3. Міжнародна політика України в період правління Януковича в.Ф.

За Януковича орієнтація української політичної еліти була розподілена між двома найважливішими напрямами - євразійським та європейським, а офіційна зовнішньополітична стратегія України визначена як «багатовекторність». Нова влада цілком оптимістично налаштована на євроінтеграцію. Під час свого першого візиту до Брюсселю 02. 03. 2010 псевдо-Президент заявив: «Щодо членства в ЄС, то, на моє переконання, Україна повинна пройти великий шлях реформ, і тільки після цього ми побачимо той термін, коли це може статися". "Ми повинні приймати свідомі рішення, і занадто політизувати це питання не можна, тому що люди як в Євросоюзі, так і в Україні добре розуміють, що це не простий і тривалий шлях", - додав він. Також слід додати, що Євросоюз міг ще тоді підписати з Україною "дорожню карту" щодо безвізового режиму. Про це заявив голова делегації Європарламенту з питань співпраці з Україною Павел Коваль.

Після інавгурації президента Віктора Януковича від нової влади, звісно, не очікували продовження євроатлантичної риторики і якихось додаткових кроків на підтримку курсу України в НАТО. Хоча ще в 2002-2004 роках Янукович був прихильником не лише співпраці з Альянсом, але й членства в ньому.

Також від Януковича в експертному середовищі, як в середині України, так і за її межами, не було завищених очікувань щодо його зусиль інтегруватися у європейську спільноту. Загалом, найчастіше звучали розмови про те, зовнішня політика Януковича майже повністю нагадуватиме багатовекторність часів Леоніда Кучми з відповідним балансуванням між Росією та Заходом.

21 квітня 2010 р., без попереднього суспільного обговорення, Президент України В. Янукович підписав з президентом Росії Дмитром Медведєвим «Угоду між Україною і Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України», згідно з якою продовжується термін перебування Чорноморського флоту Росії в Севастополі на 25 років, до 2042 року. Це стало своєрідною «ціною» підписання Доповнення до газового контракту від 19 січня 2009 року між ВАТ «Газпром» та НАК «Нафтогаз України»(який був укладений Прем'єр-міністрами двох держав Ю.Тимошенко та В.Путіним у Москві), котре скасовує пункт про штрафні санкції за недобір газу і обумовлює знижку на російський газ для України, яка буде оформлена як зменшення митних зборів^. Деякі аналітики розцінили угоду як таку, що суперечить Конституції України.

 12 квітня 2011 року відбувся візит голови уряду Росії Володимира Путіна до Києва. Росія схиляє Україну до вступу до Митного союзу, до якого крім РФ входять Білорусь і Казахстан. Основною поступкою за це має бути зниження ціни на російський газ для України майже наполовину. Янукович тоді висловлюється за зближення країни з Митним союзом країн СНД. "Вважаю, що подальший розвиток стосунків з Митним союзом спиратиметься на нову договірну базу щодо угод про вільну торгівлю, і можлива пакетна угода про співпрацю за формулою «3+1», — заявив він 7 квітня, виступаючи зі щорічним посланням у Верховній Раді.

Тоді Прем'єр-міністр Росії Володимир Путін у ході цього візиту не отримав прямої згоди від президента України Віктора Януковича на вступ України до Митного союзу.

27 квітня, під час візиту уСтрасбург, заявиву ПАРЄ, щоГолодомор в Україні 1932-33 роківвизнавати як фактгеноцидущодо того чи іншого народу буде неправильно, несправедливо:

«Це були наслідки сталінського тоталітарного режиму, ставлення до людей ... Але визнавати Голодомор як факт геноциду щодо того чи іншого народу, ми вважаємо, буде неправильно, несправедливо. Це була трагедія, спільна трагедія держав, що входили до СРСР»

29 травня 2013 року в Астані (Республіка Казахстан) в президентському палаці «Акорда» відбулася зустріч Президента України Віктора Януковича, Президента Республіки Білорусь Олександра Лукашенка, Президента Республіки Казахстан Нурсултана Назарбаєва, Президента Киргизької Республіки Алмазбека Атамбаєва та Президента Російської Федерації Володимира Путіна. За результатами зустрічі Віктор Янукович дав доручення Кабінету міністрів України підписати меморандум про надання Україні статусу спостерігача в Євразійській економічній комісії, яка є виконавчим органом Митного союзу, під час саміту СНД в Мінську 31 травня.

31 травня 2013 року у Мінську Прем'єр-міністр України Микола Азаров і голова Євразійської економічної комісії (ЄЕК) Віктор Христенко підписали меморандум про поглиблення взаємодії між ЄЕК і Україною. Меморандум передбачає надання Україні можливості мати представника в ЄЕК і одержати статус спостерігача в Євразійському економічному союзі з 2015 р.

За роки правління Віктора Януковича приватні кредитори видали Україні $40 мільярдів кредитів.

28 — 29 листопада 2013 року на Саміті глав держав у Вільнюсі Президент України Віктор Янукович не підписав Угоду про асоціацію між Україною та Євросоюзом, що викликало бурхливі негативні реакції Заходу та України, додавши ще більшихмасштабів Євромайдану.

Яке ж було здивування багатьох, коли Янукович зробив такий сильний перекіс у бік Росії, якого не допускав навіть Кучма. Моментом протверезіння щодо очікувань від зовнішньої політики Януковича став день підписання Харківських домовленостей про продовження базування Чорноморського флоту в Криму щонайменше на додаткові 25 років. Особливу увагу експерти звертають на те, що Харківські угоди було підготовлено у кулуарний спосіб, а оренду самого флоту продовжили на дуже тривалий час.

Судячи з опитування київського Інституту світової політики, навіть окремі позитивні зовнішньополітичні досягнення Януковича нівелюються його прорахунками. Так, скажімо, у даному опитуванні експерти відзначили значне потеплішання українсько-російських відносин, але тут же зауважили, що ціна цього потеплішання — а саме продовження базування ЧФ РФ в Криму — повністю нівелює це досягнення. Адже таким кроком Янукович хоч і вирішив короткотермінові бюджетні проблеми, але поставив під загрозу незалежність зовнішньої політики України у стратегічній перспективі.

Негативно відгукувались політологи, державні діячі в Україні про відмову від стратегічних планів приєднання України до НАТО. Більше того, ще більше негативних відгуків спровокувала ініціатива Януковича законодавчо закріпити позаблоковий статус країни.

Навіть попри невеликі очікування від українського президента, опитування показує, що до зовнішньополітичних заслуг Януковича зачислюють не те, що він зробив, а якраз те, чого він не робив. Тут йдеться про відмову від приєднання України до Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ) і Митного союзу Росії, Білорусі і Казахстану, а також про небажання визнати незалежність Південної Осетії та Абхазії, незважаючи на те, що після грузино-російського конфлікту в серпні 2008 року Янукович говорив протилежне.

Після відмови Януковича від ОДКБ, Митного союзу і його заяви про неприпустимість визнання незалежності сепаратистських регіонів Грузії імідж України все-таки зіпсувався. За словами опитаних експертів, такий імідж пов'язаний з президентством Януковича і загрозою свободі слова і, зокрема, з ситуацією навколо «5 каналу» і ТВі.