Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

БЖД

.pdf
Скачиваний:
73
Добавлен:
05.03.2016
Размер:
4.75 Mб
Скачать

Деякі дослідники пропонують множити величину А у формулі Вімарка на коефіцієнт k, який дорівнює 0,9 при вживанні алкоголю на порожній шлунок, і 0,7 при вживанні його на повний шлунок. .Цим самим враховується так званий дефіцит резорбції, коли частина алкоголю по невідомим донині причинам втрачається і не доходить до периферійного русла крові..

ПРИКЛАД 1

Студент, маса тіла якого mтіла= 70 кг, випив 1 л світлого

пива із вмістом алкоголю в ньому 3,5%. Розрахуйтевміст ал-

коголю в організмі студента.

РОЗВ’ЯЗАННЯ

1. Вміст чистого спирту (алкоголю) у випитому пиві (для оцінки беремо, що маса 1 л пива приблизно дорівнює 1 кг пива) стано-

вить

кг.

 

 

 

 

 

Скористаємося формулою Відмарка:

 

 

 

 

 

 

‰ .

 

 

 

 

 

ВІДПОВІДЬ

Розрахунковий вміст чистого спирту (алкоголю, етанолу) в організмі студента становить 0,71‰ (проміле), що відповідає (за табл. 3.19) легкому ступеню алкогольного сп’яніння.

Зверніть увагу!

В Україні відповідно до спільного наказу Міністерства внутрішніх справ України і Міністерства охорони здоров’я України від 09..09..2009 р. .№ 400/666 відповідальність за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп’яніння настає у разі, коли результат тесту у видихуваному повітрі має цифровий показник понад 0,2‰ (проміле) алкоголю в крові..

ПРИКЛАД 2

Розрахуйте, яку кількість горілки (міцністю 400) можна випити водієві автомобіля жіночої статі, аби не перевищити встановленого в Україні граничного показника 0,2‰ алкоголю в організмі, якщо маса тіла водія mтіла = 65 кг?

РОЗВ’ЯЗАННЯ.

1. Виходячи з формули Відмарка , розраховуємо

граничну кількість алкоголю, що його може вжити водій, не порушуючи встановлених обмежень:

2. Ураховуючи, що вміст алкоголю (спирту) в горілці становить 40%, складаємо пропорцію:

звідки визначаємо, що

.

ВІДПОВІДЬ

Аби не перевищити встановлену в Україні норму вмісту алкого-

лю в організмі водія (0,2‰), жінці-водію можна випити не більше 20 г горілки.

Зверніть увагу!

ВУкраїні для водіїв транспортних засобів діє досить жорстка­ норма щодо допустимого вмісту алкоголю в крові. .

Вдеяких країнах світу аналогічні норми є ліберальніши­ ми: у США водіям транспортних засобів дозволяється мати вміст алкоголю до 1,0‰ його концентрації в крові; у Франції, Японії, скандинавських країнах — до 0,5‰. .

14. .Основними наслідками сп’яніння людини є:

порушення в руховій сфері. .Вони проявляються у дискоординації рухів (наприклад, у помилковому натисканні водія «не на ту» педаль, несинхронному перемиканні важелів й натисканні педалей при керуванні автомобілем тощо);

ослаблення концентрації уваги (наприклад, на світлофорах,

на інших учасниках дорожнього руху);

спотворена оцінка часу (його плин здається повільнішим, або навпаки, пришвидшеним);

погіршення сприйняття простору (відстань до об’єкта зави-

щується або занижується);

переоцінювання власних можливостей..

15. .Організм, уражений алкоголем, відразу починає його знешко­ джувати. .Процес знешкодження алкоголю відбувається шляхом окислювання його в печінці, проте швидкість цього процесу може відставати від швидкості нагромадження. .Це накладає обмеження на кількість спиртного, що його можна випити без появи ознак отруєння (інтоксикації). .

16. .При розрахунках за моделлю Е. .Відмарка використовують різні показники середньої швидкості виведення спирту з організму. .Падіння концентрації алкоголю в крові за одиницю часу, виражене в проміле, прийнято позначати буквою β (за 1 годи-

ну – β60). .

17. .На початку фази елімінації (виведення з організму) β60 дорівнює у середньому 0,10—0,13‰. . При середньому м’язовому

280

281

навантаженні β 60 зростає до 0,15—0,18‰, при напруженій фізичній роботі β60 становить 0,20‰ і вище, а при травмі черепа з утратою свідомості цей показник може знизитися. до 0,06—0,08‰..

NON MULTA, SED MULTUM

Численні, незалежні одне від одного дослідження, виконані у багатьох країнах світу, показали, що середній фізіологічний показник виведення етанолу за одну годину дорівнює β60 = 0,15 ‰. . Це так звана середня швидкість виведення спирту з організму. . Вона не залежить ані від статі, ані від маси тіла і навіть(!) не змінюється у випадках серйозних захворювань печінки. .На практиці цей параметр можна використовувати для розрахунку досягнення стану «тверезості». .Наприклад, для елімінації 1,5 ‰ алкоголю з організму знадобиться 1,5‰ : 0,15‰ = 10 годин. .Людина, яка після випивки мала вміст алкоголю у крові 3‰, буде тверезою приблизно через 20 годин..

Зверніть увагу!

За оцінками лікарів-наркологів, упродовж однієї години з організму людини виводиться у середньому 0,15‰ алкоголю. .

ПРИКЛАД 3

Вміст алкоголю в організмі студента, який вжив 1 л світлого пива, становить 0,71‰ (див. Приклад 1). Розрахуйте: а) яким буде вміст алкоголю в організмі студента через 2 години після вживання пива? б) скільки часу треба для повного виведення

алкоголю з організму цієї людини?

