БЖД

13. .При ергономічних дослідженнях ураховують час реакції лю­ дини: наприклад, при ергономічних розрахунках час реакції водіїв автотранспорту дорівнює 0,8 с..

14. .При ергономічних обґрунтуваннях вважають, що у звичайних виробничих умовах людина сприймає не більше від 2-х оди­ ниць інформації за 1 секунду..

15. .Можливості людини щодо сприйняття інформації знижуються при виконанні нею роботи у вимушених робочих позах. .

16. .Можливості людини щодо сприйняття інформації поступово знижуються після досягнення людиною віку 40 років. .

17. .Діапазон швидкостей, котрі розвиває своїми руками людина, знаходиться вмежахвід0,01см/сдо8000см/с,алеприергономічних оцінках обмежуються швидкостями в інтервалі 5–800 см/с..

18. .Вертикальні рухи руками людина здійснює швидше, ніж горизонтальні..

19. .Рухи «до себе» людина робить швидше, ніж рухи «від себе».. 20. .Відчуття, що сприймається «на дотик», називається тактиль­

ним. Тактильні рецептори на тілі людини дозволяють їй відчувати тиск, дотик, вібрації..

21. .Головним органом дотику в людини є рука, за допомогою якої вона із закритими очима може визначити форму, величину, характер поверхні предметів..

22. .Найменший тиск предмета на поверхню шкіри кінчиків пальців, який викликає ледь помітне відчуття дотику, називається

абсолютним порогом тактильної чутливості..

Зверніть увагу!

1)Абсолютний поріг тактильної чутливості становить близько 30 мН/мм2: такий тиск на поверхню площею 1 мм2 чинить тіло масою 3 г..

2)Тиск предмета на поверхню шкіри кінчиків пальців, при якому виникає відчуття болю, становить близько 3 Н/мм2..

§ 2.3.5. Працездатність працівника, втома та її профілактика

1. .Працездатність людини – це величина функціональних можливостей організму, котра характеризується кількістю та якістю роботи, виконаної за певний період часу. .Упродовж трудової діяльності працездатність людини з часом змінюється. .

2. .Розрізняють три основних фази працездатності людини, які почергово змінюють одна одну в процесі трудової діяльності: фазу наростання працездатності, фазу високої й стійкої працездатності і фазу зниження працездатності, зумовлену втомою. .

Зверніть увагу!

1)Фаза наростання працездатності (фаза «впрацювання») триває від декількох хвилин до 1,5 год.., а при розумовій творчій праці може становити до 2–2,5 годин..

2)Фаза високої працездатності (фаза найвищої продуктивності праці) триває 2–2,5 години і більше залежно від важкості і напруженості праці..

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!

Найефективніший спосіб підвищення продуктивності праці – вдосконалення вмінь і навиків шляхом трудового навчання і підвищення кваліфікації працівників..

3. .Втома – тимчасове погіршення функціонального стану організму людини, яке проявляється у специфічних змінах фізіологічних функцій і погіршенні працездатності працівника..

4. .Сучасна теорія втоми пов’язує її зі станом центральної нервової системи (ЦНС) і розглядає як охоронне гальмування в корі головного мозку, котре спрямоване проти виснаження функціонального потенціалу ЦНС..

5. .Занадто напружена розумова діяльність може призводити до перевтоми працівника і має своїми проявами: а) порушення сну (аж до стійкого безсоння); б) зменшення опірності до впливу несприятливих зовнішніх чинників; в) підвищення нервовоемоційної збудливості тощо..

6. .Розвиток втоми тягне за собою погіршення показників фізіологічних систем людини і зниження її працездатності..

7. .Повне уявлення про працездатність людини можна отримати на основі даних про виробничі характеристики її діяльності в сукупності з відомостями про рівень функціональних змін органів і систем, які є найбільш завантаженими за певного різновиду праці..

8. .На виробництві профілактика втоми працівника досягається двома способами: створенням умов для відпочинку під час обід­ ньої перерви в середині робочого дня і за рахунок короткочасних регламентованих перерв у робочий час. .

9. .При виконанні робіт, які вимагають значних фізичних зусиль, рекомендується використовувати не часті, але досить тривалі перерви (по 10…12 хвилин кожна). .

