Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Консп. лекцій СНР - копия.doc
Скачиваний:
17
Добавлен:
07.03.2016
Размер:
1.16 Mб
Скачать

4.2 Показники, структура і методика розробки рахунку

утворення доходу

Рахунки доходів є центральними в СНР, саме вони зв'язують результат виробництва продукції і послуг із формуванням доходів і утворенням капіталу, зі зміною фінансових активів і пасивів, із нагромадженням національного багатства.

Відповідно до нової СНР-93 дохід визначають як максимальну суму, що її можна витратити на споживання протягом певного періоду з одночасним збереженням протягом цього періоду початкового капіталу.

У СНР застосовуються різноманітні показники доходів. Більшу їх частину розраховують на валовій і чистій основі. За цими показниками можна обчислити дохід у момент утворення, зміни його після платежів або одержання трансфертів.

Доходи постійно перебувають в обороті: вони беруть участь у платежах, трансформуються в активи, у товарно-матеріальні цінності, споживаються. Стадії утворення та використання доходів мають бути відображені на відповідних рахунках.

Першою стадією руху доходів є їх утворення в процесі виробництва продуктів і послуг, формування валового і чистого доходу. Доходи, що утворилися на стадії первинного розподілу, є первинними. З них підприємці виплачують податки на виробництво і продукти, оплачують працю і виплачують винагороду за надані ресурси — фактори виробництва. Доходи на цій стадії трансформуються в заробітну плату, відсотки, ренту, нерозподілений дохід корпорацій. Далі в процесі перерозподілу з доходів вираховують платежі у фонди соціального страхування, виплачують податки на доходи, перерозподіляють частину доходів у вигляді різноманітних трансфертів підприємствам, населенню, витрат на закупівлю продуктів, причому не тільки населенням, а й органами державного управління та некомерційними організаціями. Процес перерозподілу доходів здійснюється здебільшого державою через виплати й одержання обов'язкових і добровільних платежів, через систему цін, безпосередню передачу засобів від одного суб'єкта господарювання іншому.

На другій стадії вторинного розподілу доходів закінчується формування наявних доходів.

На третій стадії наявний дохід розподіляється на кінцеве споживання та заощадження.

Первинні доходи можна згрупувати в такий спосіб:

  1. Доходи від виробничої діяльності: оплата праці найманих робітників; податки на виробництво та імпорт; прибуток і змішані доходи.

  2. Доходи від власності: дохід від власності держателів страхових полісів; дивіденди; відсотки; розподілений дохід підприємств (корпорацій); реінвестовані надходження від прямих іноземних інвестицій; оренда.

Рахунок утворення доходів належить до рахунків потоків і складається як для економіки в цілому, окремих секторів, так і за галузями. Він відображує використання валового внутрішнього продукту (у секторах і галузях — валової доданої вартості) на виплату первинних доходів (без доходів від власності) інституційними одиницями-резидентами (корпораціями, установами та організаціями, а також домашніми господарствами, які є власниками некорпоративних підприємств) виробникам матеріальних благ та послуг. На цьому рахунку відображуються доходи від виробничої діяльності, що нараховуються резидентам та нерезидентам, а не отримані ними первинні доходи.

На рахунку утворення доходів доходи від власності не відображаються.

Ресурсна частина рахунка утворення доходу складається з валового внутрішнього продукту в ринкових цінах і субсидій на виробництво та імпорт, а використання включає елементи первинного розподілу валового внутрішнього продукту: оплату праці найманих робітників, податки та субсидії на виробництво та імпорт та прибуток (табл. 6).

Таблиця 6 - Схема рахунку утворення доходу інституційних секторів Ресурси

Валова додана вартість Усього

Використання

Оплата праці найманих працівників Інші податки, пов'язані з виробництвом Інші субсидії, пов'язані з виробництвом Валовий прибуток, змішаний доход Усього

Споживання основного капіталу Чистий прибуток, змішаний доход

Рахунок утворення доходів доповнює інформацію рахунка виробництва. Він дає можливість проаналізувати рівень оплати праці в галузях і секторах економіки. Дані цього рахунка дають також змогу пов'язати доходи з результатами діяльності, яких досягли у секторах та галузях, розрахувати показники доходів і доданої вартості на одного зайнятого.

Заробітна плата в підприємствах і організаціях усіх організаційних форм щодо економіки в цілому і за галузями визначається підсумовуванням таких складових:

    1. фонд заробітної плати працівників облікового складу в грошовій натуральній формі;

    2. виплати, які не входять до фонду заробітної плати працівників облікового складу, але в СНР відносяться до заробітної плати;

    3. виплати, які в СНР не відносяться до заробітної плати, але враховуються у фонді заробітної плати працівників облікового складу;

    4. заробітна плата, яку недовраховано за звітами статистики праці.

Фонд заробітної плати працівників облікового складу в цілому щодо економіки і за галузями визначається на основі даних форми № 1-ПВ «Звіт з праці».

Рахунок утворення доходів складається не тільки за секторами та галузями, а й для економіки в цілому (табл. 7). В ресурсній частині для секторів та галузей записується валова додана вартість, а на рівні економіки в цілому — ВВП, який переносять з рахунка виробництва.

Таблиця 7 - Схема рахунку утворення доходу економіки в цілому Ресурси

Валовий внутрішній продукт (у ринкових цінах) Усього

Використання

Оплата праці найманих працівників Податки на виробництво та імпорт Субсидії на виробництво та імпорт Валовий прибуток, змішаний доход Усього

Споживання основного капіталу Чистий прибуток, змішаний доход

Рахунок утворення доходів відображає розподільні операції, безпосередньо пов'язані з процесом виробництва.

Дані цього рахунка дають можливість визначити рівні оплати праці, пов'язати доходи з досягнутими результатами діяльності — виробленим валовим внутрішнім продуктом. Використовуючи дані про чисельність зайнятих в економіці, можна розрахувати продуктивність праці на одного зайнятого і порівняти її рівень з доходами.