліцензії у строк, що не перевищує ЗО календарних днів з часу одержання всіх вищезазначених документів. Після отримання відповідної ліцензії в Держфінпослуг страховик має право здійснювати страхову діяльність на всій території України. Страховик має право здійснювати страхування через свій відокремлений підрозділ за умови внесення інформації про відокремлений підрозділ до Державного реє­ стру фінансових установ.

Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансо­ вих послуг України від 28 серпня 2003 р. № 40 затверджені Ліцензійні умови провадження страхової діяльності. Державна комісія з регу­ лювання ринків фінансових послуг України своїми нормативноправовими актами може встановлювати додаткові вимоги до умов провадження окремих видів страхування.

Перестрахуванням є страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику вико­ нання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого стра-

1 Офіційний вісник України. - 2003. - № 38. - Ст. 2047.

252

1.

Розділ 3. Правове регулювання ринку фінансових послуг України

ховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно із законодавством країни, в якій він зареєстрований.

Страхова діяльність в Україні може провадитися за участю страхо­ вих посередників (страхових або перестрахових брокерів, страхових агентів). Взаємовідносини між страховиками та страховими посеред­ никами формуються на договірних засадах.

Посередницька діяльність у сфері страхування проваджується у формі агентської або брокерської діяльності.

Агентською діяльністю у сфері страхування є діяльність суб'єктів підприємницької діяльності, уповноважених діяти від імені та на під­ ставі доручення одного або більше страховиків, щодо рекламування, консультування, пропонування страхувальникам страхових послуг та проведення роботи, пов'язаної з укладенням та виконанням договорів страхування (підготовка і укладення договорів страхування, виконання робіт з обслуговування договорів), у тому числі оформлення всіх необ­ хідних документів для своєчасної виплати страхових сум або страхо­ вого відшкодування, а також здійснення цих виплат.

Страховими агентами є фізичні особи або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика і виконують частину його страхової діяльності, а саме: укладають договори страхування, одержу­ ють страхові платежі, виконують роботи, пов'язані із здійсненням страхових виплат та страхових відшкодувань. Страхові агенти є пред­ ставниками страховика і діють в його інтересах за винагороду на під­ ставі договору доручення із страховиком.

Брокерською діяльністю у сфері страхування є професійна діяль­ ність суб'єктів підприємницької діяльності на користь страхувальника або перестрахувальника (цедента), спрямована на визначення його по­ треби в отриманні страхових послуг, консультуванні, наданні допомоги у розробленні умов договору страхування, пошуку страховиків, які від­ повідають вимогам страхувальника, веденні переговорів та укладенні договорів страхування за дорученням страхувальника, здійсненні роз­ рахунків за договорами страхування, підготовці документів для врегу­ лювання питання про збитки у разі настання страхового випадку.

Страховими брокерами є юридичні особи або фізичні особи, які зареєстровані у встановленому порядку як суб'єкти підприємницької діяльності та здійснюють за винагороду посередницьку діяльність у страхуванні від свого імені на підставі брокерської угоди з особою, яка має потребу у страхуванні як страхувальник. Страхові брокери —

253

Господарське право. Частина друга

фізичні особи, які зареєстровані у встановленому порядку як суб'єкти підприємницької діяльності, не мають права отримувати та перерахо­ вувати страхові платежі, страхові виплати та виплати страхового від­ шкодування.

Перестраховшш брокерами є юридичні особи, які здійснюють за винагороду посередницьку діяльність у перестрахуванні від свого іме­ ні на підставі брокерської угоди із страховиком, який має потребу у перестрахуванні як перестрахувальник.

Страхові або перестрахові брокери-нерезиденти можуть надавати послуги лише через постійні представництва в Україні, які повинні бути зареєстровані як платники податку відповідно до законодавства Укра­ їни та включені до державного реєстру страхових або перестрахових брокерів.

Основні вимоги до порядку провадження посередницької діяльно­ сті містяться в Положенні про порядок провадження діяльності стра­ ховими посередниками^, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 1996 р. № 1523.

