- •3. Державне управління охороною праці.
- •4. Відповідальність працівників за порушення законодавства про охорону праці(конспект)
- •13Ил і його види. Гдк пилу. Дія пилу на організм людини.
- •5. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці.
- •6. Триступеневий контроль стану охорони праці на підприємстві.(конспекті)
- •7. Види інструктажів з охорони праці, їх короткий зміст, хто та коли проводить.(конспекті)
- •8. Розслідування, реєстрація та облік нещасних випадків на виробництві.
- •9. Методи аналізу виробничого травматизму. Показники частоти, важкості та непрацездатності.
- •10. Класифікація причин нещасних випадків на виробництві, їх коротка суть.
- •11. Обов'язки роботодавця (адміністрації) з питань охорони праці
- •12. Пропаганда та навчання з питань охорони праці на виробництві.
- •13. Пил і його види. Гдк пилу. Дія пилу на організм людини.
- •14. Аналіз та методи визначення запиленості та загазованості повітряного середовища.
- •15. Терморегуляція в організмі людини в залежності від метеорологічних умов.
- •18. Класифікація шкідливих речовин за ступенем і характером дії на організм людини.
- •20. Схеми механічних систем вентиляції (припливної і витяжної) та характеристика їх елементів.
- •21Види місцевої вентиляції, суть методів розрахунку необхідного повітрообміну.
- •22. Системи опалення та вимоги до них. Повітряно-теплова завіса.
- •23. Засоби індивідуального захисту людини при наявності в повітрі робочої зони шкідливих речовин. Типи та порядок їх використання.
- •24. Вимоги до виробничого освітлення, вплив на органи зору.
- •26. Класифікація та характеристика видів і систем штучного освітлення.
- •27.В якості джерел штучного освітлення широко використовують лампи
- •28. Нормування штучної освітленості
- •29. Нормування природного освітлення
- •30Контроль та вимірювання освітленості у виробничих приміщеннях. Основні світлотехнічні величини
- •31 . Причини виникнення та фізичні характеристики вібрації. Нормування вібрації
- •32. Шкідлива дія вібрації на організм людини. Вібраційна хвороба.
- •33. Заходи та засоби захисту від вібрації в джерелі її виникнення та на шляху її розповсюдження.
- •35. Вимірювання вібрації та вібровимірювальна апаратура.
- •36. Джерела виникнення шуму на виробництві. Шкідлива дія шуму на організм людини.
- •37. Класифікація шумів в залежності від походження, часу, частоти та спектра шуму.
- •38Рівень інтенсивності та рівень звукового тиску. Зв'язок цих рівнів.
- •39. Засоби індивідуального захисту від шуму, ульра- та інфразвуку, їх характеристика.
- •40. Вимірювання шуму на робочих місцях. Прилади для вимірювання шуму. Граничні межі.
- •41. Ультразвук та інфразвук, їх шкідлива дія на організм людини. Захисні заходи та засоби.
- •Тема 7. Захист від дії іонізуючих випромінювань.
- •42. Види іонізуючих випромінювань та їх властивості.
- •43 Біологічна дія іонізуючих випромінювань на організм людини. Нормування згідно нрб-76/87 (нрбу – 97),
- •44. Нормування гдд та гд радіоактивних речовин, їх значення в залежності від групи критичних органів.
- •44. Нормування гдд та гд радіоактивних речовин, їх значення в залежності від групи критичних органів.
- •45. Умови безпеки при організації роботи з радіоактивними речовинами.
- •48. Шкідлива дія емп на організм людини. Нормування емп.
- •49 Технічний та індивідуальний захист від емп. Вимірювання напруги та густини (інтенсивності) емп.
- •51. Вибір і розрахунок ділянки для промислового підприємства. ,,Роза вітрів”. (замість «ремонтне п-ство» писати «промислове п-во»)
- •52. Вимоги до розміщення та експлуатації виробничих будівель та приміщень згідно санітарних норм.
- •53. Вимоги безпеки, які ставляться до конструкції та обладнання у відповідності з гост, днаоп, нпаоп.
