Тема 14. Авторське право та суміжні права

Додатковий нормативний матеріал:

1. Про авторське право і суміжні права: Закон України від 23.12.1993 р. в ред. від 11.07.2001 р. // ВВР України. - 2001. - № 43. – Ст. 214.

2. Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограм: Закон України від 23.03.2000 р. // ВВР України. – 2000. - № 24. – Ст. 183.

3. Правила роздрібної торгівлі примірниками аудіовізуальних творів і фонограм: Затв. постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1997 р. № 1209 // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 2003. - № 3. – С. 294.

Завдання:

145. Тимохін, який прожив багате на події життя, збирався втілити свої спо­гади в літературний твір, але сам здійснити це не зміг і тому почав співпрацювати з літератором Степановим. На протязі двох років Тимохін і Степанов системати­чно зустрічалися по два-три рази на місяць, і Тимохін розповідав Степанову епі­зоди зі свого життя. Використавши ці розповіді, Степанов написав роман. Після виходу у світ роману Тимохін побачив, що він не названий як один із його авторів та подав позов до Степанова про визнання свого співавторства та виплату йому половини отриманого Степановим гонорару. Степанов проти позову заперечував, мотивуючи це тим, що спогади Тимохіна не були втілені в літературну форму, він не приймав участі у розробці плану твору, у створенні системи образів, а був тільки розповідачем деяких епізодів з життя. Місцевий суд співавторство Тимо­хіна на визнав та у позові відмовив.

Чи вірно рішення суду?

146. Після видання гумористичної повісті письменника Павлова під назвою “З життя мільйонерів” він звернувся до юридичної консультації із проханням по­яснити, чи має місце порушення його прав, якщо: його твір було видано в пере­кладі з української мови на російську без згоди автора; артист Богданов включив уривок з його повісті до свого репертуару і виступав з його читанням на концер­тах, не узгодивши це з Павловим, а один із таких концертів транслювала радіо­студія; главу повісті було надруковано у розважальному журналі; поет Берестов видав свої вірші під такою ж назвою і, як вважає Павлов, хоча вони тематично не мають ніякого відношення до його повісті, Берестов використав популярність по­вісті для розповсюдження свого твору; композитор Сушко написав пісню на слова діалогу повісті і видав її у видавництві; письменник Раєвич на підставі однієї з глав повісті написав гумористичну сценку, яка використовується в цирку.

Чи були порушені права Павлова? Хто повинен відповідати за порушення авторських прав?

147. Золотов та Пархоменко видали в одному з видавництв м. Полтави книгу “Утримання худоби на пасовищі”. Згодом видавництво “Прометей” (м. Херсон) видало книгу Пархоменка “Пасовище для худоби у фермерському госпо­дарстві". Золотов пред’явив до Пархоменка і видавництва “Прометей” позов про визнання його співавтором і виплату гонорару, довівши, що книга, видана в м. Херсоні, є другим виданням книги, яка вийшла роком раніше в Полтаві. Видавни­цтво “Прометей” представило до суду укладений з Пархоменко договір, згідно якого останній передав видавництву право на видання своєї книги, і отримав го­норар як за перше видання. Суд у позові Золотову відмовив, пояснюючи, що Пар­хоменко як один із співавторів має право розпоряджатися своїм правом.

Чи вірним є рішення суду? Який порядок здійснення авторських прав спів­авторами?

148. Спадкоємці художника Потапенко, який помер 15 липня 1951р., дізна­лися, що одна з його картин була продана 20 лютого 2004 р. художнім салоном приватному колекціонеру. Спадкоємці художника на праві слідування заявили вимоги до покупця картини та художнього салону про виплату їм 5% від вартості, за якою картина була продана. Художній салон проти позову заперечував, поси­лаючись на те, що купив цю картину у 1996р. у дружини померлого художника, яка як спадкоємиця всіх робіт Потапенка при складанні договору відмовилася від права слідування у разі наступних продаж картини. Покупець картини заявив, що спадкоємці взагалі не можуть висувати будь-яких вимог, оскільки дія авторського права закінчилася 15 липня 2001р., тобто із спливом 50 років з дня смерті автора.

Як слід вирішити цей спір?

149. Даниленко звернувся до суду з позовом до видавництва “Радуга” з ви­могами припинити виробництво і розповсюдження книги “Життя тварин” та про­сив суд вилучити у відповідача примірники книги, а також стягнути з видавниц­тва понесені збитки. Свої вимоги позивач мотивував тим, що він є автором книги, що розповсюджує відповідач, і він не надавав видавництву “Радуга” права на від­творення і розповсюдження книги. Представник видавництва “Радуга” проти по­зову заперечував та пояснив, що авторських прав Даниленка воно не порушувало, оскільки тиражувало та розповсюджувало книги на умовах договору з видавницт­вом “Цікавий світ”, яке надало йому права на перевидання даного твору.

