
- •Техніка безпеки в хімічній лабораторії
- •Заняття 1. Біогенні елементи; біологічна роль, застосування в медицині.
- •Теоретичні питання:
- •Тести та вправи до самостійної роботи:
- •Характерні реакції іонів деяких макро – та мікроелементів
- •Заняття 2. Комплексоутворення в біологічних системах.
- •Теоретичні питання:
- •Тести та вправи до самостійної роботи:
- •КомплексНі сполуки
- •Заняття 3. Величини, що характеризують кількісний склад розчинів. Приготування розчинів.
- •Теоретичні питання:
- •Тести та вправи до самостійної роботи:
- •Приготування розчину кобальт (іі) нітрату розбавленням більш концентрованого розчину
- •Заняття 4. Кислотно-основна рівновага в організмі. Водневий показник біологічних рідин.
- •Теоретичні питання:
- •Тести та вправи до самостійної роботи:
- •Гідроліз солей
- •Заняття 5. Основи титриметричного аналізу.
- •Теоретичні питання:
- •Тести та вправи до самостійної роботи:
- •Визначення молярної концентрації еквівалента натрій гідроксиду за титрованим розчином сульфатної кислоти
- •Заняття 6. Буферні системи, їх біологічна роль.
- •Теоретичні питання:
- •Тести та вправи до самостійної роботи:
- •Приготування буферних розчинів і вивчення їх властивостей
- •Завдання:
- •Визначення буферної ємності ацетатного буферного розчину
- •Завдання:
- •Заняття 7. Колігативні властивості розчинів.
- •Теоретичні питання:
- •Тести та вправи до самостійної роботи:
- •Теоретичні питання:
- •Тести та вправи до самостійної роботи:
- •Визначення теплот нейтралізації
- •Заняття 9. Кінетика біохімічних реакцій.
- •Теоретичні питання:
- •Тести та вправи до самостійної роботи:
- •Дослідження залежності швидкості розкладу тіосульфатної кислоти від її молярної концентрції
- •Заняття 10. Хімічна рівновага. Добуток розчинності.
- •Теоретичні питання:
- •Тести та вправи до самостійної роботи:
- •Теоретичні питання:
- •Тести та вправи до самостійної роботи:
- •Визначення нормального окисно-відновного потенціалу
- •Заняття 12. Сорбція біологічно-активних речовин. Іонний обмін. Хроматаграфія.
- •Теоретичні питання:
- •Тести та вправи до самостійної роботи:
- •Адсорбція ацетатної кислоти на активованому вугіллі
- •Кількісне визначення іонів кальцію у розчині методом іонообмінної адсорбції
- •Розділення суміші барвників за допомогою методу тонкошарової хроматографії
- •Розділення суміші катіонів заліза(ііі) і купруму(іі) за допомогою адсорбційної колонкової хроматографії
- •Заняття 13. Одержання ,очистка та властивості колоїдних розчинів.
- •Теоретичні питання:
- •Тести та вправи до самостійної роботи:
- •Одержання, очищення та властивості колоїдних розчинів
- •Заняття 14. Коагуляція колоїдних розчинів. Властивості розчинів біополімерів.
