milash_v_s_gospodarske_pravo_chastina_2
.pdfРоздш 5. Правове забезпечення інноваційної діяльності в Україні
урядом було укладено цілий блок угод про наукове і технологічне спів робітництво, консультування і технічне співробітництво, технічне та фінансове співробітництво, науково-технічну кооперацію та ін., які встановлюють загальні засади такого співробітництва, кооперації у різ них галузях економіки.
Утім, незважаючи на велику кількість нормативних актів, сучасні науковці справедливо стверджують, що зараз законодавча база України
зпитань правового забезпечення інноваційної діяльності перебуває
врозібраному стані — розрізнений, внутрішньо неузгоджений правовий матеріал не дає змоги досягти головної мети — забезпечити повномасштабне регулювання суспільних відносин, пов'язаних з інновацій ними процесами. З метою повного, узгодженого та системного право вого забезпечення функціонування національної інноваційної системи необхідний комплексний правовий акт, який би визначав правові за сади функціонування інноваційної діяльності, найбільш оптимальною формою якого є Інноваційний кодекс України1.
5.2. Об'єкти та суб'єкти інноваційної діяльності
Відповідно до чинного законодавства об'єктами інноваційної ді яльності є:
1. Інноваційні програми і проекти.
Інноваційними є проекти (програми), якими передбачаються роз робка, виробництво і реалізація інноваційного продукту і (або) іннова ційної продукції, що відповідають вимогам Закону України «Про інно ваційну діяльність».
2. Нові знання та інтелектуальні продукти, у тому числі інновацій ні продукти.
Новації — результати наукової, науково-технічної та іншої діяль ності, до складу яких входять об'єкти промислової власності та/або інші продукти інтелектуальної діяльності, що є предметами нововве день.
Інновації— новостворені (застосовані) і (або) вдосконалені, при йняті до використання конкурентоздатні технології, продукція або послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого, адміні-
' Атаманова Ю. Є. Теоретичні проблеми становлення інноваційного права України: Монографія. - X.: Факт, 2006. - С. 218, 222.
311
Господарське право. Частина друга
стративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшу ють структуру та якість виробництва і (або) соціальної сфери. Інновації є кінцевим результатом упровадження нововведень, відповідно основ ним при розмежуванні новацій та інновацій є критерій упровадження (з моменту прийняття до використання, розповсюдження новація на буває статусу інновації).
Сам термін «технологія»1 поєднує зміст двох понять: ІесЬпе озна чає — секрети ремесла; логія — організоване, систематизоване, ціле спрямоване вербальне викладення відповідного знання. Визначення цього терміна надається в Законі України «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій» від 14 вересня 2006 р., де технологія розглядається як результат інтелектуальної діяльності, су купність систематизованих наукових знань, технічних організаційних та інших рішень про перелік, строк, порядок та послідовність виконан ня операцій, процесу виробництва та/або реалізації і зберігання про дукції, надання послуг.
•За складністю внутрішньої структури технології поділяються на:
-прості технології — технології, які створені на основі вже відо мих людству знань та складаються з обмеженої кількості елементів (об'єктів);
-високі технології— технології, які розроблені на основі новітніх наукових знань, за своїм технічним рівнем перевищують кращі вітчиз няні та іноземні аналоги і спроможні забезпечити передові позиції на світовому ринку наукомісткої продукції.
•За очікуваним охопленням певного ринкового сегмента технології поділяються на локальні, системні та стратегічні.
•За сферою функціонування виокремлюють технології у сфері про мисловості, сільського господарства, торгівлі, будівництва, громадсько го харчування, освіти та науки, культури і мистецтва, суспільної та політичної діяльності, інформаційні технології тощо. Окремо виділяють критичні технології— технології, що мають міжгалузевий характер та
' На доктринальному рівні технологію визначають як: 1) сукупність послідов них методів обробки, виготовлення, зміни стану, якостей, форми, сировини мате ріалу або напівфабрикату, що використовуються в процесі виробництва продукції (товарів), тобто нове вирішення завдань, що виникають у різних сферах господа рювання; 2) технічну реалізацію економічно ефективних умов виробництва (засто сування нової техніки, яка відповідає певному рівню виробництва); 3) створення найбільш сприятливого режиму для забезпечення стабільних параметрів виробни цтва, що спричиняє покращення якості продукції; 4) інформацію про новий спосіб виробництва або нові умови виробництва у межах діючого способу тощо.
