- •Техніка безпеки в хімічній лабораторії
- •Заняття 1. Біогенні елементи; біологічна роль, застосування в медицині.
- •Теоретичні питання:
- •Тести та вправи до самостійної роботи:
- •Характерні реакції іонів деяких макро – та мікроелементів
- •Заняття 2. Комплексоутворення в біологічних системах.
- •Теоретичні питання:
- •Тести та вправи до самостійної роботи:
- •КомплексНі сполуки
- •Заняття 3. Величини, що характеризують кількісний склад розчинів. Приготування розчинів.
- •Теоретичні питання:
- •Тести та вправи до самостійної роботи:
- •Приготування розчину кобальт (іі) нітрату розбавленням більш концентрованого розчину
- •Заняття 4. Кислотно-основна рівновага в організмі. Водневий показник біологічних рідин.
- •Теоретичні питання:
- •Тести та вправи до самостійної роботи:
- •Гідроліз солей
- •Заняття 5. Основи титриметричного аналізу.
- •Теоретичні питання:
- •Тести та вправи до самостійної роботи:
- •Визначення молярної концентрації еквівалента натрій гідроксиду за титрованим розчином сульфатної кислоти
- •Заняття 6. Буферні системи, їх біологічна роль.
- •Теоретичні питання:
- •Тести та вправи до самостійної роботи:
- •Приготування буферних розчинів і вивчення їх властивостей
- •Завдання:
- •Визначення буферної ємності ацетатного буферного розчину
- •Завдання:
- •Заняття 7. Колігативні властивості розчинів.
- •Теоретичні питання:
- •Тести та вправи до самостійної роботи:
- •Теоретичні питання:
- •Тести та вправи до самостійної роботи:
- •Визначення теплот нейтралізації
- •Заняття 9. Кінетика біохімічних реакцій.
- •Теоретичні питання:
- •Тести та вправи до самостійної роботи:
- •Дослідження залежності швидкості розкладу тіосульфатної кислоти від її молярної концентрції
- •Заняття 10. Хімічна рівновага. Добуток розчинності.
- •Теоретичні питання:
- •Тести та вправи до самостійної роботи:
- •Теоретичні питання:
- •Тести та вправи до самостійної роботи:
- •Визначення нормального окисно-відновного потенціалу
- •Заняття 12. Сорбція біологічно-активних речовин. Іонний обмін. Хроматаграфія.
- •Теоретичні питання:
- •Тести та вправи до самостійної роботи:
- •Адсорбція ацетатної кислоти на активованому вугіллі
- •Кількісне визначення іонів кальцію у розчині методом іонообмінної адсорбції
- •Розділення суміші барвників за допомогою методу тонкошарової хроматографії
- •Розділення суміші катіонів заліза(ііі) і купруму(іі) за допомогою адсорбційної колонкової хроматографії
- •Заняття 13. Одержання ,очистка та властивості колоїдних розчинів.
- •Теоретичні питання:
- •Тести та вправи до самостійної роботи:
- •Одержання, очищення та властивості колоїдних розчинів
- •Заняття 14. Коагуляція колоїдних розчинів. Властивості розчинів біополімерів.
- •Теоретичні питання:
- •Тести та вправи до самостійної роботи:
- •Визначення порогу коагуляції
- •Визначення ізоелектричної точки (іет) альбуміну сироватки крові
- •Довідкова інформація
- •Приклад письмової роботи (Модуль 1)
- •Письмова робота
- •Приклад письмової роботи (Модуль 2)
- •Письмов робота
Теоретичні питання:
Основи титриметричного аналізу. Методи титриметричного аналізу.
Метод кислотно-основного титрування. Кислотно-основні індикатори.
