БЖД

• первинну гостру реакцію (головний біль, сонливість), яка триває 1–3 дні;

• приховану (латентну) фазу уявного клінічного благополуччя

(супроводжується зміною складу крові, випадінням волосся), яка триває 14–30 діб;

• фазу розпалу хвороби (слабкість, підвищена температура), яка триває 1–3 тижні;

• фазу раннього відновлення, яка триває 2–3 місяці..

Зверніть увагу!

Хронічна променева хвороба є самостійною формою променевого ураження, яка розвивається внаслідок тривалого опромінення організму в малих дозах (від 0,001 Зв до 0,005 Зв щодоби) і накопичення у такий спосіб сумарної поглиненої дози опромінення 0,7–1,0 Зв..

23. .При хронічній променевій хворобі негативна дія радіації одночасно поширюється на більшість органів і систем організму..

24. .Хронічна променева хвороба, так само, як і гостра променева хвороба, характеризується фазністю розвитку. . Особливості прояву хронічної променевої хвороби є нерівномірність опромінення, а також наявність віддалених її наслідків. .

25. .Найстійкішими по відношенню до тривалого зовнішнього опромінення при хронічній променевій хворобі є такі стабільні (у клітково-кінетичному відношенні) системи, як нервова, серцево-судинна та ендокринна. .

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!

Профілактика хронічної променевої хвороби полягає в суворому дотриманні нормативів і правил роботи з радіоактивними­ джерелами..

§ 3.2.3 Радіаційні ризики

1. .Шкода організму людини, спричинена безпосередньою дією ра­ діації, оцінюється за поглиненою дозою опромінення, а радіаційна небезпека від хронічної дії радіації – еквівалентною дозою опромінення..

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!

Потужність експозиційної дози випромінювання (ПЕД) є основною характеристикою потенційної небезпеки,

викликаної дією радіації на організм людини.. 2. .Існуючі прилади дозволяють швидко і з достатньою точністю

вимірювати ПЕД, а дози опромінення визначають розрахунком або за допомогою непрямих методів (наприклад, шляхом спостереження за станом ураженої людини)..

ПРИКЛАД

Визначена експериментально потужність експозиційної дози випромінювання у населеному пункті становить ПЕД = 12мкР/год.Розрахуйте, якою є еквівалентна доза опромінен-

ня, отримана людиною упродовж 1-го року?

РОЗВ’ЯЗАННЯ

1. Експозиційна доза випромінювання, викинута упродовж 1-го року, дорівнює

ЕД = 12 мкР/год · 24год · 365діб = 105120 мкР = 0,11Р.

2. Припустимо, що вся радіація, викинута упродовж 1-го року,

йде на ушкодження організму людини. Тоді випромінювання дози 0,11Р означає опромінення людини дозою 0,11 бер (бер – це абре-

віатура від словосполучення «біологічний еквівалент рентге-

на»). Ураховуючи, що 1 Зв = 100 бер, складемо пропорцію:

Звідси шукана величина еквівалентної дози опромінення Н дорівнює:

(на 1 рік).

ВІДПОВІДЬ

Еквівалентна доза опромінення (за потужності експозиційної

дози ПЕД = 12 мкР/год) становить Н = 1,1 мЗв на рік.

Зверніть увагу!

Середня еквівалента доза опромінення від природного радіаційного фону на поверхні Землі (який, зрозуміло, є неоднаковим­ і подекуди різниться в десятки разів) становить Нсер= 2,4 мЗв на рік..

3. .Джерела радіації, які спричиняють опромінення людини, поділяють на природні й антропогенні або техногенні (штучно створені). .Їхні характеристики подані в табл. .3..13..

Таблиця 3.13

Джерела радіоактивного випромінювання і спричинені ними середні еквівалентні дози опромінення (на 1 рік)

Еквівалентна доза Джерела радіації опромінення Н,

мкЗв на рік

Ті, що створюють природний радіаційний фон

4. .Основним проявом шкоди, спричиненої радіоактивним випромінюванням, є захворювання людини на рак. .Дослідним шляхом установлено, що ризики захворювання на рак (ризики онкозахворювання) є прямо пропорційними еквівалентній дозі опромінення (табл. .3..14):

5. .Ризики передчасної смерті людини, спричинені дією радіації, також є прямо пропорційними еквівалентній дозі опромінен­ ня (табл. .3..15):

ПРИКЛАД

Відповідно до чинного законодавства України кожний громадянин країни має право на достовірну інформацію щодо стану радіаційної обстановки в місцевості, де він мешкає. Основною характеристикою радіаційної обстановки при

цьому виступаєпотужність експозиційної дози випромінюван-

ня (ПЕД), яка становить на території України від 6 мкР/год до 25 мкР/год.

