
- •Техніка безпеки в хімічній лабораторії
- •Заняття 1. Біогенні елементи; біологічна роль, застосування в медицині.
- •Теоретичні питання:
- •Тести та вправи до самостійної роботи:
- •Характерні реакції іонів деяких макро – та мікроелементів
- •Заняття 2. Комплексоутворення в біологічних системах.
- •Теоретичні питання:
- •Тести та вправи до самостійної роботи:
- •КомплексНі сполуки
- •Заняття 3. Величини, що характеризують кількісний склад розчинів. Приготування розчинів.
- •Теоретичні питання:
- •Тести та вправи до самостійної роботи:
- •Приготування розчину кобальт (іі) нітрату розбавленням більш концентрованого розчину
- •Заняття 4. Кислотно-основна рівновага в організмі. Водневий показник біологічних рідин.
- •Теоретичні питання:
- •Тести та вправи до самостійної роботи:
- •Гідроліз солей
- •Заняття 5. Основи титриметричного аналізу.
- •Теоретичні питання:
- •Тести та вправи до самостійної роботи:
- •Визначення молярної концентрації еквівалента натрій гідроксиду за титрованим розчином сульфатної кислоти
- •Заняття 6. Буферні системи, їх біологічна роль.
- •Теоретичні питання:
- •Тести та вправи до самостійної роботи:
- •Приготування буферних розчинів і вивчення їх властивостей
- •Завдання:
- •Визначення буферної ємності ацетатного буферного розчину
- •Завдання:
- •Заняття 7. Колігативні властивості розчинів.
- •Теоретичні питання:
- •Тести та вправи до самостійної роботи:
- •Теоретичні питання:
- •Тести та вправи до самостійної роботи:
- •Визначення теплот нейтралізації
- •Заняття 9. Кінетика біохімічних реакцій.
- •Теоретичні питання:
- •Тести та вправи до самостійної роботи:
- •Дослідження залежності швидкості розкладу тіосульфатної кислоти від її молярної концентрції
- •Заняття 10. Хімічна рівновага. Добуток розчинності.
- •Теоретичні питання:
- •Тести та вправи до самостійної роботи:
- •Теоретичні питання:
- •Тести та вправи до самостійної роботи:
- •Визначення нормального окисно-відновного потенціалу
- •Заняття 12. Сорбція біологічно-активних речовин. Іонний обмін. Хроматаграфія.
- •Теоретичні питання:
- •Тести та вправи до самостійної роботи:
- •Адсорбція ацетатної кислоти на активованому вугіллі
- •Кількісне визначення іонів кальцію у розчині методом іонообмінної адсорбції
- •Розділення суміші барвників за допомогою методу тонкошарової хроматографії
- •Розділення суміші катіонів заліза(ііі) і купруму(іі) за допомогою адсорбційної колонкової хроматографії
- •Заняття 13. Одержання ,очистка та властивості колоїдних розчинів.
- •Теоретичні питання:
- •Тести та вправи до самостійної роботи:
- •Одержання, очищення та властивості колоїдних розчинів
- •Заняття 14. Коагуляція колоїдних розчинів. Властивості розчинів біополімерів.
- •Теоретичні питання:
- •Тести та вправи до самостійної роботи:
- •Визначення порогу коагуляції
- •Визначення ізоелектричної точки (іет) альбуміну сироватки крові
- •Довідкова інформація
- •Приклад письмової роботи (Модуль 1)
- •Письмова робота
- •Приклад письмової роботи (Модуль 2)
- •Письмов робота
Теоретичні питання:
Реакції комплексоутворення. Координаційна теорія А. Вернера та сучасні уявлення про будову комплексних сполук. Поняття про комплексоутворювач (центральний іон). Природа, координаційне число, гібридизація орбіталей комплексоутворювача. Поняття про ліганди. Координаційна ємність ( дентатність ) лігандів. Внутрішня та зовнішня сфери комплексів. Геометрія комплексного іону. Природа хімічного зв’язку в комплексних сполуках. Класифікація комплексних сполук за зарядом внутрішньої сфери та за природою лігандів. Внутрішньокомплексні сполуки. Поліядерні комплекси.