312
Розділ 5. Правове забезпечення інноваційної діяльності в Україні
створюють істотні умови для розвитку багатьох технологічних сфер і напрямів досліджень та розробок. Критичні технології, як правило, є базовими та у більшості випадків супроводжуються прикладними (кожна базова технологія стає ядром інших прикладних).
• За функціональним призначенням технології поділяються на ви добувні технології, технології збагачення, технології переробки, об робки, технології інформаційного забезпечення вказаних процесів. Окремо виділяють технології подвійного призначення — технології, які крім цивільного призначення можуть бути використані для розроблен ня, виробництва або використання озброєння, військової чи спеціальної техніки.
Несекретні завершені технології, що розроблені установами, орга нізаціями і підприємствами України та фізичними особами за рахунок коштів Державного бюджету (частково або повністю), підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру технологій, який ве деться Українським інститутом науково-технічної та економічної ін формації (УкрІНТЕІ). Технології, що виконані недержавними організа ціями, установами та фізичними особами за власний рахунок, вносять ся до Державного реєстру технологій за бажанням їхніх власників. Наказом Міністерства освіти і науки України від 11 грудня 2002 р. № 696 затверджено Порядок державної реєстрації несекретних за вершених технологій.
Стосовно технологій, для впровадження яких передбачається отри мання субсидій, а також стосовно технологій, які плануються викорис товувати в Україні за рахунок державних коштів, якщо сума їх закупів лі дорівнює або перевищує розмір суми, визначеної чинним законодав ством про закупівлі за державні кошти, проводиться державна експер тиза відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну експертизу». Метою проведення державної експертизи є визначення економічної доцільності та корисності для держави і суспільства впро вадження технологій та обладнання з урахуванням можливих екологіч них і соціально-економічних наслідків від їх застосування.
Під час проведення державної експертизи обов'язково визначаються: - технічний рівень і новизна технологій та обладнання; ~ орієнтовна ціна технологій та обладнання чи розмір плати за їх
використання; - конкурентоспроможність технологій та продукції, яка буде виго
товлена із застосуванням цих технологій;
1 Офіційний вісник України. - 2000. - № 15. - Ст. 686.
313
Господарське право. Частина друга
-патентна чистота технологій, їх складових (властивість технологій та/або їх складових бути вільно використаними в певній державі без за грози порушення чинних на її території охоронних документів (патентів) на об'єкти права інтелектуальної власності, які належать третім особам);
-відповідність технологій нормам техногенної та екологічної безпеки, технічного регулювання, міжнародним і національним стандартам.
Інноваційний продукт — результат виконання інноваційного про екту науково-дослідною і (або) дослідно-конструкторською розробкою нової технології (у тому числі — інформаційної) чи продукції з виго товленням експериментального зразка чи дослідної партії і відповідає таким вимогам:
а) він є реалізацією (впровадженням) об'єкта інтелектуальної власності (винаходу, корисної моделі, промислового зразка, топогра фії інтегральної мікросхеми, селекційного досягнення тощо), на які виробник продукту має державні охоронні документи (патенти, сві доцтва) чи одержані від власників цих об'єктів інтелектуальної влас ності ліцензії, або реалізацією (впровадженням) відкриттів (при цьо му використаний об'єкт інтелектуальної власності має бути визна чальним для даного продукту);
б) розробка продукту підвищує вітчизняний науково-технічний і технологічний рівень;
в) в Україні цей продукт вироблено (буде вироблено) вперше, або якщо не вперше, то порівняно з іншим аналогічним продуктом, пред ставленим на ринку, він є конкурентоздатним і має суттєво вищі технікоекономічні показники.
У чинному законодавстві не визначено склад інноваційного продук ту. На доктринальному рівні існує підхід, за яким у структурі інновацій ного продукту виокремлюють обов'язкові та факультативні елементи. До обов'язкових елементів інноваційного продукту пропонується відносити: 1) майнові права на певний об'єкт інтелектуальної власності; 2) технічну документацію з упровадження об'єкта інтелектуальної власності зі вста новленням технічних умов виробництва нової продукції та/або викорис тання у виробничому процесі технології, способу, процесу, ресурсу, ін шого рішення; робочі інструкції, специфікації, рекомендації; 3) експери ментальні зразки, пробні партії, інші результати експериментального впровадження об'єкта інтелектуальної власності. До факультативних елементів інноваційного продукту зараховуються: 1) бізнес-план відпо відного виробництва нової продукції або введення нової технології без посередньо до умов конкретного підприємства; 2) послуги із супрово-
314
Розділ 5. Правове шбезпечення інноваційної діяльності в Україні
дження впровадження у виробництво інтелектуального продукту та введення авторського контролю; 3) проведення робіт з удосконалення, модифікації, підвищення ефективності виробництва інноваційного про дукту; 4) послуги з надання консультацій, додаткової інформації, пов'язаної з інноваційним продуктом; 5) інші1.