Оцініть: 1) загальний ризик онкозахворювання; 2) ризик захворювання на рак щитовидної залози; 3) ризик передчасної смерті внаслідок захворювання на рак щитовид-

ної залозидля мешканця місцевості, де ПЕД становить

10 мкР/год.

РОЗВ’ЯЗАННЯ

1. Експозиційна доза випромінювання, викинута упродовж 1-го року, дорівнює

ЕД = 10 мкР/год×24год×365діб = 87600 мкР = 0,09Р.

2. Припустимо, що вся радіація, викинута упродовж 1-го року,

йде на ушкодження організму людини. Тоді випромінювання дози 0,09Р означає опромінення людини дозою 0,09 бер (як вже зазна-

чалося, бер – це «біологічний еквівалент рентгена»). 3. Пам’ятаючи, що 1 Зв = 100 бер, складемо пропорцію:

.

Звідси шукана величина еквівалентної дози опромінення Н дорівнює:

(на 1 рік).

4. Користуючись довідковою таблицею 3.14, розрахуємо загальний ризик онкозахворювання:

.

5. Користуючись довідковою таблицею 3.14, розрахуємо ризик

захворювання на рак щитовидної залози:

.

6. Користуючись довідковою таблицею 3.15, розрахуємо ризик

передчасної смерті людини внаслідок захворювання на рак щито-

ВІДПОВІДЬ

Отримані результати подаємо у вигляді лінійчатої діаграми

(рис.3.2):

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!

Ризики радіаційних уражень, зумовлені наявністю природного радіаційного фону, не є визначальними у структурі небезпек: імовірність наразитися на захворювання внаслідок дії природної радіації є незначною. .Небезпеку здоров’ю людини та її життю становлять лише аварійні антропогенні (рукотворні) джерела радіації. .

§ 3.2.4 Радіозахисне харчування в умовах радіаційного забруднення

1. .Харчування є одним з найважливіших чинників, котрі визначають здоров’я людини. .В умовах радіоактивного забруднення навколишнього середовища радіозахисне харчування є ефективним способом обмеження внутрішнього опромінення людини..

2. .Для більшості населення основним шляхом надходження радіо- нуклідівворганізмєшлунково-кишковийтракт. .Радіонукліди, потрапляючи в організм людини із харчовими продуктами й водою, формують додаткове дозове навантаження і тим самим впливають на стан її здоров’я..

3. .Сучасна концепція радіозахисного харчування базується на трьох основних положеннях:

Ø максимальне зменшення надходження радіонуклідів в організм з їжею і водою;

Øгальмування процесів адсорбції й накопичення радіонуклідів в організмі;

Øінтенсифікація процесів виведення радіонуклідів з організму. . 4. .Для зменшення надходження радіонуклідів із їжею вдаються до складання таких харчових раціонів, які містять мінімаль-

ну кількість радіаційно забруднених продуктів..

5. .Основне джерело постачання організму білками – м’ясо та м’ясопродукти. .При радіозахисному харчуванні надають перевагу м’ясу кроля, птиці, а також яловичині, оскільки воно містить менше жиру, який гальмує процеси травлення..

6. .Важливим джерелом постачання повноцінних білків, незамінних амінокислот (метіоніну, лізину та ін..) є крупи, особливо – вівсяна й гречана. .При організації радіозахисного харчування доцільно вживати страви з вівсяної та гречаної круп і на вечерю, і на сніданок..

7. .Важливе місце у радіозахисному раціоні посідають молочні продукти; при цьому слід надавати перевагу сиру, оскільки при його виготовленні більшість радіонуклідів лишається у молочній сироватці..

8. .При організації радіозахисного харчування бажано щоденно вживати страви з морської риби та інших продуктів моря: поперше, вони менше, ніж прісноводна риба, забруднені радіонуклідами; по-друге, риба засвоюється легше, ніж м’ясо, бо вона практично не має сполучної тканини..

9. .У щоденному радіозахисному раціоні повинна бути картопля –. важливе джерело Калію й аскорбінової кислоти: добове споживання картоплі для дорослої людини повинно становити 350…400 г..

10. .Істотною і мало замінною частиною радіозахисного раціону є овочі та фрукти. .З цих рослинних продуктів організм отримує аскорбінову кислоту, каротин, пектинові речовини, органічні кислоти, значну кількість мінеральних речовин, особливо – солей Калію і мікроелементів..

