73

Реферат

Магістерська робота складається з 74 сторінок, містить 61 пункт літератури та джерел.

ЦЕНТРАЛЬНА РАДА, УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА, АГРАРНА ПОЛІТИКА, ЗЕМЕЛЬНА РЕФОРМА, СЕЛЯНСТВО, ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ.

Об’єктом досліджень виступає внутрішня політика уряду Центральної Ради 1917-1918 рр. в галузі аграрних відносин, її зародження, спрямованість та еволюція.

Предметом даного дослідження є напрямки та форми діяльності уряду Центральної Ради, керівних та місцевих земельних органів, через які велося втілення аграрної політики.

Територіальні межі дослідження зумовлені проблемно-хронологічним характером роботи. Стосовно 1917-1918 рр. вони обґрунтовуються матеріалами Наддніпрянської України - 9 тогочасних українських губерній.

Хронологічні рамки дослідження визначені періодом діяльності Центральної Ради України 3 березня 1917 – 29 квітня 1918 рр.

Мета магістерської роботи полягає у з’ясуванні змісту й напрямків розробки та впровадження національними урядом Центральної Ради аграрної політики.

Завдання:

• проаналізувати передумови аграрної політики Центральної Ради;

• розглянути аграрну політику Центральної Ради України після І і ІІІ універсалів;

• охарактеризувати реалізацію аграрної політики Центральної Ради.

Наукова новизна теми й особистий внесок здобувача полягають у тому, що автор з сучасних теоретико-методологічних позицій та з допомогою залучення нових джерел вперше у вітчизняній історіографії здійснила цілісне дослідження діяльності уряду Центральної Ради 1917-1918 рр. у справі розв’язання аграрного питання.

ЗМІСТ

Реферат 2

Вступ 4

Розділ 1. Історіографія, джерельна база та методи дослідження аграрної політики Центральної Ради 7

1.1. Історіографія аграрної політики Центральної Ради. 7

1.2. Джерельна база 14

1.3. Методи дослідження 17

Розділ 2. Аграрна політика Центральної Ради 20

2.1. Передумови формування аграрної політики Центральної Ради 20

2.2. Трансформація аграрної політики Центральної Ради за ІІІ Універсалом 29

2.3. Аграрна політика Центральної Ради після проголошення ІІІ Універсалу 43

Розділ ІІІ. Реалізація аграрного питання 50

3.1. Прийняття Земельного закону Центральної Ради 50

3.2. Події і спроби провадження в життя аграрної політики 57

Висновки 65

Список використаних джерел і літератури 69

Вступ

Актуальність теми дослідження. Революційні події 1917-1918 рр. належать до визначальних періодів в історії Української держави. Активна і нерідко суперечлива участь народних мас у національно-демократичній революції 1917-1918 рр. обумовила її переважно селянський характер. Всі нові уряди, які виникали на терені українських губерній колишньої Російської імперії, стикалися з аграрним питанням і змушені були шукати шляхів його вирішення.

У центрі уваги передової суспільної думки аграрне питання в Російській імперії перебувало з середини XIX ст. Певними віхами на шляху його вирішення були селянська 1861 р. та столипінська 1906-1911 рр. реформи. Пошуки шляхів аграрного розвитку активізувалися після лютневої революції 1917 р. Свої програми та концепції пропонували різні політичні сили, державні та громадські діячі. Розробка і проведення земельної реформи стали першочерговим завданням для уряду Української Народної Республіки доби Центральної Ради. Підхід національного уряду до земельної справи визначав не лише долю селянства, а й взагалі шляхи української революції. Тож дослідження питання аграрної політики є невід’ємною складовою вивчення розвитку революційних подій 1917-1918 рр.

Водночас дослідження питання аграрної політики Центральної Ради зумовлюється необхідністю переосмислення досвіду минулого в зв’язку з сучасними проблемами, адже наприкінці XX ст. Українська держава знову повертається до проблеми приватної власності на землю, політику щодо якої проводив і український уряд Центральної Ради в роки революції.

Мета магістерської роботи полягає у реконструкції напрямків розробки та впровадження національними урядом Центральної Ради аграрної політики.

Досягнення мети роботи передбачає вирішення таких завдань щодо дослідження літератури та джерельної бази:

• вивчити стан земельних відносин в українському селі напередодні лютневої революції 1917 р., з’ясувати його вплив на загострення соціально-економічних протиріч під час української революції;

• визначити напрямки та сутність аграрної політики Центральної Ради,

• реконструювати хід аграрної реформи

• дослідити процес створення інституту державних органів в справі розробки та втілення аграрної реформи;

• узагальнити досвід аграрних перетворень, проаналізувати як позитивні, так і негативні його результати.

Об’єктом досліджень виступає аграрна політика уряду Центральної Ради березня 1917 – квітня 1918 рр.

Предметом даного дослідження є напрямки та форми діяльності уряду Центральної Ради, керівних та місцевих земельних органів, через які велося втілення аграрної політики.

Хронологічні рамки дослідження визначені періодом діяльності Центральної Ради України 3 березня 1917 – 29 квітня 1918 рр. Нижня хронологічна межа характеризується датою заснування національної організації - Українська Центральна Рада 3 березня 1917. Верхня межа дослідження, яку згідно з сучасною історіографічною традицією, визначається моментом державного перевороту 29 квітня 1918 р.

Територіальні межі дослідження визначаються територією, на яку поширювалися повноваження Центральної Ради, а - 9 тогочасних українських губерній: Подільська, Полтавська, Київська, Волинська, Чернігівська, Херсонська, Харківська, Катеринославська.

Наукова новизна полягає у тому, що автор здійснила комплексне дослідження діяльності уряду Центральної Ради 1917-1918 рр. у справі розв’язання аграрного питання. Використання комплексного підходу до оцінки внутрішніх та зовнішніх чинників, які впливали на хід розробки та впровадження земельної реформи дозволило простежити еволюцію аграрної політики УНР доби Центральної Ради.

Теоретичне та практичне значення магістерської роботи полягає в тому, що фактичний матеріал магістерської роботи, основні положення, узагальнюючі висновки й рекомендації можуть бути використані при написанні навчальних посібників та довідкових видань з історії України, в навчальній (розробці і читанні лекцій з вітчизняної історії) роботі.

Структура роботи підпорядкована меті та завданням дослідження. Магістерська робота складається із вступу, трьох розділів (8 підрозділів), висновків, списку використаних джерел та літератури (61 найменувань). Обсяг дипломної роботи складає 74 сторінки машинописного тексту.