
- •Міністерство освіти і науки України
- •Модуль 1. Загальна характеристика підприємства та його потенціал
- •Тема 1. Підприємство як суб‘єкт господарювання
- •Функції ринку:
- •Тема 2. Основи підприємницької діяльності
- •Тема 3. Управління підприємством
- •Тема 4. Персонал
- •Баланс робочого часу середньооблікового робітника
- •Тема 5. Капітал і виробничі фонди
- •Тема 6. Нематеріальні ресурси та активи
- •Забезпечує
- •Власникові:
- •Тема 7. Оборотні кошти
- •Тема 8. Інвестиції
- •Модуль 2. Інноваційні процеси, організація і планування діяльності
- •Тема 9. Інноваційні процеси
- •Тема 10: Техніко-технологічна база підприємства
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
Тема 7. Оборотні кошти
Мета вивчення теми: сформувати знання щодо сутності, ролі та значення оборотних коштів в діяльності підприємства.
Поняття, елементний склад і структура оборотних коштів підприємства.
Нормування окремих елементів і загальної величини оборотних коштів.
Ефективність використання оборотних коштів на підприємстві.
Напрями підвищення ефективності використання оборотних коштів підприємства.
Оборотні кошти (активи) – це сукупність грошових коштів підприємства, необхідних для формування та забезпечення кругообігу виробничих оборотних фондів і фондів обігу (рис. 5).
ОБОРОТНІ КОШТИ ПІДПРИЄМСТВА | ||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Оборотні кошти у сфері виробництва (оборотні фонди) |
Оборотні кошти у сфері обігу (фонди обігу) | |||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Виробничі запаси |
|
Незавершене виробництво |
|
Напівфабрикати власного виготовлення |
|
Витрати майбутніх періодів |
|
Залишки готової продукції |
|
Відвантажена продукція |
|
Грошові кошти на розрахунковому рахунку |
|
Дебіторська заборгованість |
|
Інші оборотні кошти |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Нормовані оборотні кошти |
|
Ненормовані оборотні кошти |
Рис. 5. Елементний склад оборотних коштів підприємства
Структура оборотних коштівхарактеризується співвідношенням їх окремих елементів у загальному обсязі оборотних коштів, яке виражається у відсотках.
Ця структура може бути досить різною в залежності від галузі, до якої належить підприємство, але в цілому по промисловості 2/3 оборотних коштів – це оборотні фонди, а 1/3 – фонди обігу.
Джерелом формування оборотних коштівпідприємства є:
власні та прирівняні до них оборотні кошти;
залучені;
позичкові оборотні кошти;
короткострокові фінансові вкладення.
Необхідний розмір грошових коштів, що вкладаються в мінімальні запаси товарно-матеріальних цінностей для забезпечення безперервного процесу виробництва продукції, визначають за допомогою їхнього нормування.
Нормування оборотних коштіввключає розробку та встановлення на кожному підприємстві спеціальних норм за окремими видами матеріальних цінностей, витрат виробництва тощо та розрахунок нормативу власних оборотних коштів у грошовому виразі на кінець року, кварталу.
Норма– це відносна або мінімальна величина оборотних коштів, що обчислена в установленому порядку за кожним видом, яка необхідна для розрахунку нормативу. За окремими видами оборотних коштів вона розраховується в абсолютних величинах (гривні, копійки), за іншими – у відносних величинах (дні, відсотки).
Норматив – це мінімальний розмір власних оборотних коштів у грошовому виразі, необхідний підприємству для забезпечення нормального, безперервного процесу виробництва, реалізації продукції та розрахунків.
Використовують наступні методи нормування оборотних коштів:
аналітичний (дослідно-статистичний);
коефіцієнтний;
метод прямого розрахунку.
Норматив оборотних коштів у виробничих запасах, що їх відносять до оборотних фондів, визначається помноженням середньодобового споживання матеріалів у вартісному виразі (Д) на норму їхнього запасу в днях (Здн.).
Нвир.зап. = Д х Здн. (7.1)
Денна потреба визначається за формулою:
Д=,
грн.,
(7.2)
де Мзаг – загальна річна потреба в даному виді ресурсів, грн.
Точність розрахунку залежить від правильного визначення норми запасів матеріальних ресурсів. На підприємствах може бути створено кілька видів запасів: транспортний, підготовчий (технологічний), поточний, резервний (страховий), сезонний.
У транспортний запас (Зтр.), що звичайно не перевищує двох днів, оборотні кошти вкладаються на період з моменту оплати виставленого постачальником рахунку до прибуття на склад підприємства.
Підготовчий запас (Зпідг.) створюється на період часу, необхідного для приймання, складування та підготовки до виробничого використання матеріальних ресурсів.
Найбільший за розміром є поточний запас (Зпот.), який потрібен для забезпечення безперебійного процесу виробництва матеріальними ресурсами між двома черговими поставками. Норму його обчислюють у межах половини середнього інтервалу між поставками певних видів матеріальних ресурсів.
Страховий (резервний) запас (Зстр.) передбачається при розрахунку норми запасів сировини та матеріалів у зв‘язку з можливими відхиленнями фактичних строків поставки проти планових з причин, які важко передбачити заздалегідь. Розмір страхового запасу встановлюється у межах 50% від поточного складського запасу (визначається тільки при транзитних іногородніх поставках).