РОЗВ’ЯЗАННЯ

1. Ураховуючи, що упродовж однієї години з організму людини виводиться близько β60= 0,15‰ алкоголю, визначаємо вміст алкоголю в організмі через 2 години після його вживання:

‰.

2. Ураховуючи, що упродовж однієї години з організму виводить­ ся близько β60= 0,15‰ алкоголю, визначаємо час, потрібний для

його повного виведення з організму:

.

ВІДПОВІДЬ:

а) через 2 години після вживання 1 літра пива вміст алкоголю в

організмі людини становитиме близько 0,41‰ (що відповідає лег-

кому ступеню сп’яніння); б) час, потрібний для повного виведення алкоголю з організму людини, становитиме близько п’яти годин.

NON MULTA, SED MULTUM

Процес накопичення алкоголю в організмі людини та його виведення з організму залежно від часу описується рівнянням

.

Тут А — маса спожитого алкоголю (у розрахунку на чистий спирт, етанол), mтіла — маса тіла людини, r — фактор редукції (коефіцієнт Відмарка), β60 — падіння концентрації алкоголю в крові за одну годину, виражене у проміле.

Крім цього рівняння, корисно знати, що концентрація алкоголю у крові і сечі через 1 годину після вживання алкоголю співвідноситься як один до одного (1/1), через 2 години — як 1/1,3, через 3 години — як 1/1,43, а через 4 години — як 1/1,33. При розрахунках, як правило, беруть співвідношення 1 до 1,33.

18. .Статистика свідчить, що за вмісту алкоголю в крові від 0,3 до 0,9‰ імовірність наразитися на небезпеку для працівника про- мисловостізростаєу7разів,привмістіалкоголювід1,0до1,4‰–. у 31 раз, при вмісті алкоголю близько 1,5‰ – у 128 разів..

19. .Надзвичайну небезпеку для оточуючих становлять водії транс­ портних засобів. .

NON MULTA, SED MULTUM

Журнал Forbes опублікував список з 10-ти найбільш небезпечних помилок, що їх можуть припуститися водії. .Рейтинг був складений на основі аналізу причин ДТП. .Перше місце у рейтингу посідає водіння автомобіля у нетверезому стані. .У США не менше 40% ДТП пов’язані із вживанням водіями алкоголю. .Воно є причиною 60% аварій зі смертельним наслідком, які скоїли водії у віці від 16 до 24 років. .За даними Американської автомобільної асоціації (AAA) ДТП за участю нетверезих водіїв відбуваються у США кожні 2 хвилини. .

До решти небезпек, які значно поступаються алкогольному сп’янінню, Forbes відносить переписку за допомогою SMS, роздратованість та агресивність водія, відмову від дитячих крісел, водіння із перевищенням швидкості, недостатню увагу до погодних умов, використання непідходящих окулярів, ігнорування ременів безпеки, неправильну поведінку при заносі, а також керування автомобілем у сонному або хворобливому стані..

20. .При вмісті у крові алкоголю в кількості 0,5—1,0‰ поведінка водія автомобіля характеризується збудженістю, різкістю рухів, надмірним оптимізмом при оцінюванні дорожньої ситуації, помилковістю суджень..

21. .При вмісті у крові алкоголю в кількості 0,9—1,5‰ час реакції водія автомобіля збільшується в декілька разів, у поведінці проявляється агресивність, недбале ставлення до інших учасників руху, з’являється необґрунтований ризик при виконанні маневрів, порушується координація рухів..

282

283

22. .При вмісті у крові алкоголю в кількості 1,5—1,9‰ водій автомобіля виявляється нездатним правильно оцінити і розрахувати швидкості транспортних засобів, а координація його погіршується настільки, що не дозволяє чітко і вчасно виконувати необхідні дії для керування транспортним засобом..

23. .При вмісті в крові алкоголю близько 2,0‰ водій автомобіля не може правильно керувати транспортним засобом, не орієнтується в дорожній ситуації, а інколи навіть не може ввімкнути запалювання. .

NON MULTA, SED MULTUM

Доза чистого алкоголю

Час реакції людини

 

 

75 г

зростає у 2,0–2,5 рази

 

 

100 г

зростає у 2,0–4,0 рази

 

 

150 г

зростає у 3,0–5,0 разів

 

 

175 г

зростає у 6,0–9,0 разів

 

 

Час простої реакції водія на світло дорівнює в середньому 0,2 с, . а на звук — 0,15 с. . Ужитий алкоголь суттєво впливає на сенсомоторику людини, у тому числі збільшуючи час її реакції. .Хоча час реакції далеко не повною мірою описує здатність водія вийти з критичної ситуації, яка склалася на дорозі, але саме від нього насамперед залежить гальмівний шлях автомобіля при екстреному гальмуванні. .Збільшення часу реакції людини практично є пропорційним дозі вжитого алкоголю. .

24. .При алкогольному отруєнні людина потребує невідкладної, як правило, долікарської медичної допомоги. .

Зверніть увагу!

Якщо чистий спирт діє на живий організм, його органи і системи винятково негативно, то деякі якісні вина й алкогольні напої при правильному їх уживанні здатні чинити лікувальну дію: про лікувальні властивості вина писав ще. давньогрецький лікар Гіппократ (VIV ст. .до н. .е..). .У сучасній медицині лікування вином називають енотерапією..

NON MULTA, SED MULTUM

Поширеним у Західній Європі алкогольним глінтвейном (нім. . glühender Wein, букв. .— гаряче вино) — гарячим напоєм, виготовленим з виноградного вина, цукру й спецій — можна лікувати грип, бронхіти, запалення легенів..

