Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
дипломна робота.docx
Скачиваний:
36
Добавлен:
07.03.2016
Размер:
282.49 Кб
Скачать

Строки та частота проведення інвентаризації біологічних активів тваринництва

з/п

Частота

проведення

інвентаризації

Об’єкти інвентаризації

Строк проведення інвентаризації

1

Щокварталу

Дорослі продуктивні тварини, робоча худоба, молодняк тварин, тварини на відгодівлі, птиця, кролі, звірі, піддослідні тварини

на 1 квітня,

на 1 липня,

на 1 вересня,

перед складанням річних звітів

на 31 грудня

2

Двічі на рік

Бджолосім’ї та кормові запаси меду у вуликах

весною та восени

4

Раз на рік

Яйця птиці в інкубаторах

на 1 січня

5

Раз на рік

Незавершене виробництво в рибництві

на дату вилову

[18].

Результати перерахунку записують вІнвентаризаційні описи робочої худоби та продуктивних тварин, птиці, бджолосімей ф.№Інв.-8 с.-г.

Щодо дорослої робочої і продуктивної худобив описах фіксують: номер, кличку, породу, вгодованість, рік народження, живу масу та балансову вартість тварин. Свиней (кнурів і маток) та особливо цінні породи овець й інших тварин відображають в описі індивідуально. Інші тварини основного стада, яких обліковують груповим методом, опиняться в описі за статево-віковими групами (указують кількість голів і живу масу кожної статево-вікової групи (окрім коней, верблюдів, ослів, оленів і собак)).

На кожен вид тварин (ВРХ, свині, вівці, коні тощо) в інвентаризаційних описах виділяють окремий розділ. Групують інвентаризаційні описи в розрізі окремих ферм, бригад і матеріально відповідальних осіб.

Контролери ретельно перевіряють дані обліку і звітності про вихідне поголів’я, його надходження та вибуття. Повноту й своєчасність оприбуткування худоби і птиці ревізують за всіма каналами надходження: одержання приплоду від власного маточного поголів’я, купівля тварин у спеціалізованих, племінних та інших підприємствах, а також у населення. Для виявлення повноти й своєчасності оприбуткування приплоду проводять його контрольні інвентаризації у період масового отелення, опоросів, окотів маток, а також зустрічні перевірки документів [19].

При документальній перевірці зіставляють акти на оприбуткування приплоду із записами у книгах обліку руху худоби, звітами про рух худоби і птиці, журналом-ордером № 8 с.-г. та відомістю. Результативним прийомом є порівняння даних бухгалтерського обліку про оприбуткування приплоду із даними зоотехнічного обліку, книгами (журналами) осіменіння (парування) тварин, журналами реєстрації приплоду і вирощування молодняку великої рогатої худоби, книгами обліку опоросів і приплоду свиней, заключними відомостями про результати окотів овець , картками племінних маток тощо. Крім того порівнюють дані актів, звітності, аналітичного обліку про приплід із розрахунками нарахування оплати праці тваринникам за одержання приплоду, відомостями витрати кормів, статистичною звітністю (ф. № 24). Доцільно також зіставляти кількість голів приплоду великої рогатої худоби за певний період із поголів’ям дійних корів, (за винятком ялових) по журналах обліку надою молока. Результати оформляють контрольно-аналітичними таблицями [27].

Детальний аналіз руху одержаного приплоду за інвентарними номерами, чітка організація зустрічної перевірки документів, регістрів і звітності бухгалтерського, зоотехнічного та оперативно-статистичного обліку дають змогу виявити факти не оприбуткованого молодняку з метою приховування його загибелі або привласнення.

Своєчасність і повноту оприбуткування тварин, закуплених у різних підприємствах, перевіряють зіставленням рахунків-фактур, приймальних актів, договорів, товарно-транспортних накладних, племінних і ветеринарних свідоцтв із звітами про рух худоби і птиці, записами у журналі-ордері № 8 с.-г. та відомості, книгах зоотехнічного обліку, а також документами в яких оформлені наступні операції по зважуванню, годівлі й переміщенню закуплених тварин. Одночасно встановлюють законність і доцільність їх купівлі. При цьому перевіряють наявність планів формування стада, рознарядок-замовлень, договорів, забезпеченість кормами; вивчають продуктивність куплених тварин, вік маточного поголів’я, обґрунтованість цін за договорами.

При ревізії оприбуткування приросту живої маси тварин, насамперед, з’ясовують порядок зважування худоби (в які строки зважують, суцільним чи вибірковим способом, чи зважують тварин при їх надходженні та вибутті). Детально вивчають відомості зважування тварин, правильність оформлення документів (наявність необхідних підписів, повнота заповнення інших реквізитів, правильність підсумків і розрахунків приросту живої маси однієї голови), звертають увагу на підчистки, виправлення.