Залізо-, кобальто-, міді- та цинковмісні біокомплексні сполуки. Поняття про металолігандний гомеостаз. Порушення гомеостазу. Комплексони та їх застосування в медицині як антидотів при отруєнні важкими металами (хелатотерапія) та як антиоксидантів при зберіганні лікарських препаратів.
Тести та вправи до самостійної роботи:
1. Координаційні (комплексні) сполуки – це:
а) сполуки, кристалічні решітки яких складаються із комплексних груп, утворених в результаті взаємодії іонів або молекул, що здатні існувати самостійно;
б) складні речовини, які містять гідроксильні групи, здатні обмінюватися на кислотні залишки;
в) кристалічні речовини, які можна розглядати як продукти повного чи часткового заміщення атомів гідрогену кислот металом;
г) речовини, у яких складові частинки (атоми, молекули, іони) чітко чергуються у тривимірному просторі.
2. Ліганди (адденди) – це:
а) молекули або іони, які координуються навколо центрального атома чи іона;
б) центральні атоми чи іони, до яких приєднуються нейтральні молекули або іони;
в) певний вид атомів з однаковим зарядом атомних ядер;
г) атом чи група атомів, що має надлишок або недостачу електронів.
3. Координаційне число – це:
а) сумарний заряд всіх іонів зовнішньої сфери;
б) число місць, які ліганди займають у внутрішній координаційній сфері комплексу;
в) число реальних або умовних частинок, які вміщує 1 моль речовини;
г) сумарне число атомів у молекулі.
4. Дентатність лігандів – це:
а) число зв'язків, за допомогою яких ліганди безпосередньо сполучені з комплексоутворювачем;
б) сума зарядів комплексоутворювача та лігандів;
в) сумарна кількість лігандів;
г) сумарне число нуклонів у ядрі.
5. Координаційне число залежить від:
а) природи центрального іона та лігандів;
б) зовнішньої сфери;
в) температури;
г) тиску.
6. Внутрішню координаційну сферу складають:
а) комплексоутворювач;
б) ліганди та протиіони;
в) комплексоутворювач та ліганди;
г) комплексоутворювач та протиіони.
7. Заряд внутрішньої координаційної сфери дорівнює:
а) сумарному заряду всіх іонів зовнішньої сфери;
б) сумі зарядів лігандів;
в) сумарному заряду всіх лігандів;
г) заряду комплексоутворювача.
8. За природою лігандів комплексна сполука [Al(H2O)6]Cl3 класифікується як:
а) ацидокомплекс;
б) аквакомплекс;
в) гідроксокомплекси;
г) амінокомплекс.
9. Хелатні комплекси – це комплекси у яких:
а) ліганди разом з комплексоутворювачем утворюють стійкі цикли;
б) лігандами є молекули Н2О;
в) лігандами є молекули NН3;
г) ліганди монодентатні.
10. Який з комплексів є неелектролітом:
а) [Pt(NH3)6]Cl4; б) [Pt(NH3)2Cl2];
в) K2[PtCl6]; г) K2[PtCl4].
11. Комплексоутворювач повинен:
а) бути акцептором електронів, мати вільні електронні орбіталі;
б) бути нейтральною частинкою;
в) містити атоми оксигену;
г) бути донором електронних пар.
12. Комплексні
сполуки
та
Сl3
є:
а) сольватними ізомерами;
б) іонізаційними ізомерами;
в) координаційними ізомерами;
г) геометрирчними ізомерами.
13. Комплексні
сполуки
та
є:
а) сольватними ізомерами;
б) іонізаційними ізомерами;
в) координаційними ізомерами;
г) геометрирчними ізомерами.