Легкими білими винами, насиченими двоокисом Карбону, особливо­ — шампанським, можна лікувати ослаблення функцій дихального центру і ослаблення серцевої діяльності. .

Червоними столовими винами, призначаючи їх у кількості до 2-х склянок під час їжі, можна лікувати анемію (недокрів’я) групу захворювань, які характеризуються зменшенням вмісту

гемоглобіну в еритроцитах, кількості еритроцитів, а також нестачею загальної маси крові в організмі..

Корисним при загостренні туберкульозу є червоне столове вино, яке в невеликих дозах, навіть наполовину розведене водою, здатне, крім того, вберегти від кишкової інфекції, воно ж за кілька хвилин вбиває і збудників тифу..

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!

Люди, які зловживають алкоголем, частіше хворіють, допускають брак у роботі, частіше наражаються на різноманітні небезпеки: зловживання алкоголем є причиною 20% побутового і 56% вуличного травматизму, через провину п’яних водіїв відбувається 73% ДТП, 96% правопорушень здійснюється у стані алкогольного сп’яніння..

§ 3.3.6.  Наркоманія та її небезпека

1. .Наркотики (від грецьк. . наркотикос приголомшуючий) – це речовини, переважно рослинного походження (опіум, кокаїн, морфін), що збуджують або пригнічують центральну нервову систему людини і тварин..

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!

Українське законодавство встановлює адміністративну або кримінальну відповідальність за незаконні дії з наркотиками (наприклад, за немедичне вживання наркотиків, незаконне їх виготовлення, купівлю, зберігання, перевезення чи збут наркотиків, за їх розкрадання, схиляння до вживання наркотиків, їх сіяння чи вирощування тощо)..

2. .Наркоманія (від грецьк. .нарко(тики) і манія безумство, захоплення) – непереборний хворобливий потяг до вживання наркотиків з метою збудження, сп’яніння..

Зверніть увагу!

1)Наркоманія характеризується нездоланним потягом до наркотиків, які в малих дозах викликають ейфорію, а у великих – оглушення, наркотичний сон. .

2)Систематичне вживання наркотику викликає потребу в збільшенні доз. .

284

285

3)Утримання від вживання наркотику супроводжується абстинентним синдромом (особливим хворобливим станом). .

4)При наркоманії уражаються внутрішні органи, виникають неврологічні й психічні розлади, розвивається соціальна деградація. .

3. .Вживання наркотиків призводить до порушення життєдіяльності, до глибоких нервово-психічних розладів і навіть смерті..

4. .Корисна дія наркотичних речовин полягає в їхньому знеболювальному ефекті: за відсутності таких речовин було б неможливо виконувати складні хірургічні операції..

5. .Тривале вживання наркотичних речовин призводить до нестримної пристрасті до них у намаганні відчути ейфорію або галюцинації..

6. .У більшості наркозалежних людей (наркоманів) швидко виявляються зміни особистості: більше, ніж у половини з них спостерігаються погіршення пам’яті і зниження інтелекту, у 71% – помітна втрата морально-етичних якостей, деградація. .

7. .Найвідомішою рослинною наркотичною речовиною є опій (інша назва – опіум), у дослівному перекладі з грецької це слово означає рослинний сік. .Опій – засохлий на повітрі сік із незрілих головок снодійного маку. . Ця речовина являє собою складну суміш білкових речовин, каучуку, смол, цукрів і більше, ніж. 20 алкалоїдів: морфіну, папаверину та інших..

8. .Основним алкалоїдом у складі опію є морфін: опій містить від 3% до 20% морфіну. .Вперше морфін був отриманий із водного екстракту опію Фр. .Сертюнером у 1805 році. .Винахідник назвав отриману кристалічну речовину морфіном на честь бога сну Морфея..

NON MULTA, SED MULTUM

Алкалоїди (від арабського аль-калі луг, лужна речовина) – органічні нітрогеномістні речовини, переважно рослинного походження, що мають лужні властивості. . Більшість алкалоїдів знаходить застосування в медицині в як лікарські препарати. . Найвідоміший алкалоїд – кофеїн – міститься в зернах кофе..

На сьогодні відкрито понад 1 000 алкалоїдів, половина з них виявлена після 1930 року..

9. .У медицині як болезаспокійливий засіб широко застосовують

хлористогідрогенну сіль морфіну. . Морфін часто називають морфієм. .

10. .Тривале застосування морфіну викликає у людини захворювання на морфінізм, один із видів наркоманії. .Основні прояви

морфінізму – тяжкі психічні та фізичні розлади.. 11. .Похідною морфіну є сильнодіюча наркотична речовина – героїн. .

Зверніть увагу!

Героїн ніде не використовується як лікарський препарат, оскільки у людини швидко формується хвороблива пристрасть до нього. . Незважаючи на заборону виробляти й реалізовувати­ героїн, у багатьох країнах світу розвивається злочинний нелегальний героїновий бізнес..

12. .Серед відомих алкалоїдів кокаїн (від іспанського слова cocaina): у медицині солянокислу сіль кокаїну застосовують для поверхневого знеболювання кон’юнктиви й рогівки ока, слизових оболонок рота й носа; кофеїн (від арабського слова когва кава): у медицині його застосовують при серцево-су- динній недостатності, судомах головного мозку, гіпотонії тощо. .

13. .В суто психологічному плані основною причиною пристрасті людини до наркотичних речовин є прагнення до зняття напруги й відчуття тривоги, до втечі від проблем, які оточують людину в повсякденному житті..

14. .Потяг до наркотиків швидко стає звичкою для людей слабкої волі, людей психічно неврівноважених, схильних до того, аби штучно піднімати свій настрій і працездатність..

