ЗМІСТ

ВСТУП	2
ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ В ХІМІЧНІЙ ЛАБОРАТОРІЇ	3
Модуль 1. КИСЛОТНО-ОСНОВНІ РІВНОВАГИ ТА КОМПЛЕКСОУТВОРЕННЯ В БІОЛОГІЧНИХ РІДИНАХ.
Змістовий модуль 1. Хімія біогенних елементів. Комплексоутворення в біологічних рідинах.
Заняття 1. Біогенні елементи; біологічна роль, застосування в медицині.	4
Заняття 2. Комплексоутворення в біологічних системах.	10
Змістовий модуль 2. Кислотно-основні рівноваги в біологічних рідинах.
Заняття 3. Величини, що характеризують кількісний склад розчинів. Приготування розчинів.	15
Заняття 4. Кислотно-основна рівновага в організмі. Водневий показник біологічних рідин.	20
Заняття 5. Основи титриметричного аналізу.	27
Заняття 6. Буферні системи, їх біологічна роль.	32
Заняття 7. Колігативні властивості розчинів.	39
Модуль 2. РІВНОВАГИ В БІОЛОГІЧНИХ СИСТЕМАХ НА МЕЖІ ПОДІЛУ ФАЗ. Змістовий модуль 3. Термодинамічні та кінетичні закономірності перебігу процесів та електрокінетичні явища в біологічних системах.
Заняття 8. Теплові ефекти хімічних реакцій в розчинах. Направленість процесів.	42
Заняття 9. Кінетика біохімічних реакцій.	46
Заняття 10. Хімічна рівновага. Добуток розчинності.	51
Заняття 11. Визначення окисно-відновного потенціалу.	54
Змістовий модуль 4. Фізико-хімія поверхневих явищ. Ліофобні та ліофільні дисперсні системи.
Заняття 12. Сорбція біологічно-активних речовин. Іонний обмін. Хроматаграфія.	59
Заняття 13. Одержання ,очистка та властивості колоїдних розчинів.	66
Заняття 14. Коагуляція колоїдних розчинів. Властивості розчинів біополімерів.	72
ДОВІДКОВА ІНФОРМАЦІЯ	79

ВСТУП

Предметом вивчення медичної хімії є хімічний склад живих організмів та хімічні (біохімічні) реакції, що є основою життєдіяльності. Основними завданнями курсу є створення фундаментальної наукової бази майбутніх лікарів і розуміння ними загальних фізико-хімічних закономірностей, що лежать в основі процесів життєдіяльності людини в нормі та патології.

Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою, відповідно до вимог Болонського процесу. На вивчення навчальної дисципліни відводиться 135 годин (20 годин лекцій, 50 годин практичних занять, 65 годин СРС), 4,5 кредиту ECTS. Програму курсу складають 2 модулі. Максимальна оцінка за практичне заняття виводиться з оцінок за виконання:

самостійної роботи	максимум  6 бали	(мінімум  4 бал)
аудиторної роботи	максимум  2 бали	(мінімум  0 балів)
лабораторної роботи	максимум  2 бал	(мінімум  2 бал)
письмової роботи	максимум 6 бали	(мінімум  4 бали)

і відповідає 16 балам. Оцінці «5» за 4-бальною шкалою відповідає 16 балів; «4» - 13 балів; «3» - 10 балів; «2» - 0 балів. Загальна оцінка за практичне заняття не може бути позитивною, якщо певний вид роботи було оцінено у кількість балів, меншу мінімальної. За виконання індивідуальної самостійної роботи студент може отримати максимум 8 балів. Підсумковий модульний контроль складається з контролю практичних навичок (максимум 12 балів) і підсумкової письмової контрольної роботи (максимум 68 балів).

Студенти, які пропустили практичні заняття зобов'язані відпрацювати їх і не допускаються до підсумкового модульного контролю без виконаних відпрацювань.

Студенти, які набрали в сумі за практичні заняття менше 70 балів не допускаються до виконання підсумкового модульного контролю, а студенти, які набрали менше 6 балів за контроль практичних навичок не допускаються до підсумкової письмової контрольної роботи.

Підсумковий модульний контроль вважається не зданим, якщо студент набрав < 50 балів.

