- •3. Державне управління охороною праці.
- •4. Відповідальність працівників за порушення законодавства про охорону праці(конспект)
- •13Ил і його види. Гдк пилу. Дія пилу на організм людини.
- •5. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці.
- •6. Триступеневий контроль стану охорони праці на підприємстві.(конспекті)
- •7. Види інструктажів з охорони праці, їх короткий зміст, хто та коли проводить.(конспекті)
- •8. Розслідування, реєстрація та облік нещасних випадків на виробництві.
- •9. Методи аналізу виробничого травматизму. Показники частоти, важкості та непрацездатності.
- •10. Класифікація причин нещасних випадків на виробництві, їх коротка суть.
- •11. Обов'язки роботодавця (адміністрації) з питань охорони праці
- •12. Пропаганда та навчання з питань охорони праці на виробництві.
- •13. Пил і його види. Гдк пилу. Дія пилу на організм людини.
- •14. Аналіз та методи визначення запиленості та загазованості повітряного середовища.
- •15. Терморегуляція в організмі людини в залежності від метеорологічних умов.
- •18. Класифікація шкідливих речовин за ступенем і характером дії на організм людини.
- •20. Схеми механічних систем вентиляції (припливної і витяжної) та характеристика їх елементів.
- •21Види місцевої вентиляції, суть методів розрахунку необхідного повітрообміну.
- •22. Системи опалення та вимоги до них. Повітряно-теплова завіса.
- •23. Засоби індивідуального захисту людини при наявності в повітрі робочої зони шкідливих речовин. Типи та порядок їх використання.
- •24. Вимоги до виробничого освітлення, вплив на органи зору.
- •26. Класифікація та характеристика видів і систем штучного освітлення.
- •27.В якості джерел штучного освітлення широко використовують лампи
- •28. Нормування штучної освітленості
- •29. Нормування природного освітлення
- •30Контроль та вимірювання освітленості у виробничих приміщеннях. Основні світлотехнічні величини
- •31 . Причини виникнення та фізичні характеристики вібрації. Нормування вібрації
- •32. Шкідлива дія вібрації на організм людини. Вібраційна хвороба.
- •33. Заходи та засоби захисту від вібрації в джерелі її виникнення та на шляху її розповсюдження.
- •35. Вимірювання вібрації та вібровимірювальна апаратура.
- •36. Джерела виникнення шуму на виробництві. Шкідлива дія шуму на організм людини.
- •37. Класифікація шумів в залежності від походження, часу, частоти та спектра шуму.
- •38Рівень інтенсивності та рівень звукового тиску. Зв'язок цих рівнів.
- •39. Засоби індивідуального захисту від шуму, ульра- та інфразвуку, їх характеристика.
- •40. Вимірювання шуму на робочих місцях. Прилади для вимірювання шуму. Граничні межі.
- •41. Ультразвук та інфразвук, їх шкідлива дія на організм людини. Захисні заходи та засоби.
- •Тема 7. Захист від дії іонізуючих випромінювань.
- •42. Види іонізуючих випромінювань та їх властивості.
- •43 Біологічна дія іонізуючих випромінювань на організм людини. Нормування згідно нрб-76/87 (нрбу – 97),
- •44. Нормування гдд та гд радіоактивних речовин, їх значення в залежності від групи критичних органів.
- •44. Нормування гдд та гд радіоактивних речовин, їх значення в залежності від групи критичних органів.
- •45. Умови безпеки при організації роботи з радіоактивними речовинами.
- •48. Шкідлива дія емп на організм людини. Нормування емп.
- •49 Технічний та індивідуальний захист від емп. Вимірювання напруги та густини (інтенсивності) емп.
- •51. Вибір і розрахунок ділянки для промислового підприємства. ,,Роза вітрів”. (замість «ремонтне п-ство» писати «промислове п-во»)
- •52. Вимоги до розміщення та експлуатації виробничих будівель та приміщень згідно санітарних норм.
- •53. Вимоги безпеки, які ставляться до конструкції та обладнання у відповідності з гост, днаоп, нпаоп.
- •54. Небезпечні зони обладнання. Огороджувальні, захисні, блокувальні, сигнальні та запобіжні пристрої, їх схеми.?