Рішення про кваліфікування продукту інноваційним приймає Мі ністерство науки і освіти України (його територіальне відділення) за результатами експертизи.
3.Виробниче обладнання та процеси.
4.Інфраструктура виробництва і підприємництва.
Суб 'єктами інноваційної діяльності можуть бути фізичні та юри дичні особи України, фізичні та юридичні особи іноземних держав, особи без громадянства, об'єднання цих осіб, які провадять в Україні інноваційну діяльність і (або) залучають майнові та інтелектуальні цінності, вкладають власні чи запозичені кошти в реалізацію в Україні інноваційних проектів.
Інноваційним підприємством визнається підприємство (об'єднання підприємств) будь-якої форми власності, якщо понад 70 % обсягу його продукції (у грошовому вимірі) за звітний податковий період є іннова ційні продукти і (або) інноваційна продукція. Інноваційне підприємство може функціонувати у вигляді інноваційного центру, бізнес-інкубатора, технополісу, технопарку тощо.
5.Організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру
іякість виробництва і (або) соціальної сфери.
6.Сировинні ресурси, засоби їх видобування і переробки; товарна продукція.
Інноваційна продукція — нові конкурентоздатні товари (послуги), що випускаються (надаються) із застосуванням інновацій та відповіда ють таким вимогам:
а) є результатом виконання інноваційного проекту; б) виробляється (буде вироблена) в Україні вперше, або якщо не
вперше, то порівняно з іншою аналогічною продукцією, представленою на ринку, є конкурентоздатною і має суттєво вищі техніко-економічні показники.
Рішення про кваліфікування продукції інноваційною приймає від повідний підрозділ, визначений Міністерством освіти і науки України чи її регіональне відділення за результатами експертизи.
' Атаманова Ю. Є. Теоретичні проблеми становлення інноваційного права України: Монографія. - X.: Факт, 2006. - С І 02-103.
315
Господарське право. Частина друга
У загальному вигляді економічний процес послідовного перетво рення ідеї на інноваційний об'єкт можна сформулювати таким чином: новація —• об'єкт інтелектуальної власності —> інноваційний проект —• інноваційний продукт —» інноваційна продукція.
7. Механізми формування споживчого ринку і збуту товарної про дукції.
5.3. Правовий режим інноваційного проекту
Інноваційним проектом є комплект документів, що визначає про цедуру і комплекс усіх необхідних заходів (у тому числі інвестиційних) щодо створення і реалізації інноваційного продукту та/або інноваційної продукції.
Суб'єктам інноваційної діяльності для виконання ними інновацій них проектів може бути надана фінансова підтримка шляхом:
-повного безвідсоткового кредитування (на умовах інфляційної індексації) пріоритетних інноваційних проектів за рахунок коштів Державного бюджету України, коштів бюджету Автономної Республіки Крим та коштів місцевих бюджетів;
-часткового (до 50 %) безвідсоткового кредитування (на умовах інфляційної індексації) інноваційних проектів за рахунок коштів Дер жавного бюджету України, коштів бюджету Автономної Республіки Крим та коштів місцевих бюджетів за умови залучення до фінансуван ня проекту решти необхідних коштів виконавця проекту і (або) інших суб'єктів інноваційної діяльності;
-повної чи часткової компенсації (за рахунок коштів Державного бюджету України, коштів бюджету Автономної Республіки Крим та коштів місцевих бюджетів) відсотків, сплачуваних суб'єктами іннова ційної діяльності комерційним банкам та іншим фінансово-кредитним установам за кредитування інноваційних проектів;
-надання державних гарантій комерційним банкам, що здійснюють кредитування пріоритетних інноваційних проектів;
-майнового страхування реалізації інноваційних проектів у стра ховиків відповідно до Закону України «Про страхування».
