Система поточного та підсумкового контроля Критерії оцінювання студентів денного відділення

Загальна оцінка знань студента включає рівні:

1. Відвідування лекційних занять та наявність конспектів

2. Робота на семінарських заняттях

3. Самостійна та індивідуальна роботи

4. Контрольно-модульна робота

5. Залік

Робота студента на практичних заняттях оцінюється за національною 5-и рівневою шкалою, при цьому 5 відповідає 5 балам, 4 – 4 балам, а 3 – трьом балам. Студент отримує бали на практичних заняттях як за усні відповіді, так і за тестові роботи. За 100% відвідування занять, як лекційних, так і практичних додатково нараховуються бали (не зважаючи на причини пропусків).

Максимальна оцінка на заліку – 25 балів.

Змістовий модуль оцінюються наступним чином:

Активна робота на лекціях та практичних заняттях (конспектування, опитування, вирішення задач, складання тестових завдань тощо) – 25 балів

Індивідуальне домашнє завдання - 15 балів

Самостійно опрацьований матеріал – 10 балів

Контрольно-модульна робота - 25 балів

УСЬОГО - 100 балів

Відповідність різних типів шкал оцінювання знань студентів

За шкалою ECTS	За національною шкалою	За шкалою навчального закладу
А	Відмінно	90-100
В	Добре	89-80
С	Добре	79-71
D	Задовільно	70-61
Е	Задовільно	60-50
FX	Незадовільно з можливістю повторного складання	49-30
F	Незадовільно з обов’язковим повторним вивченням модуля	29-0

Критерії оцінювання студентів заочного відділення

Оцінювання знань студентів проводиться у формі усного екзамену, за білетами, складеними на основі програми курсу. Усна відповідь оцінюється на «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно».До екзамену студент допускається при наявності зарахованої контрольної роботи.

Повна відповідь на питання білета, яка оцінюється на «відмінно», має відповідати таким вимогам:

- розгорнутий, вичерпний виклад змісту питання;

- повний перелік необхідних для розкриття змісту питання категорій та законів;

- правильне розкриття змісту категорій та законів, механізму їх взаємозв'язку і взаємодії;

• здатність здійснювати порівняльний аналіз різних теорій, концепцій, підходів та самостійно робити логічні висновки й узагальнення;

- уміння користуватися методами наукового аналізу економічних явищ, процесів і характеризувати їхні риси та форми виявлення;

- демонстрація здатності висловлення та аргументування власного ставлення до альтернативних поглядів на дане питання;

- використання актуальних фактичних та статистичних даних;

- знання необхідних законів і нормативних матеріалів України, міжнародних та міждержавних угод, обов'язкове посилання на них під час розкриття питань, які того потребують;

Відповідь на питання білета оцінюється на «добре», якщо:

- порівняно з відповіддю на найвищий бал не зроблено розкриття хоча б одного з пунктів, указаних вище (якщо він явно потрібний для вичерпного розкриття питання);

- при розкритті змісту питання в цілому правильному за зазначеними вимогами, зроблено значні помилки.

Відповідь на питання білета оцінюється на «задовільно», якщо:

- порівняно з відповіддю на найвищий бал не зроблено розкриття двох з пунктів, зазначених у вимогах до нього (якщо вони явно потрібні для вичерпного розкриття питання);

- при розкритті змісту питання в цілому правильному за зазначеними вимогами, зроблено істотні помилки під час: визначення авторства і змісту в цілому правильно зазначених теоретичних концепцій у галузі податкового законодавства.

Відповідь на питання білета оцінюється на «незадовільно», якщо:

- порівняно з відповіддю на найвищий бал не зроблено розкриття трьох чи більше пунктів, зазначених у вимогах до нього (якщо вони явно потрібні для вичерпного розкриття питання);

- одночасно присутні два чи більше типи недоліків, які окремо характеризують критерій оцінки «задовільно»;

- у відповіді відсутні належні докази і аргументи, зроблені висновки не відповідають загальновизнаним;

Під час оцінки відповіді на окреме питання додатково враховуються і впливають на підсумкову оцінку допущені недоліки та помилки, якими вважаються:

- неточності у назвах окремих категорій та понять;

- порушення логічної послідовності у розкритті суті питання.