10. . При виконанні особливо важких робіт (землекопи, бетонники та ін..) рекомендується чергувати роботу тривалістю 15…20 хвилин з відпочинком такої самої тривалості..

11. .При виконанні робіт, що вимагають великої нервової напруги й уваги, швидких і точних рухів рук, рекомендується використовувати не часті, але короткотривалі перерви по 5…10 хвилин кожна. .

12. .Важливий спосіб профілактики втоми – мікропаузи в роботі, котрі виникають довільно внаслідок наявності розриву в часі між окремими технологічними операціями, а, отже, і діями працівника. .

13. .Мікропаузи забезпечують підтримання оптимального темпу роботи та високого рівня працездатності. .Залежно від характеру й важкості робіт вони становлять 9…10% робочого часу. .

NON MULTA, SED MULTUM

Працездатність працівника, його самопочуття і продуктивність праці значною мірою визначаються правильним чергуванням праці і відпочинку. .

При розробці режимів праці й відпочинку встановлюють: . 1) інтервали між періодами безперервної роботи впродовж робочої зміни; 2) тривалість робочої зміни; 3) кількість робочих змін або чергувань упродовж доби (виходячи з виробничої необхідності); . 4) тривалість робочого тижня і наявність вихідних, 5) тривалість тарифної відпустки упродовж календарного року тощо..

При організації перерв між періодами праці ергономіка рекомендує передбачати різні форми відпочинку – активні й пасивні. . Активною формою відпочинку є переключення на інший вид діяльності (у тому числі на рухомі ігри, теніс тощо). .До пасивної форми відпочинку відносять перегляд журналів, прослуховування заспокійливої музики, або ж повне припинення будь-якої діяльності, розслаблення м’язів, перепочинок у зручній позі, релаксація..

15. .Привиконанніробітіззалученнямтехніки(всистемі«людина–. машина») вплив працездатності людини на продуктивність праці має складний, опосередкований характер і, зокрема, залежить від режиму роботи системи «людина – машина», тривалості роботи в автоматичному режимі, тривалості налагоджувальних робіт тощо..

16. .Втрата працездатності може бути постійною або тимчасовою, повною або частковою тощо..

17. .Причинами втрати працездатності можуть бути: а) порушення анатомічної цілісності організму людини або його функцій внаслідок прояву небезпек виробничого характеру (виробнича травма); б) патологічний стан людини, зумовлений виробничою діяльністю і пов’язаний із надмірним напруженням

організму або іншим проявом небезпек виробничого характеру (професійне захворювання); в) порушення стану здоров’я внаслідок дії шкідливих речовин при їх проникненні в організм людини у виробничих умовах (професійне отруєння) та ін. .

§ 2.3.6. Ергономічні оцінки важкості фізичної праці

1. .Важкість фізичної праці оцінюється в ергономіці як навантаження на організм працівника, котре вимагає підвищених м’язових зусиль і відповідного енергетичного забезпечення. . Фізичну роботу поділяють на статичну й динамічну..

2. .Фізична робота, пов’язана з фіксацією знарядь і предметів праці в нерухомому стані, а також з певною робочою позою працівника, вважається статичною роботою..

3. .Фізична робота, пов’язана з переміщенням у просторі знарядь і предметів праці (вантажів), а також самого працівника або частин його тіла, вважається динамічною роботою..

Зверніть увагу!

Важкість фізичної праці оцінюють за швидкістю енерговитрат, яку вимірюють у ватах. .Для обчислення швидко­ сті енерговитрат енерговитрати працівника (записані у джоулях) ділять на час її виконання (записаний у секун-

дах): ω = Et . .При оцінці важкості фізичної праці її поді-

ляють на легку роботу, роботу середньої важкості та важку роботу:

4. .Енерговитрати Е працівника залежать від маси його тіла, тривалості виконання роботи і пульсу (частоти скорочень серця):

. .(2..9)

У наведеній формулі Е – енерговитрати працівника, записані у кілоджоулях (кДж), mТ – маса тіла працівника, записана у кілограмах, tхв – час виконання роботи, записаний

у хвилинах (хв..), П – пульс працівника, записаний в ударах за хвилину (уд../хв..)..

