- •3. Державне управління охороною праці.
- •4. Відповідальність працівників за порушення законодавства про охорону праці(конспект)
- •13Ил і його види. Гдк пилу. Дія пилу на організм людини.
- •5. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці.
- •6. Триступеневий контроль стану охорони праці на підприємстві.(конспекті)
- •7. Види інструктажів з охорони праці, їх короткий зміст, хто та коли проводить.(конспекті)
- •8. Розслідування, реєстрація та облік нещасних випадків на виробництві.
- •9. Методи аналізу виробничого травматизму. Показники частоти, важкості та непрацездатності.
- •10. Класифікація причин нещасних випадків на виробництві, їх коротка суть.
- •11. Обов'язки роботодавця (адміністрації) з питань охорони праці
- •12. Пропаганда та навчання з питань охорони праці на виробництві.
- •13. Пил і його види. Гдк пилу. Дія пилу на організм людини.
- •14. Аналіз та методи визначення запиленості та загазованості повітряного середовища.
- •15. Терморегуляція в організмі людини в залежності від метеорологічних умов.
- •18. Класифікація шкідливих речовин за ступенем і характером дії на організм людини.
- •20. Схеми механічних систем вентиляції (припливної і витяжної) та характеристика їх елементів.
- •21Види місцевої вентиляції, суть методів розрахунку необхідного повітрообміну.
- •22. Системи опалення та вимоги до них. Повітряно-теплова завіса.
- •23. Засоби індивідуального захисту людини при наявності в повітрі робочої зони шкідливих речовин. Типи та порядок їх використання.
- •24. Вимоги до виробничого освітлення, вплив на органи зору.
- •26. Класифікація та характеристика видів і систем штучного освітлення.
- •27.В якості джерел штучного освітлення широко використовують лампи
- •28. Нормування штучної освітленості
- •29. Нормування природного освітлення
- •30Контроль та вимірювання освітленості у виробничих приміщеннях. Основні світлотехнічні величини
- •31 . Причини виникнення та фізичні характеристики вібрації. Нормування вібрації
- •32. Шкідлива дія вібрації на організм людини. Вібраційна хвороба.
- •33. Заходи та засоби захисту від вібрації в джерелі її виникнення та на шляху її розповсюдження.
- •35. Вимірювання вібрації та вібровимірювальна апаратура.
- •36. Джерела виникнення шуму на виробництві. Шкідлива дія шуму на організм людини.
- •37. Класифікація шумів в залежності від походження, часу, частоти та спектра шуму.
- •38Рівень інтенсивності та рівень звукового тиску. Зв'язок цих рівнів.
- •39. Засоби індивідуального захисту від шуму, ульра- та інфразвуку, їх характеристика.
- •40. Вимірювання шуму на робочих місцях. Прилади для вимірювання шуму. Граничні межі.
- •41. Ультразвук та інфразвук, їх шкідлива дія на організм людини. Захисні заходи та засоби.
- •Тема 7. Захист від дії іонізуючих випромінювань.
- •42. Види іонізуючих випромінювань та їх властивості.
- •43 Біологічна дія іонізуючих випромінювань на організм людини. Нормування згідно нрб-76/87 (нрбу – 97),
- •44. Нормування гдд та гд радіоактивних речовин, їх значення в залежності від групи критичних органів.
- •44. Нормування гдд та гд радіоактивних речовин, їх значення в залежності від групи критичних органів.
- •45. Умови безпеки при організації роботи з радіоактивними речовинами.
- •48. Шкідлива дія емп на організм людини. Нормування емп.
- •49 Технічний та індивідуальний захист від емп. Вимірювання напруги та густини (інтенсивності) емп.
- •51. Вибір і розрахунок ділянки для промислового підприємства. ,,Роза вітрів”. (замість «ремонтне п-ство» писати «промислове п-во»)
- •52. Вимоги до розміщення та експлуатації виробничих будівель та приміщень згідно санітарних норм.
- •53. Вимоги безпеки, які ставляться до конструкції та обладнання у відповідності з гост, днаоп, нпаоп.
- •54. Небезпечні зони обладнання. Огороджувальні, захисні, блокувальні, сигнальні та запобіжні пристрої, їх схеми.?
- •55. Причини аварій систем, які працюють під тиском. Системи які реєструються та контролюються Держгірпромнаглядом охорони праці.
- •57. Безпечність експлуатації котельних, компресорних установок, трубопроводів і газопроводів.
- •58. Безпека при експлуатації балонів.
- •59. Вимоги безпеки при вантажно-розвантажувальних роботах.
- •61. Дія електричного струму на організм людини та види можливих уражень. (конспект)
- •62.Перша допомога потерпілому від ураження електричним струмом.
- •63. Класифікація приміщень за степеню електричної небезпеки. Допустима безпечна напруга, яка використовується в них.
- •64. Небезпека дотику до струмоведучих частин, в однофазних і трифазних мережах з глухозаземленою та ізольованою нейтраллю.
- •65. Виникнення статичної електрики, її небезпечна дія та засоби локалізації.
