57. Безпечність експлуатації котельних, компресорних установок, трубопроводів і газопроводів.

Компресор — це машина для отримання стисненого повітря, що є енергетичним джерелом для приведення в дію багатьох техно­логічних процесів, пневматичних інструментів та механізації інших трудомістких видів робіт. Компресія (від латинського compressio — стиснення) — стис­нення повітря, газу або горючої паливно-повітряної суміші в цилінд­рах поршневих машин-компресорів або двигунах внутрішнього зго­рання та ін.Пересувні компресорні установки бувають причіпні, переносні або такі, що монтуються на шасі автомобіля.Стаціонарні компресорні станції являють собою централізовані установки, які подають стиснене повітря в цехи або обслуговують цілі групи підприємств.Вимоги до безпечної експлуатації компресорних установок ви­значені Правилами влаштування і безпечної експлуатації стаціонар­них компресорних установок повітропроводів і газопроводів.Компресорні станції мають три основні блоки: компресор з приво­дом і холодильником, ресівер (резервуар-повітрозбірник) та повітро­проводи. Повітряні компресори продуктивністю понад 10 м3/хв облад­нуються кінцевими холодильниками і вологомасловідокремлювачами.При експлуатації компресорних установок найбільшу небезпе­ку викликає вибух в циліндрах, повітрозбірниках або повітропро­водах. Вибух може статися внаслідок різних причин, основними з яких є:•             збільшення тиску повітря вище допустимого;•              перегрівання стінок циліндра компресора внаслідок значного підвищення температури стисненого повітря;•             неправильна робота системи змащування і низька якість мас­тила;•             неправильний монтаж, обслуговування і утримання установки;•             забір запиленого повітря;•             накопичення нагару, відкладання окислів заліза в холодних час­тинах системи;•             самоспалахування газо-повітряної суміші;•             виникнення зарядів статичного струму на корпусі при інтенсив­ному витрачанні стисненого повітря;             несправність контрольного манометра, запобіжних клапанів та інших приладів безпеки.Однією з основних причин вибухів компресора є підвищення роз­рахункового тиску і температури, що призводить до зміни структури металу і порушення його механічної міцності, а відтак і до вибуху.Контроль і регулювання величини тиску стисненого повітря в компресорі здійснюється запобіжними клапанами, які встановлю­ються на всіх ступенях стиснення автоматичним регулятором тиску, що при збільшенні допустимого тиску переводить компресор на хо­лостий хід.Запобіжні клапани автоматично знижують тиск до нормально­го, випускаючи надлишок повітря в атмосферу. Кількість і пропуск­ну спроможність запобіжних клапанів при робочому тиску від 3 до 60 ат приймають виходячи з того, щоб тиск повітря не перевищував робочий понад 15 %. Вони перевіряються під тиском щомісяця. Один раз в шість місяців опробовуються всі манометри контроль­ним манометром, а їх перевірка і опломбування — не менше одного разу на рік.Крім цього, всмоктуване в компресор повітря навіть при не­значному забрудненні також утворює вибухонебезпечну суміш.Для запобігання вибуху від вказаних причин в компресорних станціях передбачають повітряне або водяне охолодження, про яке писалося вище, та використовують спеціальне компресорне мастило з температурою спалаху не нижче 216 — 240 °С і температурою самоспалахнення понад 400 °С. Температура спалаху компресорного мастила має бути вищою за температуру стисненого повітря. Це обумовлюється тим, що при підвищенні тиску температура спалаху і самоспалахнення компресорного масла знижується. Тому повітря, яке виходить з компресора, має охолоджуватися до температури, яка на 55-75 °С нижча за температуру спалаху компресорного масла.Отже однією з причин аварій на компресорних установках є за­горяння і вибух мастильних парів.Знання обслуговуючого персоналу з питань технічної і пожеж­ної безпеки обов'язкові при роботі на компресорній установці і ма­ють перевірятися не менше одного разу на рік.Перед пуском кожного компресора машиніст зобов'язаний огля­нути установку, впевнитися в її справності, перевірити систему зма­щування і охолодження і здійснити пуск відповідно до інструкції.При експлуатації компресорних установок ведуть щозмінний за­пис про витрату змащувального мастила. Витрату мастил для змащу­вання циліндрів і сальників необхідно контролювати кожну зміну. Ви­трата мастил не повинна перевищувати вказану в заводській інструкції.Запобіжні клапани компресорної установки, що працює під тис­ком до 12 кгс/см2, щодобово перевіряються примусовим відкриттям під тиском. Термін перевірки встановлюється технічним регламен­том, але не менше одного разу в 6 місяців. Після закриття клапан має зберігати повну герметичність. Під час перерви в роботі, а та­кож при виявленні будь-яких несправностей в компресорній уста­новці, її необхідно зупинити.Компресор негайно зупиняють у таких випадках:•             якщо манометри на будь-якому ступені компресора показують тиск, вищий від допустимого;•             якщо манометр системи змащування механізма руху показує тиск, нижчий від допустимого (нижня межа);•             при раптовому припиненні подачі води для охолодження;•             якщо відчутні стуки, удари в компресорі або двигуні або вияв­лені інші несправності, що можуть призвести до аварії;•             при температурі стисненого повітря вище гранично допустимої норми, встановленої паспортом і Правилами;•             при пожежі, наявності запахів горіння або диму з компресора або електродвигуна;•             при помітному збільшенні рівня вібрації компресора або елект­родвигуна.При виявленні несправності навіть в одному з приладів компре­сорна установка не може бути допущена до роботи. Усувати неспра­вності контрольно-вимірювальної апаратури дозволяється тільки в присутності особи, яка відповідає за безпечну експлуатацію компре­сорних установок.Кожний запобіжний клапан компресорної установки повинен бути відрегульований і опломбований, мати пристрій для примусо­вого відкривання під час роботи; натяжні гайки пружинних запобіж­них клапанів також повинні бути запломбовані. Вантаж важільних запобіжних клапанів після регулювання закріплюють, закривають металевими кожухами і опломбовують. Після регулювання запобіж­них клапанів необхідно скласти акт.Перед пуском компресора в роботу необхідно встановити про- дувочні крани холодильника і повітрозбірника, а також розподіль­чий вентиль в положення «Відкрито». Включивши двигун, перевіри­ти роботу компресора на холостому ходу, закрити спочатку розпо­дільчий вентиль, а потім продувні крани. Після цього за допомогою розподільчого вентиля або продувних кранів відрегулювати робочий тиск повітря в повітрозбірнику (ресивері).Після аварійної зупинки компресора пуск його в роботу дозво­ляється особою, яка за наказом несе повну відповідальність за без­печну експлуатацію.Обслуговуючий персонал під час експлуатації компресорної установки має контролювати:а)   тиск і температуру повітря після кожного ступеня стиснення та після холодильників;б)   безперервність надходження в компресори і холодильники охо­лодженої води;в)   тиск, температуру і рівень масла в системі змащування.У журналі роботи має записуватись час пуску і зупинки комп­ресора, причина зупинки, проведені періодичні перевірки запобіж­них клапанів і манометрів, спуск конденсата і масла і т. ін. Журнал роботи перевіряється і підписується щодобово особою, яка відпові­дає за безпечну експлуатацію компресорної установки. Крім цього на кожну компресорну установку, що знаходиться в роботі, має бути заведена технічна документація у відповідності до Правил. 56.  Безпечна апаратура для ємностей, які працюють під тиском. Перевірка та фарбування ємкостей і трубопроводів.