Тема 4. Персонал

Мета вивчення теми: сформувати знання щодо сутності персоналу підприємства, його кадрової політики, особливостей планування та формування персоналу підприємства.

1. Поняття, класифікація та структура персоналу.

2. Визначення чисельності окремих категорій працівників.

3. Кадрова політика.

4. Система управління персоналом.

5. Оцінка персоналу як важливий елемент системи управління трудовим колективом.

6. Зарубіжний досвід формування та ефективного використання кадрового потенціалу фірми.

Персонал підприємства– це сукупність постійних працівників, що отримали необхідну професійну підготовку та (або) мають досвід практичної діяльності.

Усі працівники підприємства поділяються на:

• персонал основної діяльності(промислово-виробничий персонал) – працівники основних, допоміжних та обслуговуючих виробництв, науково-дослідних підрозділів та лабораторій, заводоуправління, складів, охорони, тобто всіх зайнятих у виробництві або його безпосередньому обслуговуванні;

• персонал неосновної діяльності– працівники структур, які хоч і перебувають на балансі підприємства, але не пов‘язані безпосередньо з процесами промислового виробництва.

Персонал підприємства розподіляється за професіями та спеціальностями.

Професія– це вид трудової діяльності, здійснення якої потребує відповідного комплексу спеціальних знань та практичних навичок.

Спеціальність– це більш-менш вузький різновид трудової діяльності в межах професії.

Професійний склад персоналу підприємства залежить від специфіки діяльності, характеру продукції чи послуг, від рівня технічного розвитку.

В 2005 році було введено в дію новий класифікатор професій ДК 003 «Класифікатор професій».

Згідно нього існує наступна класифікація професій:

1. Законодавці, вищі державні службовці, керівники, менеджери (управителі).

2. Професіонали.

3. Фахівці.

4. Технічні службовці.

5. Працівники сфери торгівлі та послуг.

6. Кваліфіковані робітники сільського та лісового господарств, риборозведення та рибальства.

7. Кваліфіковані робітники з інструментом.

8. Робітники з обслуговування, експлуатації та контролювання за роботою технологічного устаткування, складання технологічного устаткування та машин.

9. Найпростіші професії.

У типовій структурі персоналу підприємств індустріального сектору України працівники 1-4 груп (управлінський персонал) складають – 18%, 5-9 груп - близько 82%.

Класифікація працівників за кваліфікаційним рівнем базується на їхніх можливостях виконувати роботи відповідної складності.

Кваліфікація– це сукупність спеціальних знань та практичних навичок, що визначають ступінь підготовленості працівника до виконання професійних функцій відповідної складності.

Рівень кваліфікації керівників, спеціалістів та службовцівхарактеризується рівнем освіти, досвідом роботи на тій чи іншій посаді

Рівень кваліфікації робітників визначається за допомогою тарифно-кваліфікаційних довідників і характеризується розрядами.

Розрахунок планової чисельності промислово-виробничого персоналу (Ч_пвп.пл) здійснюється за формулою:

Ч_пвп.пл = Ч_пвп.б, чол., (4.1)

де Ч_пвп.б – базова чисельність промислово-виробничого персоналу, чол.;

І_g – індекс росту обсягу виробництва в плановому році;

І_пп – запланований індекс росту продуктивності праці.

Планова чисельність основних робітників (Ч_ор) визначається трьома методами:

1. За трудомісткістю виробничої програми:

Ч_ор = , чол., (4.2)

де Т_сум – сумарна трудомісткість виробничої програми, нормо-год.;

Ф_д – ефективний (корисний, дійсний) фонд часу одного робітника на рік, год.;

К_вн – середній коефіцієнт виконання норм робітниками у розрахунковому році.

2. За нормами обслуговування:

Ч_ор = , чол., (4.3)

де n – загальна кількість одиниць устаткування, яке обслуговується, одиниць;

З_м – кількість змін роботи устаткування;

К_яо – коефіцієнт переводу явочної чисельності в облікову:

К_яо=, (4.4)

де f – плановий відсоток невиходів робітників на роботу;

Н_о - норма обслуговування на одного робітника, одиниць.

За нормами колективного обслуговування чисельність основних робітників можна обчислити ще так:

Ч_ор= , чол., (4.5)

де Н_а – кількість основних робітників, які одночасно обслуговують один складний агрегат, чол.

3. За нормами виробітку:

Ч_ор=, чол., (4.6)

де N – планова кількість виробів, натур.один.;

Н_вир.- годинна норма виробітку одного робітника, натур.один.

Планова чисельність допоміжних робітників (Ч_др) визначається аналогічно чисельності основних робітників, якщо для них встановлені певні норми виробітку чи обслуговування. Якщо ж такі норми не встановлені, чисельність допоміжних робітників обчислюється:

Ч_др= , чол., (4.7)

де n_Д – кількість робочих місць допоміжних робітників.

Важливим моментом в обчисленні чисельності робітників підприємства є правильне встановлення ефективного (корисного, дійсного) фонду часу роботи одного середньооблікового робітника.

Цей фонд визначається шляхом складання балансу робочого часу середньооблікового робітника (табл. 1).

Чисельність керівників, професіоналів, фахівців, службовців визначається на основі затвердженого на підприємстві штатного розкладу, в якому встановлюється кількість працівників у кожній із вказаних груп згідно з діючими нормативами чисельності.

Основна мета кадрової політики підприємства полягає в забезпеченні кожного робочого місця і посади персоналом відповідної професії, спеціальності, кваліфікації.

Кадрова політика здійснюється після структурного аналізу професійно-кваліфікаційного складу персоналу. Структурний аналіз персоналу базується на врахуванні рівня кваліфікації, вікового складу, тривалості трудового стажу працівників, співвідношення працівників за статтю.

Також при розробці кадрової політики оцінюється ефективність використання робочого часу на підприємстві, коефіцієнти плинності кадрів, прогнози зайнятості в регіоні та ін.

Управління персоналом – це частина кадрової політики, основними функціями якої є:

- планування потреби в певних категоріях персоналу;

- набір та відбір персоналу;

- визначення заробітної плати і пільг;

- професійна орієнтація і адаптація працівників до конкретних умов роботи;

- забезпечення процесу навчання персоналу;

- оцінка результатів трудової діяльності;

- підвищення або пониження в посаді, переміщення або звільнення.

Таблиця 1