113.Правовий режим вільних економічних зон.

Вільна економічна зона - це частина території У, на якій встановлюється спеціальний правовий режим економічної діяльності та особливий поря док за­стосування чинного законод. України. Для ВЕЗ характерним є те, що на її території запро -ваджуються пільгові митні, валютно-фінансові, податкові та інші умови економічної діяльності національних і іноземних юридичних і фізичних осіб. Правовий режим ВЕЗ в У. визначається, в першу чергу, ЗУ «Про загаль­ні засади створення і функціонування спеціальних (віль­них) економ. зон». Цей закон визначає порядок створення та лі­квідації і механізм функціонування спеціаль - них (вільних) економічних зон на території У., загальні правові і економічні основи їх статусу, а також загальні правила ре­гулювання відносин суб'єктів економічної діяльності цих зон із місце- вими радами народних депутатів, органами дер - жавної виконавчої влади та ін. Можуть створюва тися такі ВЕЗ: • зовнішньоторговельні зони • комплексні виробничі зони • науково-технічні зони • туристично-рекреаційні зони •банківсько-страхові (офшорні) зони • зони прикордонної торгівлі. ВЕЗ можуть бути класифіковані й за іншими критерія­ми. Так, за ознакою відкритості розрізняють ВЕЗ інтегра­ційні (діяльність яких спрямована на тісну взаємодію з позазональною економікою країни) та анклавні (орієнтовані на зв'язки із зовнішнім ринком). Залежно від місце- знахо­дження ВЕЗ поділяються на зовнішні (роз -міщені на кордоні з іншими державами) та внут- рішні (розміщені у внутріш­ніх районах країни).

Управління ВЕЗ має певну специфіку, яка поля- гає в то­му, що структура, функції та повноважен- ня органів управ­ління спеціальної (вільної) еко- номічної зони визначаються залежно від її типу, розмірів, кількості працівників та/або мешканців на її території.

114.Поняття та ознаки кредиту.

ЗУ «Про опо- даткування прибутку підпри­ємств» дає загальне визначення поняття кредиту. За цим За­коном це кошти та матеріальні цінності, які надаються ре­зидентами або нерезидентами у користування юрид. або фізич. особам на визначений строк та під процент. Кредит розподіляється на фінансо- вий кредит, товарний кредит та кредит під цінні папери, що засвідчують відно­сини позики. Більш повне визначення міститься в Положенні про кре­дитування, затвердженому постановою Прав- ління НБУ. Цим актом кредит визначається як позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається у тимчасове користування на умовах забезпеченості повернення, строковості, платнос- ті та цільово­го характеру використання. Кредит на операція - це договір щодо надання кредиту, який супроводжується записами за банківськими рахунками, з відповідним відображенням у ба­лансах кредитора та позичальника. Ознакам притаманними кредиту є його: --забезпеченість (вона полягає в гарантуванні позичальника в по- верненні крезиту до банку, а також в недопущен- ні збитків через неповернення позичальника кре- диту); поверненість (передбачає обов”язкове по- вернення кредиту (у передбач. кредитним дого- вором строк));платність (передбач.сплату % за користув. кредитом); та ін. Суб'єкти господар. діяльності можуть використо­вувати такі форми кредиту: банківський, комерційний, лі­зинговий, іпотечний, бланковий, консорціумний.