- •III. Границі
- •3.1. Нескінченно малі величини. Границя змінної. Нескінченно великі величини
- •3.2. Властивості нескінченно малих, їх зв’язок з
- •3.3 Границя послідовності. Границя функції
- •3.4. Властивості границь
- •3.5. Теореми про існування границь
- •3.6. Односторонні границі
- •3.7. Невизначеності. Приклади знаходження деяких границь
- •3.8. Границя дробово раціональної функції при х
- •Приклади для самостійного розв’язання
- •Приклади для самостійного розв’язання
- •3.11. Друга важлива границя
- •Приклади для самостійного розв’язання.
- •Приклади для самостійного розв’язання
- •1. . 2.. 3..
- •4. . 5.. 6..
3.8. Границя дробово раціональної функції при х
Розглянемо спочатку наступний приклад
= ( добуток н.в. на обмежену є н.в.) = .
З
даного прикладу можна зробити висновок,
що у випадку многочлена із степенями
різних знаків при
може бути невизначеність
.
Щоб її розкрити необхідно винести
старший степінь за дужки. Враховуючи
цей висновок, розглянемо границю дробово
раціональної функції (див. 1.9) при
.

В кожній з дужок обмежені величини. Можливі три випадки:
,
тоді степені скорочуються і границя
дорівнює відношенню коефіцієнтів при
старших степенях
;
,
тоді після скорочення в чисельнику
залишиться
,
тому границя дорівнює ;
,
тоді після скорочення в знаменнику
залишиться
,
а обернена до неї
при
,
в границі отримаємо
.
Отже
(1)
Приклади для самостійного розв’язання
Знайти границі.
1.
. 2.
. 3.
.
4.
. 5.
. 6.
.
7.
. 8.
. 9.
.
10.
. 11.
.
12.
. 13.
. 14.
.
15.
.
16.
.
17.
.
18.
.
19.
. 20.
.
21.
. 22.
. 23.
.
24.
. 25.
.
26.
. 27.
.
28.
. 29.
.
30.
. 31.
.
32.
. 33.
.
34.
.
Відповіді.
1. 3.
2. 1.
3. 0.
4. -6.
5. 1/4.
6.
-3.
7.3/2.
8.
.
9.
.
10.
.
11.
.
12.
.
13.
.
14.
.
15.
.
16.
.
17.
.
18.
.
19.
.
20.
.
21.2/3.
22.
.
23.
.
24.
.
25.
.
26.
.
27.1/2.
28.
.
29.
.
30.-3.
31.
.
32.
.
33.
.
34.
.
3.9. Перша важлива границя
Першою важливою називається границя
(1)
Для доведення (1) будемо виходити із геометричних міркувань (див. рис. 24)
Рис.
24
Оскільки
,
то вважаємо, що кут 2
–гострий
центральний кут в колі радіуса
.
Довжина хорди
очевидно менша довжини дуги
,
а дуга
очевидно менша довжини ламаної
,
тобто
![]()
Із
.
Довжина дуги
.
Із
довжина дотичної
.
Отже, нерівність запишеться
![]()
За теоремою 1 із 2.5 про границю нерівностей маємо
![]()
що рівносильно (1).
На основі (1) отримаємо ще кілька необхідних формул.
![]()
.
(2)


заміна
![]()
![]()
.
Якщо
то
![]()
(3)
Аналогічно
(4)

(5)
Приклади.



Заміна
=
![]()

![]()
Приклади для самостійного розв’язання
Знайти границі
1.
. 2.
. 3.
.
4.
. 5.
. 6.
.
7.
. 8.
. 9.
.
10.
. 11.
. 12.
.
13.
. 14.
. 15.
.
16.
. 17.
.
18.
. 19.
.
20.
.
Відповіді.
1.
.2.
.3.
.4.
.5.
.6.
.7.
.8.
.
9.
.10.
.11.
.12.
.13.
.14.
.15.
.16.
.
17.
.18.
.19.
.20.
.
3.10. Натуральні логарифми. Границя, пов’язана з натуральним логарифмом
Розглянемо
функцію
при
.
Її область визначення:
.
Оскільки
,
то функція зростає. При
,
графік проходить через початок координат
(див. рис. 25)

Нехай
довільна точка графіка. Пряму
,
що перетинає графік в двох точках
і
,
називають січною.
Січна
утворює з віссю
кут
.
Припустимо,
що точка
по кривій наближається до точки
,
тобто
![]()
.
Січна
при цьому буде повертатись навколо
точки
,
кут
буде змінюватись. Точка
на кривій може вибиратись як справа,
так і зліва відносно точки
.
Означення.
Граничне положення січної
,
що проходить через точку
,
при умові що точка
кривої прямує до точки
називається дотичною
до кривої
в точці
.
Позначимо
через
кут
нахилу дотичної, тоді згідно означення
маємо
або
(1)
Тепер
звернемо увагу на положення графіка
в залежності від основи
.
Для прикладу розглянемо функції
При
маємо
Схематично положення кривих
зображено на рис. 26

Рис.26
В
точці
проведені відповідні дотичні: I, ІІ, ІІІ.
Із рис. 26 зрозуміло, що при збільшені
основи
кут нахилу дотичної до
зменшується, а при зменшені
до
цей кут збільшується. Очевидно, що можна
підібрати основу
такою, щоб дотична до
,
що проходить через точку
,
утворювала з віссю
кут в
,
тобто, щоб дотичною стала бісектриса
.
Можна
довести, що значення шуканої основи
дорівнює ірраціональному числу
яке прийнято позначати буквою
.
Більш точно
.
Число
було введено Л. Ейлером1.
Логарифми
за основою
називаються натуральними,
замість
пишуть
.
За формулою переходу до нової основи
![]()
маємо зв’язок між десятковими та натуральними логарифмами
або
![]()
Має місце формула
(2)
Дамо геометричне пояснення формули (2).

Згідно
рис. 27 із
маємо
кутовий
коефіцієнт січної, але
,
тому
![]()
Якщо
,
то кут нахилу січної
зростає до значення кута нахилу дотичної
,
тому у відповідності із співвідношенням
(1)
Звідки отримуємо (2).