Визначенням причин настання страхового випадку та розміру збит­ ків займаються Аварійні комісари, кваліфікаційні вимоги до яких вста­ новлено Типовим положенням про організацію діяльності аварійних комісарів1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 5 січня 1998 р. №8.

Страховикам-нерезидентам забороняється здійснювати стра­ хову діяльність на території України, крім таких видів страхової діяльності:

- виключно із страхування ризиків, пов'язаних з морськими пере­ везеннями, комерційною авіацією, запуском космічних ракет і фрахтом (включаючи супутники), у разі якщо об'єктом страхування є майнові інтереси, пов'язані з товарами, які транспортуються, та/або транспорт­ ним, засобам., яким шийт^а-нсппіртущться.-, та/або будь-яка йіпдааі.дап.ь.- ність, що виникає у зв'язку з таким транспортуванням товарів;

-перестрахування;

-страхове посередництво, таке як брокерські та агентські операції стосовно: перестрахування, виключно із страхуванням ризиків, пов'язаних з морськими перевезеннями, комерційною авіацією, запус­ ком космічних ракет і фрахтом (включаючи супутники), у разі якщо

1 Урядовий кур'єр України. - 1997. - № 10 (від 21 січня 1997 р.).

2 Збірник урядових нормативних актів України. - 1998. - № 7 (від 24 липня 1998 р.).

254

Розділ 3. Правове регулювання ринку фінансових послуг України

об'єктом страхування є майнові інтереси, пов'язані з товарами, які транспортуються, та/або транспортним засобом, яким вони транспор­ туються, та/або будь-яка відповідальність, що виникає у зв'язку з таким транспортуванням товарів;

- допоміжні послуги із страхування, такі як консультаційні послуги, оцінка актуарного ризику та задоволення претензій.

Страховик-нерезидент має право здійснювати страхову діяльність

вУкраїні за таких умов:

1)держава, в якій зареєстрований страховик-нерезидент, повинна належати до держав-членів Світової Організації Торгівлі, та не нале­ жати до держав, які не беруть участі в міжнародному співробітництві

усфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одер­ жаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму, а також співпра­ цює із Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (РАТР);

2)між уповноваженим органом зі здійснення нагляду за страховими компаніями країни, в якій зареєстрований страховик-нерезидент, та Уповноваженим органом підписано меморандум (укладено угоду) про обмін інформацією;

3)за страховою діяльністю відповідно до законодавства країни реєстрації страховика-нерезидента здійснюється державний нагляд;

4)між Україною та країною, в якій зареєстрований страховикнерезидент, укладено міжнародний договір про запобігання податковим ухиленням та уникнення подвійного оподаткування;

5)страховик-нерезидент розташований на території країн або окре­ мих територій, які згідно з рішенням Організації економічного співро­ бітництва та розвитку ООН не мають офшорного статусу, або на тери­ торії інших країн, якщо неофшорний статус такого страховика підтвер­ джений висновком відповідної торгово-економічної місії;

6)страховик-нерезидент має відповідну ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до законодавства держави, в якій він зареєстрований;

7)рейтинг фінансової надійності (стійкості) страховика-нерезидента відповідає вимогам, установленим Уповноваженим органом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2004 р. № 124 затверджено Порядок та вимоги щодо здійснення перестрахування у страховика (перестраховика) нерезидента1.

1 Офіційний вісник України. - 2004. - № 5. - Ст. 242.

255

Господарське право. Частина друга

Укладення страховиками (цедентами, перестрахувальниками) до­ говорів перестрахування за межами України із страховиками (перестраховиками) нерезидентами дозволяється тільки у разі, коли:

-законодавством країни, в якій зареєстрований страховик (перестраховик) нерезидент, передбачений державний нагляд за страховою

іперестраховок) діяльністю;

-страховик (пєрестраховик) нерезидент провадить безперервну страхову (перестрахову) діяльність не менше ніж три роки до дати укладення договору перестрахування;

-відсутні факти порушення страховиком (перестраховиком) нерези­ дентом законодавства про страхову і перестрахову діяльність і з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та боротьби з тероризмом країни його реєстрації.

