Тема 12. Право спільної власності

Додатковий нормативний матеріал:

1. Земельний кодекс України від 25.10.2001 р. // ВВР України. – 2002. - № 3-4. – Ст. 27.

2. Про фермерське господарство: Закон України від 19.06.2003 р. // ВВР України. - 2003. - № 45. - Ст. 341.

3. Про особисте селянське господарство: Закон України від 15.05.2003 р. // ВВР України. – 2003. - № 29. – Ст. 363.

4. Про практику застосування законодавства, що регулює право власності громадян на жилий будинок: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 р. № 7 // Право и практика. – 2002. - № 29. – С. 35.

Завдання:

126. Соєва пред’явила позов до Кірова про поділ спадкового майна, ви­знання за нею права власності на 35/100 будинку та витребування майна. Позива­чка вказувала, що коли була жива її мати – Кірова, вона проживала в житловому будинку, в праві власності на який їй належало 70/100. Решта - 30/100 належала її сину – Кірову (брату Соєвої), який є відповідачем по справі. Під час проживання Кіров зробив значний ремонт будинку – змінив дах, вікна, відремонтував стіни. Кіров та мати домовились, що кожен з них буде проживати на окремому поверсі будинку: мати на першому, а Кіров на другому. Після смерті матері Соєва, як спадкоємиця першої черги, розраховувала отримати половину частки, яка нале­жала її матері (70/100), поділивши її з братом, тобто 35/100. Але Кіров вимагає збільшення своєї частки в праві власності на будинок, на що Соєва не погоджу­ється. В зустрічному позові до суду Кіров вказував, що мати знала про значні ви­трати, які були зроблені ним у зв’язку з ремонтом будинку. Домовляючись про користування лише першим поверхом будинку, вона фактично погодилась зі збі­льшенням частки сина в праві на майно з 30/100 до 50/100. У зв’язку з тим, що матері після ремонту фактично належало 50/100, спадкова частка Соєвої має бути зменшена до 25/100. Суд, розглядаючи справу, визнав доводи Кірова обґрунтова­ними і визнав за Соєвою право власності на 25/100 в праві на майно. Соєва не по­годжується з таким рішенням, бо на її думку та обставина, що фактично між від­повідачем та її матір’ю був встановлений певний порядок користування спірним будинком, сама по собі не може бути підставою для збільшення частки Кірова в праві власності на будинок. Спадкодавиця не відчужувала йому у встановленому порядку яку-небудь частку свого майна і до смерті їй належало 70/100 в праві на будинок.

Як слід вирішити справу?

127. Сирову належало 60/100 в праві власності на житловий будинок, а Спі­ваковій - 40/100. За договором міни Сиров передав свою частину будинку Слюса­ренко, не попередивши Співакову про свої наміри. Співакова звернулася до суду з позовом про визнання договору міни недійсним, посилаючись на порушення свого переважного права відповідно до ст. 362 ЦК.

На яке питання розраховане завдання? Як слід вирішити справу?

128. Литвиненко та Антіпова отримали в спадок по 50/100 в праві власності на житловий будинок, розташований в селі. Литвиненко жив в будинку один, за­ймаючи дві з чотирьох кімнат. Антіпова мала квартиру в м.Харкові, в якій і меш­кала. На протязі п’яти років вона не навідувалася в село і не цікавилася станом будинку. Литвиненко здійснював поточний ремонт будинку самостійно. Після ве­сняних злив стан будинку значно погіршився і потребував термінового ремонту. Литвиненко неодноразово звертався до Антіпової з вимогою про його здійснення, але вона не реагувала на ці звернення. Литвиненко звернувся до суду з проханням примусити Антіпову виділити кошти на ремонт або передати будинок в його вла­сність з відрахуванням Антіповій її частки грошима.

Як треба вирішити спір?

129. Подружжя Житнікови прожили в шлюбі 12 років. Після значного погі­ршення їх сімейних стосунків вони вирішили розірвати шлюб. При поділі майна між ними виникли суперечки щодо житлового будинку і Житнікова звернулася до суду. Позивачка вказала, що під час шлюбу вона отримала в спадок від своєї ма­тері житловий будинок, в якому Житнікови мешкали на протязі останніх 8 років. При поділі майна її чоловік претендує на половину цього будинку, хоча такого права не має. Суд задовольнив позов Житнікової, виходячи з того, що житловий будинок є спадковим майном позивачки. Житніков оскаржив рішення суду і від­значив, що хоча житловий будинок дійсно був одержаний його дружиною у спа­док, але у період шлюбу подружжя здійснили його капітальний ремонт. Крім того, Житніков вклав в ремонт будинку 4 000 грн., які є його особистими дошлюбними заощадженнями. Тому, на його думку, даний будинок є спільною власністю по­дружжя.

Житнікова не погодилася з цими доводами і відзначила, що ремонт будинку дійсно було зроблено, але це був поточний, а не капітальний ремонт. Було понов­лено дах, двері будинку та зіпсована цегла однієї із стін. Якщо Житніков вважає, що він вклав в ремонт свої особисті кошти, то вона може повернути йому їх поло­вину. Що ж стосується спільних коштів подружжя, які було використано на ре­монт будинку, то вони, на думку Житнікової, взагалі не підлягають урахуванню, тому що сторони спільно користувалися будинком і проживали в ньому 8 років. Виходячи з цього, Житнікова наполягала на визнанні за нею права власності на будинок і погодилась відшкодувати колишньому чоловікові 2 000 грн. – половину тих, які він використав на ремонт будинку.