Максимальна оцінка за модуль складає 200 балів (120 балів за практичні заняття + 80 балів за підсумковий модульний контроль). Оцінка за дисципліну є середнім арифметичним з оцінок за модулі. Оцінці «5» за дисципліну за 4-бальною шкалою відповідає сума балів від 170 до 200; «4» - від 140 до 169; «3» - від 120 до 139; «2» < 120.

Техніка безпеки в хімічній лабораторії

Перед початком кожного заняття в хімічній лабораторії необхідно засвоїти мету роботи, її теоретичну основу і приступати до виконання практичного завдання лише після уявлення плану роботи. Під час роботи в лабораторії необхідно дотримуватися чистоти та порядку, а також правил техніки безпеки. Неохайне виконання операцій часто призводить до необхідності повторного виконання роботи. Перебуваючи в хімічній лабораторії, слід суворо дотримуватися загальних правил поведінки і дисципліни, пам’ятати, що їх порушення може призвести до нещасного випадку. Слід дотримуватися правил особистої гігієни – обов’язково вимити руки після закінчення роботи в лабораторії!

Одяг

1. Працювати треба в медичних халатах, шапочках і тільки на своєму робочому місці.

2. Забороняється носити в лабораторії відкрите взуття, шорти, тощо.

3. При роботі над відкритим полум’ям довге волосся необхідно охайно збирати пучком.

Правила поведінки у хімічній лабораторії

4. У лабораторії строго забороняється палити, вживати їжу та напої.

5. Використовувати невідомі реактиви, проводити досліди не передбачені планом відповідної лабораторної роботи.

6. На робочому місці залишати лише необхідні речі (книги, зошит, ручка), а все інше (портфель, сумки) зберігати у спеціально відведеному для цього місці.

7. Завдання виконувати, дотримуючись всіх вказівок в описі досліду: кількості розчину, послідовності виконання дій, температури, тощо.

8. Після закінчення лабораторної роботи прибрати робоче місце.

9. У всіх випадках поранень, опіків та отруєнь негайно сповістити свого викладача, який допоможе організувати своєчасне і кваліфіковане надання медичної допомоги.

Використання хімічних реагентів та лабораторного обладнання

10. При визначенні запаху не підносити пробірку або склянку близько до себе, а тримати її на відстані і рухом долоні спрямовувати пари або газ в напрямку обличчя.

11. Не допускати забруднення реактивів, які призначені для спільного користування в лабораторії: а) невикористані реактиви забороняється виливати або висипати назад у посудину, в якій зберігається відповідний реактив; б) тверді реактиви необхідно брати спеціально призначеним для цього реактиву шпателем або ложечкою. Не дозволяється одним шпателем брати декілька реактивів; в) категорично забороняється закривати хімічний посуд корками від іншого реактиву; г) забороняється класти піпетки на поверхню робочого столу, їх слід поміщати в спеціальні штативи.

12. Роботи з концентрованими кислотами і лугами проводити обережно, щоб виключити можливість потрапляння їх в очі, одержання опіків і пошкодження одягу. В разі потрапляння цих речовин на одяг негайно видалити їх ватним тампоном, ретельно промити водою, а потім –спеціальним розчином.

13. Завжди наливати кислоту у воду, не навпаки!

14. При запалюванні газу: а) перевірити, чи відповідає кран даному пальнику; б) спочатку запалити сірник і тільки після цього відкривати кран (не до кінця!); в) запалений сірник підносити до пальника збоку, а не в центр, оскільки струмінь газу може загасити полум’я.

15. Ні в якому разі не нагрівати щільно (герметично) закритий посуд. Гарячі предмети ставити тільки на спеціальні підставки, а не безпосередньо на стіл.

16. Користуватися легкозаймистими і шкідливими речовинами, а також проводити досліди, що супроводжуються виділенням шкідливих парів і газів, дозволяється лише у витяжній шафі з діючою вентиляцією.

17. При нагріванні речовини у пробірці не спрямовувати її отвір в бік товариша або до себе, оскільки вміст пробірки може вибризнути в обличчя або на одяг.

18. В разі виникнення пожежі треба негайно закрити крани найближчих пальників і вжити заходів до гасіння вогню, використовуючи вогнегасник, пісок, тощо.

19. Не виливати в раковину із пробірок концентровані розчини кислот та інших речовин.

20. Не кидати папір, сірники, розбитий посуд у водопровідні раковини: використовувати для цього урни і кошики для сміття.