Дотримання зазначених вимог підтверджує інформація у письмовій формі або у вигляді електронних даних, надана на звернення Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг органом, який виконує функції нагляду за страховою і перестраховою діяльністю у країні ре­ єстрації страховика (перестраховика) нерезидента, або Міжнародною асоціацією органів нагляду за страховою діяльністю (ІАІ8). Така інфор­ мація повинна містити реквізити відправника (найменування, адреса, в тому числі електронної пошти, номер телефону, ім'я та прізвище по­ садової особи, яка підписала інформацію).

Страховики (цеденти, перестрахувальники) можуть укладати до­ говори перестрахування за участю перестрахових брокерів-нерезидентів лише через їх постійні представництва в Україні, зареєстровані як платники податку відповідно до законодавства України та включені до державного реєстру страхових або перестрахових брокерів.

Для укладення договору перестрахування із страховиками (перестраховиками) нерезидентами за участю перестрахових брокерівнерезидентів їх постійні представництва подають страховикам (цедентам, перестрахувальникам) засвідчені в установленому порядку копії таких документів: свідоцтва про державну реєстрацію постійного пред­ ставництва перестрахового брокера-нерезидента в Україні як платника податку; документа, що підтверджує взяття на облік в органі державної податкової служби; свідоцтва про включення до державного реєстру страхових і перестрахових брокерів.

Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 1 лютого 2007 р. № 6763 затверджений Порядок під­ твердження перестраховими брокерами здійснення за їхньою участю

256

Розділ 3. Правове регулювання ринку фінансових послуг України

перестрахування у перестраховика-нерезидента, рейтинг фінансової надійності (стійкості) якого відповідає встановленим вимогам1.

Наказом Міністерства фінансів України від 25 липня 2002 р. № 582 затверджений Порядок складання та подання декларації страховика про операції з перестрахування2. У декларації страховика про операції з пере­ страхування наводяться передбачені в ній показники, відомості та інфор­ мація. У разі відсутності окремих операцій у графах та рядках деклара­ ції ставиться прочерк. Уповноважений орган може проводити тематичні перевірки страховиків на підставі аналізу поданих декларацій.

3.6.2. Поняття страхового ризику, страхового випадку, страхової суми

Страховим ризиком є певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодуван­ ня) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Страховою сумою є грошова сума, в межах якої страховик відпо­ відно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настан­ ні страхового випадку.

Страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страхови­ ком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визнача­ ються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору стра­ хування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Стра­ хова сума може бути встановлена за окремим страховим випадком, групою страхових випадків, договором страхування у цілому. Страхова виплата здійснюється тією валютою, яка передбачена договором стра­ хування, якщо інше не передбачено законодавством України.

Страхова сума не встановлюється для страхового випадку, в разі настання якого здійснюються регулярні, послідовні страхові виплати у вигляді ануїтету.

1Офіційний вісник України. - 2007. - № 13. - Ст. 489.

2Там само. - 2002. - № 32. - Ст. 1524.

257

Господарське право. Частина друга

Страхові виплати за договорами особистого страхування здійсню­ ються незалежно від суми, яку має отримати одержувач за державним соціальним страхуванням та соціальним забезпеченням, і суми, що має бути йому сплачена як відшкодування збитків.

Розмір страхової суми визначається договором страхування або чинним законодавством під час укладання договору страхування чи зміни договору страхування. У разі якщо при настанні страхового ви­ падку передбачаються послідовні довічні страхові виплати, у договорі страхування визначаються розміри таких послідовних довічних стра­ хових виплат, а страхова сума по цих випадках не встановлюється.

При страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору, якщо інше не передбачено договором страхування.