При індивідуальному зважуванні великої рогатої худоби із зазначенням інвентарного номера доцільно зіставляти живу масу тварин у відомостях зважування за кілька місяців. Про факти приписок приросту живої маси свідчитиме нереальна маса однієї голови в середньому по відповідній віковій групі.

Необхідно провести також наскрізну перевірку бухгалтерських документів: відомостей зважування, розрахунків визначення приросту живої маси, звітів про рух худоби і птиці на фермі, журналу-ордера № 8 с.-г. та відомості; зіставити ці дані із записами у журналах зоотехнічного обліку, статистичною звітністю, а також із розрахунками по нарахуванню оплати праці працівникам тваринництва за приріст живої маси. Доцільно практикувати контрольні зважування тварин. При виявленні розбіжностей в записах у різних документах та регістрах слід взяти письмові пояснення у відповідних осіб й додати їх до акту ревізії [18].

Правильність оприбуткування тварин, закуплених у населення перевіряють на підставі приймально-розрахункових відомостей на велику рогату худобу прийняту від населення для наступного продажу державі, зіставленням їх із відомостями зважування тварин, звітами про рух худоби і птиці, відомостями витрати кормів, аналітичним обліком, платіжними документами.

Кожну операцію по переведенню тварин вивчають з урахуванням дотримання зоотехнічних вимог формування стада та нормального його відтворення відповідно до планів виробництва продукції тваринництва. Систематичному контролю підлягають строки переведення тварин з однієї статево-вікової групи в іншу. Найчастіше порушуються строки переведення ремонтного молодняку в основне стадо з метою штучного завищення продуктивності тварин. Для виявлення фактів перетримки молодих маток у стаді молодняку зіставляють дату в актах на переведення їх в основне стадо з датою в актах на оприбуткування приплоду, а також із записами в журналах і книгах зоотехнічного обліку (журналами осіменіння, парувань, реєстрації приплоду тощо), статистичною звітністю, розрахунками по нарахуванню оплати праці працівникам тваринництва.

Перевіряючи операції по обліку падежу тварин, спочатку виявляють їх реальність. Для цього детально вивчають акти на вибуття худоби і птиці (ф. № 100), повноту заповнення реквізитів, наявність підписів відповідальних осіб. Зустрічною перевіркою зіставляють дані актів на вибуття тварин з даними книги обліку руху худоби і птиці (ф. 34), звітами про рух худоби і птиці (ф. 102), регістрів аналітичного обліку (журнал-ордер 8 с.-г., Відомість аналітичного обліку поточних біологічних активів тваринництва 8.2с.-г.), формою звітності № 24, а також із журналами для реєстрації хворих тварин (ф. № 1-вет), ветеринарною звітністю, протоколами чи актами розтину трупів. За журналом реєстрації хворих тварин перевіряють, яке проводилося лікування та причини падежу. Зіставлення живої маси по акту (ф. № 100) і відомістю останнього зважування перевіряють, чи не знижена маса падежу, особливо коли він стався з вини матеріально-відповідальної особи, яка повинна відшкодовувати матеріальний збиток.

Акти на вибуття тварин, які мають інвентарні номери, вибірково доцільно зіставляти з актами на оприбуткування приплоду. Так можна виявити факти падежу не оприбуткованого молодняку. Доцільно чисельність голів падежу порівнювати з кількістю оприбуткованих шкур за відповідний період. При такому зіставленні також можна встановити факти приховування падежу і недооприбуткування приплоду тварин.

Надалі контролери підраховують загальну кількість падежу та його вартість, тобто визначають суму втрат підприємства, з’ясовують причину падежу, виявляють, осіб, винних у загибелі тварин, і ставлять вимоги про відшкодування ними матеріального збитку. Одночасно ревізори перевіряють повноту страхових відшкодувань при падежу і загибелі худоби та птиці через стихійні лиха й інфекційні захворювання.

Особливу увагу звертають на випадки забою тварин малою живою масою: наприклад, молодняку великої рогатої худоби масою до 50, свиней – до 20-25 кг. Правильність оприбуткування виходу м’яса від забою тварин визначають зіставленням даних у накладних з нормами його виходу відповідно до категорії вгодованості.У багатьох підприємствах при забої не оприбутковують субпродукти. Ревізійні комісії повинні вимагати їх повного оприбуткування відповідно до норми і використання за призначенням Крім того, по можливості, потрібно встановити реальність даних про живу масу тварин, вказану в актах, оскільки нерідко масу забитих тварин занижують. Якщо проводять індивідуальне зважування тварин, то їх живу масу можна встановити за відомістю зважування тварин (ф. № 98) за даними останнього зважування. При груповому зважуванні можна орієнтуватися на середню масу по групі тварин, з якої їх відбирали для забою. Слід звернути увагу на причини забою. Крім того, доцільно проводити контрольні забої тварин [19].

