Бронхіальна астма

Бронхіальна астма - це хронічне рецидивуюче запальне захворювання дихальних шляхів, яке зумовлене зміненою реактивністю бронхів, клінічним проявом якої є приступ експіраторної задухи, що супроводжується брохоспазмом, гіперсекрецією, дискринією, набряком слизової оболонки бронхів.

Відомо багато форм бронхіальної астми, проте зупинимось на двох основних.

Дві основні форми бронхіальної астми:

Атопічна.

Інфекційно-залежна.

Атопічна. У виникненні атопічної бронхіальної астми важливу роль відіграє спадкова схильність та наявність в анамнезі алергічних захворювань.

Інфекційно-залежна. У виникненні інфекційно-залежної бронхіальної астми важливу роль відіграє перенесена інфекція органів дихання (грип, бронхіт, синусит).

Клініка. Основною клінічною ознакою БА є напад задухи, який може розпочинатися без передвісників або із сухого кашлю. Хворий займає вимушене положення, сидить, опираючись руками на коліна або на край столу, значно при цьому нахилившись вперед, що сприяє включенню в акт дихання допоміжних м’язів. При цьому фіксується плечовий пояс, плечі підняті і спрямовані допереду, голова втягнута в плечі. Дихання шумне, часто супроводжується дистанційними свистячими хрипами. Відмічається набухання шийних вен. Харкотиння важко виділяється (тягуче, в’язке) його називають скловидним.

Об’єктивне обстеження під час приступу

Пальпаторно – голосове тремтіння ослаблене. Перкуторно – перкуторний звук коробковий. Аускультативно – на фоні ослабленого везикулярного дихання з різко подовженим видихом, вислуховуються переважно високі хрипи.

Лабораторні методи обстеження

Загальний аналіз крові. Під час нападу ядухи відмічається помірний лімфоцитоз та еозинофілія.

Аналіз харкотиння. Харкотиння містить багато еозинофілів, кристали Шарко-Лейдена (вони складаються з білка, який звільняється під час розпаду еозинофілів); спіралі Куршмана (слизові штопороподібні тяжі, які формуються з муцину в бронхіолах).

Інструментальні методи дослідження

Змінюються показники, які характеризують бронхіальну прохідність. Спірографія:

1) зниження форсованої життєвої ємкості в першу секунду (ФЖЄ1);

2) зниження індекса Тіфно.

Пневмотахометрія: зниження потужності видиху.

Пік – флоуметрія (використовується в амбулаторних умовах для оцінки бронхіальної обструкції) з аналізом ПОШ (пікової об’ємної швидкості форсованого видиху).

Рентгенологічне дослідження легень - підвищена прозорість легень. Тяжкий довготривалий напад задухи у хворого на БА, який не знімається симпатоміметиками, в тому числі ін’єкціями адреналіну і в/в введеням еуфіліну протягом декількох годин, діб, а деколи тижнів (або після короткочасної перерви починається новий напад) називається астматичним станом (status asthmaticus).

Мал.3 Бронхіальна астма

Емфізема легень

Емфізема легень – захворювання, яке викликане розширенням легень і збільшенням їх повітряності за рахунок перерозтягнення альвеол чи внаслідок розриву альвеолярних стінок.

Клініка Найбільш раннім і постійним симптомом емфіземи легень є експіраторна задишка, яка на початку захворювання з’являється тільки при фізичному навантаженні, а пізніше у стані спокою. Огляд - Під час видиху підвищується внутрішньогрудний тиск – набухають вени шиї.