- •54. Небезпечні зони обладнання. Огороджувальні, захисні, блокувальні, сигнальні та запобіжні пристрої, їх схеми.?
- •55. Причини аварій систем, які працюють під тиском. Системи які реєструються та контролюються Держгірпромнаглядом охорони праці.
- •57. Безпечність експлуатації котельних, компресорних установок, трубопроводів і газопроводів.
- •58. Безпека при експлуатації балонів.
- •59. Вимоги безпеки при вантажно-розвантажувальних роботах.
- •61. Дія електричного струму на організм людини та види можливих уражень. (конспект)
- •62.Перша допомога потерпілому від ураження електричним струмом.
- •63. Класифікація приміщень за степеню електричної небезпеки. Допустима безпечна напруга, яка використовується в них.
- •64. Небезпека дотику до струмоведучих частин, в однофазних і трифазних мережах з глухозаземленою та ізольованою нейтраллю.
- •65. Виникнення статичної електрики, її небезпечна дія та засоби локалізації.
- •67. Штучні та природні заземлювачі, їх характеристика. Крокова напруга.
- •70. Призначення та правила експлуатації індивідуальних засобів захисту з електробезпеки.
- •71. Процес горіння. Види горіння. Умова горіння.
- •72. Причини виникнення пожеж на виробництві, їх статистика.
- •73. Основні заходи щодо профілактики пожеж. Вогнестійкість.
- •74. Забезпечення промислових об'єктів протипожежною автоматикою та технікою. Дренчерні та спринклерні установки пожежегасіння.
- •75. Вогнегасні речовини та засоби пожежегасіння. Будова та ефективність дії вогнегасників.
- •76. Класифікація виробництв за пожежевибухонебезпекою. Класифікація будівельних матеріалів за їх здатністю до горіння.
37. Класифікація шумів в залежності від походження, часу, частоти та спектра шуму.
Шум – це сукупність звуків різної частоти i інтенсивності, які виникають внаслідок коливального руху частинок в пружних середовищах (твердих, рідких, газоподібних).
Звукова хвиля – процес розповсюдження коливального руху в середовищі.
Звукове поле – середовище, в якому розповсюджуються звукові хвилі.
Класифікація шуму: за характером спектру, часовій характеристиці, частотному складу, джерелу виникнення. За характером спектру розрізняють шум: широкополосний з неперервним спектром i тональний, до складу якого входять дискретні звуки. За часовою характеристикою розрізняють постійний шум, рівень звуку якого змінюється не більше, ніж на 5 дб i непостійний . За частотним складом шуми поділяють на низькочастотні (до 300 Гц), середньочастотні (до 1000 Гц), i високочастотні ( понад 1000 Гц). За джерелом виникнення розрізняють ударні шуми (ковка, штамповка), механічні (тертя, биття вузлів i деталей машин), аерогідродинамічні (рух повітря та pi дин).
Основні фізичні характеристики звука – частота f (Гц), звуковий тиск Р (Па), інтенсивність або сила звуку I (ВТ/м2), звукова потужність тп (Вт).
Звуковий тиск Р – це різниця тисків в збуреному та незбуреному середовищах, яка виникає внаслідок періодичної появи областей розрідження та підвищеного тиску при розповсюдженні коливань в середовищі.
Інтенсивність (сила) звуку I – кількість енергії, що переноситься звуковою хвилею за одиницю часу через одиницю поверхні, орієнтованої нормально до напрямку розповсюдження хвилі.
Поріг чутливості – мінімальна інтенсивність звуку, яка сприймається вухом людини. Стандартна частота порівнювання 1000 Гц. Для цієї частоти поріг чутливості Іо = 10 -12Вт/м2 з відповідним звуковим тиском Ро = 2-10 -5 Па.
Поріг больового відчуття – максимальна інтенсивність звуку, для якої орган слуху починає сприймати больове відчуття. Відповідає параметрам 1-10 Вт/м2, Р = 2-102Па.
