milash_v_s_gospodarske_pravo_chastina_2
.pdfРозділ 4. Правове забезпечення інвестиційної діяльності в Україні
робничого призначення визначаються міністерствами, іншими цен тральними та місцевими органами виконавчої влади і мають оцінювати ефективність цих проектів у вирішенні невідкладних соціальних про блем. Конкурс проводиться у три етапи.
На першому етапі конкурсу суб'єкти господарської діяльності не пізніше ніж за два місяці до початку розроблення проекту Державного бюджету України на відповідний рік подають органу виконавчої влади, до компетенції якого належить питання, що є метою інвестиційного проекту, документи згідно з переліком, що додається до Порядку про ведення відповідного конкурсу. Відомчою комісією відповідного орга ну виконавчої влади, яка керується у своїй роботі галузевим (регіональ ним) положенням про оцінку та конкурсний відбір інвестиційних про ектів, розробленим та затвердженим цим органом, здійснюються розгляд зазначених документів і підготовка висновків. Органи виконавчої вла ди формують пропозиції щодо включення інвестиційних проектів, які отримали позитивні висновки відомчої комісії, до інвестиційного роз ділу Державної програми і не пізніше ніж за місяць до початку розро блення проекту Державного бюджету України на відповідний рік по дають Мінекономіки.
На другому етапі конкурсу комісія Мінекономіки з відбору інвес тиційних проектів проводить конкурсний відбір пропозицій органів виконавчої влади і визначає інвестиційні проекти, які доцільно фінан сувати із залученням коштів державного бюджету, а також загальний обсяг необхідних для цього державних капітальних вкладень, у тому числі на поворотній основі, та повідомляє про нього Мінфін для вра хування під час розроблення проекту Державного бюджету України на відповідний рік.
На третьому етапі конкурсу Мінекономіки у 20-денний термін піс ля затвердження Державного бюджету України на відповідний рік, виходячи з передбачених у ньому видатків на фінансування державних капітальних вкладень, проводить остаточний конкурсний відбір інвес тиційних проектів з числа тих, що пройшли відбір на попередньому етапі, і включає їх до інвестиційного розділу проекту Державної про грами.
Особливий порядок регулювання інвестиційної діяльності, що має вираження у комплексі взаємнопов'язаних економіко-правових заходів, включаючи систему гарантій, пільг, форм державної підтримки інвес торів, а також заходів захисту інвестицій, створюють правовий режим інвестиційної діяльності.
291
Господарське право. Частина друга
•Режим, що створюється державою стосовно інвестиційної діяль ності національних інвесторів та діє на всій території держави, є загаль ним правовим режимом інвестиційної діяльності. З метою встановлення конкурентної рівності між національними та іноземними інвесторами на інвестиційну діяльність останніх також поширюється загальний (націо нальний) правовий режим, за винятками, передбаченими законодавством України та міжнародними договорами України. На сьогодня Україною укладено понад 90 міжурядових угод, в яких деталізовано гарантії прав іноземних інвесторів та механізми захисту таких прав. За низкою таких угод іноземним інвесторам надається режим найбільшого сприяння та одночасно зазначається про можливість використання національного режиму в ході взаємної інвестиційної діяльності.
•Для інвесторів, що здійснюють інвестиційну діяльність у найбільш важливих для задоволення суспільних потреб напрямах, насамперед соціальній сфері, технічному і технологічному вдосконаленні вироб ництва, створенні нових робочих місць для громадян, які потребують соціального захисту, впровадженні відкриттів і винаходів, в агропро мисловому комплексі, в реалізації програм ліквідації наслідків Чорно бильської аварії, у виробництві будівельних матеріалів, у галузі освіти, культури, охорони навколишнього середовища і здоров'я, — створю ється пільговий режим інвестиційної діяльності.
