Завора

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку у встановленому нею порядку видає ліцензії на такі види професійної діяльності на ринку цінних паперів:

7)депозитарна діяльність депозитарної установ – идіяльність з депозитарного обліку та обслуговування розміщення, обігу цінних паперів та операцій емітента щодо розміщених ним цінних паперів на рахунках у цінних паперах її депонентів;

8)діяльність із зберігання активів інститутів спільного інвестування – діяльність із зберігання активів інститутів спільного інвестування (документів, що підтверджують право власності на активи інститутів спільного інвестування), обслуговування операцій інститутів спільного інвестування та здійснення контролю за їх діяльністю у випадках та порядку, що визначені законом;

9)діяльність із зберігання активів пенсійних фондів – діяльність з обслуговування пенсійного фонду відповідно до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» ( 1057-15 );

10)діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку - діяльність фондової біржі із створення організаційних, технологічних, інформаційних, правових та інших умов для збирання та поширення інформації стосовно пропозицій цінних паперів та інших фінансових інструментів і попиту на них, проведення регулярних біржових торгів цінними паперами та іншими фінансовими інструментами, централізованого укладання договорів щодо цінних паперів та інших фінансових інструментів згідно з правилами, встановленими такою фондовою біржею, зареєстрованими у встановленому законом порядку. Діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку може включати здійснення клірингу та розрахунків за фінансовими інструментами, іншими, ніж цінні папери;

11)клірингова діяльність – діяльність з визначення зобов’язань, що підлягають виконанню за правочинами щодо цінних паперів та інших фінансових інструментів, підготовка документів (інформації) для проведення розрахунків, а також створення системи гарантій з виконання зобов'язань за правочинами щодо цінних паперів та інших фінансових інструментів.

Характеристику діяльності професійних учасників ринку цінних паперів, що здійснюють діяльність з торгівлі цінними паперами та з організації торгівлі надано в законі «Про цінні папери та фондовий ринок».

Характеристику діяльності прямих учасників національної депозитарної системи наведено в Законі України «Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні», Указі Президента України від 22.06.99 «Про загальні засади функціонування Національного депозитарію України».

31

Характеристику діяльності з управління активами наведено в Законі України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди) в Україні».

Інститути спільного інвестування (ІСІ) не є професійними учасниками фінансового ринку і їх діяльність не потребує спеціального ліцензування.

Професійні послуги для інститутів спільного інвестування надають компанії з управління активами, які й повинні мати відповідну ліцензію на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів.

Порядок функціонування інститутів спільного в Україні регламентується:

Положенням «Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії» (затверджено Указом Президента України від 19.02.94);

Законом України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди) в Україні» від 15.03.01.

Інвестиційний фонд – це юридична особа, заснована у формі закритого акціонерного товариства з урахуванням встановлених вимог, що здійснює виключну діяльність у галузі спільного інвестування.

Інвестиційні фонди можуть бути двох типів:

Закритого (створюється на визначений строк і здійснює розрахунки щодо інвестиційних сертифікатів після закінчення строку діяльності інвестиційного фонду).

Відкритого (створюються на невизначений строк і здійснюють викуп своїх інвестиційних сертифікатів у строки, встановлені інвестиційною декларацією).

Законом «Про інститути спільного інвестування в Україні» від 15.03.01 передбачено функціонування пайових та корпоративних інвестиційних фондів.

Пайовий інвестиційний фонд — це активи, що належать інвесторам на праві спільної часткової власності, перебувають в управлінні компанії з управління активами та обліковуються останніми окремо від результатів їх господарської діяльності. Пайовий інвестиційний фонд не є юридичною особою.

Корпоративні інвестиційні фонди – створюються в формі акціонерного товариства і для спільного інвестування можуть випускати лише один вид цінних паперів - прості акції.

32

Спільне інвестування – діяльність, яка здійснюється в інтересах і за рахунок засновників та учасників інвестиційного фонду шляхом випуску інвестиційних сертифікатів та проведення комерційної діяльності з цінними паперами.

Відповідно до Закону ІСІ можуть бути 3-х типів:

Відкритого (бере на себе зобов’язання здійснювати на вимогу інвестора викуп акцій або інвестиційних сертифікатів у будь-який час)

Інтервального (бере на себе зобов’язання щодо викупу протягом обумовленого стоку, але не рідше одного разу на рік)

Закритого (не бере на себе зобов’язання щодо викупу акцій або інвестиційних сертифікатів до моменту ліквідації або реорганізації)

4.ФІНАНСОВІ ІНСТИТУТИ, ЩО ДІЮТЬ НА РИНКУ БАНКІВСЬКИХ ПОЗИЧОК ТА НА РИНКУ ІНШИХ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ В УКРАЇНІ.

Професійна діяльність на ринку банківських послуг

Банк – юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати у сукупності такі операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб.

Під «банківською діяльністю» розуміють залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і

Банки мають право здійснювати банківську діяльність на підставі банківської ліцензії – документ, який видається Національним банком України в порядку і на умовах, визначених у законодавстві.

На підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати такі банківські операції:

1)приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб;

2)відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банківкореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них;

3)розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

33

Банк, крім перелічених операцій, має право здійснювати такі операції та угоди:

1)операції з валютними цінностями;

2)емісію власних цінних паперів;

3)організацію купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів;

4)здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені (включаючи андеррайтинг);

5)надання гарантій і поручительств та інших зобов'язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі;

6)придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог та прийом платежів (факторинг);

7)лізинг;

8)послуги з відповідального зберігання та надання в оренду сейфів для зберігання цінностей та документів;

9)випуск, купівлю, продаж і обслуговування чеків, векселів та інших оборотних платіжних інструментів;

10)випуск банківських платіжних карток і здійснення операцій

з використанням цих карток; 11) надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських операцій.