15. .В Україні налічується близько 450 тисяч наркоманів, із них 2/3 ВІЛ-інфіковані..

16. .Є три основні клінічні прояви, пов’язані з уживанням нарко­ тиків:

1)психічна залежність, коли людина потребує наркотичних речовин для підтримання свого способу життя;

2)фізична залежність, коли наркотик стає частиною обміну речовин і організм фізично не може обійтися без нього: припинивши вживання наркотику на цій стадії залежності, наркоман відчуває фізичні страждання (цей стан називається у медицині абстинентним синдромом, а у побуті – «ломкою»);

3)зростання витривалості (толерантності) щодо наркотику, коли потреба в ньому зростає все більше і більше, вимагаючи нових і нових коштів для його придбання..

17. .При постійному вживанні наркотиків виникає хронічне нар­ котичне отруєння, яке спричиняє розлад багатьох систем організму, насамперед – центральної нервової системи..

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!

Діагноз«наркоманія»ставлятьтоді,колизахворювання є наслідком уживання речовин, унесених до офіційного

286

287

списку наркотичних препаратів. . В іншому випадку ставлять діагноз «токсикоманія». .Ці обидві хвороби є однаково небезпечними. .

§ 3.3.7.  Небезпека ВІЛ/СНІДу

1. .СНІД – синдром набутого імунодефіциту – відносно нове інфекційне захворювання, глобальне поширення якого по всій планеті дає підстави говорити про епідемію і навіть про пандемію СНІД..

2. .СНІД є прикладом соціальної хвороби, виникнення і розповсюдження якої тісно пов’язане з певними соціально-економічни- ми умовами, в яких перебуває людина..

3. .Головна ознака СНІДу – ураження імунної системи людини, внаслідок чого організм стає беззахисним проти будь-якого інфекційного захворювання. .В останні роки з’являється все більше даних про те, що збудник СНІД водночас з імунною системою уражає й нервову систему людини..

NON MULTA, SED MULTUM

СНІД(синдромнабутогоімунногодефіциту)єпатологічнимстаном, при якому внаслідок ураження імунної системи ослаблюються захисні сили організму. .Англійською мовою AIDS – Acquired Immune Deficiency Syndrome. .СНІД є найбільш характерним для ВІЛ-інфекції – захворювання, що викликається вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ). .СНІД відомий з кінця 1970-х років і нині реєструється в усіх країнах світу. .Джерелом інфекції є носій вірусу. .Зараження відбувається різними шляхами: 1) головним чином при статевих контактах (особливо при гомосексуальних), 2) від матері до плоду під час вагітності і пологах, 3) від матері до дитини при годуванні груддю, 4) при переливанні крові, 5) при ін’єкціях та інших медичних процедурах..

Перші прояви хвороби на ВІЛ/СНІД (лихоманка, гепатолієнальний синдром, запалення лімфовузлів тощо) виникають у часовому інтервалі від 3 діб до декількох місяців після зараження. . Вторинні прояви, зумовлені безпосередньою дією ВІЛ, спостерігаються у часовому інтервалі від декількох місяців до 8–10 років після зараження. .Ця стадія хвороби завершується формуванням СНІДу, який упродовж 1–5 років призводить до смерті хворого. .Через різке ослаблення захисних сил організму виникають різноманітні ураження, здебільшого умовно патогенними вірусами, бактеріями, грибками і найпростішими, а також пухлини. . Широкий спектр уражень має наслідком різноманітні прояви хвороби (збільшення лімфовузлів, лихоманка, проноси, виснаження, гнійно-запальні, запальні процеси, пневмонії, ураження шкіри та

ін..). .Лікування СНІДу поки що є малоефективним (основний препарат – азідотримінал). .

Заходами профілактики СНІДу є правильне статеве виховання, обмеження кількості статевих партнерів, використання презервативів, серологічне обстеження донорів і контингентів підвищеного ризику (чоловіків-гомосексуалістів, наркоманів, хворих на венеричні захворювання тощо), використання шприців, голок і систем для трансфузії одноразового використання, ретельна стерилізація медичних інструментів, проведення масових обстежень на ВІЛ-інфекцію..

4. .Перші відомості про ураження людини СНІДом з’явилися взимку 1980–1981 року, коли до шпиталю Нью-Йоркського університету (США) потрапили декілька осіб чоловічої статі, хворі на незнайому лікарям форму саркоми Капоші..

Зверніть увагу!

Саркома Капоші – захворювання, відкрите Морітцем Капоші ще у 1872 році: на шкірі нижніх кінцівок з’являються вузлики коричнево-червоного або блакитночервоного кольору. .Іноді вони перетворюються на виразку і відмирають, але внутрішні органи при цьому не ушкоджуються, а самі пухлини не стають злоякісними..

5. .Незвичним при протіканні нововиявленої хвороби було те, що всі хворі були чоловічої статі у віці близько 30 років (зазвичай саркома Капоші уражає чоловіків, старших за 60 років), до того ж усі вони без винятку були гомосексуалістами. .Саркома в них виявилася злоякісною, і більшість із них померли упродовж найближчих 20 місяців..

6. .Упродовж першого півріччя 1981 року у США було виявлено 116випадківсхожиххвороб,спільнимдляякихбуло:1)несподівана поява; 2) блискавичне поширення; 3) дивний зв’язок із злоякісними новоутвореннями або швидкоплинною пневмонією;. 4) досить широке розповсюдження серед гомосексуалістів і, головне, 5) відсутність ефективних засобів лікування..