11. .Особливе місце при радіозахисному харчуванні посідають пряні овочі – цибуля, часник, петрушка, кріп, хрін. .Завдяки фітонцидам, ефірним оліям, глікоалкалоїдам, аскорбіновій кислоті, каротину, що містяться у цих продуктах, вони не лише знищують гнильні мікроби, а й підвищують стійкість організму до інфекцій та інших шкідливих факторів навколишнього середовища..

Зверніть увагу!

1)У 100 грамах листя петрушки міститься близько 200 мг аскорбінової кислоти – 3 добові норми дорослої людини;.

2)Зелень кропу порівняно з лимоном багатша на аскорбінову кислоту більше, ніж утричі; 3) Хрін, цибуля, часник петрушка, кріп, окрім аскорбінової кислоти, містять також лізоцин, фітонциди, леткі ефірні олії, глікоалкалої-

ди, котрі виявляють значну протимікробну, зміцнювальну та радіозахисну дії..

12. .При радіозахисному харчуванні загальне добове споживання овочів має бути не менше ніж 400…500 г, причому не менше від чверті цієї кількості має займати морква..

13. .Пряні овочі слід споживати в кількості не менше 50 г на добу – більше, ніж при звичайному харчуванні..

14. .При радіозахисному харчуванні корисним є вживання бобових (гороху, квасолі) – джерела повноцінного білка, метіоніну, цистину, а також Магнію, який потрібен організму для кращого засвоєння Кальцію. .

15. .Фрукти та ягоди також є обов’язковою складовою щоденного радіозахисного раціону. .Яблук (важливого джерела пектинових речовин, харчових волокон, аскорбінової кислоти, легкозасвоюваного заліза та органічних кислот) слід уживати не менше ніж 150…200 г на день. .Слід активно вживати абрикоси, сливи, персики, вишні (вони містять багато пектину – природного адсорбенту, а також каротину, аскорбінової кислоти та органічних кислот), віддаючи їм перевагу порівняно з ягодами, які ростуть поблизу поверхневих шарів ґрунту і тому в десятки разів сильніше забруднені радіонуклідами..

16. .Значному зниженню вмісту радіонуклідів у продуктах, із яких складається добовий раціон людини при радіозахисному харчу­ ванні, сприяє їх правильна технологічна й кулінарна обробка..

17. .При радіозахисному харчуванні технологічну обробку продуктів і харчової сировини починають із їхнього механічного очищення, видаляючи з поверхні продуктів землю, забруднену радіонуклідами. .Механічна обробка м’ясної сировини полягає у видаленні забруднених ділянок і сполучної тканини..

18. .Післямеханічноїочисткивсіпродуктистараннопромиваютьтеп­ лою, краще проточною водою..При промиванні овочів і фруктів іноді доцільно використати лужний розчин (наприклад, розчин

питної соди), після чого добре промити їх чистою теплою водою..

Зверніть увагу!

Перед миттям капусти, ріпчастої цибулі, часнику тощо в них обов’язково видаляють верхнє листя, оскільки саме в ньому концентрується до 50% радіонуклідів..

19. .Наступним після промивання етапом обробки є вимочування продуктів у чистій воді (тривалість вимочування становить, як правило, 2…3 години). .Ця процедура є особливо ефективною для свіжих і сухих грибів та лісових ягід..

20. .Єдиним доцільним способом термічної обробки продуктів і харчової сировини в умовах підвищеного забруднення їх радіонуклідами є варіння: при відварюванні значна кількість радіонуклідів (разом із шкідливими хімічними речовинами) переходить у відвар:

Зверніть увагу!

На ступінь виходу радіонуклідів із продуктів харчової сировини у відвар (бульйон) суттєво впливає сольовий склад і кислотність (рН) води..

21. .При використанні у радіозахисному раціоні риби слід мати на увазі, що:

1) прісноводна риба містить значно більше радіонуклідів, ніж риба морська;

2) хижі види риб накопичують більше радіонуклідів, ніж планктоноїдні;

3) у процесі кулінарної обробки риби з лускою, нутрощами і зябрами видаляється близько 16% радіонуклідів, а з решти

84%, що залишилася, приблизно 1/2 міститься в кістках, плавниках та інших неїстівних тканинах;

4) під час варіння риби в солоній воді з тушки риби у відвар переходить до 70% радіонуклідів..

22. .Ступінь переходу радіонуклідів у відвар при варінні залежить від особливостей кулінарної обробки: характеру і ступеня подрібнення продуктів, мінерального складу води, тривалості варіння тощо..

