
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Розділ 1. Основи платформи .Net
- •1.1. Основи платформи .Net
- •1.2. Загальні відомості об'єктно-орієнтованого програмування
- •1.3. Середовище Visual Studio .Net
- •1.4 Консольні додатки
- •Розділ 2. Основні поняття мови
- •2.1. Склад мови
- •2.1.1 Алфавіт і лексеми
- •2.1.2. Ідентифікатори і ключові слова
- •2.1.3. Знаки операцій і роздільники
- •2.1.4. Літерали
- •Константи в с#
- •Суфікси цілих і дійсних констант
- •Управляючі послідовності у с#
- •2.1.5. Коментарі
- •2.2. Типи даних
- •2.2.1. Класифікація типів
- •2.2.2. Типи літералів
- •2.2.3. Типи-значення і посилальні типи
- •2.2.4. Упаковка і розпаковування
- •2.3. Рекомендації по програмуванню
- •Розділ 3. Змінні, іменовані константи, операції і вирази
- •3.1. Змінні і іменовані константи
- •3.2. Операції і вирази
- •3.2.1. Перетворення вбудованих арифметичних типів-значень
- •3.2.2. Введення у виключення
- •3.2.3. Основні операції с#
- •Операнд_1 ? операнд_2 : операнд_3.
- •3.3. Лінійні програми (програмування лінійних обчислювальних процесів)
- •3.3.1. Просте введення-виведення даних
- •3.3.2. Математичні функції - клас Math
- •Розділ 4. Оператори
- •4.1. Вирази, блоки
- •4.2. Оператори розгалуження
- •4.2.1. Умовний оператор if
- •4.2.1. Умовний оператор switch
- •4.3. Оператори циклу
- •4.3.1. Цикл з передумовою while
- •4.3.2. Цикл з постумовою do
- •4.3.3. Цикл з параметром for
- •For ( ініціалізація; вираз; модифікації ) оператор;
- •4.3.4. Цикл перебору foreach
- •4.3.5. Рекомендації по вибору оператора циклу
- •4.4. Обробка виняткових ситуацій
- •4.4.1. Оператор try
- •Try блок [ блоки catch ] [ блок finally ]
- •4.4.2. Оператор throw
- •Throw [ вираз ];
- •4.4.3. Клас Exception
- •4.4.4. Оператори checked и unchecked
- •4.5. Рекомендації по програмуванню
- •Розділ 5. Класи: основні поняття
- •5.1. Привласнення і порівняння об'єктів
- •5.2. Дані: поля і константи
- •5.3. Методи
- •5.3.1. Параметри методів
- •5.3.2. Параметри-значення
- •5.3.3. Параметри-посилання
- •5.3.4. Вихідні параметри
- •5.4. Ключове слово this
- •5.5. Конструктори
- •5.6. Властивості
- •[ Атрибути ] [ специфікатори ] тип ім’я_властивості
- •[ Get код_доступа ] [ set код_доступа ]
- •5.7. Рекомендації по програмуванню
- •Розділ 6. Масиви і рядки
- •6.1. Одновимірні масиви
- •6.2. Прямокутні масиви
- •6.3. Ступінчасті масиви
- •6.4. Клас System.Array
- •6.5. Клас Random
- •6.6. Оператор foreach
- •6.7. Масиви об’єктів
- •6.8. Символи і рядки
- •6.8.1. Символи
- •6.8.2. Масиви символів
- •6.8.3. Рядки типу string
- •6.8.4. Форматування рядків
- •6.8.5. Рядки типу StringBuilder
- •6.9. Рекомендації з програмування
- •Розділ 7. Класи: подробиці
- •7.1. Перевантаження методів
- •7.2. Рекурсивні методи
- •7.3. Методи із змінною кількістю аргументів
- •7.4. Метод Main
- •7.5. Індексатори
- •7.6. Операції класу
- •7.6.1. Унарні операції
- •7.6.2. Бінарні операції
- •7.6.3. Операції перетворення типу
- •7.7. Деструктор
- •7.8. Вкладені типи
- •7.9. Рекомендації по програмуванню
- •Розділ 8. Ієрархії класів
- •8.1. Спадкоємство
- •8.2. Віртуальні методи
- •8.3. Абстрактні класи
- •8.4. Безплідні класи
- •8.5. Клас object
- •8.6. Рекомендації по програмуванню
- •Розділ 9. Інтерфейси і структурні типи
- •9.1. Синтаксис інтерфейсу
- •9.2. Реалізація інтерфейсу
- •9.3. Робота з об'єктами через інтерфейси. Операції is і as
- •9.4. Інтерфейси і спадкоємство
- •9.5. Стандартні інтерфейси .Net