NON MULTA, SED MULTUM

Першіспроби лікуванняСНІДубули зроблені уНаціональному інституті раку (США) під керівництвом відомого імунолога і вірусолога Роберта Галло. .Саме Р. .Галло належить припущення, що вірус СНІДу виник в Африці, де ним заразилися і примати, і людина, а вже звідти вірус, через работоргівлю, потрапив до Америки й країн Карибського моря..

Роберт Галло знайшов у хворих на СНІД людей і в зелених мавп та шимпанзе один і той самий вірус, назвавши його HTLV-1. ..

Незабаром з’ясувалося, що вірус HTLV-1 передається ще й при переливанні крові. . Р. . Галло був цілком упевнений, що відкритий .

288

289

ним вірус і є переносником СНІДу. .Але це було помилковим судженням..

Справжній вірус-перенощик СНІДу був відкритий групою вчених Пастерівського інституту (Париж, Франція) під керівництвом професора Люка Монтаньє. .Автори дали цьому вірусу назву LAV..

Після інтенсивних спільних наукових робіт американські і французькі дослідники почали позначати відкритий вірус СНІДу як HTLV-3/LAV. .Згодом, у 1986 році, Комітет із таксономії і номенклатури вірусів ухвалив рішення надати збуднику СНІДу нову назву – HIV (українська абревіатура – ВІЛ – вірус імунодефіциту людини)..

Зверніть увагу!

Збудник СНІДу був відкритий через 2 роки після виходу перших наукових публікацій про виявлене американськими лікарями нове захворювання, 2,5 року знадобилося для розроблення методу діагностики хвороби. .У квітні 1985 року в Атланті (США) відбулася І-а Міжнародна конференція зі СНІД..

7. .На сьогодні встановлено, що поширення вірусу СНІД (ВІЛ) є дуже нерівномірним. .Понад 2/3 хворих на СНІД мешкають в Африці на територіях, розташованих південніше від Сахари. . Тут кількість ВІЛ-інфікованих сягає 500 осіб на кожні 10 000 населення (ризик захворіти становить R = 5∙10-2 і класифікується як надмірний) – найвищий показник у світі. .У 50-ти країнах цей показник становить близько 5 осіб на кожні 10 000 населення (ризик R = 5∙10-4 високий), в інших країнах він нижчий..

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!

Поширення СНІДу в світі має характер пандемії, тобто сягає найвищого ступеня поширення, охоплюючи знач­ ну кількість населення різних країн..

8. .Частота ураження ВІЛ різниться для різних верств населення. . Серед чоловіків-гомосексуалістів вона сягає 60…90%, а серед наркоманів, котрі вводять собі наркотики через вену, вона трохи нижча – від 13% до 20%..

Зверніть увагу!

Останніми роками через бісексуальних чоловіків, наркоманів і проституток СНІД усе сильніше уражає гетеросексуальну частину населення..

9. .Частка жінок серед хворих на СНІД становить у сучасному суспільстві 5…10%, серед них ін’єкційних наркоманок нараховується до 50%, а тих, хто заразився при гетеросексуальних статевих контактах – близько 29%..

Зверніть увагу!

За даними статистики, для осіб жіночої статі найбільшій ризик заразитися ВІЛ статевим шляхом виникає внаслідок їхніх контактів із чоловіками, хворими на СНІД..

10. .Дослідження свідчать, що в Африці (звідки, за Р. .Галло, й почалося поширення СНІДу) основним шляхом розповсюджен­ ня ВІЛ є гетеросексуальні зв’язки, а співвідношення між хворими чоловіками і жінками становить 1:1..

11. .Останнім часом суттєвим джерелом ураження ВІЛ є перели­ вання крові та деякі інші лікувальні маніпуляції..

12. .За даними статистики, є групи населення, у яких частка заражених ВІЛ катастрофічно висока: хворими на СНІД є 80…90% проституток, 30% їхніх клієнтів, а також 30% хворих, котрі відвідують венерологічні відділення лікувальних закладів, 10% донорів крові та ін..

Зверніть увагу!

За приблизними оцінками, виконаними ООН і ВООЗ, у світі нараховується понад 40 млн осіб, уражених ВІЛ,. 18,5 млн із них уже померли..

13. .Точно підрахувати кількість хворих на СНІД сьогодні дуже важко: по-перше, недосконалою є сама статистика, бо ВООЗ, наприклад, реєструє тільки тих хворих, у яких клініка хвороби є явно вираженою; по-друге, багато країн Африки та Азії не мають достовірних даних, бо тестування на ВІЛ там не проводиться або охоплює незначну частину населення; по-третє, уряди деяких країн приховують реальну картину поширення СНІДу, аби не зашкодити іноземному туризмові, котрий є одним із суттєвих джерел національного прибутку..

14. .Основними шляхами передавання ВІЛ в сучасному суспільстві вважають:

• статеві контакти із хворими на СНІД; • переливання крові й пересадку (трансплантацію) органів і

тканин; • повторне використання голок та шприців при лікувальних

процедурах, а також повторне використання або неякісну стерилізацію хірургічного інструменту при операціях ( у тому числі при нанесенні татуювання);

• пошкодження шкірних покривів, слизових оболонок медичним інструментом, забрудненим ВІЛ;

• «вертикальні» ураження – від інфікованої матері до дитини (в тому числі під час вагітності та при годуванні грудним молоком)..

290

291

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!

Незважаючи на всю свою небезпеку, вірус ВІЛ/СНІДу не передається:

Ø при потисканні рук; Ø через поцілунок; Ø через їжу;

Ø через предмети особистої гігієни; Ø при купанні в басейні, в душі тощо; Ø через укуси комах..