14. Комплексні сполуки |
|
та |
|
є: |
а) сольватними ізомерами;
б) іонізаційними ізомерами;
в) координаційними ізомерами;
г) геометричними ізомерами.
15. Яка з частинок може стати комплексоутворювачем:
а) ОН-; б) Cu2+; в) CN-; г) H2O?
16. Яка з частинок може стати лігандом:
а) Cu2+; б) Cu+; в) Ag+; г) OH-?
17. З наведених молекул та іонів бідентатним лігандом може стати:
а) SO42-; б) NH3; в) H2O; г) OH-.
18. Вказати найбільш ймовірну зовнішню сферу комплексного іона [Fe(CN)6]4-:
а) 4K+; б) 4ОН-; в) 3Na+; г) 2SO42-.
19. Назвати тип гібридизації атомних орбіталей комплексоутворювача в комплексному іоні [Cr(H2O)6]3+:
а) sp; б) sp2; в) sp3; г) dsp2.
20. Реалізація якого типу зв'язку є обов'язковою в комплексних сполуках:
а) іонного; б) донорно-акцепторного; в) водневого; г) металічного?
21. Від яких факторів не залежить величина координаційного числа:
а) від ступеня окиснення центрального атома;
б) від кількості речовини комплексної сполуки;
в) від природи лігандів;
д) від кількості вільних орбіталей комплексоутворювача?
22. Які координаційні числа найбільш характерні для комплексних сполук:
а) 2,6,8; б) 2,4,8; в) 2,4,6; г) 4,6,8.
23.Найхарактернішою просторовою конфігурацією внутрішньої сфери комплексу з координаційним числом комплексоутворювача 6 є:
а) тетраедр;
б) квадратна піраміда;
в) октаедр;
г) плоский квадрат.
24. Яка внутрішня сфера комплексу має тетраедричну просторову будову:
а) [Ag(NH3)2]+; б) [Zn(OH)4]2-; в) [Pt(NH3)2Cl2]; г) [Al(OH)6]3-?
25. У комплексі Na3[Ag(S2O3)2] ступінь окиснення і координаційне число центрального атома відповідно дорівнюють:
а) +1; 2; б) +2; 3; в) 0; 2; г) +1; 4.
26. У схемі реакції комплексоутворення пропущено формулу реагенту. Напишіть рівняння реакції:
AuCl3 + ? = H[AuCl4].
27. Яку геометричну фігуру утворюють атоми лігандів, які безпосередньо зв’язані з комплексоутворювачем в макромолекулі гемоглобіну:
а) тетраедричну; б) квадратну; в) октаедричну; г) лінійну?
28. Яку геометричну фігуру утворюють атоми лігандів, які безпосередньо зв’язані з комплексоутворювачем в макромолекулі вітаміну В12:
а) тетраедричну; б) квадратну; в) октаедричну; г) лінійну?
29. Яка дентатність макроциклічного ліганду порфірину:
а) моно-; б) ди-; в) тетра-; г) гекса-?
30. Яка функція характерна для залізовмісних біокомплексів цитохромів:
а) зв'язування молекул кисню атомами феруму (ІІ) та перенос його з легень до м'язів;
б) передача кисню в м'язах міоглобіну;
в) зв'язування молекул вуглекислого газу та перенос його до легень;
г) перенос електронів?
31. Який з катіонів є комплексоутворювачем у макромолекулі хлорофілу:
а) Fe2+; б) Co3+; в) Mg2+; г) Zn2+?
32. Який з катіонів є комплексоутворювачем у сполуці інсулін:
а) Fe2+; б) Co3+; в) Mg2+; г) Zn2+?
33. Написати рівняння реакції: NaOH + Cr(OH)3 → ;
CuSO4 + NH3 → ;
KCN + Cu(CN)2 → ;
CoF3 + KF → .
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №2