- •2. 1. Злоякісні пухлини носоглотки
- •Класифікація раків глотки.
- •Регіонарні лімфатичні вузли
- •Tnm Клінічна класифікація
- •Ротоглотка
- •Носоглотка
- •Гортаноглотка
- •М — Віддалені метастази Мx – Не досить даних для визначення віддалених метастазів
- •РТnм Патоморфологічна класифікація
- •Групуванням за стадіями (рото- та гортаноглотка)
- •Групуванням за стадіями (носоглотка)
- •2. 2. Злоякісні пухлини ротоглотки
- •2. 3. Злоякісні пухлини гортаноглотки
- •2. 4. Злоякісні пухлини гортані
- •Класифікація раків гортані
- •РТnм Патоморфологічна класифікація
- •Групуванням за стадіями
- •2. 5 Злоякісні пухлини щитовидної залози
- •Гістогенез пухлин щитовидної залози та їх частота
- •Класифікація раку щитовидної залози
- •Tnm клінічна класифікація
- •N – регіонарні лімфатичні лімфовузли
- •РТnм Патоморфологічна класифікація
- •Групуванням за стадіями (папілярний або фолікулярний рак)
- •Групуванням за стадіями (медулярний рак)
- •Групуванням за стадіями (недиференційований рак)*
Групуванням за стадіями (рото- та гортаноглотка)
-
Стадія 0
Тіs
N0
М0
Стадія І
Т1
N0
М0
Стадія II
Т2
N0
М0
Стадія III
Т1
Т2
Т3
N1
N1
N0, N1
М0
М0
М0
Стадія IVА
Стадія IVВ
Стадія IVС
Т4
будь-яке Т
будь-яке Т
будь-яке Т
N0, N1
N2
N3
будь-яке N
М0
М0
М0
М1
Групуванням за стадіями (носоглотка)
-
Стадія 0
Тіs
N0
М0
Стадія І
Т1
N0
М0
Стадія IIА
Стадія IIВ
Т2а
Т1
Т2а
Т2b
N0
N1
N1
N0, N1
М0
М0
М0
М0
Стадія III
Т1
Т2a, T2b
Т3
N2
N2
N0, N1, N2
М0
М0
М0
Стадія IVА
Стадія IVВ
Стадія IVС
Т4
будь-яке Т
будь-яке Т
N0, N1, N2
N3
будь-яке N
М0
М0
М1
Клініка. Рак носоглотки характеризується дуже злоякісним, агресивним перебігом, раннім розпалом, швидким проростанням у суміжні анатомічні структури. Під час першого звертання 60 - 70% хворих мають ураження лімфатичних вузлів. Типовою локалізацією регіонарних метастазів у хворих на рак носоглотки є верхні глибокі яремні лімфовузли, розташовані під соскоподібним відростком, трохи вище кута нижньої щелепи. Ураження регіонарних лімфатичних вузлів у більшості хворих є першою і єдиною ознакою рака носоглотки.
Серед характерних симптомів виділяють три основні групи:
Носоглоткові симптоми:
закладеність носа;
ринолалія;
носові кровотечі;
зниження слуху;
випинання м’якого піднебіння.
Симптоми, пов’язані з поширенням пухлини на суміжні органи і тканини:
головний біль;
серозний середній отит;
при ураженні III, ІV, VІ пар черепно-мозкових нервів – диплопія, конвергуючий страбізм, розширення зіниці;
при ураженні V пари - втрата больової чутливості та парестезії шкіри лоба, повік;
ураження IX, X, XI пар черепно-мозкових нервів зумовлює гомолатеральний парез м’якого піднебіння, гортані та глотки з порушенням ковтання, захриплість голосу, кашель, атрофію м’язів надпліччя.
Симптоми, пов’язані з регіонарними або віддаленими метастазами:
поетапність метастазування диференційованих плоскоклітинних раків у регіонарні лімфатичні вузли (заглоткові, глибокі яремні лімфатичні вузли шиї, надключичні лімфатичні вузли);
порушення етапності метастазування недиференційованих злоякісних пухлин і лімфоепітеліом – раннє ураження віддалених лімфовузлів (середостіння, субаксилярних, заочеревинних лімфовузлів).
Тріада Троттера у хворих на рак носоглотки:
1) обмеження рухомості м’якого піднебіння;
2) тригемінальна невралгія;
3) закладеність вуха.
Діагностика.
Діагноз встановлюється при огляді носоглотки за допомогою:
назофарингоскопія;
фіброскопії із проведенням біопсії.
Ступінь поширеності пухлини визначається за допомогою:
рентгенологічних методів;
комп’ютерної томографії.
Наявність метастазів в лімфатичні вузли підтверджується цитологічним
дослідженням пунктату.
Диференційна діагностика проводиться із:
банальними запальними процесами;
туберкульозом;
сифілісом;
фібромою носоглотки та іншими доброякісними процесами.
Лікування.
Внаслідок складних анатомо-топографічних взаємовідносин носоглотки хірургічне лікування практично не проводиться.
Основним методом лікування є телегамматерапія на ділянку носоглотки та зони регіонарного метастазування. На первинне вогнище сумарна доза складає до 70 Гр, на лімфатичні вузли шиї – 40-45 Гр.
Добрі результати отримують від застосування хіміо- та променевої терапії. Застосовують схеми поліхіміотерапії, що мають за основу поєднання 5-фторурацилу, циклофосфану, препаратів платини, адріаміцину.
Прогноз.
При злоякісних пухлинах носоглотки прогноз несприятливий. П’ятирічне виживання складає 40% у хворих, що не мали метастазів у лімфатичні вузли. У хворих із ураженнями регіонарних лімфовузлів 5-річне виживання спостерігається у 20%.