Послідовність виконання роботи

Для проведення експерименту використовується та ж установка, що і в лабораторній роботі № 4 (див. схему експериментальної установки в лабораторній роботі № 4).

1. Включити вторинні прилади 1, 2, 3, 4, 5 електричних диф. манометрів 12, 14, 16, 18, 20, включити відцентровий насос 9 і регулювальним вентилем 8 встановити таку подачу рідини в трубопровід, за якої перепад тиску на камерній діафрагмі 11 склав би 90%-95% за шкалою реєструючого вторинного приладу 1 і, при сталому режимі роботи насоса, зафіксувати перепади тиску на решті вторинних приладів ( 2,3,4,5 ). Потім, орієнтуючись за шкалою водомірного лічильника 10, що відповідає витраті W=0,01 м³/част. фіксують час проходження рідини в кількості 0,1 м³. Час вимірюють у секундах. Вимір часу повторюють 2-3 рази для більш точного результату. Дослід повторити, заздалегідь зменшуючи подачу рідини в трубопровід так, щоб перепад тиску на діафрагмі зменшився на 40%-50%, але далі досліді величина перепаду тиску ( ∆Р ) не повинна бути менше 30%-го значення максимального свідчення шкали приладу, на якій це 30%-ве обмеження позначено чорною суцільною лінією внизу зліва. Кількість виконаних дослідів 2-3.

2. При виконанні даної лабораторної роботи необхідно прийняти до уваги той факт, що імпульсні трубки, які йдуть від місцевих гідравлічних опорів запірної арматури до електричних диф.манометрів установлені не поряд з краном, вентилем і засувкою, а на деякій відстані від них (до і після них). Тому при визначенні величини коефіцієнтів кожного місцевого опору необхідно з величини втрати тиску ( ∆Р₃, ∆Р₄, ∆Р₅ ), що фіксується приладами 3,4,5, відняти величину втрати тиску на прямолінійних ділянках трубопроводу від імпульсної трубки до місцевого опору і від місцевого опору до наступної імпульсної трубки (∆Р_L-1-----∆P_L-6). Отримані величини втрат тиску (∆Р_{пр.крана}; ∆Р_{вентиля}; ∆Р_{засувки}) використовувати при визначенні коефіцієнтів місцевих гідравлічних опорів.

Величини ∆Р_Lі визначаються розрахунковим шляхом за формулою Дарсі-Вейсбаха ( з формули 4.1 лабораторної роботи №4, оскільки Н = ∆Р/ρg ):

, ( 5.4 )

де величину λ прийняти за дослідними даними, отриманими в лабораторній роботі №4, тоді:

; ( 5.5 )

; ( 5.6 )

. ( 5.7 )

3.Результати експериментальних і розрахункових величин звести в табл. 5.1 ( стор. 14 ), при цьому витрати рідини, швидкість перебігу рідини і число Рейнольдса визначити так, як і в лабораторній роботі №4.

4. Порівняти між собою величини коефіцієнтів місцевих гідравлічних опорів, пояснити їх відмінність для різних типів запірної арматури і звужуючих пристроїв.

5. Для студентів спеціальності «Промислова теплоенергетика», що вивчають курс «Гідрогазодинаміка» , усереднити набуті в трьох дослідах значення ζ для кожного місцевого гідравлічного опору і порівняти їх із довідковими даними [ 5 ] , [ 6 ]. Якщо є відмінності від довідкових даних – пояснити їх.

Таблиця 5.1

Таблиця експериментальних і розрахункових величин

№№ п.п.	П а р а м е т р и	Одиниці вимірювань	Дослід 1	Дослід 2	Дослід 3
1	Свідчення лічильника, W	м3
2	Час досліду, t	сек
3	Витрати рідини, Q	м3/сек
4	Швидкість течії, uср	м/сек
5	Число Рейнольдса, Re	-
6	Втрати тиску: ∆Р1	Па
7	∆Р2	Па
8	∆Р3	Па
9	∆P4	Па
10	∆P5	Па
11	Втрати тиску: ∆PL-1	Па
12	∆PL-2	Па
13	∆PL-3	Па
14	∆PL-4	Па
15	∆PL-5	Па
16	∆PL-6	Па
17	Втрати тиску: ∆Pпр.крана	Па
18	∆Pвентиля	Па
19	∆Pзасувки	Па
	Коефіцієнт місцевих гідравлічних опорів
20	ζ діафрагми
21	ζсопла
22	ζвентиля
23	ζпр.крана
24	ζ засувки