Основною діяльністю ПрАТ «Менського племпідприємства» є вирощування великої рогатої худоби молочного напрямку. Хоча підприємство є не досить великим, та все ж воно має інвентаризаційну комісію та ревізора, що її очолює. Ревізор не є штатним працівником даного підприємства, він був обраний на загальних зборах, які відбулися 23 квітня 2014р. – це Пономаренко Л.В.. Ревізор обирається на 3 роки. Щодо інвентаризаційної комісії, то вона призначається керівником підприємства і складається з завідуючих виробничими відділами та складами. Останню комісію було призначено 28 листопада 2014 р. Наказом №26 у складі:

Шелудько М.В. – головний зоотехнік;

Сиварець В.М. – головний бухгалтер;

Гречуха Л.М. – провідний бухгалтер;

Панько С.М. – бухгалтер касир;

Гой Г.П. – технолог.

Ревізійна комісія, на чолі з головним ревізором здійснює перевірки фінансово-господарської діяльності підприємства в цілому, а також безпосередньо здійснює внутрішньогосподарський контроль, щодо наявності і руху довгострокових біологічних активів тваринництва, як це описано вище. Після чого звітує в письмовій формі перед керівництвом, за допомогою Акта перевірки (додаток 14), який складається кожного року, і розглядається на загальних зборах акціонерів. Загальні збори підприємство проводить кожного року в один і той самий день: 23 квітня. Даним актом ревізійна комісія дає оцінку фінансової діяльності підприємства та веденню бухгалтерського обліку. В кінці акта обов’язково повинен бути висновок ревізора (додаток 14), де підводяться результати перевірки, та вказуються недоліки виявлені перевіркою, якщо такі були виявлені.

Дані для акта беруться з інвентаризаційних описів, що складаються по кожному з об’єктів на підприємстві. Вони підшиваються в спеціальну папку, під назвою «інвентаризація», та зберігаються на підприємстві. Інвентаризаційні описи, щодо довгострокових біологічних активів тваринництва наведені в додатках (додаток 15-20).

За даними останньої перевірки, щодо стану обліку біологічних активів тваринництва, було висловлено наступну думку: «Облік наявних у Товариства біологічних активів в цілому відповідає вимогам Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 30 «Біологічні активи», затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 18.11.2005 р. №790 (із змінами і доповненнями).

За результатами інвентаризації, яка проводилась відповідно до наказу №53 від 30 листопада 2013 р., та даними фінансової звітності Товариства станом на 31 грудня 2013 року на балансі обліковуються довгострокові біологічні активи первісною вартістю 66 тис. грн. Сума накопиченої амортизації довгострокових біологічних активів станом на 31 грудня 2013 року склала 47 тис. грн.

За результатами інвентаризації, яка проводилася відповідно до наказу №53 від 30 листопада 2013 року, та даними фінансової звітності Товариства станом на 31 грудня 2013 р. на балансі обліковуються довгострокові біологічні активи справедливою вартістю 364 тис. грн.

За результатами інвентаризації, яка проводилася відповідно до наказу № 53 від 30 листопада 2013 р., та даними фінансової звітності Товариства станом на 31 грудня 2013 р. на балансі обліковуються поточні біологічні активи справедливою вартістю 444 тис. грн.

Дані фінансової звітності Товариства стосовно довгострокових та поточних біологічних активів в цілому відповідають даним реєстрів аналітичного та синтетичного обліку Товариства та первинним документам, наданим на розгляд Аудитору; склад довгострокових та поточних біологічних активів, достовірність і повнота їх оцінки в цілому відповідають вимогам П(с)БО 30.»

Інформація щодо довгострокових та поточних біологічних активів розкрита Товариством в Примітках до річної фінансової звітності.

Отже виходячи з даних Акту Перевірки фінансово-господарської діяльності ПрАТ «Менського підприємства по племінній справі в тваринництві», можна сказати, що висновки ревізора щодо обліку біологічних активів тваринництва та відображення цих даних в звітності, досить позитивні, а також помилок та недоліків виявлено не було.

