Послідовність виконання роботи

1.Включити в електричну мережу вторинні прилади 1 і 2 диференціаль- них манометрів 12 і 14, включити насос 9 і вентилем 8 встановити таку витрату рідини в трубопроводі, за якої перепад тиску на камерній діафраграмі 11, що фіксується вторинним приладом 12, складав би близько 90% - 95% за шкалою цього приладу. Потім, орієнтуючись за шкалою водомірного лічильника 10, що відповідає об’єму W= 0,01 м³ на одне ділення шкали ( W=0,01 м³/діл ), фіксують час ( t ) проходження рідини в кількості 0,1 м³. Відлік часу повторюють 2-3 рази для більш точного результату вимірювання. Час вимірюють у секундах. Одночасно прочитують свідчення вторинних приладів 1 і 2, що фіксують перепад тиску на камерній діафраграмі і на нормальному соплі. Перепад тиску вимірюють у паскалях (Па). Результати вимірювань заносять у таблицю експериментальних і розрахункових величин ( табл. 6.1). Потім регулювальним вентилем 8 зменшують подачу рідини в трубопровід так, щоб перепад тиску на камерній діаграмі зменшився на 10% - 15% за шкалою вторинного приладу 1. Таким чином виконують 4…5 дослідів, при цьому в останньому досліді величина перепаду тиску на приладах 1 або 2 не повинна бути менше 30% -го значення їх шкал.

Величини U_ср і Re у табл.6.1, розраховують за формулами ( 4.3 ), ( 4.4 ) лабораторної роботи №4

Таблиця 6.1

Таблиця експериментальних і розрахункових величин

№ п/п	Трива-лість вимі-рів, t, сек	Свідчен лічиль-ника, W, м3	Витр та рідин Q, м3/с	Швид-кість руху рідини, Uср, м/сек	Число Рейнольдса, Re	Перепад тиску		Значення коефіцієнта витрат
						На нормаль ному соплі, ∆Р1	На камерн діафрагмі, ∆Р2	Нормалного сопла, μс	Камер-ної діафрагми, μд
1
2
3
Середнє значення коефіцієнтів :

2. Використовуючи результати експериментів, визначити коефіцієнти витрат звужуючих пристроїв – камерної діафрагми і нормального сопла – наступним чином.

З формули ( 6.5 ), беручі до уваги ( 6.6 ), дійсна витрата дорівнює

. ( 6.7 )

Звідки формула для знаходження коефіцієнтів витрат кожного звужуючого пристрою має вигляд:

, ( 6.8 )

де: - витрата рідини, що визначається дослідним шляхом, м³/сек;

- площа отвору звужуючого пристрою, м²;

де d _з.п. – діаметр отвору звужуючого пристрою – 0,025 м;

∆Р – перепад тиску на звужуючому пристрої, Па;

d_тр – внутрішній діаметр трубопроводу – 0,052 м.

3. Порівняти отримані під час дослідів значення коефіцієнтів витрати сопла і діафрагми, пояснити їх відмінність.

4. За результатами дослідних даних побудувати графіки функцій μ_діафр=f(Re) і μ_сопла=f(Re) і по них з’ясувати: чи є можливість визначити орієнтоване значення Re_гр. (граничне значення) для діафрагми і сопла.

6. Студентам спеціальності «Теплоенергетика», що вивчають курс «Гідрогазодинаміка», порівняти значення коефіцієнтів витрати діафрагми і сопла, отримані в дослідах, з довідковими даними [ 4 ] , [ 6 ] , [ 7 ]. Якщо є відмінності – пояснити їх.