23. .Кухонна сіль у кількості, що забезпечує нормальні смакові якості продуктів, збільшує ступінь переходу радіонуклідів у відвар. .Наприклад, у нормально підсоленій воді (6 грамів солі на 1 літр води) при варінні очищеної від лушпиння картоплі з неї у відвар переходить 45% радіонуклідів, а у не підсолену воду – лише 7%. .

24. .Використовувати у їжу розсіл квашеної капусти так само, як розсіл, утворений при засолюванні огірків, помідорів, кавунів, яблук, грибів тощо, недоцільно через підвищений вміст у ньому радіонуклідів..

25. .Основним технологічним засобом, спрямованим на зниження вмісту в молочних продуктах радіонуклідів, є переробка цільного (незбираного) молока у жирові і білкові концентрати. . Доцільність такої переробки зрозуміла з поданих нижче даних:

26. .Пташині яйця також містять радіонукліди, причому основна їх частина концентрується в шкаралупі (50…80%) і лише 15…50% їх знаходиться в білку та жовтку (в жовтку їх у 20…50 разів більше, ніж у білку)..

27. .Найбільше радіонуклідів міститься у грибах, тому при готуванні грибів їх треба промивати в проточній воді, вимочувати і проварювати (бажано двічі, кожного разу зливаючи відвар)..

28. .Алкоголь не має специфічних радіозахисних властивостей і не є радіопротектором..

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!

Правильне радіозахисне харчування є найважливішим фактором, який сприяє нормалізації в організмі процесів, що порушуються внаслідок впливу на людину хронічного радіоактивного випромінювання..

§ 3.2.5 Управління радіаційною безпекою

1. .Управлінням радіаційною безпекою називають процес розрахунку й аналізу радіаційних ризиків з подальшим прийняттям рішень, спрямованих на мінімізацію негативних наслідків радіаційного опромінення або зменшення імовірності радіаційного опромінення людини до прийнятних значень. .

2. .У світовій практиці при виборі контрзаходів протидії радіацій­ ній небезпеці у кожній радіологічній ситуації прийнято оцінювати співвідношення „користь – шкода”:

 шкода визначається, виходячи з економічних оцінок суми витрат на певний спосіб захисту (евакуація, контроль якості і чистоти продуктів харчування тощо) й оцінки соціальної шкоди;

 ефективність заходу визначається шляхом розрахунку зменшення отриманої колективної дози опромінення і вартості економії через вартість одного людино-зіверта..

Зверніть увагу!

У Європі та США мінімальна вартість 1 людино-зіверта колективної дози опромінення становить 800…1 000 доларів США. .Жодна із країн колишнього СРСР такого показника для себе ще не ввела..

3. .Дослідним шляхом установлено, що ефективність засобів радіаційного захисту зростає зі збільшенням еквівалентної дози опромінення (крива 1 на рис. .3..3)..

4. .Доведено також, що вартість заходів радіаційного захисту зростає із зменшенням індивідуальної еквівалентної дози опромінення (крива 2 на рис. .3..3)..

5. .Поєднання цих двох оцінок (крива 3 є результатом підсумовування, додавання даних, репрезентованих кривими 1 і 2) дозволяє виявити оптимальну еквівалентну дозу опромінення НОПТ. . Очевидно, що засоби захисту є ефективними, коли йдеться про захист від доз опромінення Н, більших за оптимальну величину: Н > НОПТ. . Але при дозах опромінення. Н < НОПТ використання засобів захисту є малоефективним і недоцільним з економічної точки зору..

Рис. 3.3 Визначення оптимальної еквівалентної дози опромінення

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!

Відповідні оцінки, зроблені в Україні, довели, що за сучасних умов розвитку науки і техніки оптимальне значення індивідуальної еквівалентної дози опромінення становить НОПТ = 1 мЗв на рік..

6. .На законодавчому рівні (Закон України „Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань”, від 14..01..98 р. .зі змінами 2001 р..) встановлено, що основна дозова межа індивідуального опромінення населення не повинна перевищувати 1 мЗв еквівалентної дози опромінення, а для персоналу об’єктів, де використовуються джерела радіоактивного випромінювання не повинна перевищувати 20 мЗв на рік..

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!

За перевищення річної основної дозової межі опромінення передбачена компенсація в розмірі 1,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний мілізіверт перевищення встановленої Законом України допустимої межі опромінення..