Для окремих суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють інвестиційні проекти із залученням іноземних інвестицій, що реалізу ються відповідно до державних програм розвитку пріоритетних галузей економіки, соціальної сфери і територій, також може встановлюватися пільговий режим інвестиційної та іншої господарської діяльності.
• Спеціальний режим інвестиційної діяльності запроваджується шляхом створення територій пріоритетного розвитку та спеціальних економічних зон. Статус і територія спеціальної (вільної) економічної зони, зони пріоритетного розвитку, а також строк, на який вона ство рюється, визначаються Верховною Радою України шляхом прийняття окремого закону для кожної спеціальної (вільної) економічної зони, території пріоритетного розвитку.
Спеціальна (вільна) економічна зона (СЕЗ) являє собою частину території України, на якій встановлюються і діють спеціальний право вий режим економічної діяльності та порядок застосування і дії зако нодавства України. На території спеціальної (вільної) економічної зони запроваджуються пільгові митні, валютно-фінансові, податкові та інші умови економічної діяльності національних та іноземних юридичних
292
Розділ 4. Правове забезпечення інвестиційної діяльності в Україні
і фізичних осіб. Сьогодні спеціальні економічні зони є одним із інстру ментів досягнення відкритості національної економіки світові та сти мулювання міжнародного економічного співробітництва, який перед бачає використання та нарощування господарського потенціалу тери торії, де створюється СЕЗ. Метою створення спеціальних (вільних) економічних зон є залучення іноземних інвестицій та сприяння їм, ак тивізація спільно з іноземними інвесторами підприємницької діяльно сті для нарощування експорту товарів і послуг, поставок на внутрішній ринок високоякісної продукції та послуг, залучення і впровадження нових технологій, ринкових методів господарювання, розвитку інфра структури ринку, поліпшення використання природних і трудових ре сурсів, прискорення соціально-економічного розвитку України.
На території України можуть створюватись спеціальні (вільні) еко номічні зони різних функціональних типів: вільні митні зони і порти, експортні, транзитні зони, митні склади, технологічні парки, технополіси, комплексні виробничі зони, туристсько-рекреаційні, страхові, банківські тощо. Окремі зони можуть поєднувати в собі функції, влас тиві різним типам спеціальних (вільних) економічних зон.
Територія пріоритетного розвитку (ТПР) являє собою частину території України, на якій склалися несприятливі соціально-економічні та екологічні умови і на якій запроваджується спеціальний режим ін вестиційної діяльності для створення нових робочих місць. Створення таких територій є одним із засобів розв'язання проблем депресивних промислово застарілих або слабо заселених районів з низьким рівнем економічного розвитку. Метою створення територій пріоритетного розвитку є залучення інвестицій у пріоритетні галузі виробництва для створення нових робочих місць та працевлаштування працівників, що вивільняються у зв'язку із закриттям, реструктуризацією підприємств, впровадження нових технологій, модернізація діючих виробництв, роз виток зовнішньоекономічних зв'язків, збільшення поставок на внутріш ній ринок високоякісних товарів та послуг, створення сучасної вироб ничої, транспортної та ринкової інфраструктури, ефективне викорис тання природних ресурсів.
Таким чином, різниця між ТПР та СЕЗ полягає у фактичному ста новищі певних територій, на яких запроваджується спеціальний режим інвестиційної діяльності: спеціальний правовий режим на ТПР покли каний подолати несприятливі соціально-економічні умови, що склали ся там; спеціальний правовий режим СЕЗ покликаний активізувати наявний потенціал цієї території, підвищити та реалізувати його.
293
Господарське право. Частина друга
Залежно від типу та різновиду СЕЗ, особливостей конкретної ТПР різною є конфігурація правового режиму (комплексу пільг, гарантій, форм державної підтримки, а також обмежень та заборон) територій, де вони створюються.
Органами управління спеціальними економічними зонами і тери торіями пріоритетного розвитку є Рада з питань спеціальних економіч них зон та спеціального режиму інвестиційної діяльності у відповідній області (Рада з питань територій пріоритетного розвитку) та органи місцевого самоврядування.
