lekcii_z_kursu_universitetska_osvita.doc

51

­формування наукового світогляду, оволодіння методологією і методами наукового дослідження;

­розвиток навиків творчого професійного мислення шляхом оволодіння науковими методами пізнання і дослідження;

­вироблення у студентів навиків бібліографічної роботи;

­розвиток у студентів навиків самостійної науково­дослідницької

діяльності;

­розвиток здатності застосувати теоретичні знання у практичній

діяльності;

­виховання відчуття відповідальності за наукове дослідження,

його достовірність, зміст і практичну цінність;

­необхідність постійного оновлення своїх знань;

­проведення студентами фундаментальних та прикладних наукових досліджень;

­ уміння оцінювати і оформляти результати наукових досліджень;

­створення та розвиток наукових шкіл.

Науково­дослідницька робота студентів вищих навчальних закладів

III­IV рівнів акредитації здійснюється за наступними напрямами:

­як невід'ємний елемент навчального процесу і входить до навчальних планів, як обов'язкова для всіх студентів;

­поза навчальним процесом. До цього напряму відноситься робота, яка здійснюється у межах наукового суспільства, гуртках, на кафедрах та ін.

Науково­дослідницька робота студентів у межах навчального процесу ​є

обов'язковою для кожного студента і охоплює всі форми навчальної роботи.

Наукові роботи виконуються студентами в ході підготовки рефератів,

курсових і дипломних робіт, в період проходження виробничої практики, при

52

вирішенні виробничих завдань на замовлення підприємств, організацій,

установ та інших видів робіт з елементами НДР, передбачених навчальними планами.

Впровадження науково­дослідної роботи студентів у навчальний процес сприяє поглибленому засвоєнню студентами навчальних дисциплін,

дозволяє сформувати власну думку щодо дискусійних положень дисципліни.

Особлива увага студентів приділяється вивченню кращого зарубіжного опиту при вирішенні проблемних ситуацій.

Науково­дослідницька робота студентів поза навчальним процесом передбачає:

­участь студентів у роботі студентських наукових об'єднаннях,

наукових гуртків, на кафедрах, у науково­дослідних установах та ін.;

­участь студентів у виконанні держбюджетних або госпдоговірних науково­дослідних робіт;

­участь студентів у кафедральних наукових роботах;

­написання статей, тез доповідей та інших публікацій.

Науково­дослідна робота студентів диференціюється залежно від курсу навчання та спеціалізації.

Студенти, які досягли значних успіхів у науково­дослідницькій діяльності, які є переможцями олімпіад з фахових дисциплін, можуть бути рекомендовані до вступу в аспірантуру, на викладацьку роботу.

53

ЛЕКЦІЯ 3 (4 години)

Тема:​Організація навчального процесу в університеті

План.

1.Основні терміни, поняття, означення.

2.Види навчальної роботи та контрольні заходи у ВНЗ.

3.Порядок проведення поточного, модульного та семестрового контролю.

4. Переведення, відрахування, поновлення студентів, надання повторного навчання, академічної відпустки.

5. Стипендіальне забезпечення студентів.

1. Основні терміни, поняття, означення.

Кредитно­модульна система – це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні двох складових: модульної технології навчання та кредитів (залікових одиниць) і охоплює зміст, форми та засоби

54

навчального процесу, форми контролю якості знань та вмінь і навчальної діяльності студента в процесі як аудиторної, так і самостійної роботи.

Модульна технологія навчання – це одна із сучасних педагогічних технологій, що передбачає модульну (блочну) побудову навчального матеріалу та його засвоєння шляхом послідовного та ґрунтовного опрацювання навчальних модулів, мотивацію навчання на основі визначення цілей, значну самостійну навчально­пізнавальну діяльність студента та різноманітні форми діагностики рівня його знань та вмінь.

Модульна програма – це система засобів та прийомів, за допомоги яких досягається інтегруюча дидактична мета в сукупності всіх навчальних модулів конкретної навчальної дисципліни.

Навчальний модуль – це логічно завершена, відносно самостійна,

цілісна частина навчального курсу, сукупність теоретичних та практичних завдань відповідного змісту та структури з розробленою системою навчально­методичного та індивідуально­технологічного забезпечення,

необхідним компонентом якого є відповідні форми поточного та підсумкового рейтингового контролю.

Кредит (залікова одиниця) – це уніфікована одиниця виміру виконаної студентом як аудиторної, так і самостійної навчальної роботи

(навчального навантаження).