NON MULTA, SED MULTUS

За розрахунками спеціалістів, колективна еквівалента доза опромінення для території України, забрудненої радіонуклідами внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, становить 2·104 людинозіверта на рік. .Виходячи з цього, для населення, що мешкає в зоні впливу залишкових факторів аварії (а це близько 30 млн осіб) річні втрати від опромінення можуть збільшити природну смертність на 1 200 осіб. .Природна ж смертність для такої кількості осіб становить 300 тисяч осіб на рік. .Таким чином, чорнобильське «збільшення» складає лише 0,03% від природної смертності, тож виявити статистичну закономірність «радіаційне забруднення – смертність» просто неможливо..

7. .В Україні створена певна нормативна база організаційно-техноло- гічного забезпечення радіаційної безпеки. .

8. .Державні будівельні норми України (ДБН В..1..4-1..01..97) вимагають, щоб при здачі будівельного об’єкта в експлуатацію в кожному приміщенні до закінчення опоряджувальних робіт була виміряна потужність експозиційної дози (ПЕД) γ-випромінювання, а результати цих вимірювань були оформлені у вигляді акта і занесені в пам’ять ЕОМ для подальшого збереження..

9. .Державні будівельні норми вимагають, щоб при введенні в експлуатацію новозбудованих, реконструйованих та капітально відремонтованих об’єктів житлово-цивільного, промислового або іншого призначення ПЕД γ-випромінювання в них не перевищувала 30 мкР/год..

10. .Державні будівельні норми допускають, щоб в об’єктах, уведених в експлуатацію до 01 січня 1992 року, ПЕД γ-випроміню- вання була дещо вищою, але не перевищувала 50 мкР/год..

11. . Якщо в житлових будинках ПЕД перевищує 50 мкР/год, Державні будівельні норми вимагають проведення спеціальних додаткових протирадіаційних заходів. . Серед них: видалення елементів конструкцій, що мають підвищену радіоактивність; нанесення на стіни будівлі захисної плівки; використання будівельних сумішей із радіозахисними властивостями тощо..

12. . Державні будівельні норми встановлюють також обмеження на вміст у повітрі приміщень радіоактивного газу радону, котрий виділяється переважно з будівельних конструкцій об’єкта і ґрунту, на якому стоїть будинок. .Еквівалентна рівноважна концентрація (ЕРК) Радону-222 має становити не більше. 50 Бк/м3. . Вона документально фіксується в кожному приміщенні при здачі об’єкта в експлуатацію. .

NON MULTA, SED MULTUS

Людина три чверті свого життя проводить у будівлях і тому радіаційний фактор приміщень є одним із найбільш значимих складових у формуванні здоров’я нації. .Перебуваючи в приміщенні, ми знаходимося під впливом двох протилежно діючих чинників: з одногобоку,миекранованівідзовнішньогоприродногойтехногенно­ го випромінювання будинком, а з іншого – підпадаємо під вплив випромінювання природних радіонуклідів, що знаходяться в матеріалах, з яких зведено будинок. .Залежно від концентрації радіонуклідів К40, Ra226, Th232 та інших, що містяться в різноманітних будівельних матеріалах, потужність експозиційної дози в будівлях досить різниться..

Якщо для порівняння взяти будиночки з деревини, як найбільш «чисті» в радіаційному плані, то мешканці, що знаходяться у спорудах з іншого будівельного матеріалу, одержують таку річну дозу:

убудинках з вапняку – в 1,3 рази більшу;

убудинках із бетону, цегли – в 3 рази більшу;

убудинках з пемзового каменю – в 10 разів більшу;

убудинках з граніту – в 10–12 разів більшу..

Але, перебуваючи в будинках, людина додатково опромінюється не лише зовнішнім, а й внутрішнім способом: дихаючи

радіоактивним Радоном і продуктами його розпаду. .Радон-222 – радіоактивний газ із сильними канцерогенними властивостями, продукт розпаду Радію, який, в свою чергу, міститься повсюди: в ґрунті, стінах будинку та інших об’єктах навколишнього середовища. .Частка радонової складової становить 78% від сумарного вкладу всіх природних джерел, що значно перевищує дозу опроміненнянаселеннявнаслідокЧорнобильськоїкатастрофи. .Такаситуація пояснюється тим, що більша частина території нашої держави розміщена на українському кристалічному щиті, в якому знаходяться гірські породи з високою концентрацією радіонуклідів. . Тож Радон-222 в наших приміщеннях має природне походження, але його концентрація в житлових, громадських та промислових будівлях подекуди значно перевищує допустимі норми. .За даними Наукового центру радіаційної медицини АМН України, величина смертельних випадків, що найімовірніше пов’язані з дією Радону-222, становить понад 10 тисяч на рік. .Це означає, що ризик передчасно померти від канцерогенного впливу радону в Україні R = 2,50·10-4 є більшим, ніж ризик загинути у ДТП (R = 1,90·10-4)..