Спеціальний правовий режим підприємницької діяльності, встанов лений на територіях пріоритетного розвитку спеціальних економічних зон, поширюється на суб'єктів підприємницької діяльності виключно під час реалізації ними на цих територіях інвестиційних проектів.
Суб'єкти підприємницької діяльності на територіях спеціальних економічних зон провадять підприємницьку діяльність на підставі від повідного дозволу Ради з питань спеціальних економічних зон та спе ціального режиму інвестиційної діяльності у відповідній області.
Затвердження Радою з питань спеціальних економічних зон (або Радою з питань територій пріоритетного розвитку) інвестиційного про екту та видача свідоцтва про його затвердження є підставою для укла дення відповідним органом місцевого самоврядування договору (конт ракту) з суб'єктом підприємницької діяльності на реалізацію інвестицій ного проекту у спеціальній економічній зоні (або на території пріоритет ного розвитку), яким визначається порядок майбутнього інвестування. За цим договором інвестор бере на себе обов'язок на власний ризик і за власні кошти забезпечити реалізацію інвестиційного проекту, а орган управління — забезпечити необхідні умови для реалізації. Постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 1999 р. № 1199 затверджено
Типовий договір (контракт) на реалізацію інвестиційного проекту на території пріоритетного розвитку, у спеціальній (вільній) економічній зо/іі1 (у ред. Типового договору від 15 травня 2003 р. № 704.)
У разі ліквідації спеціальної економічної зони чи території пріори тетного розвитку держава гарантує збереження у повному обсязі всіх майнових і немайнових прав інвесторів та суб'єктів підприємницької діяльності, що діють у спеціальній економічній зоні та на території пріоритетного розвитку.
Спори, що виникають у результаті здійснення інвестиційної діяль ності, розглядаються судом або третейським судом. Міжнародні угоди
1 Офіційний вісник України. - 2003. - № 21. - Ст. 933.
294
Розділ 4. Правове забезпечення інвестиційної діяльності в Україні
про сприяння та взаємний захист інвестицій передбачають вирішення спорів та розбіжностей, які виникають у ході інвестиційної діяльності шляхом переговорів та в порядку судового захисту. В основу більшо сті таких міжнародних угод покладено положення Конвенції про ви рішення інвестиційних спорів між державами та іноземними особами 1965 р.
4.5. Поняття спільного інвестування та його інститутів
Інститутом спільного інвестування (ІСІ) є корпоративний інвес тиційний фонд або пайовий інвестиційний фонд^ який провадить ді яльність, пов'язану з об'єднанням (залученням) грошових коштів ін весторів, з метою отримання прибутку від вкладення їх у цінні папери інших емітентів, корпоративні права та нерухомість.
Правові та організаційні підстави створення, діяльності та відпо відальності суб'єктів спільного інвестування ви^ н а ч а є Закон України «Про інститути спільного інвестування (пайові т^ корпоративні інвес тиційні фонди)»1 від 15 березня 2001 р.
Інститут спільного інвестування може розпочати свою діяльність тільки після реєстрації в Державному реєстрі інститутів спільного інвес тування (корпоративний інвестиційний фонд перед внесенням до зазна ченого реєстру має пройти державну реєстрацію Як юридична особа) шляхом унесення відповідного запису реєстру та пі)ИСВоєння реєстрацій ного коду. Рішенням Державної комісії з цінних Паперів та фондового
ринку від 6 липня 2002 р. № 197 затверджено Поломсення про реєстрацію регламенту інститутів спільного інвестування та ведення Єдиного
державного реєстру інститутів спільного інвестування^
Єдиним державним реєстром інститутів спіЛЬНОго інвестування є інформаційний банк даних про пайові та корпоративні інвестиційні фонди, економічні показники їх діяльності та звітності, який забезпечує зберігання інформації про інститути спільного інвестування та її на дання. Держателем такого реєстру є Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку.