В суді було встановлено, що Даниленко видав видавництву “Цікавий світ” невиключну ліцензію на відтворення і розповсюдження цієї книги. Видання вирі­шило, що воно здобуло виключні авторські права і вказало на всіх примірниках книги знак “копірайт” (©), після якого зазначалося найменування видавництва.

Як слід вирішити справу?

150. Акціонерне товариство “Владібор” (далі - АТ) на комерційній основі здійснювало розповсюдження на дискетах комп’ютерні програми для автоматиза­ції бухгалтерського обліку “Влад”. Товариство з обмеженою відповідальністю “Парус” (далі - ТОВ) звернулося до суду з позовом до АТ, в якому просило при­пинити продаж даної продукції та стягнути з відповідача компенсацію за пору­шення авторських прав. Свої вимоги ТОВ мотивувало тим, що воно є розробни­ком цієї програми і як такий розповсюджує програму під назвою “Парус”, а АТ вкрало програму та поширює її під іншою назвою. Представники ТОВ стверджу­вали, що програма “Влад” містить явну подібність з програмою “Парус”, оскі­льки був скопійований опис та тексти програми. АТ проти висунутих вимог запе­речувало, посилаючись на те, що програма “Влад” була розроблена її співробіт­ником Петровим. Авторські права на цю програму зареєстровані 30.05.2004р. в Агентстві з авторських та суміжних прав на його ім’я, після чого Петров передав права на розповсюдження програми АТ. Проведена судова експертиза встановила, що програми “Влад” та “Парус” являють собою один і той же програмний про­дукт під різними назвами, хоча й мають неістотні відмінності. З представлених до суду письмових доказів (договорів ТОВ зі своїми замовниками–користувачами програми) з’ясувалося, що програмний продукт “Парус” реалізовувався ТОВ, по­чинаючи з квітня 2003 р.

Яке рішення повинен прийняти суд?

151. Телестудія “Оріон” здійснила зйомку фільму за балетною виставою, поставленою Харківським оперним театром на музику композитора Ольховсь­кого, який помер за 10 років до створення вистави. Музичний твір, покладений в основу музики балету, при житті автора двічі виконувався в концертах Харківсь­кої філармонії. Донька композитора, побачивши по телевізору виставу, впізнала музику свого батька і звернулася до суду з позовом до телестудії “Оріон” про за­хист авторських прав. Телестудія проти позову заперечувала, вважаючи, що опуб­лікований музичний твір вільно може використовуватися при створенні інших творів.

Як треба вирішити справу?

152. Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) “АРС” зверну­лося до господарського суду з позовом про заборону ТОВ “Ніка” випуску та роз­повсюдження творів прикладного мистецтва (сувенірів), знищення всіх примірни­ків контрафактних творів та форм для їх виготовлення, стягнення 10 000 грн. компенсації за порушення авторських прав або незаконно отриманого прибутку, а також відшкодування заподіяної моральної шкоди у розмірі 5 000 грн.

В суді було встановлено, що ТОВ “АРС” на основі договору набуло виклю­чні права на скульптурні серії “Флора-Фауна натюрель”, “Люди-Кукли”, “Новорі­чні Святкові”. Авторські права ТОВ “АРС” були зареєстровані Державним агент­ством України з авторських та суміжних прав у січні 2004р. Про свої виключні авторські права ТОВ “АРС” сповістило шляхом зазначення на кожній скульптурі знака “копірайт” (©). ТОВ “Ніка” зробило копії керамічних фігур та передало їх для розповсюдження до торгової мережі.

Яке рішення повинен прийняти суд?

153. В 2004р. в видавництві “Алегорія” вийшла збірка творів М. Булгакова (1891-1940), до якої були включені його твори “Майстер та Маргарита” й “Собаче серце”, надруковані в повній авторській редакції мовою оригіналу. Було з’ясовано, що ці твори за життя автора взагалі не публікувалися, а вперше роман “Майстер та Маргарита” було надруковано в журналі “Москва” №11 за 1966р. та №1 за 1967р. зі значними цензорськими скороченнями. Остання ж з неопубліко­ваних творів письменника повість “Собаче серце” вперше була надрукована в № 6 журналу “Знамя” за 1987р., і раніше з ідеологічних міркувань офіційної публікації взагалі не мала.

Чи були в даному випадку порушені авторські права? Чи є публікація вказа­них творів видавництвом незаконною?