Радон – невидимий газ, без запаху, в 7,5 разів важчий за повіт­ ря. .При розпаді (період його напіврозпаду 3,83 доби) випромінює найнебезпечніші для живих тканин α-частинки. .Концентрація радону в закритих приміщеннях зазвичай у 8 разів вища, ніж на вулиці, на верхніх поверхах менше, ніж на нижніх. .Джерелами надходження радону у приміщення є будівельні конструкції, ґрунт, на якому стоїть будинок, вода (особливо гаряча – у ванних кімнатах) і природний газ, що спалюється на кухнях. .Радон добре розчиняється у воді (460 мл/л) та в органічних розчинниках, проте у жировій тканині людини його розчинність в десятки разів вища, ніж у воді. .Потрапляючи в організм, радон відразу ж уражає залози внутрішньої секреції, гіпофіз, кору надниркових залоз. . Це викликає задишку, серцебиття, мігрень, тривожний стан, безсоння. .Наслідки проявляються на клітинному рівні, так само, як і при опроміненні ізотопами важких металів. .Потрапляючи в організм людини, радон сприяє процесам, які викликають рак легенів. . Розпад ядер Радону та його дочірніх ізотопів у легеневій тканині викликає мікроопік, оскільки вся енергія альфа-частинок поглинається практично в точці розпаду. .Особливо небезпечним (підвищується ризик захворювання) є одночасна дія радону і куріння. . Вважається, що радон є другим за частотою (після куріння) фактором, здатним викликати рак легенів. .Рак легень, викликаний радоновим опроміненням, є шостою за частотою причиною смерті від раку. .Радіонукліди Радону зумовлюють більше половини усієї радіації, що її в середньому отримує організм людини від природних і техногенних радіонуклідів, які містяться у довкіллі. .Нині у багатьох країнах здійснюють екологічний моніторинг концентрації радону у приміщеннях, бо у так званих районах геологічних розломів його концентрація у приміщеннях може мати ураганний характер і суттєво перевищувати середні значення по іншим регіонам. .Наприклад, у США з 1985 року діє спеціальна радонова програма, яка передбачає, серед іншого, картографування територій з підвищеними природними концентраціями радону. . У Великій Британії та деяких інших європейських державах такі урядові програми діють з 1987 р. .Навіть у Росії в 1997 році була

затверджена національна програма „Радон”. .В Україні, на жаль, такої комплексної національної програми ще немає. .Слід мати на увазі, що гранично допустиме надходження Радону-222 через органи дихання людини оцінюють величиною 146 МБк на рік..

13. .Державні будівельні норми (ДБН В..1..4-1..01..97) встановлюють 3 кла­ си будівельних матеріалів, поділяючи їх за радіаційними властивостями й обмежуючи сферу їх використання..

Зверніть увагу!

а) Будівельні матеріали 1-го класу радіоактивності мають питому активність до 370 Бк/кг. .Ці матеріали можуть використовуватися без обмежень для всіх видів будівництва..

б) Будівельні матеріали 2-го класу радіоактивності мають питому активність від 370 Бк/кг до 740 Бк/кг. .Ці матеріали можуть використовуватися тільки для дорожнього та промислового будівництва..

в) Будівельні матеріали 3-го класу радіоактивності мають питому активність від 740 Бк/кг до 1350 Бк/кг. .Ці матеріали можуть обмежено використовуватися:

• на об’єктах, де виключено перебування людей; • на будівництві доріг поза межами населених пунктів;

• на будівництві доріг у населених пунктах, за умови, що ці матеріали будуть вкриті шаром матеріалів 1-го або 2-го класів товщиною не менше 0,5 м..

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!

1. .Навіть ті місцевості, де ПЕД природного радіаційного випромінювання перевищує середню в десятки, а то й у сотні разів, не є небезпечними для місцевого населення: організм людини призвичаюється до таких радіаційних навантажень, і рівень захворюваності й смертності від хвороб, викликаних дією радіації, не перевищує середній. .

 2. На відміну від природного радіаційного фону техно­ генний радіаційний фон, аварійне опромінення населення, медичні процедури із використанням радіаційного опромінення суттєво збільшують ризик небажаних наслідків для життя і здоров’я людини..

ПИТАННЯ, завдання і ТЕСТИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. .Поясніть зміст термінів «радіація», «радіоактивність», «радіонуклід». . Які видатні вчені започаткували дослідження радіоактивності?