    1. Узагальнення результатів контролю та їх використання в управлінні довгостроковими біологічними активами тваринництва

Біологічні активи в порівнянні з іншими активами підприємства є частиною живої природи, а тому вимагають відмінних підходів до проведення аналізу та організації їх обліку. Специфіка використання даних активів прямо залежить від сучасних ринкових умов, у яких провадять свою діяльність сільськогосподарські підприємства.

Внутрішній контроль на сільськогосподарському підприємстві сфери тваринництва здійснюється з метою успішного функціонування підприємства, підвищення рівня рентабельності, збереження та збагачення його активів, забезпечення ефективного функціонування підприємства, тощо. Саме тому на підприємствах створюються інвентаризаційні комісії, які в основному, складаються з штатних працівників (керівників різних відділів). Така комісія на чолі з головним аудитором здійснює контроль за фінансово-господарським станом підприємства, що дозволяє його керівникам приймати правильні управлінські рішення та виправляти помилки, які були виявлені під час однієї з таких перевірок.

Узагальненням результатів контролю є результативна стадія інвентаризації довгострокових біологічних активів тваринництва, на якій зіставляються порівняльні відомості, вирішуються спірні питання, складаються інвентаризаційні описи, протокол за результатами проведеної інвентаризації, приймаються остаточні рішення та передаються документи суб’єкту, що призначив інвентаризацію.

Відомо, що без рішення інвентаризаційної комісії, суб’єкт господарювання не має право заносити дані господарської діяльності свого підприємства, до річної фінансової звітності. Тому кінцевим етапом в проведенні інвентаризації є відображення фінансових результатів.

Однією із важливих вимог, що ставляться до звітності підприємств і організацій всіх форм власності, є повнота і достовірність її показників. Тому до початку складання звітності проводиться значна підготовча робота. Насамперед необхідно перевірити повноту відображення в поточному обліку господарських операцій, оформлених відповідними документами, і завершити облікові записи: уточнити розподіл витрат і доходів між суміжними звітними періодами; перевірити стан розрахунків і списати у встановленому порядку нереальну дебіторську заборгованість, а також кредиторську заборгованість, по якій минули строки задавнення позову; розподілити витрати по обслуговуванню виробництва й управлінню; визначити фактичну собівартість випущеної із виробництва та реалізованої продукції (робіт, послуг); визначити і списати фінансовий результат (прибутки, збитки) від реалізації та позареалізаційних операцій; списати (при складанні річного звіту) використаний протягом року прибуток.

Після цього перевіряють правильність облікових записів, взаємно звіряють дані синтетичного й аналітичного обліку і роблять виправні записи для усунення виявлених помилок (якщо вони мали місце). Перед складанням річного звіту обов'язково проводять повну інвентаризацію господарських засобів, їх джерел, стану розрахунків з дебіторами і кредиторами і відображають її результати в обліку.

На ПрАТ «Менське племпідприємство» основними формами звітності, що стосуються безпосередньо довгострокових біологічних активів тваринництва є: форма №24 с. – г. «Стан тваринництва» (додаток 21), в ній відображається рух поголів’я тварин за звітний період (надходження, вибуття), кількість продукції що надійшла, корми що було згодовано тваринам тощо; форма №50 с. – г. «Основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств» (додаток 22), в даній формі зазначаються види продукції, що виготовляє підприємство, її собівартість, кількість виготовленої та реалізованої продукції, чистий дохід від реалізації продукції, та інші показники економічної діяльності. Ці форми статистичної звітності необхідні для того, щоб мати змогу проаналізувати стан господарства та в разі необхідності внести корективи в його фінансово-господарську діяльність.

Як статистичну так і фінансову звітність на підприємстві складає та подає головний бухгалтер.

Окрім вище наведеної статистичної (спеціалізованої) звітності, дані про стан довгострокових біологічних активів тваринництва наведені також у фінансовій звітності а саме: форма 1 «Баланс» (звіт про фінансовий стан) (додаток 23); форма 2 «Фінансові результати» (додаток 24); форма 5 «Примітки до річної фінансової звітності» (додаток 25).

Здійснення внутрішньогосподарського контролю на підприємстві дозволяє керуючим органам приймати управлінські рішення за для покращення фінансового стану свого господарства.

Однією з головних проблем є те, що у процесі здійснення господарської діяльності не на кожному сільськогосподарському підприємстві існує ефективна система внутрішнього контролю. Ряд теоретико-методичних питань щодо контролю біологічних активів тваринництва цього часу не набули належного висвітлення і потребують більш докладного дослідження. [20].