- •9.5.1. Порівняння об'єктів (інтерфейс iComparable)
- •9.5.2 Сортування по різних критеріях (інтерфейс iComparer)
- •9.5.3 Перевантаження операцій відношення
- •9.5.4. Клонування об'єктів (інтерфейс iСloneable)
- •9.5.5. Перебір об'єктів (інтерфейс iEnumerable) і ітератори
- •9.6. Структури
- •9.7. Перелічення
- •9.7.1 Операції з переліченнями
- •9.7.2. Базовий клас System.Enum
- •9.8. Рекомендації по програмуванню
- •Розділ 10. Делегати, події і потоки виконання
- •10.1. Делегати
- •10.1.1. Опис делегатів
- •10.1.2. Використання делегатів
- •10.1.3. Патерн “спостерігач”
- •10.1.4. Операції
- •10.1.5. Передача делегатів в методи
- •10.1.6. Обробка виключень при виклику делегатів
- •10.3. Багатопотокові додатки
- •10.3.1. Клас Thread
- •Lock ( вираз ) блок_операторів
- •10.3.2. Асинхронні делегати
- •10.4. Рекомендації по програмуванню
- •Розділ 11. Робота з файлами
- •11.1. Потоки байтів
- •11.2. Асинхронне уведення-виведення
- •11.3. Потоки символів
- •11.4. Двійкові потоки
- •11.5. Консольне уведення-виведення
- •11.6. Робота з каталогами і файлами
- •11.7. Збереження об'єктів (серіалізація)
- •11.8. Рекомендації по програмуванню
- •Розділ 12. Збірки, бібліотеки, атрибути, директиви
- •12.2. Створення бібліотеки
- •12.3. Рефлексія
- •12.4. Атрибути
- •12.5. Простір імен
- •12.6. Директиви препроцесора
- •# Константний_вираз
- •[ #Elif константний_вираз
- •[ #Elif константний_вираз
- •Розділ 13. Структури даних, колекції і класи-прототипи
- •13.1. Абстрактні структури даних
- •13.2. Простір імен System.Collections
- •13.3. Клас ArrayList
- •13.4. Класи-прототипи
- •13.5. Створення класу-прототипу
- •13.6. Узагальнені методи
- •13.7. Часткові типи
- •13.8. Типи, що обнуляються
- •13.9. Рекомендації по програмуванню
- •Розділ 14. Додаткові засоби с#
- •14.1. Небезпечний код
- •Unsafe блок
- •14.1.1. Синтаксис вказівок
- •14.1.2. Перетворення та ініціалізація вказівок
- •14.1.3. Операції з вказівками
- •14.2. Регулярні вирази
- •14.2.1. Метасимволи
- •14.2.2. Класи бібліотеки .Net для роботи з регулярними виразами
- •14.3. Документування у форматі xml
- •Лабораторні роботи
- •Лабораторна робота 5. Одновимірні масиви
- •Лабораторна робота 6. Двовимірні масиви
- •Лабораторна робота 7. Рядки
- •Лабораторна робота 8. Класи і операції
- •Лабораторна робота 9. Спадкоємство
- •Лабораторна робота 10. Структури
- •Лабораторна робота 11. Інтерфейси і параметризовані колекції
- •Список літератури
- •Додатки Додаток 1. Специфікатори формату для рядків с#
1.3. Середовище Visual Studio .Net
Середовище розробки Visual Studio .NET надає могутні і зручні засоби написання, коректування, компіляції, відладки і запуску додатків, що використовують .NET-сумісні мови. Корпорація Microsoft включила в платформу засоби розробки для чотирьох мов: С#, VB.NET, C ++ , Java#. Платформа .NET є відкритим середовищем. Це означає, що компілятори для неї можуть поставлятися і сторонніми розробниками. До теперішнього часу розроблені десятки компіляторів для .NET, наприклад, Ada, COBOL, Delphi, Eiffel, Fortran, Lisp, Oberon, Perl і Python.
NET-сумісні мови повинні відповідати вимогам загальномовної специфікації (Common Language Specification, CLS), в якій описується набір загальних для всіх мов характеристик. Це дозволяє використовувати для розробки додатку декілька мов програмування і вести повноцінну міжмовну відладку. Всі програми незалежно від мови використовують одні і ті ж базові класи бібліотеки .NET.
