lekcii_z_kursu_universitetska_osvita.doc

71

Поточний контроль.

1. Студент, відповідно до затвердженої робочої навчальної програми з дисципліни, виконує певні види навчальної роботи (лабораторні роботи, реферат, розрахунково­графічну роботу тощо), передбачені в кожному навчальному модулі, і захищає їх результати у встановлені терміни.

Причому, виконання курсової роботи або проекту здійснюється в межах окремого навчального модуля.

2. Оцінювання виконаної студентом навчальної роботи здійснюється в балах за багатобальною та національною шкалою. При цьому можуть бути передбачені як заохочувальні так і “штрафні” бали (наприклад,

за додержання встановлених термінів виконання різних видів навчальної роботи тощо).

3.Виконаний вид навчальної роботи зараховується студенту, якщо він отримав необхідну кількість балів.

4.Сума рейтингових оцінок, отриманих студентом за окремі види виконаної навчальної роботи в межах даного модуля, становить поточну модульну рейтингову оцінку, яка заноситься до відомості модульного контролю.

5.Якщо студент успішно виконав передбачені в даному модулі всі види навчальної роботи, то він допускається до модульного контролю з цього модуля.

Модульний контроль.

1. Модульний контроль здійснюється в комісії, яку очолює завідувач кафедри, шляхом виконання студентом модульної контрольної роботи тривалістю до двох академічних годин під час аудиторних занять.

72

2.Модульні контрольні завдання студенти отримують безпосередньо на початку контролю, їх виконання здійснюється кожним студентом індивідуально. Під час їх виконання студенти можуть користуватись допоміжними, довідковими матеріалами та засобами, якщо це передбачено робочою навчальною програмою дисципліни.

3.Сума поточної та контрольної модульної рейтингових оцінок становить підсумкову модульну рейтингову оцінку, яка виражається в балах та за національною шкалою.

4.Контрольні та підсумкові модульні рейтингові оцінки доводяться до відома студентів протягом трьох днів після проведення модульного контролю.

5.Модуль зараховується студенту, якщо він успішно виконав передбачені в даному модулі всі види навчальної роботи та під час модульного контролю отримав позитивну (за національною шкалою)

контрольну модульну рейтингову оцінку, а відтак, позитивну підсумкову

модульну рейтингову оцінку.

6.У випадку відсутності студента на модульному контролі з будь­яких причин (через не допуск, хворобу тощо), проти його прізвища у колонці “Контрольна модульна рейтингова оцінка” відомості модульного контролю робиться запис “Не з’явився”, а у колонці “Підсумкова модульна рейтингова оцінка” – “Не атестований”.

7.При цьому студент вважається таким, що не має академічної заборгованості, якщо він має допуск до модульного контролю і не з’явився на нього з поважних причин, підтверджених документально. У протилежних випадках студент вважається таким, що має академічну заборгованість.

8.Питання подальшого проходження студентом модульного контролю у цих випадках вирішується в установленому порядку.

73

9.У випадку отримання незадовільної контрольної модульної рейтингової оцінки студент повинен повторно пройти модульний контроль в установленому порядку.

10.Перескладання позитивної підсумкової модульної рейтингової оцінки з метою її підвищення не дозволяється.

11.Сума підсумкових модульних рейтингових оцінок у балах становить підсумкову семестрову модульну рейтингову оцінку, яка перераховується в оцінку за національною шкалою.

12.Якщо студент має позитивну (за національною шкалою)

підсумкову семестрову модульну рейтингову оцінку то від допускається до

семестрового контролю з дисципліни, що здійснюється в формі семестрового

екзамену.

Семестровий контроль.

1.Тривалість семестрового контролю під час зимової та літньої екзаменаційних сесій становить в університеті по одному тижню.