Джерелами фінансової підтримки інноваційної діяльності є:
•кошти Державного бюджету України;
316
Розділ 5. Правове забезпечення інноваційної діяльності в Україні
•кошти місцевих бюджетів і кошти бюджету Автономної Республі ки Крим;
•власні кошти спеціалізованих державних і комунальних іннова ційних фінансово-кредитних установ;
•власні чи запозичені кошти суб'єктів інноваційної діяльності;
•кошти (інвестиції) будь-яких фізичних і юридичних осіб;
•інші джерела, не заборонені законодавством України. Інноваційні проекти, що інвестуються за рахунок Державного бю
джету України або місцевих бюджетів, а також проекти, замовниками яких є органи державної влади чи органи місцевого самоврядування, підлягають обов'язковій державній експертизі відповідно до законо давства. Інноваційні проекти, що інвестуються за рахунок інших дже рел, підлягають обов'язковій державній експертизі з питань додержан ня екологічних, містобудівних та санітарно-гігієнічних вимог.
Державна підтримка реалізації'інноваційного проекту надається за умови його державної реєстрації.
Відповідно до Порядку державної реєстрації інноваційних проекті
іведення Державного реєстру інноваційних проектів1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2003 р. № 1474, суб'єкт інноваційної діяльності, який заявляє інноваційний проект на державну реєстрацію, подає до Міністерства освіти і науки України (МОН) такі документи:
1)заяву про розгляд інноваційного проекту згідно із затвердженою МОН формою;
2)інноваційний проект згідно із затвердженою МОН формою у трьох примірниках, що прошиті, пронумеровані, засвідчені підписом
іпечаткою заявника;
3)бізнес-план інноваційного проекту на паперовому та електрон ному носіях;
4)юридична особа, крім того, — нотаріально засвідчену копію свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької ді яльності та установчих документів, довідку органу державної по даткової служби за місцем реєстрації як платника податків (далі — орган державної податкової служби) про стан розрахунків з держав ним бюджетом;
5)фізична особа, крім того, — нотаріально засвідчену копію до кумента, що посвідчує особу, та копію довідки про присвоєння іденти фікаційного номера;
1 Офіційний вісник України. - 2003. - № 38. - Ст. 2031.
317
Господарське право. Частина друга
6) для інноваційного проекту, що заявляється як пріоритетний ін новаційний проект, згідно з яким передбачається ввезення на митну територію України необхідних для його виконання сировини, устатку вання, обладнання, комплектуючих виробів та інших товарів (крім підакцизних), які не виробляються в Україні або виробляються, але не зідповідають вимогам проекту:
- номенклатуру товарів, необхідних для виконання пріоритетного нноваційного проекту, з обсягами їх ввезення в Україну згідно із за твердженою МОН формою у трьох примірниках, погоджену з Держмитслужбою та центральним органом виконавчої влади у відповідній галузі;
-затверджений центральним органом виконавчої влади у відповід ній галузі обгрунтований висновок про те, що товари, необхідні для виконання пріоритетного інноваційного проекту, не виробляються
вУкраїні або виробляються, але не відповідають вимогам проекту;
-копії зовнішньоекономічного контракту та специфікацій до нього;
-розрахунки очікуваних втрат надходжень до державного бюджету аід несплати ввізного мита і податку на додану вартість за проектом у цілому, в тому числі щодо кожної товарної позиції на весь період його виконання з розподілом за роками.
Державна реєстрація інноваційного проекту проводиться МОН на підставі висновків експертизи інноваційного проекту і погодженого Комісією з організації діяльності технологічних парків та інноваційних структур інших типів рішення про кваліфікування інноваційного про екту, затвердженого наказом МОН.
Експертиза інноваційного проекту проводиться експертною орга нізацією відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну гкспертизу» за рахунок коштів заявника протягом трьох місяців з мо менту укладення відповідної угоди. У разі позитивного висновку екс пертизи інноваційний проект вноситься до Реєстру МОН, і заявник зтримує. свідоцтво про державну реєстрацію інноваційного проекту, яке є чинним протягом трьох років з дати його видачі та є необхідною умовою державної підтримки інноваційних проектів за рахунок бю джетних коштів.
Указом Президента України від ЗО грудня 2005 р. № 1873 затвер джено Положення про Державне агентство України з інвестицій та інновацій1, за яким до повноважень зазначеного органу також відне сено державну реєстрацію інноваційних проектів, здійснення якої
1 Офіційний вісник України. - 2006. - № 1-2. - Ст. 17.