Тести та вправи до самостійної роботи:
1. Титрування – це процес:
а) поступового додавання робочого розчину до проби з метою встановлення точного об’єму розчину титранту, витраченого на реакцію з аналітом;
б) додавання буферного розчину та індикатору до проби з метою отримання забарвленого розчину;
в) додавання розчину індикатору до проби з метою встановлення точного об’єму розчину титранту, витраченого на реакцію з аналітом;
г) приготування розчинів з точно відомою концентрацією.
2. В основі титриметричних визначень лежить вимірювання об’єму:
а) розчину аналіту; б) розчину титранту, розчину аналіту;
в) буферного розчину; г) розчину індикатору.
3. Титрант (робочий розчин) – це:
а) розчин, який титрують;
б) розчин, молярну концентрацію еквівалента речовини якого визначають в процесі титрування;
в) розчин, яким титрують;
г) розчин з невідомою концентрацією.
4. Точка еквівалентності – це моменттитруванні, при якому:
а) кількість титранту є еквівалентною кількості аналіту;
б) маса доданого розчину титранта дорівнює масі розчину алаліту;
в) молярна концентрація доданого розчину титранта дорівнює молярній концентрації розчину аналіту;
г) кількість молів індикатору є еквівалентним кількості молів речовини в розчині, що титрується.
5. Якщо реагуючі речовини та продукти їх взаємодії безбарвні, то для встановлення точки еквівалентності візуальним методом у розчин аналіту додають:
а) буферний розчин;
б) індикатор;
в) титрант;
г) нічого не додають.
6. Для практичного здійснення об’ємно–аналітичного визначення необхідно:
а) мати розчин титранту, встановити точку еквівалентності, точно виміряти об’єм титранту;
б) мати розчин титранту, встановити точку еквівалентності, точно виміряти об’єми розчинів реагуючих речовин;
в) мати розчин титранту, встановити точку еквівалентності, точно виміряти об’єми розчинів аналіту та індикатору;
г) мати розчин титранту, точно виміряти об’єми розчинів реагуючих речовин та індикатору.
7. В об’ємному аналізі можна використовувати:
а) будь–які хімічні реакції;
б) тільки ті реакції, які відбуваються з достатньою швидкістю і проходять практично до кінця;
в) тільки ті реакції, які відбуваються з достатньою швидкістю і зміною кольору розчину;
г) тільки ті реакції, які проходять практично до кінця.
8. Бюретки – це:
а) градуйовані скляні трубки, які використовують для відмірювання розчинів невеликими порціями або окремими краплями;
б) спеціально градуйовані скляні трубки, один кінець яких відтягнутий, призначені для вимірювання та перенесення певного об’єму розчину з однієї посудини в іншу;
в) кругла плоскодонна скляна посудина з довгою вузькою шийкою з кільцевою рискою, яка показує, до якого рівня необхідно наливати рідину;
г) скляний стакан з позначками.
9. Яка кількість титранту витрачається при титруванні:
а) рівна за об’ємом аналізованому розчину;
б) надлишкова;
в) менша, ніж об’єм розчину аналіту;
г) еквівалентна кількості аналіту.
10. Вказати величину константи рівноваги для реакцій, які застосовуються в титриметричному аналізі:
а) Кр < 1; б) Кр>>1; в) Кр<<1; г) Кр=1.
11. Вкажіть речовину, з якої можна приготувати стандартний розчин за точною масою цієї речовини:
а) оцтова кислота;
б) натрій гідроксид;
в) сульфатна кислота;
г) натрій тетраборат.
12. Вкажіть речовину, яка задовольняє вимогам до вихідної речовини:
а) СН3СООН; б) Н2С2О4·2Н2О;
в) AgNO3; г) HCl.
13. Різка зміна pH системи на кривій титрування в методі нейтралізації спостерігається поблизу точки еквівалентності. Ця ділянка називається:
а) кінцем титрування;
б) стрибком титрування;
в) інтервалом переходу індикатору;
г) немає спеціальної назви.