- •55. Причини аварій систем, які працюють під тиском. Системи які реєструються та контролюються Держгірпромнаглядом охорони праці.
- •57. Безпечність експлуатації котельних, компресорних установок, трубопроводів і газопроводів.
- •58. Безпека при експлуатації балонів.
- •59. Вимоги безпеки при вантажно-розвантажувальних роботах.
- •61. Дія електричного струму на організм людини та види можливих уражень. (конспект)
- •62.Перша допомога потерпілому від ураження електричним струмом.
- •63. Класифікація приміщень за степеню електричної небезпеки. Допустима безпечна напруга, яка використовується в них.
- •64. Небезпека дотику до струмоведучих частин, в однофазних і трифазних мережах з глухозаземленою та ізольованою нейтраллю.
- •65. Виникнення статичної електрики, її небезпечна дія та засоби локалізації.
- •67. Штучні та природні заземлювачі, їх характеристика. Крокова напруга.
- •70. Призначення та правила експлуатації індивідуальних засобів захисту з електробезпеки.
- •71. Процес горіння. Види горіння. Умова горіння.
- •72. Причини виникнення пожеж на виробництві, їх статистика.
- •73. Основні заходи щодо профілактики пожеж. Вогнестійкість.
- •74. Забезпечення промислових об'єктів протипожежною автоматикою та технікою. Дренчерні та спринклерні установки пожежегасіння.
- •75. Вогнегасні речовини та засоби пожежегасіння. Будова та ефективність дії вогнегасників.
- •76. Класифікація виробництв за пожежевибухонебезпекою. Класифікація будівельних матеріалів за їх здатністю до горіння.
73. Основні заходи щодо профілактики пожеж. Вогнестійкість.
В Україні діє НАПБ А.01.001 - 2004 ,,Правила пожежної безпеки в Україні”. Пожежна безпека може бути забезпечена заходами пожежної профілактики і активного пожежного захист. Поняття пожежної профілактики включає комплекс заходів які необхідні для попередження виникнення пожежі чи зменшення її наслідків. Під активним пожежним захистом розуміють заходи, які забезпечують успішну боротьбу з виникаючими пожежами чи вибухонебезпечними ситуаціями.При пожежі конструкції будівель можуть нагріватися до небезпечних температур, що приводить до розповсюдження пожежі в другі приміщення. Внаслідок дії вогню і високих температур, конструкція може втратити вогнестійкість. Теоретична вогнестійкість повинна бути меншою від фактичної: QT < QФ, а займання: ЗТ > ЗФ. Межа вогнестійкості виробничих приміщень і споруд характеризується групою займистості та границею вогнестійкості їх елементів.В залежності від цього, всі об'єкти поділяються на 8 ступенів вогнестійкості (І, II, III, ІІІа, ІІІб, IV, IVа і V – згідно ДБН В.1.1-7 – 2002 ,,Пожежна безпека об’єктів будівництва” чи СНиП 2.01.02-85 „Противопожарные норми проектирования зданий и сооружений”). Наприклад: для будівель І ступеню вогнестійкості межа вогнестійкості несучих стін, колон – не менше 2,5 год., сходових площадок – 1 год,, зовнішніх стін, перетинок – 0,5 год. Для будівель II ступеню, вогнестійкість відповідно – 2 год.; 1 год,; 0,25 год. Для будівель V ступеню – мінімальна межа вогнестійкості для всіх конструкцій не нормується.Здатність конструкції чинити опір дії пожежі на протязі певного часу, при зберіганні експлуатаційних функцій, називається вогнестійкістю.Вогнестійкість характеризується границею вогнестійкості. Границя вогнестійкості вимірюється часом в годинах, по проходженню якого, будівельна конструкція чи матеріал під дією вогню тратить свою здатність і стійкість або в них утворюються наскрізні тріщини або на протилежному краю від вогню поверхня їх досягає 140°С і більше. Границя вогнестійкості окремих будівельних конструкцій залежить від їх розмірів, товщини чи січення і фізичних властивостей матеріалу.
74. Забезпечення промислових об'єктів протипожежною автоматикою та технікою. Дренчерні та спринклерні установки пожежегасіння.