Додаток в процесі розробки називається проектом. Проект об'єднує все необхідне для створення додатку: файли, папки, посилання і інші ресурси. Середовище Visual Studio .NET дозволяє створювати проекти різних типів, наприклад:
windows-додатки використовують елементи інтерфейсу Windows, включаючи форми, кнопки, прапорці і т.п;
консольне застосування виконує виведення “на консоль”, тобто у вікно командного процесора;
бібліотека класів об'єднує класи, які призначені для використання в інших застосуваннях;
web-додатки - це додатки, доступ до яких виконується через браузер (наприклад, Internet Explorer) і які за запитом формують web-сторінку і відправляють її клієнтові по мережі;
web-сервіс - компонент, методи якого можуть викликатися через Internet.
Декілька проектів можна об'єднати (solution). Це полегшує сумісну розробку проектів.
1.4 Консольні додатки
Середовище Visual Studio .NET працює орієнтовано на створення Windows- і Web- додатків, проте розробники передбачили роботу і з консольними застосуваннями. При запуску консольного застосування операційна система створює так зване консольне вікно, через яке йде все уведення-виведення програми. Зовні це нагадує роботу в операційній системі в режимі командного рядка, коли уведення-виведенням є потік символів.
Консольні застосування щонайкраще підходять для вивчення мови, оскільки в них не використовується множина стандартних об'єктів, необхідних для створення графічного інтерфейсу. У першій частині курсу ми створюватимемо тільки консольні застосування, щоб зосередити увагу на базових властивостях мови С#. У наступному розділі розглянуті найпростіші дії в середовищі: створення і запуск на виконання консольного застосування на С# . Більш повні відомості, необхідні для роботи в Visual Studio.NET, можна отримати з документації або книг [8] [16]. Більшість прикладів, приведених в посібнику, ілюструють базові можливості С# і розроблялися в Microsoft Visual Studio 2008 (бібліотека .NET Framework 3.5).
Для створення проекту слід після запуску Visual Studio 2008 в головному меню вибрати команду File ► New ► Project. У лівій частині діалогового вікна New Project, що відкрилося, потрібно вибрати пункт Visual С#, в правій - пункт Console Application. У полі Name можна ввести ім'я проекту, а в полі Location - місце його збереження на диску, якщо задані за умовчанням значення вас не влаштовують. Після натискання на кнопці ОК середовище створить рішення і проект з вказаним ім'ям. Зразковий вид екрану приведений на рис. 1.3.
У верхній частині екрану розташовується головне меню (з розділами File, Edit, View і т.д.) і панелі інструментів. Панелей інструментів в середовищі велика кількість, і якщо включити їх всіх (View ► Toolbars), вони займуть половину екрану.
Рис. 1.3. Шаблон проекту при роботі з консоллю
У верхній лівій частині екрану розташовується вікно управління проектом Solution Explorer (якщо воно не відображається, слід скористатися командою View ► Solution Explorer головного меню). У вікні перераховані всі ресурси, що входять в проект: посилання на бібліотеку (System, System.Data, System.XML.), файл з початковим текстом (Program.cs), інформація про збірку (Assemblyinfo.cs). У цьому ж вікні можна побачити і іншу інформацію, якщо перейти на вкладку Class View у вікні, що з'явилося, можна бачити список всіх класів, що входять в додаток, їх елементів і предків. У міру вивчення матеріалу будуть описані інші можливості середовища Visual Studio .NET.
Основний простір екрану займає вікно редактора, в якому розташовується текст програми, створений середовищем автоматично. Текстом є каркас, в який програміст додає код в міру необхідності. На лістингу 1.1 приведена перша програма. Тут введений один рядок:
Console.WriteLine("Первая программа");
Решта тексу була сформована автоматично.
Лістинг 1.1.
using System;
using System.Collections.Generic;
using System.Linq;
using System.Text;
namespace ConsoleApplication1
{
class Program
{
static void Main(string[] args)
{
Console.WriteLine("Первая программа");
}
}
}
Найпростіший спосіб запустити програму - натиснути клавішу F5 (або вибрати в меню команду Debug н Start). Якщо програма написана без помилок, то фраза "Перша програма" промайне перед очима в консольному вікні, яке негайно закриється. Це добрий результат, але для того, щоб побачити результат рішення, слід скористатися клавішами Ctrl+F5 (або вибрати в меню команду Debug ► Start Without Debugging).
Для збереження файлу використовується команда File н Save головного меню або кнопка Save на панелі інструментів. Втім, при запуску програми середовище збереже початковий текст самостійно.
Компілятор може виявити в тексті програми синтаксичні помилки. Він повідомляє про це у вікні, розташованому в нижній частині екрану.
Після загальних уявлень про платформу .NET, можна приступити до вивчення мови С#.
У даному розділі дано дуже коротке введення в цікаву і обширну тему - платформу .NET. Для глибшого розуміння механізмів її функціонування рекомендується вивчити додаткову літературу ([5], [19], [26], [27]) і публікації в Інтернеті.