2.Студент має право не складати семестровий екзамен і отримати підсумкову семестрову рейтингову оцінку із зарахуванням йому навчального курсу з дисципліни у даному семестрі, якщо він виконав протягом семестру всі види навчальної роботи без порушення встановлених термінів, успішно пройшов модульний контроль і набрав кількість балів, яка відповідає позитивній (за національною шкалою) підсумковій семестровій модульній рейтинговій оцінці.

3.У протилежних випадках він повинен обов’язково складати семестровий екзамен.

4.Підсумкова семестрова рейтингова оцінка студента, який виконав протягом семестру всі види навчальної роботи без порушення встановлених термінів, отримав позитивну (за національною шкалою)

74

підсумкову семестрову модульну рейтингову оцінку і вирішив не складати екзамен, дорівнює сумі підсумкової семестрової модульної рейтингової оцінки та відповідної екзаменаційної рейтингової оцінки, встановленої для кожної категорії підсумкових семестрових модульних рейтингових оцінок.

5.Семестровий екзамен здійснюється в комісії, яку очолює завідувач кафедри, відповідно до затвердженого в установленому порядку розкладу, з розрахунку не більше одного екзамену з передекзаменаційною консультацією на день, шляхом виконання студентом письмової екзаменаційної роботи тривалістю до трьох академічних годин.

6.Якщо студент під час семестрового екзамену отримав позитивну

(за національною шкалою) екзаменаційну рейтингову оцінку, то навчальний курс з дисципліни у даному семестрі йому зараховується. У протилежному випадку він повинен повторно складати семестровий екзамен в установленому порядку.

7. Сума підсумкової семестрової модульної та екзаменаційної рейтингових оцінок у балах становить підсумкову семестрову рейтингову оцінку, яка перераховується в оцінки за національною шкалою та шкалою

ECTS.

8.Екзаменаційні та підсумкові семестрові рейтингові оцінки доводяться до відома студентів протягом трьох днів після проведення семестрового контролю.

9.У випадку відсутності студента на семестровому екзамені, який він повинен обов’язково складати, з будь­яких причин (через не допуск,

хворобу тощо), проти його прізвища у колонках “Екзаменаційна рейтингова оцінка” заліково­екзаменаційної відомості робиться запис “Не з’явився”, а у колонці “Підсумкова семестрова рейтингова оцінка” – “Не атестований”.

­ При цьому студент вважається таким, що не має академічної

77

виконання індивідуального навчального плану, виходячи з основних положень “Порядку призначення, виплати та розмірів стипендіального забезпечення учнів, студентів, курсантів, слухачів, клінічних ординаторів, аспірантів і докторантів”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2001 № 950, на основі семестрового рейтингу студента.

При перевищенні граничного терміну навчання стипендія студентам не призначається у зв’язку з відсутністю фінансування з бюджету цього етапу навчання.

ЛЕКЦІЯ 4 (2 години)

Тема: ​Фахова підготовка у вищому навчальному закладі

План

1.Професійне й моральне становлення молоді. Єдність прав та обов'язків українського студентства.

2.Система професійної освіти в Україні.

1. Професійне й моральне становлення молоді. Єдність прав та

обов'язків українського студентства

Головними інструментами соціалізації особистості є освіта і праця, права на які декларується у Конституції України і забезпечується державними інститутами.

Зауважимо, що права кожної особистості на освіту і працю не можна розглядати окремо від обов'язків перед суспільством. У ст. 43 Конституції України проголошено: „Кожний має право на працю, що включає можливість

78

заробляти собі на життя працею, яку він вільно вибирає і на яку він вільно погоджується”.

Держава створює умови для повної реалізації громадянами права на працю, гарантує рівні можливості при виборі професії і фаху (спеціальності),

реалізує програми професійно­технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

В Україні концептуальні основи й державні пріоритети розвитку освіти розглядаються насамперед з погляду ролі й місця особи в забезпеченні життєдіяльності суспільства, безпосереднього взаємозв'язку освіти зі сферою праці. Ведеться системна робота:

­зі створення умов для визначення проблем у сфері освіти, зважаючи на розвиток країни та її регіонів, відповідно до політичного бачення і прийняття рішень на державному рівні;

­проблемами освіти, що виникають на ринку праці;

­наданням системі освіти більшої гнучкості ​й ширших можливостей одержання громадянами професійної підготовки.