2. .Наведіть приклади іонізуючих випромінювань. . Яке місце серед них посідає радіоактивні випромінювання?

3. .У чому полягає зміст явища, відомого як радіобіологічний парадокс?

4. .Які фізичні величини використовуються для характеристики спричиненого радіацією: 1) електричного ефекту?. 2) енергетичного ефекту? 3) біологічного ефекту? В яких одиницях вимірюють ці величини?

5. .Поясність біологічну дію іонізуючого випромінювання на людину..

6. .Що таке гостра променева хвороба і за якими ознаками важкість її протікання поділяють на 4 ступеня?

7. .Сформулюйте основні принципи радіаційної безпеки..

8. .За якими даними можна розрахувати ризик життю і здоров’ю людини, спричинений дією радіації? Порівняйте індивідуальний ризик захворіти на рак щитовидної залози і ризик умерти від цієї хвороби для сучасного мешканця України. .

9. .Що таке радіозахисне харчування? На яких основних принципах воно будується?

10. .Як здійснюється управління радіаційною безпекою? 11. .Яке твердження щодо особливостей дії іонізуючого випро-

мінювання на організм людини є неправильним, хибним?

А – іонізуюче випромінювання не розпізнається жодним органом чуттів людини;

Б – усі органи людського організму мають однакову чутливість до іонізуючого випромінювання;

В – не існує порогової дози опромінювання, тобто будь-яка доза радіації, якою малою вона б не була, тягне за собою ризик радіаційного ураження;

Г – отримані людиною дози опромінення підсумовуються (кумулятивний ефект) і накопичуються в організмі.

12. .Які з перелічених джерел небезпеки відносять до джерел техногенного радіоактивного випромінювання?

А – штучне освітлення приміщень; Б – телевізійні та дисплейні екрани; В – високовольтні ЛЕП; Г – радіо- та телетрансляційні вежі;

Д – усі названі вище джерела небезпеки.

13. .Яку назву має доза, що враховує наслідки довготривалого, хронічного впливу радіації на організм людини?

А – експозиційна доза випромінювання; Б – поглинена доза опромінення; В – ефективна еквівалентна доза опромінення; Г – еквівалентна доза опромінення.

Модуль 3.

Небезпеки урбанізованого життєвого середовища

ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ

Тема 3.3. 

СОЦІАЛЬНІ НЕБЕЗПЕКИ В СУЧАСНОМУ СУСПІЛЬСТВІ

Соціальні небезпеки. Конфлікт Тероризм – „війна без кордонів” Натовп як соціальна небезпека

Криміногенні небезпеки в сучасному суспільстві

Соціальні небезпеки: алкоголізм, наркоманія, СНІД, паління

ЛІТЕРАТУРА

1. .ЖелібоЄ.П.,ЗаверухаН.М.,ЗацарнийВ.В.Безпекажиттєдіяльності: навчальний посібник для студентів ВЗО. .– К.., 2005. .– 320 с..

2. .Пістун І. П. Безпека життєдіяльності: навчальний посібник. .– Суми, 1999..–301 с..

3. .Смирнов В. А., Дикань С. А. Безпека життєдіяльності: навчальний посібник – Полтава, 2008. .– 304 с..

НАЙВАЖЛИВІШІ ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ ТЕМИ 3.3:

§ 3.3.1.  Соціальні небезпеки. Конфлікт

1. .За джерелом походження небезпеки поділяють на: природні, техногенні, соціальні (соціально-політичні) та комбіновані..

2.. Соціальні небезпеки спричиняються людьми, які входять до найближчого соціального оточення особи (груп осіб)..

Зверніть увагу!

Людина не може вижити, залишившись сам-на-сам із Всесвітом. .Але існувати поряд з тими, хто має зовсім інші цінності, інше бачення світу, інший менталітет, – це постійно переживати розбіжності і навіть ворожість з їхнього боку, наражаючись на соціальні небезпеки..

NON MULTA, SED MULTUM

Менталітет – особливості психіки людини, які виражаються в особливостях її розумової діяльності та мислення. .Термін «мен­ талітет» є запозиченням з англійської мови, де слово mental означає розумовий, психічний, а mentality – склад розуму, особливості мислення..

3. .Діяльність людини вимагає обов’язкового спілкування з іншими людьми..

4. .Спільна діяльність разом із спілкуванням об’єднуються поняттям «соціальні відносини» (від лат. .cocialis – товариський, громадський, той, що стосується громади)..

5. .Соціальні відносини впорядковуються за правилами, які називаються нормами суспільного життя..