14. Вкажіть метод аналізу до якого належить титрування за реакцією
:
а) осаджувальне титрування; б) комплексонометрія;
в) кислотно–основне титрування; г) оксидиметрія.
15. Який посуд промивають дистильованою водою перед проведенням титрування:
а) мірну колбу; б) бюретку;
в) колбу для титрування; г) мірний циліндр?
16. Розчин шлункового соку відтитровано розчином натрій гідроксиду з індикатором фенолфталеїном (рТ=9,0) до рожевого забарвлення. Чи правильний отримано результат:
а) результат завищений; б) результат занижений;
в) титрування неможливе; г) результат правильний?
17. Щавлеву кислоту відтитрували розчином КОН до нейтральної реакції. Чи отримали правильний результат:
а) розчин недотитровано; б) правильний;
в) розчин перетитровано; г) титрування неможливе?
18. Вкажіть систему, в якій точка еквівалентності відповідає кислому середовищу:
а) HCl–NaOH; б) KOH–H2SO4;
в) CH3COOH–NaOH; г) NH3∙H2O–HCl.
19. Вкажіть систему в якій титрування неможливе:
а) Н2С2О4–NH4OH; б) NH3∙H2O–HCl;
в) KOH–H2SO4; г) CH3COOH– NaOH.
20. Вкажіть інтервал переходу індикатору алізаринового синього, константа дисоціації якого дорівнює 10–12 моль/л:
а) 10 – 13; б) 11 – 13; в) 10 – 12; г) 12 – 13.
21. Який фактор впливає на величину стрибка титрування:
а) рТ індикатору; б) об’єм розчину, який титрують;
в) інтервал переходу індикатору; г) вихідні концентрації аналіту та титранту?
22. Вкажіть титрант для визначення амоній гідроксиду:
а) NaOH; б) Na2CO3; в) НСl; г) Na2С2О4.
23. Вкажіть фактор еквівалентності fекв оксалатної кислоти у реакції
:
а)
; б)
1; в)
;
г)
.
24. За якою формулою обчислюють молярну концентрацію еквівалента сульфатної кислоти згідно з даними титриметричного аналізу за реакцією
:
|
а)
|
б)
|
|
в)
|
г)
|
|
25. Визначити молярну концентрацію еквівалента барій гідроксиду в розчині, якщо на титрування 10мл цього розчину використано 11,3мл розчину хлоридної кислоти з молярною концентрацією еквівалента 0,02моль/л. |
|
26. Визначити молярну концентрацію еквівалента натрій гідроксиду в розчині, якщо на титрування 10мл цього розчину використано 11,3мл розчину сульфатної кислоти з молярною концентрацією 0,02моль/л. |
|
27. Визначити
точну молярну концентрацію еквівалента
сульфатної кислоти в розчині, якщо
для його стандартизації використовувався
розчин, для приготування 250мл якого
взято наважку 0,3575г натрій карбонату
декагідрату
|
|
28. Визначити
точну молярну концентрацію еквівалента
калій гідроксиду в розчині, якщо для
його стандартизації використовувався
розчин, для приготування 500мл якого
взято наважку 0,315г дигідрату щавлевої
кислоти
|
|
29. На
титрування 20мл розчину оцтової кислоти
витрачено 14,8мл розчину калій гідроксиду
з молярною концентрацією еквівалента
|
|
30. Визначити
масову частку амоніаку в нашатирному
спирті, якщо на титрування 1мл цього
розчину витрачено 9,3мл розчину хлоридної
кислоти с молярною концентрацією
еквівалента
|
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №5

;
;
;
?
.
На титрування 10мл приготованого
розчину
використано 10,2мл розчину
.
.
.
На титрування 10мл приготованого
розчину
використано 11,1мл розчину
.
.
.
Визначити: а) масу оцтової кислоти, що
міститься в 20мл розчину; б) масу оцтової
кислоти, що міститься в 1л розчину;
.
.
Густина нашатирного спирту
;
.