15. .Пошуки ефективних лікарських препаратів проти СНІДу все ще тривають. . Складність роботи вірусологів та імунологів пов’язана з тим, що ВІЛ має велику мінливість: цей вірус швидко набуває стійкості щодо дії лікарських препаратів – відтак ефективні спочатку засоби швидко стають малодієвими..

16. .Україна визнана ВООЗ як така, що стоїть на межі загальнонаціональної епідемії СНІДу: за останні 5 років темпи захворювання в нашій країні зросли у 20 разів, а кількість хворих становить щонайменше 1,6% дорослого населення. .

Зверніть увагу!

За офіційною доповіддю ООН Україна посідає 6 місце у світі за темпами зростання кількості хворих на СНІД. .Щодня від СНІДу в Україні помирає в середньому 7 людей..

17..За оцінками фахівців лише третина ВІЛ-інфікованих в Україні знають, що вони є носіями вірусу імунодефіциту і тому можуть бути чинниками поширення хвороби. .Міжнародні установи та неурядові організації закликають українську владу працювати над інформуванням населення про загрози, а також усувати дискримінацію уражених ВІЛ-інфекцією. .Активісти вказують, що дискримінація ВІЛ-інфікованих не лише порушує їхні людські права, але й змушує людей замовчувати хворобу, а це може сприяти її поширенню..

18. .Епідемія ВІЛ/СНІДу має тенденцію до зростання в усіх областях України, але найбільш загрозливою вона є у Дніпропетровській, Одеській, Миколаївській та Донецькій областях, де мешкає більшість хворих..

NON MULTA, SED MULTUM

Оціночні розрахунки, виконані 2008 року при реалізації Об’єднаної програми ООН із ВІЛ/СНІДу (вона має абревіатуру UNAIDS) за участю ВООЗ, свідчать, що кількість українців, які живуть з ВІЛ, становить (340…540) тис. .осіб. .Із них кількість дорослих віком від 15 до 49 років – (330…530) тис. .осіб, в тому числі жінок – (140…230) тис. . Число смертей в результаті СНІДу – (14…25) тис. .Лікування антиретровірусними препаратами отримують лише 14 256 українців..

Експерти ООН вважають, що 2014 року загальна кількість ВІЛ-інфікованих в Україні становитиме від 479 тис. .осіб (за оптимістичним сценарієм, який передбачає, що до антиретровірусної терапії матимуть доступ 50% тих, хто її потребує) до 820 тис. .осіб (за песимістичним сценарієм, який передбачає, що лише 5% хворих матимуть доступ до якісної терапії). .Таким чином, на думку фахівців, 2014 року кількість хворих на ВІЛ/СНІД в Україні становитиме від 1,9% до 3,5% дорослого населення..

19. .Протидія ВІЛ/СНІДу коштуватиме Українській державі близько 600 млн гривень щорічно..

ЗАДАЧА

Відомо, що статевий шлях інфікування ВІЛ/СНІДом нині стає все поширенішим. Розрахуйте індивідуальний ризик для молоді, що проживає в м. Полтаві, (юнака та дівчини – окремо) наразитися на ВІЛ-інфікованого партнера при статевих контактах. Оцініть цей ризик за міжнародною шкалою ризи - ків (табл. 1.1).

Вихідні дані

За статистикою, на початок березня поточного року в Пол­ таві налічувалось офіційно зареєстрованих 650 осіб, хворих наВІЛ-інфекцію(фахівцістверджують,щореальнакількість

ВІЛ-інфікованих є принаймні у 5 разів більшою). 53,4% з них – це особи віком 20…29 років, котрі вступають в активне статевежиття.Відомо,щокількістьнаселенняПолтавинапочаток року становила 305 347 чол., з них 46,1% – чоловіки і 53,9% – жінки. Відсоток населення віком від 20 до 29 років складає 15,7%.Середінфікованих63,9%складаютьчоловіки,решта– жінки.

РОЗВ`ЯЗАННЯ

1)Ризик розраховують як відношення фактичної кількості подій

знебажаними наслідками до теоретично можливої їх кількості за

певний період часу (за 1 рік). Припускаючи лише гетеросексуальні зв’язки в межах міста Полтави і між людьми своєї вікової групи

(20…29 років), ризик інфікування ВІЛ для чоловіка становить:

де – кількість ВІЛ-інфікованих жінок віком 20–29 років;

– загальна кількість жінок віком 20–29 років.

292

293

Аналогічно, ризик інфікування ВІЛ для жінки становить:

де – кількість ВІЛ-інфікованих чоловіків віком 20–29 років;

– загальна кількість чоловіків віком 20–29 років.

2) Розрахуємо кількість осіб віком 20…29 років, котрі проживають у Полтаві:

30 5347·0,157 = 47 939 осіб.

3) Ураховуючи процентне співвідношення чоловіків і жінок, визначаємо, що чоловіків віком 20…29 років у Полтаві мешкає

= 47 939·0,461 = 22 100 осіб,

а жінок віком 20…29 років нараховується

= 47 939-22 100 = 25 839 осіб.

4) Визначаємо реальну кількість ВІЛ-інфікованих у Полтаві:

650·5 = 3 250 осіб.

5) Ураховуючи, що молодь віком 20…29 років складає 53,4% від

загального числа ВІЛ-інфікованих, визначаємо їхню кількість:

3 250·0,534 = 1 736 осіб.

6) Ураховуючи поділ ВІЛ-інфікованих за статевою ознакою, визначаємо:

= 1 736·0,639 = 11 09 осіб,

= 1 736 -1 109 = 627 осіб.

7) Ризик для чоловіка (юнака) наразитися на інфікованого партнера (жінку) при статевих контактах становить:

(надмірний).

