5.6. Профілактика ускладнень

Профілактика ускладнень з боку системи згортання крові.

З метою профілактики розвитку тромботичних ускладнень у хворих з травмою СМ застосовують препарати з групи низькомолекулярних гепаринів (фраксипарін, еноксапарін, дальтерпарін) в загальноприйнятих режимах дозування, а також пневматичні чи еластичні панчохи.

Профілактика ускладнень з боку шлунково-кишкового тракту (ШКТ).

Ускладнення з боку ШКТ звичайно представлені динамічною кишковою непрохідністю або пептичними виразками. Дане ускладнення розвивається в 10% пацієнтів. У гострому періоді травми для профілактики аспірації й початку ентерального харчування встановлюється назогастральний зонд. Для профілактики пептичних виразок застосовують Н₂-блокатори, сукральфат. Для усунення динамічної кишкової непрохідності використовують метоклопрамід, проносні засоби (магнезії сульфат), гіпертонічні клізми з одночасною стимуляцією кишечнику дістігміна бромідом (убретід). На атонічній стадії показане введення газовідвідної трубки. По мірі відновлення перистальтики стимуляцію за допомогою клізм заміняють на свічки (супозиторії).

Профілактика ускладнень з боку сечовидільної системи.

У 75 % пацієнтів із травмою СМ розвиваються ускладнення з боку сечовидільної системи. Найчастішим є приєднання інфекції, з наступним розвитком уретриту, циститу, пієлонефриту. У 26% пацієнтів розвивається везико-уретральний рефлюкс. На початку лікування пацієнтам з травмою СМ проводиться тривала катетеризація сечового міхура катетером Фолея, пізніше перевагу віддають періодичній катетеризації сечового міхура для зниження ризику інфікування сечових шляхів. Антибіотикопрофілактика не рекомендується у зв'язку з недоведеним ефектом і можливим ризиком розвитку антибіотикорезистентної флори.

5.7. Організація та забезпечення адекватного загального догляду за постраждалими з травмою хребта та см

Загальний догляд є важливою й невід'ємною частиною комплексу терапії хворих із травмою СМ (особливо у хворих з високим рівнем ушкодження й вираженим неврологічним дефіцитом). Пошкодження шкіри – небезпечне та потенційно летальне ускладнення травми спинного мозку, коли шкіра пошкоджена чисельні мікроорганізми інфікують рану, внаслідок чого можливий розвиток сепсису. Пролежні можуть розвиватися і на ранніх і на пізніх стадіях травми спинного мозку. Профілактика пошкоджень м’яких тканин – головне завдання загального догляду за хворими з травмою СМ. Для цього застосовується регулярна зміна положення тіла пацієнта, протопролежневі матраци, масаж, регулярна обробка шкіри миючими, дезінфікуючими засобами, зволожуючими кремами.

Протокол зміни положення тіла хворого з травмою шийного відділу спинного мозку:

• зміна положення тіла пацієнта здійснюється в наступному порядку: «спина – лівий бік – спина – правий бік - спина»;

• зміну положення тіла пацієнта бажано проводити кожні 2 години;

• зміна положення тіла пацієнта з травмою спинного мозку здійснюється з урахуванням положення «голова-шия-грудна клітка - єдине ціле»;

• поворот тіла пацієнта зі спини на бік: медсестра або лікар фіксують голову пацієнта у нейтральному положенні, протилежна стороні повороту нога згинається в коліні, рука збоку повороту відводиться в сторону повороту; після цього інша медсестра по команді починає повертати тіло пацієнта на бік, використовуючи для цього підкладне простирадло (або тримаючи тіло пацієнта одночасно за плечі та таз), в свою чергу медичний працівник, який фіксує голову пацієнта, повинен зберігати початкове (нейтральне) положення голови пацієнта відносно тіла під час всього повороту;

• після завершення повороту, для стабілізації положення тіла пацієнта, під спину підкладається щільний валік; під голову пацієнта, обережно, не змінюючи початкового положення підкладається одна (або дві, якщо випростовується тракція за скобу) подушка; під п’ятки пацієнта, між колінами підкладаються м’які прокладки;

• перевіряються цілісність ліній моніторингу, ліній судинного доступу та інфузійних магістралей; перевіряються показники АТ, пульсу;

• якщо пацієнт знаходиться на ШВЛ, перед поворотом та після нього, протягом 1-2 хвилин проводиться вентиляція пацієнта чистим киснем; на час виконання повороту дихальний контур від’єднується від пацієнта.

Для профілактики пролежнів можуть використовуватись так звані ротаційні ліжка, які забезпечують зміну положення тіла за рахунок обертання ліжка навколо його поздовжньої осі. Крім цього ефективну профілактику пролежнів забезпечують надувні протипролежневі матраци, в яких за допомогою насосу постійно змінюється ступінь наповнення матрацу повітрям. З метою профілактики контрактур в суглобах використовують періодичні пасивні рухи в суглобах.