- •Теоретичні питання:
- •Тести та вправи до самостійної роботи:
- •Визначення порогу коагуляції
- •Визначення ізоелектричної точки (іет) альбуміну сироватки крові
- •Довідкова інформація
- •Приклад письмової роботи (Модуль 1)
- •Письмова робота
- •Приклад письмової роботи (Модуль 2)
- •Письмов робота
ЗМІСТ
ВСТУП |
2
|
ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ В ХІМІЧНІЙ ЛАБОРАТОРІЇ |
3 |
Модуль 1. КИСЛОТНО-ОСНОВНІ РІВНОВАГИ ТА КОМПЛЕКСОУТВОРЕННЯ В БІОЛОГІЧНИХ РІДИНАХ. |
|
Змістовий модуль 1. Хімія біогенних елементів. Комплексоутворення в біологічних рідинах. |
|
Заняття 1. Біогенні елементи; біологічна роль, застосування в медицині. |
4 |
Заняття 2. Комплексоутворення в біологічних системах. |
10 |
Змістовий модуль 2. Кислотно-основні рівноваги в біологічних рідинах. |
|
Заняття 3. Величини, що характеризують кількісний склад розчинів. Приготування розчинів. |
15 |
Заняття 4. Кислотно-основна рівновага в організмі. Водневий показник біологічних рідин. |
20 |
Заняття 5. Основи титриметричного аналізу. |
27 |
Заняття 6. Буферні системи, їх біологічна роль. |
32 |
Заняття 7. Колігативні властивості розчинів. |
39
|
Модуль 2. РІВНОВАГИ В БІОЛОГІЧНИХ СИСТЕМАХ НА МЕЖІ ПОДІЛУ ФАЗ. Змістовий модуль 3. Термодинамічні та кінетичні закономірності перебігу процесів та електрокінетичні явища в біологічних системах. |
|
Заняття 8. Теплові ефекти хімічних реакцій в розчинах. Направленість процесів. |
42 |
Заняття 9. Кінетика біохімічних реакцій. |
46 |
Заняття 10. Хімічна рівновага. Добуток розчинності. |
51 |
Заняття 11. Визначення окисно-відновного потенціалу. |
54 |
Змістовий модуль 4. Фізико-хімія поверхневих явищ. Ліофобні та ліофільні дисперсні системи. |
|
Заняття 12. Сорбція біологічно-активних речовин. Іонний обмін. Хроматаграфія. |
59 |
Заняття 13. Одержання ,очистка та властивості колоїдних розчинів. |
66 |
Заняття 14. Коагуляція колоїдних розчинів. Властивості розчинів біополімерів. |
72 |
ДОВІДКОВА ІНФОРМАЦІЯ |
79 |
|
|
ВСТУП
Предметом вивчення медичної хімії є хімічний склад живих організмів та хімічні (біохімічні) реакції, що є основою життєдіяльності. Основними завданнями курсу є створення фундаментальної наукової бази майбутніх лікарів і розуміння ними загальних фізико-хімічних закономірностей, що лежать в основі процесів життєдіяльності людини в нормі та патології.
Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою, відповідно до вимог Болонського процесу. На вивчення навчальної дисципліни відводиться 135 годин (20 годин лекцій, 50 годин практичних занять, 65 годин СРС), 4,5 кредиту ECTS. Програму курсу складають 2 модулі. Максимальна оцінка за практичне заняття виводиться з оцінок за виконання:
самостійної роботи |
максимум 6 бали |
(мінімум 4 бал) |
аудиторної роботи |
максимум 2 бали |
(мінімум 0 балів) |
лабораторної роботи |
максимум 2 бал |
(мінімум 2 бал) |
письмової роботи |
максимум 6 бали |
(мінімум 4 бали) |
і відповідає 16 балам. Оцінці «5» за 4-бальною шкалою відповідає 16 балів; «4» - 13 балів; «3» - 10 балів; «2» - 0 балів. Загальна оцінка за практичне заняття не може бути позитивною, якщо певний вид роботи було оцінено у кількість балів, меншу мінімальної. За виконання індивідуальної самостійної роботи студент може отримати максимум 8 балів. Підсумковий модульний контроль складається з контролю практичних навичок (максимум 12 балів) і підсумкової письмової контрольної роботи (максимум 68 балів).
Студенти, які пропустили практичні заняття зобов'язані відпрацювати їх і не допускаються до підсумкового модульного контролю без виконаних відпрацювань.
Студенти, які набрали в сумі за практичні заняття менше 70 балів не допускаються до виконання підсумкового модульного контролю, а студенти, які набрали менше 6 балів за контроль практичних навичок не допускаються до підсумкової письмової контрольної роботи.
Підсумковий модульний контроль вважається не зданим, якщо студент набрав < 50 балів.
Максимальна оцінка за модуль складає 200 балів (120 балів за практичні заняття + 80 балів за підсумковий модульний контроль). Оцінка за дисципліну є середнім арифметичним з оцінок за модулі. Оцінці «5» за дисципліну за 4-бальною шкалою відповідає сума балів від 170 до 200; «4» - від 140 до 169; «3» - від 120 до 139; «2» < 120.