Страховим відшкодуванням є страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страху­ вання і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збит­ ку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахо­ ваними, якщо це передбачено договором страхування. У разі коли страхова сума становить певну частку вартості застрахованого пред­ мета договору страхування, страхове відшкодування виплачується у такій же частці від визначених по страховій події збитків, якщо інше не передбачено умовами страхування.

Частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування, у чинному законодавстві отримала назву

«франшиза».

Якщо майно застраховане у кількох страховиків і загальна страхова сума перевищує дійсну вартість майна, то страхове відшкодування, що виплачується усіма страховиками, не може перевищувати дійсної вар­ тості майна. При цьому кожний страховик здійснює виплату пропорцій­ но розміру страхової суми за укладеним ним договором страхування.

Страховим платежем (страховим внеском, страховою премією) є плата за страхування, яку страхувальник зобов'язаний внести страхо­ вику згідно з договором страхування.

Відповідно до Положення про застосування іноземної валюти у страховій діяльності, затвердженого постановою Правління НБУ від 11 квітня 2000 р. № 135, страхувальник-резидент згідно з укладеними договорами страхування має право вносити страховику-резиденту

1 Офіційний вісник України. - 2000. - № 18.«- Ст. 757.

258

Роздіч 3. Правове регулювання ринку фінансових послуг України

страхові платежі лише у валюті України, а страхувальник-нерезидент — у вільно конвертованій валюті або у валюті України у випадках, перед­ бачених чинним законодавством України. Якщо виникає потреба ви­ значення розміру страхового платежу у вільно конвертованій валюті для надання послуг страхувальникам-нерезидентам, то здійснюється відповідне перерахування суми платежу у валюті України у вільно конвертовану валюту за офіційним обмінним курсом Національного банку України на день проведення платежу.

Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визна­ чених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (ава­ рійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про страхування» підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є:

1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку. За­ значена норма не поширюється на дії, пов'язані з виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, в стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації. Кваліфікація дій страхувальника або осо­ би, на користь якої укладено договір страхування, встановлюється від­ повідно до чинного законодавства України;

2)вчинення страхувальником — фізичною особою або іншою осо­ бою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку;

3)подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про пред­ мет договору страхування або про факт настання страхового випадку;

4)отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні;

5)несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання стра­ хового випадку без поважних на це причин або створення страховико­ ві перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;

6)інші випадки, передбачені законом.

Умовами договору страхування можуть бути передбачені інші під­ стави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону.

259

Господарське право. Частина друга

Рішення про відмову у страховій виплаті приймається страховиком у строк, не більший за передбачений правилами страхування, та повідо­ мляється страхувальнику в письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.

Відмову страховика у страховій виплаті може бути оскаржено стра­ хувальником у судовому порядку.

3.6.3. Правові особливості договорів страхування. Таємниця страхування

Договором страхування є акт згоди, досягнутий між страхувальником і страховиком, згідно з яким страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальни­ ку або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, викона­ ти послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Страховики, які здійснюють страхування життя, зобов'язані вести персоніфікований (індивідуальний) облік договорів страхування життя в порядку та на умовах, визначених Уповноваженим органом.

Договори страхування укладаються відповідно до правил страху­ вання.

Договір страхування повинен містити: назву документа; назву та адресу страховика; прізвище, ім'я, по батькові або назву страхувальни­ ка та застрахованої особи, їх адреси та дати народження; прізвище, ім'я, по батькові, дату народження або назву вигодонабувача та його адресу; зазначення предмета договору страхування (відповідно до ст. 4 Закону України «Про страхування» предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і пов'язані: з життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування); з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності)); розмір страхової суми за дого­ вором страхування іншим, ніж договір страхування життя; розмір страхової суми та(або) розміри страхових виплат за договором страху­ вання життя; перелік страхових випадків; розміри страхових внесків (платежів, премій) і строки їх сплати; страховий тариф (страховий тариф не визначається для страхових випадків, для яких не встановлюється

260