ПРИКЛАД

Працівник, маса тіла якого становить mТ = 66,86 кг, зайня -

тий фізичною працею упродовж tхв = 60 хв., при цьому його

пульс становить П = 85 уд./хв. Розрахуйте швидкість енерговитратпрацівника й оцініть ступінь важкості виконаної ним роботи.

РОЗВ’ЯЗАННЯ

1) Енерговитрати працівника під час виконання фізичної роботи становлять

.

2) Швидкість енерговитрат працівника дорівнює

.

3) Відповідно до даних наведеної вище довідкової таблиці ця робота має бути означена як робота середньої важкості (ІІа).

5. .У більшості випадків, якщо працівник зайнятий виконанням статичної роботи впродовж 10–25% робочого часу, його робота вважається роботою середньої важкості, а енерговитрати, що її супроводжують, становлять 172–293 Вт..

6. .Якщо працівник зайнятий виконанням статичної роботи впродовж 50% робочого часу і більше, його робота є роботою важкою, а енерговитрати, що її супроводжують, становлять 293 Вт і більше..

7. .Динамічна робота, під час якої маса вантажів, що піднімаються вручну, не перевищує 5 кг для жінок і 15 кг для чоловіків, вважається легкою роботою. .Легка робота за швидкістю енерговитрат поділяється на 2 категорії: категорія Iа (зі швидкістю енерговитрат до 139 Вт) і категорія Iб (із швидкістю енерговитрат 140–174 Вт)..

8. .Динамічна робота, під час якої маса вантажів, що піднімаються вручну, становить 5–10 кг для жінок і 15–30 кг для чоловіків, вважається роботою середньої важкості. .Робота середньої важкості за швидкістю енерговитрат поділяється на 2 катего­ рії: категорія IIа (зі швидкістю енерговитрат 175–232 Вт) і категорія IIб (зі швидкістю енерговитрат 233–290 Вт)..

9. .Динамічна робота, під час якої маса вантажів, що піднімаються вручну, перевищує 10 кг для жінок і 30 кг для чоловіків,

вважається важкою роботою. . Важка робота за швидкістю енерговитрат становить категорію III (зі швидкістю енерговитрат понад 290 Вт)..

Зверніть увагу!

1)При визначенні категорії важкості фізичної роботи важливо, якою є робоча поза працівника..

2)Легка робота виконується сидячи або стоячи, при цьому вона не вимагає систематичного фізичного напруження (такою є робота контролерів, офісних працівників тощо). .

3)Робота середньої важкості категорії IIа виконується в робочій позі як сидячи, так і стоячи, але вимагає ходіння працівника без переміщення ним вантажів..

4)Робота середньої важкості категорії IIб вимагає ходіння працівника і переміщення ним вантажів масою до 10 кг

(механоскладальні цехи, текстильне виробництво, обробка деревини тощо)..

5)Важка робота категорії III пов’язана із систематичними фізичними навантаженнями, що супроводжуються постійним переміщенням і перенесенням вантажів масою понад 10 кг: ковальські, ливарні цехи з використанням ручної праці тощо..

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!

1. .В ергономіці також використовують експерименталь­ ні методи вимірювання швидкості енерговитрат працівника, наприклад, метод повного газового аналізу, при якому вимірюють об’єм спожитого людиною кисню та об’єм викинутого при цьому вуглекислого газу..

2. .В ергономіці також виконують вимірювання величини дозованої механічної роботи, виконаної працівником, за допомогою спеціального приладу – ергометра. .

3. .Графічна реєстрація м’язової роботи людини здійснюється за допомогою спеціальних ергометрів – ергогра­ фів. .

10. .За величиною енерговитрат працівника можна розрахувати його пульс, оцінивши в такий спосіб фізичний стан людини. .

ПРИКЛАД

Працівник, маса тіла якого становить mТ = 66,86 кг, був зайнятий фізичною працею упродовжtхв = 60 хв., при цьому його енерговитрати становили Е = 1041 кДж. Розрахуйте пульс працівника під час виконання ним цієї роботи. Оцініть також ступінь важкості цієї роботи.

РОЗВ’ЯЗАННЯ

1). Енерговитрати працівника під час виконання фізичної роботи розраховуються за формулою

.

2). Звідси пульс П працівника дорівнює

3). Ступінь важкості фізичної роботи оцінюємо за швидкістю

енерговитрат

.