38Рівень інтенсивності та рівень звукового тиску. Зв'язок цих рівнів.
Постійний шум на робочих місцях оцінюється рівнем звукового тиску в дБ, що вимірюється на середньогеометричних частотах (Fср) октавних смуг зі значеннями 31,5; 63; 125; 250; 500; 1000; 2000; 4000; 8000 Гц. Середньогеометричну частоту () октавної полоси обчислюють за формулою:,
де f1, f2 – відповідно верхня і нижня частоти октавної полоси. Як одночислову характеристику шуму використовують параметр рівня звуку в дБ А, що являє собою середньозважену величину частотних характеристик звукового тиску з урахуванням біологічної дії на організм людини. Швидкість поширення звукових хвиль залежить від пружних властивостей, температури, щільності, вологості середовища, в якому вони поширюються. Наприклад, усереднена швидкість поширення звукових хвиль у бетоні дорівнює 3000 – 4000 м/с, у сталі – 5000 м/с, а в повітрі, при tº = 20 ºС, та тиску В = 760 мм. рт. ст., дорівнює 344 м/с. При поширенні звуку в пружному середовищі під дією звукових коливань утворюються ділянки згущення і розрідження тиску, які чергуються, що і визначає величину звукового тиску (P), як різницю тисків в збудженому (Р2) і не збудженому (Р1) середовищі (рис. 1). Іншими словами, стосовно повітряного середовища, звуковий тиск це перемінна складова тиску повітря, що виникає в результаті збудження звуком, який накладається на атмосферний тиск і викликає його флуктуації. Процес поширення звуку відбувається з перенесенням кінетичної енергії, який виражається у вигляді інтенсивності звуку (I). Інтенсивність звуку – це середня кількість звукової енергії, що проходить в одиницю часу через одиницю поверхні, перпендикулярну до напрямку поширення звуку:I = V · P ; I = P²/(ρ · С). де V – миттєве значення швидкості коливань; Р – миттєве значення звукового тиску; ρ – щільність середовища; (ρ · С) – питомий акустичний опір середовища; С – швидкість звуку в середовищі. Існують мінімальні значення інтенсивності звуку (Io) та звукового тиску (Рo), що розрізняються органами слуху людини. Ці величини називаються граничними. Вони встановлені для частоти 1000 Гц і складають Io = 10ˉ¹² Вт/м²; Рo = 2 · 10ˉ5 Па. Вплив звуку на межі болючого відчуття людини перевищує граничні значення ~ у 1014 разів. Причому, значення цих порогів залежать і від частоти звукових коливань. Так, найнижчі граничні значення цих параметрів спостерігаються в діапазоні 1...5 кГц. У зв'язку з таким значним динамічним діапазоном сприйняття інтенсивності звуку і звукового тиску людиною, для зручності графічного зображення, наприклад за частотним спектром, представляють відносні логарифмічні рівні інтенсивності й звукового тиску стосовно граничних значень I0 і Р0 у такому вигляді:Li = 10 Lg I / I0. Оскільки інтенсивність звуку (I) пропорційна квадрату звукового тиску (Р), то виходячи з цього, можна представити величину логарифмічного рівня інтенсивності звуку в такий спосіб:Lр = 10 Lg Р² / Р²0 = 20Lg Р / Р0. Цю величину прийнято називати рівнем звукового тиску. Вона використовується при акустичних вимірах і визначенні нормативних значень, що вказані у відповідних нормативних документах. Відповідно до прийнятих одиниць виміру виходить, що коли діюча інтенсивність звуку, наприклад (I1), перевищує граничну в 10 разів, тобто I1 / I0 = 10 то результуюча величина складає 1 Б (Бел). Якщо перевищення становить 100 разів, то I2 / Iо = 2 Б. і т. д. У такий спосіб забезпечується вимір рівня звукового тиску у відносних одиницях – Белах. Причому встановлено, що орган слуху людини здатний розрізняти приріст інтенсивності звуку на 0,1 Б, тобто на 1 дБ, який і прийнятий за основну одиницю виміру.