Суб’єктом проведення внутрішнього контролю є структурний підрозділ підприємства або штатний його працівник. Однак, в сучасних умовах розвитку сільськогосподарських підприємств, введення окремої посади внутрішнього контролера, а тим більше спеціалізованого контролюючого підрозділу, неможливе. На сам перед, це відбувається через те, що сільськогосподарські підприємства не згодні нести витрати на утримання власного контролера, оскільки всі контрольні функції в межах функціональних повноважень може виконувати керівник підприємства або головний бухгалтер.

Ще однією причиною є те, що відсутні розвинені методики внутрішнього контролю фінансової звітності сільськогосподарських підприємств з урахуванням їх галузевих особливостей.

Однак на досліджуваному підприємстві ця проблема відсутня. Адже головним контролером є особа, що не являється штатним працівником даного підприємства, а винаймається як ревізор. Посаду даної особи було затверджено на загальних зборах акціонерів терміном на три роки.

Це рішення є досить правильним, адже дозволяє зменшити рівень корумпованості і власної вигоди ревізора та дозволяє йому зробити незалежний висновок, що справедливо відображатиме фінансово-господарську діяльність підприємства.

ВИСНОВКИ

Отже в результаті теоретичного дослідження методики обліку довгострокових біологічних активів тваринництва, а також в результаті дослідження ПрАТ «Менського племпідприємства», можна сформулювати такі висновки і пропозиції:

  1. Сьогодні в Україні не створені правові передумови для оцінки біологічних активів за справедливою вартістю. Це пов’язано з тим, що більшість довгострокових біологічних активів тваринництва покупці бажають бачити у вигляді готової продукції (м’ясо, шкіри), а тому у деяких випадках, визначення справедлива вартість здійснюється на основі цін, що склалися на відповідну продукцію на активному ринку, що не зовсім точно відображає їх вартість. Крім того, за наявності кількох активних ринків на біологічні активи їх оцінка ґрунтується на даних того ринку, на якому підприємство передбачає продавати ці активи. Виникає питання, як оцінити біологічні активи, які підприємство передбачає продавати на кількох активних ринках, якщо ціна на цих ринках значно різниться?

  2. Ще одним моментом, який не дозволяє застосовувати положення П(с)БО 30 в практичній обліковій роботі є невизначеність питання коригування суми витрат виробництва при оприбуткуванні отриманих з власного виробництва додаткових біологічних активів тваринництва (приплоду), які оцінюються за справедливою вартістю. Так, відповідно до Методичних рекомендацій з обліку біологічних активів, при первісному визнанні приплоду тварин, який оцінюється за справедливою вартістю на різницю між сумою, що визначена за справедливою вартістю та витратами виробництва, що пов'язані з отриманням приплоду (залежно від співвідношення сум витрат та справедливої вартості) робиться коригувальний запис з віднесенням відповідної суми на доходи чи витрати. Виникає питання, як практикуючому бухгалтеру на момент визнання додаткового біологічного активу визначити суму витрат, віднесених на приплід, якщо заіснуючою методикою обліку об'єктом обліку витрат в даному випадку є група тварин, тобто основне стадо ВРХ. І розподіл витрат між видами продукції цієї групи (молоко та приплід) здійснюється в сільськогосподарських підприємствах в кінці року, при обчисленні фактичної собівартості продукції за методикою, передбаченою Методичними рекомендаціями № 132. Як такий розподіл здійснити протягом року ні в стандарті, ні в Методичних рекомендаціях не визначено.

  3. У більшості сільськогосподарських підприємств не були внесені зміни в наказ про облікову політику в зв'язку з прийняттям стандарту й змінами в Плані рахунків та Інструкції щодо його застосування.

Пропозицією, щодо поліпшення обліку в сільськогосподарських підприємствах, а саме в ПрАТ «Менському племпідприємстві» є внесення наступних змін до наказу про облікову політику підприємства.

  • визначити об'єкти обліку біологічних активів;

  • внести зміни в робочий план рахунків;

  • змінити методи оцінювання сільськогосподарської продукції та біологічних активів;

  • внести зміни в пункти, що стосуються витрат та доходів, врахувавши виникнення нових видів доходів і витрат від продажу біологічних активів, від їх первісного визнання та переоцінки.

  1. Порядок визначення справедливої вартості є найбільш незрозумілим та неврегульованим законодавчо. Для вирішення даної проблеми, ми пропонуємо сільськогосподарським підприємствам збільшити затрати часу на визначення справедливої вартості, та затрати коштів на залучення кваліфікованих спеціалістів та безпосереднє створення відповідальних Комісій, по визначенню справедливої вартості активів. Це допоможе на практиці більш точно та правильно здійснювати оцінку довгострокових біологічних активів тваринництва.