8) Ризик для жінки (дівчини) наразитися на інфікованого партнера (чоловіка) при статевих контактах становить:

(надмірний).

ВИСНОВОК

Як для чоловіка, так і для жінки ризик наразитися на ВІЛінфікованого партнера при статевих контактах є надмірним (екстремальним). При цьому для жінок ризик наразитися на хворого партнера-чоловіка є вдвічі вищим, ніж для чоловіка традиційної сексуальної орієнтації.

Зверніть увагу!

За чинним в Україні законодавством особи, які беруть шлюб, повинні надати до органів РАГСу медичну довідку про стан свого здоров’я, в якій, зокрема, наводяться результати проходження тесту на ВІЛ/СНІД. .

Завдання для самостійного розв’язання

За даними попередньої задачі розрахуйте індивідуальний ризик ВІЛ-інфікування для людини у віці від 30 до 39 років (для

чоловіка і жінки – окремо) при нерозбірливих статевих контактах. При розрахунках урахуйте, що люди цієї вікової групи серед хворих на ВІЛ-інфекцію займають 23,6%. Кількість людей

у віці 30…39 років по відношенню до загальної чисельності населення Полтави складає 22,4%. Розрахунки зробіть, припускаючи, що досліджувані особи мають статеві контакти з партнерами, які належать віковій групі від 20 до 39 років.

§ 3.3.8.  Соціальна небезпека паління

1.  .Паління є найпоширенішою в Україні шкідливою звичкою серед усіх верств населення. .

2. .Небезпека паління має як суто медичний, так і соціально-еко­ номічний аспекти. .

NON MULTA, SED MULTUM

Для вирощування тютюну використовуються найкращі землі, що знаходяться у найсприятливіших кліматичних умовах. .Усі вони могли б використовуватися для вирощування корисних для людини сільськогосподарських культур. . До того ж надання зеленому тютюновому листу жовтого забарвлення потребує постійної високої температури. .За даними ВООЗ для прогрівання одного гектара, засіяного тютюном, треба спалити таку кількість деревини, котра займає один гектар посівної площі. .Підраховано, що для сушіння тютюнового листа, достатнього для виготовлення 300 сигарет, треба зрубати одне велике дерево..

Для видалення з тютюну неприємного запаху, тютюнова про­ мисловість використовує дорогі й дефіцитні речовини та харчові продукти: масло геранієве, настій мускатного горіху, перуанський бальзам, масло анісове, масло мускатного шавлію, масло м’ятне, лимонну есенцію, масло бергамотне, мед натуральний, ванілін, арованілін, ромову есенцію тощо. .

На одну тонну тютюну, що йде на виготовлення сигарет, використовується: ваніліну – 1,25 кг, арованіліну – 3,25 кг, ромової есенції – 96 кг, масла м’ятного – 3,5 кг, чорносливу – 70 кг, сухо­ фруктів – 50 кг..

3. .Тютюновий бізнес вкладає значні кошти в рекламу своєї продукції, тільки грошові витрати на неї оцінюються в сотні мі-

льярдів доларів..

4. .Куріння є сухою перегонкою тютюну, в процесі якої у складі тютюнового диму утворюються понад 4 200 речовин, серед яких – нікотин, тютюновий дьоготь, синильна кислота, сірководень,

294

295

аміак, поліциклічні ароматичні вуглеводні сполуки та ін..

5. .Найвідоміша речовина у складі тютюнового диму – нікотин (франц. nicotine) – алкалоїд тютюну й махорки. .Це сильна отрута, що порушує діяльність нервової системи й спричиняє хронічне отруєння організму. . Назву ця речовина отримала від прізвища французького дипломата 16 ст. .Ніко, який першим ввіз тютюн до Франції..

6. .В малих дозах нікотин діє збудливо на центральну нервову систему людини, водночас посилюючи секреторну функцію слинних залоз, пришвидшуючи дихання і підвищуючи кров’яний тиск..

7. .Великі дози нікотину призводять до пригнічення діяльності нервової системи, а одноразове вживання 50–60 міліграмів нікотину викликає параліч нервової системи людини, зупинку серця і дихання. .

8. .Встановлено, що нікотин є слабким наркотиком, причому фізична й психічна залежність від нього розвивається значно швидше, ніж залежність від алкоголю. .На відміну від алкоголізму та наркоманії, тютюнова залежність не призводить до деградації особистості. .Але паління є небезпечною хворобою, що руйнує здоров’я людини й скорочує її життя. .

9. .Серед інших небезпечних речовин у складі тютюнового диму – тютюновий дьоготь, смола. .Частинки дьогтю, потрапляючи у легені, осідають на альвеолярних поверхнях, деякі з частинок прилипають до них назавжди, виключаючи тим самим частину легеневої поверхні з процесів дихання..

10. .Шкідливі речовини, що входять до складу тютюнового диму, доцільно поділити на три групи (рис..3..5):

Рис. 3.5. Шкідливі речовини у складі тютюнового диму

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!

На кожній сигаретній упаковці міститься конкретна інформація щодо вмісту в 1 сигареті найшкідливіших речовин: нікотину й тютюнового дьогтю, а також повідом­ ляється про те, що паління може спричинити захворювання на рак..

11. .Нікотин не має жодного застосування у медицині, а при палінні він викликає хронічне отруєння організму..

12. .Після викурювання навіть однієї сигарети спостерігаються такі порушення психофізіологічних функцій курця: • звужується поле зору; • порушується сприйняття кольорів, особливо – червоного й зе-

леного; • падає на 20% обсяг сприйняття зорової інформації;

• зменшується на 25% швидкість рухових реакцій; • послаблюється гострота слуху в діапазоні розмовної мови..

