- •Техніка безпеки в хімічній лабораторії
- •Заняття 1. Біогенні елементи; біологічна роль, застосування в медицині.
- •Теоретичні питання:
- •Тести та вправи до самостійної роботи:
- •Характерні реакції іонів деяких макро – та мікроелементів
- •Заняття 2. Комплексоутворення в біологічних системах.
- •Теоретичні питання:
- •Тести та вправи до самостійної роботи:
- •КомплексНі сполуки
- •Заняття 3. Величини, що характеризують кількісний склад розчинів. Приготування розчинів.
- •Теоретичні питання:
- •Тести та вправи до самостійної роботи:
- •Приготування розчину кобальт (іі) нітрату розбавленням більш концентрованого розчину
- •Заняття 4. Кислотно-основна рівновага в організмі. Водневий показник біологічних рідин.
- •Теоретичні питання:
- •Тести та вправи до самостійної роботи:
- •Гідроліз солей
- •Заняття 5. Основи титриметричного аналізу.
- •Теоретичні питання:
- •Тести та вправи до самостійної роботи:
- •Визначення молярної концентрації еквівалента натрій гідроксиду за титрованим розчином сульфатної кислоти
- •Заняття 6. Буферні системи, їх біологічна роль.
- •Теоретичні питання:
- •Тести та вправи до самостійної роботи:
- •Приготування буферних розчинів і вивчення їх властивостей
- •Завдання:
- •Визначення буферної ємності ацетатного буферного розчину
- •Завдання:
- •Заняття 7. Колігативні властивості розчинів.
- •Теоретичні питання:
- •Тести та вправи до самостійної роботи:
- •Теоретичні питання:
- •Тести та вправи до самостійної роботи:
- •Визначення теплот нейтралізації
- •Заняття 9. Кінетика біохімічних реакцій.
- •Теоретичні питання:
- •Тести та вправи до самостійної роботи:
- •Дослідження залежності швидкості розкладу тіосульфатної кислоти від її молярної концентрції
- •Заняття 10. Хімічна рівновага. Добуток розчинності.
- •Теоретичні питання:
- •Тести та вправи до самостійної роботи:
- •Теоретичні питання:
- •Тести та вправи до самостійної роботи:
- •Визначення нормального окисно-відновного потенціалу
- •Заняття 12. Сорбція біологічно-активних речовин. Іонний обмін. Хроматаграфія.
- •Теоретичні питання:
- •Тести та вправи до самостійної роботи:
- •Адсорбція ацетатної кислоти на активованому вугіллі
- •Кількісне визначення іонів кальцію у розчині методом іонообмінної адсорбції
- •Розділення суміші барвників за допомогою методу тонкошарової хроматографії
- •Розділення суміші катіонів заліза(ііі) і купруму(іі) за допомогою адсорбційної колонкової хроматографії
- •Заняття 13. Одержання ,очистка та властивості колоїдних розчинів.
- •Теоретичні питання:
- •Тести та вправи до самостійної роботи:
- •Одержання, очищення та властивості колоїдних розчинів
- •Заняття 14. Коагуляція колоїдних розчинів. Властивості розчинів біополімерів.
- •Теоретичні питання:
- •Тести та вправи до самостійної роботи:
- •Визначення порогу коагуляції
- •Визначення ізоелектричної точки (іет) альбуміну сироватки крові
- •Довідкова інформація
- •Приклад письмової роботи (Модуль 1)
- •Письмова робота
- •Приклад письмової роботи (Модуль 2)
- •Письмов робота
Визначення порогу коагуляції
Згідно з емпіричним правилом Шульце-Гарді поріг коагуляції зменшується зі збільшенням заряду іонів, що викликають коагуляцію. За ознакою помутніння розчину в пробірках при додаванні розчину коагулюючого електроліту визначають його найменшу молярну концентрацію еквівалента, здатну викликати коагуляцію золю.
Завдання:
Заповнити одну бюретку розчином калій дихромату (с(
К2Cr2O7)
= 2ммоль/л), а другу - розчином калій
гексаціаноферату (ІІІ) (с(
K3[Fe(CN)6])
= 2ммоль/л).Перенести у дві пробірки за допомогою піпетки по 5мл золю ферум (ІІІ) гідроксиду.
Додати по краплях, добре перемішуючи, в одну з пробірок розчин калій дихромату, в другу - розчин калій гексаціаноферату (ІІІ) до спостереження коагуляції.
Результати занести до таблиці. Розрахувати пороги коагуляції, коагулюючу здатність, зробити висновок про відносну коагулюючу здатність електролітів.
Таблиця
|
Електроліт |
с( ммоль/л |
V(Х), л |
Коагулюючий іон |
|
VК(Х), л/моль |
|
К2Cr2O7 |
|
|
|
|
|
|
K3[Fe(CN)6] |
|
|
|
|
|
Поріг коагуляції розраховують за формулою:

Коагулюючу здатність електролітів визначають як:

СК(1/2К2Cr2O7) = = ммоль/л
СК(1/3K3[Fe(CN)6]) = = ммоль/л
VК(К2Cr2O7) = = л/моль
VК(K3[Fe(CN)6]) = = л/моль
________________________________________________________________________________________________________________________________________
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №18
Визначення ізоелектричної точки (іет) альбуміну сироватки крові
Важливою характеристикою білка є його ізоелектрична точка - значення рН розчину, при якому максимальна кількість макромолекули білка знаходиться в ізоелектричному стані, при якому сумарний заряд макромолекул дорівнює нулю. ІЕТ можна визначити за спостереженням помутніння розчинів білків з різними значеннями рН при додаванні до них водовіднімаючого агента.
Завдання:
У сім пробірок налити по 1мл відповідного буферного розчину. Ацетатні буферні суміші приготовані з розчинів, взятих у співвідношеннях, що вказані в таблиці. c0(CH3COOH) = с0(CH3COONa) = 0,1 моль/л.
В кожну пробірку додати по 1мл розчину альбуміну сироватки крові та по 0,5мл розчину водовіднімаючої речовини. Вміст пробірок перемішати. Зачекати 5 хв.
Відзначити в яких випадках спостерігається помутніння. Визначити рН та знак заряду макромолекули білка для кожного з розчинів, встановити ІЕТ альбуміну сироватки крові.
Таблиця
|
№ пробірки |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
|
V(CH3COONa), мл |
8 |
4 |
2 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
V(CH3COOН), мл |
1 |
1 |
1 |
1 |
2 |
4 |
8 |
|
Помутніння |
|
|
|
|
|
|
|
|
рН розчину |
|
|
|
|
|
|
|
|
Знак заряду макромолекули білка |
|
|
|
|
|
|
|
Обчислюють рН буферних розчинів за формулою:
де
Кд(СН3СООН) = 1,75∙10-5 моль/л.
рН1 = =
рН2 = =
рН3 = =
рН4 = =
рН5 = =
рН6 = =
рН7 = =

),
,
ммоль/л