88. Методика прокурорського нагляду за виконанням подат¬кового законодавства

Здійснюючи перевірку додержання відповідними органами по¬даткового законодавства прокурор повинен вживати заходи:

1. З приводу бездіяльності податкових інспекцій.

2. З приводу незаконної діяльності посадових осіб податкової ад-міністрації.

Приводами до прокурорської перевірки можуть виступати такі джерела інформації:

- звіти, які отримує адміністрація від суб'єктів господарювання;

- дані про реєстрацію суб'єктів оподаткування;

- відомості із засобів масової інформації;

- заяви та скарги громадян;

- аналіз слідчої та судової практики. Уся ця інформація може слугувати:

• висновку, що податкова адміністрація діє із порушенням закону;

• висновку, що на податкову адміністрацію чиниться тиск з боку окремих осіб чи органів влади.

Наглядова прокурорська діяльність у цій, як і в інших сферах, реалізується шляхом проведення прокурорської перевірки, що може відбуватись у двох формах:

1. Безпосередня прокурорська перевірка (власними силами).

2. Опосередкована перевірка, шляхом дачі прокурором вказівки вище-стоячому структурному підрозділу податкової адміністрації виконати перевірку діяльності нижчестоячого підрозділу або створенням комплексної групи із числа податківців та прокурорських працівників.

Основні питання підготовки до прокурорської перевірки:

1. Визначити коло питань, що підлягають встановленню.

2. Визначити час, місце, коло осіб - учасників групи (спеціалістів, посадових осіб - податківців та ін.).

3. Вивчити нормативний матеріал - акти, які слугують підставою та предметом перевірки.

4. Які матеріали попередніх перевірок необхідно зібрати і проана¬лізувати.

5.Визначити коло посадових осіб, від яких необхідно одержати від¬повідну інформацію, та шляхи її перевірки.

6. Визначити перелік документів, які необхідно перевірити.

7. Скласти розгорнутий план прокурорської перевірки.

Робочий етап

Перш за все потрібно витребувати і вивчити джерела інфор¬мації щодо суб'єкта перевірки. Ними можуть виступати:

- зведений звіт про результати роботи податкової адміністрації;

- журнали обліку контролюючої роботи за юридичними чи фі¬зичними особами;

- акти раніше проведених окремих перевірок (документальних перевірок правильності обчислення податків);

- рішення за актами перевірок;

- матеріали про накладення адміністративних стягнень;

- наряди переписки з фінансово-банківськими структурами;

- матеріали розгляду заяв і скарг тощо.

Здійснюючи перевірку, потрібно звертати увагу на такі основні блоки питань:

1. Забезпечення виконання вимог закону щодо повного обліку плат¬ників податків. Тут прокурор з'ясовує, чи всі платники податків обліковані в податкових інспекціях, чому хтось не перебуває на такому обліку, чому, хто винен, питання про відповідальність по-садових осіб.

2. Своєчасність виявлення порушень податкового законодавства. Для цього також потрібно звернутись до джерела інформації податкового органу, матеріалів перевірок їх служб контрольно-ревізійним управлінням.

Повнота виявлення порушень податкового законодавства. Ця повнота охоплює два аспекти: а) дотримання строків періодич¬ності проведення перевірок; б) проведення перевірок в повному обсязі.

Відповідність законам застосованих адміністративних заходів за фактами виявлених порушень, а) вимога до посадової особи про усунення порушень; б) вилучення у фізичних осіб патентів, інших документів, якими посвідчено право на заняття підприємниць¬кою діяльністю; в) стягнення в бюджет суми недоїмок; г) засто¬сування штрафних фінансових санкцій; д) притягнення до адмі-ністративної відповідальності посадових і фізичних осіб. Тут прокурор з'ясовує: - чи діяла посадова особа в межах повноважень;

- чи правильно визначений розмір штрафу;

- чи належним способом оформлено накладення адміністра¬тивного стягення;

- чи не було накладення стягнення, яке не передбачено зако¬нодавством;

- чи не було фактів, коли штрафні санкції накладені на фізичну осо¬бу, а реально штраф сплачує підприємство (юридична особа);

- чи не було випадків безпідставного звільнення від відповідаль¬ності;

- чи у всіх випадках протоколи про адміністративні правопо¬рушення та інші документи податкових адміністрацій звер¬тались до виконання;

- чи у всіх випадках матеріали, в яких зафіксовані правопору¬шення з ознаками злочину, направлялись податковими інспек¬ціями до відповідних органів (в органи дізнання чи досудового слідства податкової міліції тощо);

- чи всі такі матеріали належно реєструвались;

- чи вживались за цими матеріалами необхідні заходи реагу¬вання.

Здійснення нагляду щодо тих матеріалів, які є в господарських судах.

Виконання вимог закону щодо здійснення роботи з обліку, оцінки та реалізації конфіскованого або безгосподарного майна, що пе¬рейшло до держави. Тут прокурор перевіряє:

- чи все майно обліковано;

- чи не використовується воно певними посадовими особами у власних цілях в період між вилученням і обліком;

- чи воно не втратило своєї вартості;

- чи вартість майна визначена відповідно до фактичної вартості;

- чи реалізація цього майна проведена згідно фактичної вар¬тості;

- якщо майно продавалось на торгах чи аукціоні, чи не ство¬рювалось якихось умов для зменшення його вартості;

- чи не реалізовано майно певним зацікавленим особам, чи органам;

- чи надійшли гроші від реалізації майна в бюджет. Дотримання вимог законів про розгляд заяв і скарг на дії подат¬кових органів:

- як реєструються заяви, скарги тощо,

- чи розгляд заяв, скарг здійснюється за підвідомчістю;

- чи додержуються строки розгляду,

- чи приймаються за скаргами дієві законні рішення

Заходи прокурорського реагування на виявлені порушення в галузі застосування податкового законодавства ті ж що й у інших сферах прокурорсько-наглядової діяльності, тобто передбачені ст ст 21-24, 33 Закону "Про прокуратуру", а саме протест, припис, по¬дання, постанова про порушення відповідних видів провадження та позов до суду

Оскільки більшість з них вже детально розглядалась, зупини¬мось лише на цивільному позові, який у цій сфері нагляду має певні особливості Вони пов'язані з тим, що цивільний позов, у зв'язку з неналежним виконанням податкових законів, може бути внесений 1) за податкову недоїмку до суб'єктів господарювання, 2) до подат¬кових адміністрацій про відшкодування шкоди державі або платникам податків (в основному в інтересах лише державних юридичних осіб або хворих фізичних осіб Щодо недержавних юридичних осіб про¬курор в їх інтересах з позовом до суду не звертається)