Рейтингова система оцінювання – це система визначення якості виконаної студентом навчальної роботи та рівня набутих ним знань та вмінь,

що передбачає оцінювання в балах усіх результатів, досягнутих під час поточного, модульного та семестрового контролю.

Рейтинг (рейтингова оцінка) – це кількісна оцінка досягнень студента за багатобальною шкалою в процесі виконання ним заздалегідь визначеної сукупності навчальних завдань.

55

Навчальний процес в умовах кредитно­модульної системи здійснюється за індивідуальними навчальними планами студентів.

Індивідуальний навчальний план студента формується під керівництвом куратора в КМС на основі нормативних та вибіркових навчальних модулів дисциплін відповідно до освітньо­професійної програми та структурно­логічної схеми підготовки фахівця.

При формуванні індивідуального навчального плану студента на наступний навчальний рік враховується фактичне виконання студентом індивідуальних навчальних планів поточного і попереднього навчального року.

Формування індивідуального навчального плану студента за певним напрямом передбачає можливість індивідуального вибору навчальних модулів дисциплін з дотриманням послідовності їх вивчення відповідно до структурно­логічної схеми підготовки фахівця.

Загальний час, передбачений для засвоєння навчального матеріалу під час аудиторної та самостійної роботи студента протягом навчального року,

повинен становити не менше 60 кредитів ECTS.

Студент має можливість переходу з одного спорідненого напряму підготовки (певної галузі знань) на інший.

Спорідненість напрямів підготовки визначається спільністю переліку навчальних модулів нормативної складової індивідуальних навчальних планів студента за цими напрямами, коли різниця між обсягами навчальних модулів може бути засвоєна студентом у межах граничного терміну підготовки.

Поділ навчального матеріалу дисципліни на навчальні модулі, їх кількість, види поточного контролю та терміни його проведення визначаються та ухвалюються відповідною кафедрою, затверджуються

56

науково­методичною комісією факультету (науково­методичною радою інституту) і доводяться до відома студентів та викладачів.

Кількість навчальних модулів з дисципліни рекомендується визначати з розрахунку: один модуль на 1,5 кредити ECTS, але, як правило, не більше трьох.

Курсова робота (проект), що виконується в даному семестрі,

вважається окремим модулем у складі навчальної дисципліни.

Складовими навчального модуля дисципліни, як правило, є:

­номер та назва;

­цілі навчання щодо засвоєння даного модуля;

­методичні рекомендації та пояснення щодо роботи з модулем;

­теоретична частина з переліком та стислим змістом ключових питань;

­тематика та завдання семінарських, практичних, лабораторних занять та навчально­методичні вказівки з їх проведення;

­завдання для аудиторного поточного контролю;

­індивідуальні завдання, що виконуються під час самостійної роботи

(СРС): розрахунково­графічні, розрахункові, аналітичні, контрольні роботи, реферати тощо та навчально­методичні вказівки з їх виконання;

­варіанти модульних контрольних завдань;

­питання для самоперевірки;

­рейтингові оцінки (в балах) за виконання кожного з видів завдань.

Зарахування навчальних модулів дисциплін, введених до індивідуального навчального плану студента, здійснюється за результатами поточного та модульного контролю рівня засвоєння навчального матеріалу.

Кредити, відповідно до системи ECTS, відображають обсяг усіх видів

57

роботи студента: лекційних, практичних, семінарських та лабораторних занять, консультацій, практик, екзаменів, самостійної роботи студента тощо,

тобто базуються на повному навантаженні студента, а не обмежуються лише аудиторними годинами, причому:

­один кредит відповідає 36 академічним годинам;

­максимальний загальний обсяг навчальної роботи студента на тиждень складає 54 академічних години або 1,5 кредити;

­один тиждень практики відповідає 1,5 кредитам;

­один тиждень однотижневої екзаменаційній сесії відповідає 1,5

кредитам;

­трудомісткість підсумкової атестації (державний екзамен,

підготовка та захист дипломної роботи (проекту) розраховується,

виходячи із співвідношення: один тиждень – 1,5 кредити;

­трудомісткість виконання різноманітних індивідуальних завдань

(розрахунково­графічних, розрахункових, аналітичних, контрольних робіт, у тому числі – модульних, рефератів, курсових робіт та проектів) входить у загальну трудомісткість навчальної дисципліни;

­розрахунок трудомісткості дисципліни у кредитах здійснюється,

виходячи з ділення її трудомісткості в академічних годинах на 36

годин з наступним округленням до 0,5 відповідно до встановлених

правил.