318
Роздії 5. Правове забезпечення інноваційної діялЬІІ0СП,і в Україні
є умовою їх державної підтримки за рахунок коштів Державної інновацій ної фінансово-кредитної установи (яка є правонаступницею Української державної інноваційної компанії). Зазначена установа створена з метою здійснення фінансової підтримки інноваційної діяльності суб'єктів госпо дарювання різних форм власності, а також залучену вітчизняних та іно земних інвестицій для розвитку національної економіки.
Державна інноваційна фінансово-кредитна усг а н 0 ва організовує на конкурсних засадах у порядку, що визначається Спеціально уповнова женим центральним органом виконавчої влади у сфері інноваційної діяльності, відбір інноваційних проектів для їх фінансової підтримки. Наказом Державного агентства України з інвестицій та інновацій від 16 листопада 2006 р. № 34 затверджено Порядок конкурсного відбору інноваційних проектів для їх фінансової підтримку _ Наказом Міністер ства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 28 лютого 2007 р. № 72 затверджено Порядок проведення конкурсного відбору інноваційних проектів реформування і розвитку житлово-комунального господарства2. Наказом Міністерства промис лової політики України від 11 вересня 2006 р. № 329 затверджено По рядок конкурсного відбору інвестиційних проектів> спрямованих на реалізацію інноваційного продукту і (або) інноваційної продукції у сфе рі промисловості, у тому числі вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу*.
Суб'єкт інноваційної діяльності, інноваційний проект якого прой шов конкурсний відбір, залежно від встановленого конкурсною про цедурою рейтингу може отримати від Державної інноваційної фінансовокредитної установи один чи кілька видів фінансової підтримки.
5.4. Договірно-правове забезпечення інноваційної діяльності
Інноваційний розвиток країни неразривно пов'язаний з договірноправовим забезпеченням обігу інноваційних продуктів. Договір є основ ним правовим засобом, який установлює, змінює або припиняє майно ві права та обов'язки щодо технології та/або її складових.
1 Офіційний вісник України. - 2006. - № 49. - Ст. 3274,
2шге. пай. кіеу. иа.
3Офіційний вісник України. - 2006. - № 38. - От. 2611
319
Господарське право. Частина друга
Договірно-правовими формами трансферу технологій (їх скла дових) є:
-ліцензійний договір (договору на користування майновими пра вами промислової власності);
-договір на передачу у власність іншої особи виключних майнових прав промислової власності (договір купівлі-продажу);
-договір комерційної концесії (франчайзингу);
-договір про створення спільних підприємств (у разі часткової передачі майнових прав на технології та їх складові);
-договір про надання в оренду або лізинг складових технологій, обладнання;
-договір про поставку технологічного обладнання;
-договір технічно-промислової кооперації (одержання послуг для виробництва промислової продукції, напівфабрикатів, обладнання
ікомплектуючих, що відповідають умовам застосування технології, та інших складових, необхідних для її застосування);
-договір на створення і передачу науково-технічної продукції (тех нологічного інжинірингу)1;
-інші договірні форми.
За договором на створення і передачу науково-технічної продукції
одна сторона (виконавець) зобов'язується виконати зумовлені завданням другої сторони (замовника) науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи (НДЦКР), а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи (продукцію) і оплатити їх.
Об'єктом договору на передачу науково-технічної продукції є науково-технічна продукція — завершені науково-дослідні, проектні, конструкторські, технологічні роботи та послуги, створені дослідні зразки або партії виробів, необхідних для проведення НДЦКР згідно з вимогами, погодженими із замовниками, що виконуються чи нада ються суб'єктами господарювання (науково-дослідними, конструктор ськими, проектно-конструкторськими і технологічними установами, організаціями, а також науково-дослідними і конструкторськими під-
' Вирізняють такі види інжинірингу: 1) консультаційний (пов'язаний з інформаційно-консультаційним обслуговуванням за такими напрямками: а) скла дення й аналіз бізнес-планів, окремих проектних рішень; б) аналіз фінансової діяль ності підприємства; в) консультування з питань оподаткування, оптимізації системи управління персоналом; г) розробка й аналіз інвестиційних проектів, консультуван ня тощо); 2) будівельний, або загальний (пов'язаний з проектуванням об'єктів, по стачанням обладнання та машин, їх монтажем і введенням в експлуатацію); 3) тех нологічний (пов'язаний з розробкою на замовлення науково-технічної продукції).
320