- •67. Штучні та природні заземлювачі, їх характеристика. Крокова напруга.
- •70. Призначення та правила експлуатації індивідуальних засобів захисту з електробезпеки.
- •71. Процес горіння. Види горіння. Умова горіння.
- •72. Причини виникнення пожеж на виробництві, їх статистика.
- •73. Основні заходи щодо профілактики пожеж. Вогнестійкість.
- •74. Забезпечення промислових об'єктів протипожежною автоматикою та технікою. Дренчерні та спринклерні установки пожежегасіння.
- •75. Вогнегасні речовини та засоби пожежегасіння. Будова та ефективність дії вогнегасників.
- •76. Класифікація виробництв за пожежевибухонебезпекою. Класифікація будівельних матеріалів за їх здатністю до горіння.
35. Вимірювання вібрації та вібровимірювальна апаратура.
Вимірювання вібрації виконують відповідно до положень ГОСТ12.3.012–75 ССБТ «Средства измерения и контроля вибрации на рабочих местах. Технические требования». Для вимірювання загальної вібрації датчик вимірювального приладу закріплюють на робочій площадці чи сидінні оператора, а для контролю характеристик локальної вібрації – в місцях контакту рук працюючого з елементами обладнання. Гігієнічну оцінку вібрації здійснюють такими методами: 1. Частотним (спектральним) аналізом.2. Інтегральною оцінкою3. Дозною оцінкою. Основним методом, що характеризує вплив вібрації на організм людини, є частотний аналіз – вимірювання логарифмічних рівней віброшвидкості (Lv) чи віброприскорення (Lw) на середньогеометричних частотах октавних смуг. Одержані величини представляють у графічному вигляді, як гістограми в координатах «Lv (Lw) – fсг», де fсг – середньогеометричні частоти октавних смуг. На цей графік наносять також значення ГДР вібрації для кожної середньогеометричної частоти, з урахуванням типу виробничого приміщення. Якщо гістограма реальних значень рівня вібрації (Lv чи Lw) перетинає графік залежності ГДР чи лежить нижче нього, то це свідчить про перевищення допустимого рівня вібрації. У цьому разі необхідно застосовувати відповідні заходи та засоби захисту працюючих. В протилежному разі, коли гістограма реальних значень рівня вібрації (Lv чи Lw) лежить нижче графіка ГДР, це вказує на допустимість вібраційного впливу на персонал. Для загальної вібрації вимірювання виконують в триоктавних смугах частот. Інтегральну оцінку вібрації застосовують, як орієнтовну. Показник «доза вібрації» рекомендується використовувати для оцінки вібрації з урахування тривалості (часу) дії. Дослідження вібрації виконують спеціальними приладами – вимірювачами шуму і вібрації типу ВШВ-003.
36. Джерела виникнення шуму на виробництві. Шкідлива дія шуму на організм людини.
Одним з найшкідливіших факторів, притаманних нашій цивілізації, є шум. Виробничий шум — це хаотична сукупність різних за силою і частотою звуків, що виникають у повітряному середовищі і безпосередньо впливають на працездатність.
Джерелами шуму є: всі види транспорту, насоси, промислові об’єкти, пневматичні та електричні інструменти, верстати, будівельна техніка тощо. З шумом пов’язані деякі технологічні процеси — клепання, карбування, обрубка, вибивка лиття, штамповка, робота на ткацьких верстатах, випробування авіадвигунів тощо.
В останні роки шум став одним з небезпечних факторів зовнішнього середовища на виробництві. Це пов’язано з підвищенням потужності та продуктивності машин, їх повсюдним застосуванням на всіх ділянках і сферах виробництва.
Шум несприятливо впливає на людину. У робітників, які мають справу з гуркотливими машинами та механізмами, виникають стійкі порушення слуху, що нерідко призводить до професійних захворювань (глухуватості і глухоти). Найбільша втрата слуху спостерігається протягом перших десяти років роботи, і з плином часу ця небезпека зростає.
Проте тривалий шум впливає не лише на слух. Він робить людину нервовою, погіршує її самопочуття, знижує працездатність та швидкість руху, сповільнює розумовий процес. Усе це може спричинити аварію на виробництві.
Шум впливає на систему травлення і кровообігу, серцево-судинну систему. У разі постійного шумового фону до 70 дБ виникає порушення ендокринної та нервової систем, до 90 дБ — порушує слух, до 120 дБ — призводить до фізичного болю, який може бути нестерпним. Шум не лише погіршує самопочуття людини, а й знижує продуктивність праці на 10—15 %. У зв’язку з цим боротьба з ним має не лише санітарно-гігієнічне, а й велике техніко-економічне значення.
Рекомендовані такі діапазони шуму для приміщень різних призначень: для сну та відпочинку — 30—40 дБ, для розумової праці — 45—55, для робітників цехів, гаражів, магазинів — 56—70, у службових приміщеннях касового вузла банку — 60, виробничих приміщеннях касового вузла — 75 дБ.