Залежно від порядку здійснення діяльності \(г\ може бути відкри того, інтервального та закритого типу.
1 |
Відомості Верховної Ради України. - 2001. № 21. - От юз. |
2 |
Офіційний вісник України. - 2002. - № 33. - Ст. 1549 |
295
Господарське право. Частина друга
ІСІ належить до відкритого типу, якщо він (або компанія з управ ління його активами) бере на себе зобов'язання здійснювати у будь-який час на вимогу інвесторів викуп цінних паперів, емітованих цим ІСІ (або компанією з управління його активами).
ІСІ належить до інтервального типу, якщо він (або компанія з управ ління його активами) бере на себе зобов'язання здійснювати на вимогу інвесторів викуп цінних паперів, емітованих цим ІСІ (або компанією З управління його активами) протягом обумовленого у проспекті емісії строку, але не рідше одного разу на рік.
ІСІ належить до закритого типу, якщо він (або компанія з управлін ня його активами) не бере на себе зобов'язань щодо викупу цінних паперів, емітованих цим ІСІ (або компанією з управління його актива ми) до моменту його реорганізації або ліквідації.
ІСІ може бути строковим або безстроковим.
Строковий ІСІ створюється на певний строк, встановлений у про спекті емісії, після закінчення якого зазначений ІСІ ліквідується або реорганізується. Безстроковий ІСІ створюється на невизначений строк. ІСІ закритого типу може бути лише строковим.
ІСІ може бути диверсифікованого і недиверсифікованого виду. ІСІ вважається диверсифікованим, якщо він одночасно відповідає
таким вимогам:
-кількість цінних паперів одного емітента в активах ІСІ не переви щує 10 % загального обсягу їх емісії;
-сумарна вартість цінних паперів, що становлять активи ІСІ в кіль кості, більшій ніж 5 відсотків загального обсягу їх емісії, на момент їх придбання не перевищує 40 % вартості чистих активів ІСІ;
-не менш як 80 % загальної вартості активів ІСІ становлять гро шові кошти, ощадні сертифікати, облігації підприємств та облігації місцевих позик, державні цінні папери, а також цінні папери, що до пущені до торгів на фондовій біржі або у торговельно-інформаційній системі.
Диверсифікованим ІСІ забороняється:
-тримати в грошових коштах, на банківських депозитних рахунках,
вощадних сертифікатах та облігаціях, емітентами яких є комерційні банки, більше ніж ЗО відсотків загальної вартості активів ІСІ;
-придбавати або додатково інвестувати в цінні папери одного емі тента більше ніж 5 відсотків загальної вартості активів ІСІ;
-придбавати або додатково інвестувати у державні цінні папери, доходи за якими гарантовано Кабінетом Міністрів України, більше ніж
296
Розділ 4. Правове забезпечення інвестиційної діяльності в Україні
25 % загальної вартості активів ІСІ. При цьому забороняється інвесту вати кошти ІСІ менше ніж у три види державних цінних паперів;
-придбавати або додатково інвестувати в цінні папери органів міс цевого самоврядування більше ніж 10 % загальної вартості активів ІСІ;
-придбавати або додатково інвестувати в облігації підприємств, емітентами яких є резиденти України (крім комерційних банків), біль ше ніж 20 % загальної вартості активів ІСІ;
-придбавати або додатково інвестувати в акції українських емітен тів більше ніж 40 % загальної вартості активів ІСІ;
-придбавати або додатково інвестувати в цінні папери, доходи за якими гарантовано урядами іноземних держав, більше ніж 20 % загаль ної вартості активів ІСІ;
-придбавати або додатково інвестувати в акції та облігації іноземних емітентів, які допущені до торгів на організованих фондових ринках іно земних держав, більше ніж 20 % загальної вартості активів ІСІ;
-придбавати або додатково інвестувати в інші активи, дозволені законодавством України, більше ніж 5 % активів ІСІ;
-придбавати або додатково інвестувати в цінні папери, доходи за якими гарантовано урядом однієї іноземної держави, більше ніж 10 % загальної вартості активів ІСІ;
-придбавати або обмінювати цінні папери, емітентами яких
єпов'язані особи ІСІ, компанії з управління активами або зберігача. ІСІ, які не мають усіх ознак диверсифікованого ІСІ, є недиверсифі-
кованими.