13. .За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), близько 1/3 дорослого населення світу є курцями. .В Європі палять близько 1/2 дорослого населення, а у США – лише 1/4..

Зверніть увагу!

За даними ВООЗ в структурі смертельних побутових ризиків ризик передчасної смерті внаслідок хвороб, заподіяних палінням, займає перше місце. .В Україні паління забирає 100–110 тисяч життів щорічно..

14. .Ризик передчасної смерті через паління (при викурюванні. 20 сигарет за день) більше ніж у 100 разів перевищує ризик померти від раку внаслідок впливу неаварійних джерел радіаційного опромінення..

15. .В Україні палить близько 40% населення працездатного віку – це один із найвищих показників в Європі. .

Зверніть увагу!

1)В Україні палять 2/3 чоловіків і 20% жінок..

2)У нашій країні курцем є кожна третя-четверта жінка репродуктивного віку (20…39 років)..

16. .Кожного року в світі паління викликає близько 3,5 млн передчасних смертей (тобто щоденно в світі гине 1 000 осіб). .

17. .Дорослий курець в Україні викурює в середньому 1 650 сигарет упродовж 1 року..

18. .В багатьох країнах світу паління стало «не модним», і кількість людей, які палять, значно зменшилася. .Зокрема, у США

296

297

за останні 15 років кількість курців зменшилася з 55% до 32%..

19. .Ураховуючизначнушкідливістьнетількиактивного,айпасивного куріння, в Україні 2005 року прийнятий Указ Президента України, який забороняє паління в громадських місцях..

20. .Щоб позбавитися цієї шкідливої звички, треба докласти певних вольових зусиль. .Кинувши палити, людина упродовж деякого часу відчуває дискомфорт. .Іноді тим, хто кидає палити, потрібна фахова допомога лікаря-нарколога..

§ 3.3.9. Кількісне оцінювання шкідливості паління

1. . За наслідками досліджень шкідливості паління встановлено, що не всі, а лише 10% частинок тютюнового дьогтю, потрапивши із димом у легені, відкладаються на внутрішній поверхні альвеол (альвеола — від лат. .слова альвеолус — жолобок, виїмка) — закінченнях респіраторного апарата в легенях людини. .

2. .Встановлено також, що половина (близько 50%) від кількості частинок, що потрапили в легені, завдяки обмінним процесам у середині організму з часом розсмоктуються. .Натомість частинки, що залишилися, назавжди осідають в альвеолах. .І чим товстішим шаром ці частинки дьогтю встилають внутрішню поверхню легень, тим ефективніше вони виключають її з процесів дихання..

ЗАДАЧА-ЗРАЗОК

Про людину відомо, що упродовж t=6,5 років щодоби (що-

дня) вона викурює g=18 сигарет, у кожній із яких міститься m1 =0,15 мг нікотину і m2 =11 мг тютюнового дьогтю. Дані про

вміст цих речовин наведені на сигаретній упаковці. Розрахуйте для досліджуваної людини додатковий ризик

передчасної смерті, зумовлений нікотиновим отруєнням її ор-

ганізму.

Визначте площу Sальв внутрішньої поверхні легень (альве-

ол), укриту за всі роки куріння шаром частинок тютюнового дьогтю, взявши радіус однієї частинки рівним r1= 0,1 мкм, а густину тютюнового дьогтю рівною ρ= 1,0·103 кг/м3. 

Оцініть, яка відносна частка δ (у %) внутрішньої поверхні легень вкриється в один шар частинками тютюнового дьогтю за роки куріння (порівнявши її із повною площею поверхні

альвеол, приблизно рівною S= 90 м2).

Необхідні для розрахунку ризику передчасної смерті курця табличні дані візьміть із довідкової таблиці 3.20.

Таблиця 3.20

Ризик передчасної смерті людини залежно від маси нікотину, отриманого з тютюновим димом упродовж року

Маса нікотину m1´,

0,001

1,0

5,0

10

20

25

35

45

55

80

90

110

120

135

грамів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додатковий ризик

1,0·10-6

1,0·10-3

2,0·10-3

2,8·10-3

4,0·10-3

4,5·10-3

5,3·10-3

5,7·10-3

6,3·10-3

7,8·10-3

8,0·10-3

8,9·10-3

9,4·10-3

10,0·10-3

передчасної смерті

курця Rсм

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗВ’ЯЗАННЯ

1. Додатковий ризик передчасної смерті курця є наслідком отруєння організму нікотином. Ризик наразитися на небезпеку, як відо-

мо, прийнято розраховувати за один рік. Виходячи з цього, розрахуємо масу нікотину , що потрапляє в організм курця упродовж

року:

.

Скориставшись довідковою таблицею 3.20, у стовпчику проти маси = 1,0 г відшукуємо числове значення шуканого ризику –

R=1,0∙10-3. ЗаМіжнародноюшкалоюсмертельнихризиків(табл.1.1) ризик такого порядку оцінюється як дуже високий.

2. Величина площі Sальв внутрішньої поверхні легень (альвеол), вкритої шаром частинок тютюнового дьогтю, розраховується че-

рез площу, вкриту однією частинкою смоли, помножену на кіль-

кість цих частинок:

.

3. Розрахуємо масу частинок тютюнового дьогтю, які утворили-

ся під час паління за всі t=6,5 років:

.

4. Обчислимо об’єм тютюнового дьогтю як частку від ділення

маси речовини на її густину:

.

5. За відомим з умови радіусом частинки обчислимо її об’єм (як

об’єм кульки):

6. Розрахуємо кількість частинок дьогтю, поділивши об’єм усієї смоли на об’єм однієї частинки:

298

299