- •Лекція 10.Україна в системі міжнародних відносин План
- •1.Поняття міжнародних відносин і зовнішньої політики. Перелік міжнародних організацій. Оон.
- •2.Україна в системі міжнародних відносин від 24.08.1991р. До 25 лютого 2010.
- •3. Міжнародна політика України в період правління Януковича в.Ф.
- •4.Сучасна міжнародна політика та міжнародна політика України.
- •27 Червня 2014 року Президент Порошенко в Брюсселі підписав Угоду про асоціацію з Європейським союзом, чого в 2013 році не зробив Віктор Янукович, що призвело до початку Євромайдану.
Лекція 10.Україна в системі міжнародних відносин План
1.Поняття міжнародних відносин і зовнішньої політики. Перелік міжнародних організацій. ООН.
2.Україна в системі міжнародних відносин від 24.08.1991р. до 25 лютого 2010.
3. Міжнародна політика України в період правління Януковича В.Ф.
4.Сучасна міжнародна політика та міжнародна політика України.
1.Поняття міжнародних відносин і зовнішньої політики. Перелік міжнародних організацій. Оон.
У сучасній науковій літературі проводиться розходження між поняттям "зовнішня політика" і "міжнародні відносини". Останні розглядаються як більш широке поняття, що містить у собі політичні й інші зв’язки між суб’єктами міжнародних відносин.
Міжнародні відносини − це сукупність політичних, економічних, ідеологічних, правових, дипломатичних, військових, культурних і інших зв'язків і відносин між суб’єктами міжнародних відносин.
Усі міжнародні відносини можна підрозділити на два основних типи:
Суб’єктами міжнародних відносин є, у першу чергу, держави. Вони визначають розвиток усіх форм міжнародних відносин, однак у сучасних умовах усе більший вплив здобувають різні міждержавні і міжнародні організації, такі як двосторонні і багатосторонні коаліції, економічні і військово-політичні союзи (блоки), регіональні організації, міжнародні організації.
суб’єктами в міжнародних відносинах є міждержавні об’єднання. Вони створюються для реалізації певних цілей держав-учасників, найчастіше для реалізації якого-небудь загального інтересу. У таких об’єднаннях може скластися ситуація, коли чийсь інтерес переважає, лідирує, а союзники обіцяють свою підтримку лідеру в обмін або на заступництво, або в розрахунку на його підтримку в здійсненні власних цілей.
Число міжнародних організацій постійно зростає. Якщо на початку XX ст. існувало 20 міжурядових і близько 200 неурядових організацій, то в даний час їх відповідно близько 300 і понад 2500.
Діяльність міжнародних організацій носить багатобічний характер. У сучасних умовах до сфери їхньої діяльності можна віднести проблеми війни і миру, захисту природного середовища, проблеми народонаселення і ресурсів, тобто життєзабезпечення людства, проблему подолання розриву між економічно розвинутими і відсталими країнами і багато інших проблем.
Світовою політикою називають процеси вироблення, прийняття і реалізації рішень, що торкаються життя світового співтовариства.
Головна мета зовнішньої політики будь-якої держави − це забезпечення її безпеки, охоронна функція. Вона пов’язана з охороною і захистом прав і інтересів даної країни, а також її громадян за її межами. Охоронна функція полягає також у пристосуванні зовнішньополітичної стратегії даної держави до системи міжнародних відносин. Спеціальними інститутами, призначеними для цих цілей, є посольства, консульства, представництва, розвідка і контррозвідка.
Найважливішим завданням зовнішньої політики є посилення економічного і політичного потенціалу держави. Від зовнішньої політики і становища держави на міжнародній арені залежить і економічний розвиток країни, і її політична стабільність. Зовнішня політика повинна сприяти ефективному функціонуванню економіки, росту добробуту суспільства.
Зовнішньополітична діяльність з досягнення поставлених цілей реалізується різними засобами: політичними, економічними, вагомими, військовими, інформаційно-пропагандистськими.
Перелік міжнародних організацій.