Як треба вирішити спір? Які підстави набуття права спільної власності?

130. Казакова і Долохов звернулися до нотаріуса з проханням зареєструвати шлюбний договір, який вони хочуть укласти у зв’язку з реєстрацією шлюбу. До договору сторони включили деякі положення, які стосуються поділу майна на ви­падок розірвання шлюбу. Нотаріус не погодилася з проектом і відзначила, що та­кий договір не може бути зареєстрований, тому що містить положення, які супе­речать чинному законодавству. По-перше сторони домовляються, що частка од­ного з подружжя в праві на майно буде зменшена у разі, якщо він (вона) у період шлюбу порушить подружню вірність; по-друге, сторони вказують, що якщо у них народиться дитина, то у разі розірвання шлюбу Долохов зобов’язується надати їй і матері двокімнатну ізольовану квартиру, а Казакова бере зобов’язання ніколи не пред’являти до нього вимоги щодо стягнення аліментів; по-третє, Казакова надає у спільну власність подружжя автомобіль, який належить їй на праві приватної власності, а Долохов нічого з належного йому майнa в спільну власність не надає.

Як повинна бути вирішена справа?

131. Вікторов пред’явив позов до Рижко про визнання права на 1/2 частину сум грошових вкладів. Позивач зазначив, що на протязі 35 років він перебував у фактичних шлюбних відносинах з Суміхіною – сестрою відповідачки і вів з нею спільне господарство. Отримані внаслідок цього гроші вони з Суміхіною вносили на її рахунок в банк. Оскільки після смерті Суміхіної свідоцтво про право на спа­дщину одержала відповідачка – Рижко як спадкоємиця другої черги, Вікторов звернувся до суду з позовом про визнання за ним права на половину вкладу. Справа розглядалася судами неодноразово. Місцевий суд виніс рішення про від­мову позивачеві у позові, вказавши, що Вікторов та Суміхіна не знаходилися в за­реєстрованому шлюбі, тому не могли мати майно на праві спільної сумісної влас­ності. Судова колегія в цивільних справах апеляційного суду залишила це рі­шення без змін. Заступник Голови Верховного Суду порушив питання про скасу­вання рішення суду та ухвали судової колегії. В протесті, зокрема, було вказано, що пред’являючи позов, Вікторов просив не про поділ вкладу, а про визнання за ним права на половину останнього. Вклад є спільною частковою власністю Вікто­рова та Суміхіної. На підтвердження цього позивач навів докази про належність коштів, за рахунок яких був накопичений вклад. Суд мав врахувати ці обставини.

Як повинна бути вирішена справа?

132. Подружжя Сидоренко прийняли рішення про розірвання шлюбу та по­діл спільного майна. Громадянка Сидоренко претендувала на половину житлового будинку, автомобіля, речей домашнього вжитку та частки в майні товариства з обмеженою відповідальністю “Квант”(далі – ТОВ), засновником якого був її чо­ловік. Сидоренко проти такого поділу майна не заперечував, окрім останнього - частки в майні ТОВ. На його думку, ця частка належатиме тільки йому, бо він один був засновником товариства, а його дружина не мала до цього відношення. Крім того, виділ його частки в майні ТОВ для подальшого поділу між подружжям взагалі неможливий. Якщо він буде здійснений, ТОВ не зможе працювати далі, оскільки частка Сидоренко в майні товариства складає 80%.

Як треба вирішити спір?

133. Подружжя Симоненко створили фермерське господарство, членами якого стали також четверо їх синів. Через декілька років у зв’язку з од­руженням один з синів – Іван прийняв рішення про вихід з господарства та ство­рення власного фермерського господарства. При цьому він поста­вив питання щодо виділення своєї частки майна в натурі. На його думку, майно господарства має бути поділено на шість рівних часток. При цьому Іван претен­дував на 1/6 частину земельної ділянки, 1 старий комбайн, автомобіль “Нива”, 20 мішків зерна, телевізор та меблевий гарнітур. Інші учасники фермерського госпо­дарства не погодились з такою пропозицією. На їх думку, земельна ділянка не підлягає поділу між членами фермерського господарства тому, що вона була надана господарству в цілому. Комбайн не може бути переданий тому, що його після ре­монту буде застосовано в роботі господарства. Щодо телевізора та меблевого гар­нітура, то вони взагалі не підлягають поділу між членами фермерського господарс­тва, тому що належать тільки батькам - подружжю Симоненко на праві спільної сумісної власності. Крім того, Іван не може розраховувати на одержання 1/6 в майні господарства, бо він працював в ньому менш ніж інші учасники – протягом 8 місяців він був відсутній, бо їздив у сусіднє село працювати.

Вирішіть спір. Чи змінилася б ситуація, якби господарство було створено в будь-якій формі підприємницького товариства: господарського товариства або виробничого кооперативу?