NON MULTA, SED MULTUM

Норми суспільного життя є системою обмежень (умов), порушення яких наносить шкоду функціонуванню соціальної системи. .Механізм, за допомогою якого суспільство та його підрозділи (групи, товариства, об’єднання громадян тощо) здійснюють керування цими обмеженнями, називається соціальним контролем. . Дія соціального контролю зводиться головним чином до застосування різноманітних санкцій до порушників соціальних обмежень. .Соціальний контроль здійснюється як державою, так і різноманітними соціальними групами..

6. .Наявність визнаних більшістю людей норм суспільного жит­ тя не може знівелювати (стерти) відмінності в інтересах та в суспільних і морально-етичних цінностях, що їх відстоюють окремі особи або групи людей. .

Зверніть увагу!

1)Сукупність людей, з’єднаних відносно стійкими соціальними зв’язками, називається соціальною спільнотою;

2)Соціальні спільноти вирізняються за певними ознаками: родинною (сім’я, рід, плем’я); етнічною (народ, нація, етнос); територіальною (територіальна громада, мешканці міста, регіону, будинку); за інтересами (партії, уболівальники, любителі пива), груповою належністю (суспільні класи, верстви населення, молодь, ветерани)

7. .Різноманітність інтересів і потреб людей, а також їхня належність до певних соціальних спільнот призводять до виникнення суперечностей між ними. .Найвища форма суперечностей між людьми – це конфлікт. .

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!

Конфлікт (від лат. .conflictum – зіткнення) – це зіткнення протилежних інтересів або поглядів, при якому члени суспільства (котрі є сторонами конфлікту) намагаються реалізувати свої інтереси, долаючи протидію з боку інших учасників конфлікту. .

8. .Конфлікт розгортається тоді, коли його учасники усвідомлюють, у чому полягає відмінність їхніх інтересів і поглядів і порізному реагують на ситуацію, що склалася внаслідок розбіжності їхніх інтересів і поглядів..

Зверніть увагу!

1)Конфлікт між окремими індивідами називається між­ особистісним конфліктом. .

2)Конфлікт між окремими соціальними групами називається соціальним конфліктом. .

3)Конфлікт є соціально-політичним, якщо серед інтересів, що їх відстоюють учасники конфлікту, чільне місце посідає питання про владу. .Для соціально-політично­ го конфлікту характерним є висування політичних вимог, які є концентрованим вираженням класових, етнічних, національних, релігійних та інших інтересів великих соціальних груп..

9. .Основними джерелами конфлікту в сучасному суспільстві є соціальна нерівність (недосконала система поділу таких суспільних цінностей, як політична влада, соціальний престиж, матеріальні блага, доступність освіти й медичної допомоги, соціальний захист тощо) та цивілізаційні й психофізіологічні відмінності між людьми..

10. .Існує дві основні форми перебігу конфліктів:

а) відкрита – при відвертому й неприхованому протистоянні конф­ ліктуючих сторін;

б) закрита (латентна) – при прихованому, без видимих зовнішніх проявів протистоянні конфліктуючих сторін..

11. .Існують такі прояви соціальних і соціально-політичних конф­ ліктів: війна, тероризм, екстремальні ситуації. .

12. .Для війни характерною є збройна боротьба між державами або між будь-якими іншими великими спільнотами людей. .Війна є крайнім ступенем політичної боротьби, наслідком прояву вкрай загострених, ворожих відносин між потужними політичними силами..

13. .За підрахунками вчених, протягом 4 тис. .років відомої історії лише 300 років були абсолютно мирними, а решта 3 700 років супроводжувалися війнами різного масштабу, які забрали життя близько 4 млрд людей..

14. .Установлено, що кожна наступна війна несе все більшу небез­ пеку для цивільного населення:

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!

Сучасний світ виявився дуже малим і надто уразливим до сучасних засобів ведення війни..

15. .Для захисту населення від небезпек війни був створений Міжнародний комітет Червоного Хреста..

Зверніть увагу!

Червоний Хрест як добровільне товариство допомоги військовополоненим, хворим і пораненим воїнам було засноване 17 лютого 1863 р. .у формі Міжнародного комітету допомоги пораненим (ініціатор створення – майбутній Нобелівський лауреат 1901 р. . швейцарець Анрі Дюнан, свідок жахливої битви італійського населення з військами Австро-Угорської імперії 24 червні 1859 року)..

16. .У мирний час Червоний Хрест надає допомогу постраждалим від стихійних лих, здійснює заходи щодо запобігання масовим захворюванням під час епідемій тощо..