Техніка безпеки в хімічній лабораторії
Перед початком кожного заняття в хімічній лабораторії необхідно засвоїти мету роботи, її теоретичну основу і приступати до виконання практичного завдання лише після уявлення плану роботи. Під час роботи в лабораторії необхідно дотримуватися чистоти та порядку, а також правил техніки безпеки. Неохайне виконання операцій часто призводить до необхідності повторного виконання роботи. Перебуваючи в хімічній лабораторії, слід суворо дотримуватися загальних правил поведінки і дисципліни, пам’ятати, що їх порушення може призвести до нещасного випадку. Слід дотримуватися правил особистої гігієни – обов’язково вимити руки після закінчення роботи в лабораторії!
Одяг
Працювати треба в медичних халатах, шапочках і тільки на своєму робочому місці.
Забороняється носити в лабораторії відкрите взуття, шорти, тощо.
При роботі над відкритим полум’ям довге волосся необхідно охайно збирати пучком.
Правила поведінки у хімічній лабораторії
У лабораторії строго забороняється палити, вживати їжу та напої.
Використовувати невідомі реактиви, проводити досліди не передбачені планом відповідної лабораторної роботи.
На робочому місці залишати лише необхідні речі (книги, зошит, ручка), а все інше (портфель, сумки) зберігати у спеціально відведеному для цього місці.
Завдання виконувати, дотримуючись всіх вказівок в описі досліду: кількості розчину, послідовності виконання дій, температури, тощо.
Після закінчення лабораторної роботи прибрати робоче місце.
У всіх випадках поранень, опіків та отруєнь негайно сповістити свого викладача, який допоможе організувати своєчасне і кваліфіковане надання медичної допомоги.
Використання хімічних реагентів та лабораторного обладнання
При визначенні запаху не підносити пробірку або склянку близько до себе, а тримати її на відстані і рухом долоні спрямовувати пари або газ в напрямку обличчя.
Не допускати забруднення реактивів, які призначені для спільного користування в лабораторії: а) невикористані реактиви забороняється виливати або висипати назад у посудину, в якій зберігається відповідний реактив; б) тверді реактиви необхідно брати спеціально призначеним для цього реактиву шпателем або ложечкою. Не дозволяється одним шпателем брати декілька реактивів; в) категорично забороняється закривати хімічний посуд корками від іншого реактиву; г) забороняється класти піпетки на поверхню робочого столу, їх слід поміщати в спеціальні штативи.
Роботи з концентрованими кислотами і лугами проводити обережно, щоб виключити можливість потрапляння їх в очі, одержання опіків і пошкодження одягу. В разі потрапляння цих речовин на одяг негайно видалити їх ватним тампоном, ретельно промити водою, а потім –спеціальним розчином.
Завжди наливати кислоту у воду, не навпаки!
При запалюванні газу: а) перевірити, чи відповідає кран даному пальнику; б) спочатку запалити сірник і тільки після цього відкривати кран (не до кінця!); в) запалений сірник підносити до пальника збоку, а не в центр, оскільки струмінь газу може загасити полум’я.
Ні в якому разі не нагрівати щільно (герметично) закритий посуд. Гарячі предмети ставити тільки на спеціальні підставки, а не безпосередньо на стіл.
Користуватися легкозаймистими і шкідливими речовинами, а також проводити досліди, що супроводжуються виділенням шкідливих парів і газів, дозволяється лише у витяжній шафі з діючою вентиляцією.
При нагріванні речовини у пробірці не спрямовувати її отвір в бік товариша або до себе, оскільки вміст пробірки може вибризнути в обличчя або на одяг.
В разі виникнення пожежі треба негайно закрити крани найближчих пальників і вжити заходів до гасіння вогню, використовуючи вогнегасник, пісок, тощо.
Не виливати в раковину із пробірок концентровані розчини кислот та інших речовин.
Не кидати папір, сірники, розбитий посуд у водопровідні раковини: використовувати для цього урни і кошики для сміття.