У разі якщо недиверсифікований ІСІ закритого типу здійснює ви ключно приватне розміщення цінних паперів власного випуску та активи якого більш ніж на 50 % складаються з корпоративних прав та цінних паперів, що не допущені до торгів на фондовій біржі або у торговельноінформаційній системі, він вважається венчурним фондом. Учасниками венчурного фонду можуть бути тільки юридичні особи.
Дивіденди по цінних паперах ІСІ відкритого та інтервального типу не нараховуються і не сплачуються.
ІСІ відкритого та інтервального типу можуть бути тільки диверсифіковані ІСІ.
4.5.1. Компанія з управління активами
Управління активами ІСІ здійснює компанія з управління активами. Компанією з управління активами може бути юридична особа, що створюється відповідно до законодавства України. Частка держави
297
Господарське право. Частина друга
у статутному фонді (капіталі) компанії з управління активами не може перевищувати 10 %.
Діяльність з управління активами є виключним видом діяльності, який забороняється поєднувати з іншими видами професійної діяль ності на ринку цінних паперів. Компанія з управління активами може одночасно здійснювати управління активами кількох ІСІ.
Під час провадження діяльності з управління активами ІСІ компа нія з управління активами не має права:
-набувати за рахунок активів ІСІ майно та цінні папери тих видів, які не передбачені проспектом емісії цінних паперів ІСІ;
-укладати договори, що порушують або наслідком яких є порушен ня норм законодавства та вимог нормативно-правових актів Комісії;
-здійснювати за власні кошти операції з цінними паперами, які
єактивами ІСІ;
-безоплатно відчужувати активи ІСІ;
-брати позику або кредит, що підлягає поверненню за рахунок активів ІСІ, в обсязі більш як 10 % вартості чистих активів ІСІ, на строк більший, ніж три місяці, та з метою, іншою, ніж використання цих коштів для викупу цінних паперів ІСІ;
-надавати позику або кредит за рахунок активів ІСІ;
-використовувати активи ІСІ для забезпечення виконання зобов'язань, виникнення яких не пов'язане з функціонуванням відпо відного ІСІ;
-придбавати векселі, похідні цінні папери, цінні папери ІСІ від критого типу, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами Комісії;
-розміщувати цінні папери інших емітентів, крім цінних паперів ІСІ, активами яких вона управляє;
г укладати договори купівлі-продажу, позики або кредиту з пов'язаними особами, крім договорів з торговцями цінними паперами щодо розміщення та викупу цінних паперів ІСІ;
- укладати договори купівлі-продажу цінних паперів, які на дату укладення такого договору не становлять активи ІСІ;
- здійснювати функцію номінального утримувача щодо цінних паперів ІСІ, активами якого вона керує;
-т продавати цінні папери ІСІ зберігачу, реєстратору, незалежному оцінювачу майна та аудитору (аудиторській фірмі) цього ІСІ, а також органам державної влади та органам місцевого самоврядування;
298
Розділ 4. Правове забезпечення інвестиційної діяльності в Україні
-набувати у власність нерухоме майно, що становить активи від повідного ІСІ;
-укладати від імені ІСІ договори, які за своїм характером можуть бути укладені лише ним особисто;
-відчужувати майно, яке належить компанії, до активів ІСІ;
-відчужувати майно, яке становить активи ІСІ, на користь іншого ІСІ, яким вона керує.