Зарахування студенту кредитів ЕСТS відбувається лише за умови успішного виконання ним навчального плану та задоволення вимог рейтингової системи оцінювання.

Рейтингова система оцінювання є невід’ємною складовою модульної технології навчання і має за мету оцінку систематичності та успішності навчальної роботи студента. Вона формується на засадах поопераційного

58

контролю та накопичення рейтингових балів за різноманітну навчальну діяльність студента за певний період навчання.

РСО має вагомі переваги порівняно з традиційними формами контролю знань: стимулює систематичну, свідому самостійну роботу студента,

диференціює студентів за рівнем засвоєння навчального матеріалу, створює можливості для індивідуалізації навчання, дозволяє знизити рівень випадковості при визначенні підсумкової оцінки тощо.

Кафедра розробляє положення про рейтингові системи оцінювання з кожної дисципліни.

2. Види навчальної роботи та контрольні заходи.

Навчальний процес у вищих навчальних закладах (надалі ­ навчальний процес) ­ це система організаційних і дидактичних заходів, спрямованих на реалізацію змісту освіти на певному освітньому або кваліфікаційному рівні відповідно до державних стандартів освіти.

Навчальний процес базується на принципах науковості, гуманізму,

демократизму, наступності та безперервності, незалежності від втручання будь­яких політичних партій, інших громадських та релігійних організацій.

Навчання у вищих навчальних закладах здійснюється за такими формами:

­денна (очна);

­вечірня;

­заочна, дистанційна;

­екстернатна.

Форми навчання можуть бути поєднані. Терміни навчання за відповідними формами визначаються можливостями виконання

59

освітньо­професійних програм підготовки фахівців певного освітньо­кваліфікаційного рівня.

Екстернатна форма навчання — особлива форма навчання, що передбачає самостійне вивчення навчальних дисциплін, складання у вищому навчальному закладі заліків, екзаменів та проходження інших форм підсумкового контролю, передбачених навчальним планом.

Навчальний процес у вищих навчальних закладах здійснюється у таких формах:

­аудиторні навчальні заняття;

­самостійна робота;

­практична підготовка;

­контрольні заходи.

Основними видами навчальних занять у вищих навчальних закладах є:

­лекція;

­лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття;

­консультація.

Вищим навчальним закладом може бути встановлено інші види навчальних занять.

Тривалість навчального процесу становить 17– 18 тижнів.

Аудиторні навчальні заняття проводяться за затвердженим в установленому порядку розкладом. До основних видів аудиторних навчальних занять відносяться:

­лекція;

­лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття;

­консультація.

Інші види навчальних занять визначаються у порядку, встановленому

вищим навчальним закладом.

60

Лекція

Лекція ­ основна форма проведення навчальних занять у вищому навчальному закладі, призначених для засвоєння теоретичного матеріалу.

Як правило, лекція є елементом курсу лекцій, який охоплює основний теоретичний матеріал окремої або кількох тем навчальної дисципліни.

Тематика курсу лекцій визначається робочою навчальною програмою.

Можливе читання окремих лекцій з проблем, які стосуються даної навчальної дисципліни, але не охоплені навчальною програмою. Такі лекції проводяться провідними вченими або спеціалістами для студентів та працівників вищих навчальних закладів в окремо відведений час.

Лекції проводяться лекторами ­ професорами і доцентами

(викладачами) вищого навчального закладу, а також провідними науковцями або спеціалістами, запрошеними для читання лекцій.

Лекції проводяться у відповідно обладнаних приміщеннях — аудиторіях для однієї або більше академічних груп студентів.

Лектор, якому доручено читати курс лекцій, зобов’язаний перед початком відповідного семестру подати на кафедру (предметну або циклову комісію) складений ним конспект лекцій (авторський підручник, навчальний посібник), контрольні завдання для проведення підсумкового контролю,

передбаченого навчальним планом і програмою для даної навчальної дисципліни.

Лектор, який вперше претендує на читання курсу лекцій, може бути зобов’язаний завідувачем кафедри (головою предметної або циклової комісії)

до проведення пробних лекцій з участю викладачів та наукових співробітників кафедри.

Лектор зобов’язаний дотримуватися навчальної програми щодо тем лекційних занять, але не обмежується в питаннях трактування навчального