На відміну від різноманіття структур і форм національних систем освіти, структури і форми систем праці більшості країн світу здебільшого відповідають вимогам Міжнародної стандартної класифікації професій.

Відповідно до неї ​професійна кваліфікація ​­ це здатність працівника виконувати конкретні завдання й обов'язки на визначеній посаді.

2. Система професійної освіти в Україні

Підготовка фахівців в Україні здійснюється в рамках двоступеневої системи вищої освіти. Для кожного ступеня визначені академічна та професійна кваліфікації, що здобуваються громадянами одночасно під час

79

освоєння відповідної освітньо­професійної програми визначеного освітнього й освітньо­кваліфікаційного рівнів. їхнє набуття підтверджується документом, що є одночасно сертифікатом і, у більшості випадків, ліцензією.

При цьому термін ​кваліфікація ​використовують винятково в значенні, яке застосовують у системі праці.

Професійну вищу освіту в Україні спрямовано на підготовку громадян до виконання обов'язків і завдань (зокрема професійних) визначеної первинної посади, тобто також що потребує досвіду професійної діяльності.

Академічна кваліфікація випускників дозволяє їм у майбутньому робити кар'єру за обраним фахом за допомогою надбаного обсягу та рівня знань і умінь, а також здобутого практичного досвіду ­ набутих ​компетентностей.

У системі професійної освіти України первинні посади для кожної кваліфікації визначаються, переважно, за одним з основних нормативно­правових документів у сфері праці і соціального захисту ­ Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників. У ньому наведено кваліфікаційні характеристики посад, тобто переліки завдань і обов'язків, які мають виконувати працівники, вимоги до їх професійних знань, освітнього й освітньо­кваліфікаційного рівнів. На підставі кваліфікаційних характеристик (тобто вимог ринку праці) і вимог суспільства до соціально важливих рис і якостей випускника вищого навчального закладу формується модель фахівця у вигляді складової стандарту вищої освіти ­

освітньо­кваліфікаційної характеристики ​, що є переліком основних компетентностей випускника.

Таким чином, в Україні реалізація права на одержання вищої та середньої спеціальної освіти тісно пов'язана з правом на одержання професійної кваліфікації, тобто, в тих випадках, коли йдеться про право на

80

одержання освіти, мається на увазі і право на професійну освіту, і право на професію.

Основною інституцією в системі вищої освіти України є ​вищий навчальний заклад ​— освітній, освітньо­науковий заклад, який заснований і діє відповідно до законодавства про освіту, реалізує згідно з наданою ліцензією освітньо­професійні програми вищої освіти за певними освітніми та освітньо­кваліфікаційними рівнями, забезпечує навчання, виховання та професійну підготовку осіб за їх покликанням, інтересами, здібностями і нормативними вимогами в галузі вищої освіти, а також здійснює наукову та науково­технічну діяльність. Законами України „Про вищу освіту” і „Про наукову і науково­технічну діяльність” вищі навчальні заклади ІП—IV рівнів акредитації за статусом прирівняні до наукових установ Національної академії наук України.

Основною метою діяльності вищого навчального закладу ​є

забезпечення умов, необхідних для отримання особою вищої освіти,

підготовка фахівців відповідно до потреб України.

Головними завданнями вищого навчального закладу є :

­здійснення освітньої діяльності за певним напрямом, яка забезпечує підготовку фахівців відповідних освітньо­кваліфікаційних рівнів і відповідає стандартам вищої освіти;

­здійснення наукової і науково­технічної (для вищих навчальних закладів ЇІЇ і IV рівнів акредитації), творчої, мистецької,

культурно­виховної, спортивної та оздоровчої діяльності;

­забезпечення виконання державного замовлення й угод на підготовку фахівців з вищою освітою;