Банки в Україні створюються у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю або кооперативного банку.

Державним банком є банк, сто відсотків статутного капіталу якого належать державі. Державний банк засновується за рішенням Кабінету Міністрів України. При цьому в законі про Державний бюджет України на відповідний рік передбачаються витрати на формування статутного капіталу державного банку. Кабінет Міністрів України зобов’язаний отримати позитивний висновок Національного банку України з приводу наміру заснування державного банку.

Кооперативний банк створюється в порядку, передбаченому Законом «Про банки і банківську діяльність» та законодавства про кооперацію. Кооперативні банки створюються за принципом територіальності і поділяються на місцеві та центральний кооперативні банки.

34

Фінансові інститути, що функціонують на ринку інших фінансових послуг України

Ломбард – це фінансова установа, виключним видом діяльності якої є надання на власний ризик фінансових кредитів фізичним особам готівкою або у безготівковій формі за рахунок власних або залучених коштів, крім депозитів, під заставу майна та майнових прав на визначений строк і під відсоток, а також надання супутніх ломбардних послуг.

Кредитна спілка – це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об’єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об’єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.

Лізинг – це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів (Господарський кодекс України).

Факторинг – процес перепоступки факторинговій компанії не оплачених боргових вимог (рахунків-фактур ) у поєднанні з елементами фінансового, бухгалтерського, інформаційного, збутового, страхового, юридичного та іншого обслуговування постачальника.

Фонд фінансування будівництва (ФФБ) не є юридичною особою, а

являє собою кошти, передані управителю в управління, які будуть використані управителем у майбутньому на умовах Правил фонду та договорів про участь у ФФБ. Метою створення ФФБ є отримання

довірителями ФФБ у власність житла.

Фонд операцій з нерухомістю (ФОН) – кошти, отримані управителем ФОН в управління, а також нерухомість та інше майно, майнові права та доходи, набуті від управління цими коштами. Основна діяльність фондів операцій з нерухомістю – фінансування будівлі конкретних об’єктів нерухомості.

35

ТЕМА 4. ПРОЦЕНТНІ СТАВКИ ТА ЇХ СТРУКТУРА

1.Ціноутворення на фінансовому ринку.

2.Визначення та види процентних ставок.

3.Структура процентних ставок.

4.Теорії зміни структури відсоткових ставок у часі.

Ключові терміни та поняття: фінансовий ринок; процентна ставка; ціноутворення; функції ціни; методи ціноутворення; види процентних ставок; ставки рефінансування; облікова ставка НБУ; структура процентних ставок; типи процентних ставок; теорії структури процентних ставок.

1. ЦІНОУТВОРЕННЯ НА ФІНАНСОВОМУ РИНКУ.

Згідно з класичним визначенням економічної теорії ціна – це грошовий вираз вартості того чи іншого товару. На фінансовому ринку мають місце дві категорії, що пов’язані з ціною: ціна (курс) цінного папера, що виражається в грошових одиницях, та ціна капіталу, що виражається в процентах.

Для інвестора ціна капіталу є доходом, який він отримує від вкладення інвестицій у фінансові активи. Для емітента – фінансовими витратами, які він повинен сплатити інвестору у процентах до отриманого капіталу.

Завданнями ціноутворення на фінансовому ринку є:

відображення реального співвідношення попиту і пропозиції;

реалізація конкретних цілей ціноутворення;

урахування різноманітних факторів, що впливають на формування ціни.

Вцілому на формування рівня цін на фінансові інструменти впливають:

галузева належність емітента та територіальні умови його розміщення, ступінь технічної озброєності виробництва емітента, якість цінних паперів, специфіка окремих регіонів, інвестиційні характеристики цінних паперів, заходи державного регулювання цін, урахування цін на аналогічні цінні папери та послуги на зовнішньому ринку, особливості системи формування цін на папери різних емітентів, конкуренція, монополізм, ступінь розвитку ринкових відносин, співвідношення між попитом і пропозицією, рівень податків тощо.

36

До основних принципів ціноутворення відносять такі:

Принципи ціноутворення реалізуються з урахуванням стратегії ціноутворення, які розрізняють залежно від вибраної мети:

швидке отримання прибутку від продажу;

завоювання частини ринку;

встановлення високої початкової ціни (стратегія «зняття вершків») або встановлення низької початкової ціни;

проникнення на ринок;

встановлення ціни на основі калькуляції витрат;

встановлення ціни на рівні ринкової тощо.

Економічна сутність ціни проявляється через функції, які вона виконує на фінансовому ринку, серед них:

-функція обліку;

-функція контролю;

-функція збалансування попиту і пропозиції;

-функція перерозподілу;

-функція управління.

37

Реальна процентна ставка на визначений період у майбутньому невідома на початок періоду й оцінюється на основі рівня очікуваного економічного зростання за даний період та з врахуванням ризиків. В основі її розрахунку лежить Модель Фішера

записується десятковим дробом;

in – номінальна процентна ставка (фактична або прогноз на певний

Реальна процентна ставка дорівнює номінальній процентній ставці за вирахуванням темпів інфляції.

39