Загальна сума вартості активів ІСІ, що перебувають в управлінні однієї компанії з управління активами, не може перевищувати величи ни, встановленої нормативно-правовими актами Комісії.
Діяльність з управління активами ІСІ провадиться компанією з управління активами на підставі ліцензії, що видається Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Анулювання ліцензії компанії з управління активами є підставою для ліквідації пайового інвестиційного фонду або передачі сукупності активів та зобов'язань, що становлять пайовий інвестиційний фонд, іншій компанії з управлін ня активами.
Між корпоративним інвестиційним фондом і компанією з управлін ня активами та між корпоративним інвестиційним фондом і зберігачем, а в пайовому інвестиційному фонді — між компанією з управління активами і зберігачем укладаються відповідні договори, істотними умовами яких є: повна назва та місцезнаходження (юридична адреса) сторін; предмет договору; права і обов'язки сторін; застереження щодо конфіденційності; порядок надання звітності та інформації з дотриман ням вимог чинного законодавства; відповідальність сторін за невико нання або неналежне виконання умов договору та порушення конфі денційності; строк дії договору; розмір винагороди; порядок зміни умов договору; умови дострокового припинення договору.
Крім зазначених істотних умов, договори повинні містити умови до говору про відкриття рахунка у цінних паперах згідно з вимогами зако нодавства про Національну депозитарну систему України. Договір може містити за згодою сторін й інші умови, які не суперечать законодавству.
Компанія з управління активами несе майнову відповідальність за збитки, що були завдані ІСІ її діями (бездіяльністю), згідно із законом та відповідно до умов договору.
Уразі залучення ІСІ коштів фізичних осіб-інвесторів компанія
зуправління активами формує резервний фонд у розмірі, не меншому від встановленого Комісією, залежно від обсягу внесків фізичних осіб — інвесторів ІСІ.
299
Господарське право. Частина друга
Резервний фонд зберігається на окремому депозитному банківському рахунку, відкритому компанією з управління активами, або розміщуєть ся в державні цінні папери, перелік яких визначається Комісією.
У разі визнання компанії з управління активами банкрутом активи ІСІ не включаються до ліквідаційної маси компанії з управління акти вами.
4.5.2. Корпоративний інвестиційний фонд: ооганізаційно-правова форма, порядок управління, специфіка діяльності
Корпоративним інвестиційним фондом є ІСІ, який створюється у формі відкритого акціонерного товариства і провадить виключно ді яльність із спільного інвестування.
Засновниками корпоративного інвестиційного фонду не можуть бути юридичні особи, у статутному фонді (капіталі) яких частка дер жави або органів місцевого самоврядування переаищує 25 %.
Корпоративний інвестиційний фонд провадить свою діяльність на підставі статуту, який затверджується відповідно до законодавства та регламенту.
Початковий статутний фонд (капітал) корпоративного інвестицій ного фонду формується за рахунок грошових коштів, державних цінних паперів, цінних паперів інших емітентів, що допущені до торгів на фондовій біржі або в торговельно-інформаційній системі, та об'єктів нерухомості, необхідних для забезпечення статутної діяльності.
Розмір початкового статутного фонду (капіталу) корпоративного інвестиційного фонду не може бути менше розміру, встановленого за конодавством для відкритих акціонерних товариств.
Корпоративний інвестиційний фонд провадить свою діяльність, якщо 70 або більше відсотків середньорічної вартості активів, що на лежать йому на праві власності, вкладені у цінні папери.
Управління активами корпоративного інвестиційного фонду на під ставі відповідного договору здійснює компанія з управління активами.
Корпоративний інвестиційний фонд не має пр^ва емітувати та роз міщувати цінні папери, крім акцій, які повинні бути тільки простими.
Органами корпоративного інвестиційного фонду є загальні збори акціонерів та спостережна (наглядова) рада. Нагляд за діяльністю ком панії з управління активами здійснює на підставі статуту корпоратив ного інвестиційного фонду спостережна (наглядова) рада.
300