Першою міжнародною організацією був Всесвітній поштовий союз (ВПС), який виник у 1875 р. і в даний час веде свою роботу в Брюсселі. Як приклади різних міжнародних організацій можна навести:
- регіональні організації, такі як Асоціація Держав Південно-Східної Азії (АСЕАН), Європейське Економічне Співтовариство (ЄЕС, Загальний ринок), Карибське Співтовариство, Ліга Арабських Держав (ЛАГ), Організація Ісламська Конференція (ОІК) і т.д.;
- організації економічного характеру, що охоплюють сферу фінансів, торгівлі і так далі, наприклад: Європейська Асоціація Вільної Торгівлі (ЕАСТ), Міжнародна Торговельна Палата (МТП), Міжнародний Банк Економічного Співробітництва (МБЕС), Міжнародний Валютний Фонд (МВФ), Міжнародний Банк Реконструкції і Розвитку (МБРР);
- організації в області окремих галузей світового господарства, наприклад: Міжнародне Енергетичне Агентство (МЕА), Міжнародне Агентство з Атомної Енергії (МАГАТЕ), Міжнародний Союз Електрозв’язку, Організація Країн-експортерів Нафти (ОПЕК) і т.д.;
- політико-економічні організації, наприклад: Організація Африканської Єдності (ОАЕ);
- професійні організації: Міжнародна Організація Журналістів (МОЖ), Міжнародна Асоціація Політичних Наук (МАПН), Міжнародна Організація Кримінальної Поліції (ІНТЕРПОЛ);
- демографічні організації: Міжнародна Демократична Федерація Жінок (МДФЖ), Всесвітня Асоціація Молоді (ВАМ), Всесвітня Федерація Демократичної Молоді (ВФДМ),
- організації в області культури і спорту: Міжнародний Олімпійський Комітет (МОК), Організація Об’єднаних Націй з Питань Освіти, Науки і Культури (ЮНЕСКО);
- військові організації: Організація Північно-Атлантичного Договору (НАТО), Британський Пакт Безпеки (АНЗЮС);
- профспілкові організації: Міжнародна Конфедерація Вільних Профспілок (МКСП), Всесвітня Конфедерація Праці (ВКТ);
- різні організації на підтримку миру і солідарності: Всесвітня Рада Світу (ВСМ), Пагоушський Рух, Організація Солідарності Народів Країн Азії й Африки (ОСНАА), Міжнародний Інститут Миру у Відні;
- релігійні організації: Всесвітня Рада Церков (ВСЦ), Християнський рух на Захист миру чи Християнська Мирна Конференція (ХМК);
- Міжнародний Червоний Хрест (МКК);
- організація, метою якої є допомога військовополоненим, іншим жертвам війни, катастроф і стихійних лих;
- екологічні організації: Грінпіс і ін.
ООН.
Найвидатнішу роль у системі міжнародних відносин відіграє Організація Об’єднаних Націй (ООН).
Вона стала практично першим в історії механізмом широкої багатогранної взаємодії різних держав з метою підтримки міжнародного миру і безпеки, сприяння економічному і соціальному прогресу всіх народів.
За п’ятдесят років свого існування ООН перетворилася у невід’ємну частину міжнародної структури. Її членами є близько 170 держав
В даний час ООН перетворюється в найвпливовіший фактор світової політики.
У рамках ООН склався цілий ряд організацій, що органічно ввійшли в систему міжнародних відносин і як структури ООН, і як самостійні організації. До них відносяться:
ВООЗ (Всесвітня Організація Охорони здоров’я);
МОП (Міжнародна Організація Праці);
ЮНЕСКО (Організація, що займається питаннями культури і науки);
МВФ (Міжнародний Валютний Фонд);
МАГАТЕ (Міжнародна Організація з Атомної Енергії);
ЮНКТАД (Конференція ООН з торгівлі і розвитку);
Міжнародний суд.
Міжнародні урядові організації мають більше важелів впливу на міжнародну політику й окремі держави, ніж національні уряди, що впливають на процес прийняття рішень, головним чином, силою громадської думки, організованих масових заходів.
Останнім часом у міжнародних відносинах усе ширше застосовується метод консенсусу як метод переговорів і прийняття рішень. Консенсус означає згоду в принципі.