Сезонний запас (Зсез.) створюється у разі: 1) сезонного характеру заготівлі сировини; 2) сезонного характеру споживання; 3) конкретних умов завезення.
Норма виробничого запасу в днях дорівнює сумі норм по всіх видах виробничих запасів:
Здн.=Зтр.+ Зпідг. + Зпот. + Зстр. + Зсез. (7.3)
Якщо підприємство не має сезонного характеру виробництва, споживання матеріалів, умов завезення та одержує матеріали від постачальників, які розташовані на невеликій відстані, і при цьому використовує лише автомобільний транспорт, то:
Здн. = Зтр. + Зпідг. + Зпот (7.4)
Норматив власних оборотних коштів у незавершеному виробництві визначається за формулою:
Ннзв=,
грн., (7.5)
де Ср - собівартість річного випуску продукції, грн.;
Тц - тривалість циклу виготовлення продукції, днів;
Кнв - коефіцієнт наростання витрат (собівартості незавершеного виробництва):
Кнв=,
(7.6)
де А – початкові витрати, що здійснюються у перший період виробничого циклу;
Б – решта витрат на виготовлення виробу.
Норматив оборотних коштів у готовій продукції визначається як добуток одноденного випуску продукції за виробничою собівартістю (Вд) і норми запасу готової продукції на складі, у днях (Здн) :
Нгп=Вд*Здн, грн. (7.7)
Норматив оборотних коштів у витратах майбутніх періодів розраховується виходячи із залишків коштів на початок періоду (Впоч) і суми витрат, які слід буде зробити в плановому році (Впл), за мінусом суми для майбутнього погашення витрат за рахунок собівартості продукції (Впогаш.пл):
Нмайб.пер = Впоч + Впл - Впогаш.пл, грн. (7.8)
Сукупний норматив оборотних коштів підприємства:
Нсукупн = Нвир.зап. + Ннзв + Нгп + Нмайб.пер., грн. (7.9)
Оборотні кошти підприємства перебувають у безперервному русі, переходячи із однієї стадії кругообігу в іншу. Оборот оборотних коштів, виміряний у часі, називається їх оборотністю.
В загальному вигляді кругообіг оборотних коштів можна представити схемою:
.
На 1-й стадії оборотні кошти змінюють грошову форму (Г) на товарну (виробничі запаси (ВЗ)); на 2-й стадії йде процес споживання предметів праці у виробництві (НЗВ) і їх перетворення у готову продукцію (ГП). На 3-й стадії оборотні кошти у формі готової продукції вступають у сферу обігу і знову перетворюються на грошову форму (Г/).
Економічне значення оборотності полягає в тому, що від неї залежить величина необхідних підприємству сум грошових коштів для здійснення процесу виробництва і реалізації продукції.
Для оцінки ефективності використання оборотних коштів використовують показники:
1. Коефіцієнт оборотності оборотних коштів показує кількість оборотів за рік і визначається відношенням реалізованої за рік продукції (РП) до середньорічного залишку оборотних коштів (S):
Коб.
=
,
оборотів/рік
(7.10)
2. Коефіцієнт завантаження оборотних коштів – величина, обернена коефіцієнту оборотності. Він показує, скільки оборотних коштів припадає на кожну одиницю реалізованої продукції.
Кзав.
=
.
(7.11)
3. Тривалість одного обороту оборотних коштів (швидкість обороту) показує тривалість одного обороту оборотних коштів в днях і визначається:
Тоб.
=
,
дні
(7.12)
4. Рентабельність оборотних коштів – відношення прибутку підприємства (валового або чистого) до суми його оборотних коштів.
Способи підвищення ефективності використання оборотних коштів підприємства:
оптимізація запасів ресурсів і незавершеного виробництва;
скорочення тривалості виробничого циклу;
поліпшення організації матеріально-технічного забезпечення;
прискорення реалізації товарної продукції тощо.
Унаслідок прискорення оборотності оборотних коштів зменшується потреба в них, відбувається процес вивільнення цих коштів з обороту. Розрізняють вивільнення:
абсолютне (має місце, якщо фактичні залишки оборотних коштів (Sзв.) менші, ніж норматив або залишки попереднього періоду (Sбаз.) при умові збереження обсягів реалізації за звітний період.):
∆Sабс.= Sзв. - Sбаз. (7.13)
відносне (реалізація більшої кількості продукції за фіксованої суми оборотних коштів завдяки поліпшенню їхнього використання):
∆Sвід.=
(Тбаз.
- Тзвіт.),
(7.14)
де РПзв. – обсяг реалізованої за звітний рік продукції;
Тбаз., Тзвіт. - тривалість одного обороту оборотних коштів відповідно у базисному та звітному періодах.
Запитання для самоконтролю:
В чому полягає сутність оборотних коштів підприємства та їх значення в діяльності підприємства?
Якою є структура оборотних коштів підприємства?
Які методи використовують для розрахунку нормативів оборотних коштів?
Як відбувається визначення нормативу оборотних коштів у виробничих запасах?
Як здійснюється розрахунок нормативу оборотних коштів у незавершеному виробництві та інших нормованих їх елементах?
За допомогою яких показників здійснюється оцінка ефективності використання оборотних коштів?
Назвіть основні шляхи підвищення ефективності використання оборотних коштів.