На кожному об’єкті повинні бути засоби зв’язку для швидкого виклику міської пожежної частини у випадку виникнення пожежі. Для особливо важливих та небезпечних у пожежному відношенні об’єктів рекомендується обладнання прямого телефонного зв’язку з міською пожежною частиною.Для повідомлення про пожежу використовуються: сигналізація, телефонний і радіозв’язок, сирени. До всіх засобів пожежного зв’язку повинен бути вільний доступ у будь-який час доби.Пожежний повідомлювач – пристрій пожежної сигналізації, що встановлюється в зоні, яка охороняється та подає сигнал тривоги у разі перевищення будь-якого із факторів пожежі встановленого порогового рівня. Такими факторами є: підвищення температури, поява диму чи певних газів, полум’я.Повідомлювачі за видами факторів, що контролюються, поділяються на теплові, димові, світлові та комбіновані. Повідомлювачі пожежі бувають: ручні і автоматичні.У будівлях і спорудах з пожежонебезпечним виробництвом категорії А і Б встановлюються автоматично діючі спринклерні або дренчерні системи для гасіння пожежі.Спринклерні установки можуть бути водяні, повітряні (газові) та змішані. Це система розгалуженої мережі труб, прокладених по стелі, на яких закріплені спринклерні головки. Вода в труби потрапляє із водогінної мережі. Важлива частина установки – контрольно-сигнальний клапан, котрий пропускає воду в спринклерну мережу, при цьому одночасно подає звуковий сигнал, контролює тиск води в мережі. Повітряна система спринклерної установки застосовується в неопалювальних приміщеннях. Трубопроводи в таких системах заповнені не водою, а стисненим повітрям. Вода в них лише досягає клапана, а у випадку зривання замка спочатку виходить повітря, а потім вода. Змішані системи влітку заповнюються водою, а взимку – повітрям. При зриванні хоча б одного замка, тиск води в мережі падає, спрацьовує клапан, пропускаючи воду в водоживильну мережу і одночасно спрацьовує звуковий пристрій.Спринклерні головки закриті легкоплавкими замками, що розраховані на спрацювання при температурах 72, 93, 141 та 182 0С. Площа змочування одним спринклером становить від 9 до 12 м2, а інтенсивність подачі води – 0,1 л/с м2. В спринклерних установках зривають тільки замки головок, які знаходяться в зоні високої температури. Разом з тим, спринклери мають інерційну властивість – зриватися за 2…3 хв внаслідок підвищення температури в приміщенні.Останнім часом широкого застосування набули пінні спринклерні установки, в яких використовується повітряно-механічна піна, що створюється з водного розчину повітряного піноутворювача. Інтенсивність зрошення – 1…2 л/с піни на 1 м2 площі, яка захищаються, продуктивність з піни – 24 л/с.Дренчерними установками обладнуються приміщення з підвищеною пожежною небезпекою, в яких по умовах підприємства при пожежі можливе швидке розповсюдження вогню, для гасіння якого потрібна велика кількість води з одночасним створенням водяних завіс та змочуванням всієї площі.Дренчерна установка складається з водо живильників, контрольнопускового вузла, живильної і дренчерної мереж, легкоплавких замків, дренчерних головок, а також сигнального пристрою. В дренчерну систему входить збуджувальний клапан групової дії, який контролює справність установки і ввімкнення її в дію.Дренчерні установки обладнуються розбризкувальними головками, які постійно відкриті. Вода подається в дренчерну систему вручну або автоматично при спрацюванні пожежних сповісників, котрі відкривають збуджувальний клапан групової дії. Такі установки обладнують розбризкувальними головками з вирізами. Розбрискувач з прямими вирізами забезпечує рівномірне змочування 210 м2 площі, а розбризкував з гвинтовими вирізами – від 49 до 116 м2 площі залежно від віддалі до підлоги і тиску у водогінній мережі. Витрати води спринклерними установками при автоматичному вмиканні пожежних насосів протягом 1 години в приміщеннях категорій А, Б і В, приймається не менше 30 л/с.Дренчерні установки використовуються як для гасіння пожежі, так і для створення водяних завіс з метою ізоляції вогнища і запобігання його поширення. Дренчери можна встановлювати із зовнішнього боку будівлі по його периметру, над віконними та дверними отворами.