ВІДПОВІДЬ

Робота, що її виконує працівник, може бути означена якро-

бота середньої важкості (ІІб). Пульс працівника при вико-

нанні цієї роботи дорівнює П = 95 уд./хв.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!

У більшості галузей промислового виробництва фізич­ на праця працівників організується таким чином, щоб її виконання потребувало енерговитрат працівника на рівні 25...50% від його максимальних можливостей..

Зверніть увагу!

1)Максимальний пульс для працівника чоловічої статі віком 30 років становить Пмакс = 205 – 30:2 = 190 (уд../хв..)..

2)Розрахований у наведеному вище прикладі пульс пра-

цівника дорівнює П = 95 уд../хв.., тобто становить від максимально можливого значення ..

§ 2.3.7. Ергономічні оцінки розумової праці

1. .Поділ діяльності на фізичну і розумову є досить умовним і має тенденцію до поступового нівелювання..

2. .У фізіологічному відношенні головною особливістю розумової діяльності є те, що мозок людини водночас із виконанням

координуючих функцій виступає ще і як основний працюючий орган. .Розумова праця характеризується напруженістю, що визначається обсягом інформації, яку потрібно опрацювати упродовж обмеженого часу..

3. .Розумовій діяльності властиві такі фізіологічні прояви:

а) мала рухливість; б) вимушена одноманітна робоча поза; в) приплив крові до працюючого мозку й підвищення артеріального кров’яного тиску; г) напруження функцій зорового аналізатора тощо..

4. .Розрізняють такі форми інтелектуальної (розумової) праці:

• операторська;

• управлінська;

• творча;

• праця медичних працівників;

• праця викладачів;

• праця учнів і студентів..

5. .Зазначені форми інтелектуальної праці відрізняються одна від одної: а) організацією трудового процесу, б) нерівномірністю навантаження, в) ступенем емоційної напруги..

NON MULTA, SED MULTUM

Розумова праця людини, на відміну від фізичної, супроводжується меншими витратами енергії (від 2 500 до 3 000 Ккал на добу), але це не означає, що вона є легкою. .Малорухлива, вимушена одноманітна поза при розумовій праці послаблюють обмінні процеси і зумовлюють розвиток застійних явищ у м’язах ніг, органів черевної порожнини і малого тазу, погіршується постачання мозку киснем. . Приплив крові до працюючого мозку збільшується в 8…10 разів, порівняно зі станом спокою, зростає потреба його в кисні і глюкозі. .

Вміст глюкози в крові збільшується на 18…36%, підвищується концентрація в крові адреналіну, норадреналіну і вільних жирних кислот. . В мозковій тканині посилюються витрати глюкози, метіоніну, глютаміну та інших незамінних амінокислот, вітамінів групи В. .Погіршуються функції зорового аналізатора – гострота зору, ясність бачення, контрастна чутливість, зорова працездатність. .Збільшується час зорово-моторної реакції. .

Розумовій праці притаманний і найбільший ступінь напруження уваги: при читанні спеціальної літератури напруження майже удвічі вище, ніж при водінні автомобіля по місту, і в 5…10 разів вище, ніж при виконанні багатьох видів механізованої фізичної праці. .

Формальне завершення робочого дня часто не перериває процесу професійно спрямованої розумової діяльності. .Розвивається особливий стан організму – втома, яка може перейти у перевтому. .Організм не може повністю відновити працездатність до чергового робочого дня, порушується сон (аж до стійкого безсоння),

знижується опір до дії несприятливих факторів навколишнього середовища, виникають нервово-психічні розлади. .

6. .При інтенсивній інтелектуальній роботі потреба головного мозку в енергії становить 15–20% від загального обміну в організмі (притому, що маса мозку не перевищує 2% від загальної маси тіла)..

7. .При читанні вголос швидкість витрат енергії зростає на 48%..

8. .При виступі із публічною лекцією швидкість енерговитрат зростає на 94%..

9. .В операторів обчислювальних машин швидкість енерговитрат зростає на 60–100%..

10. .Швидкість енерговитрат при виконанні розумової роботи визначають експериментально, найчастіше методом повного газового аналізу (вимірюється об’єм спожитого кисню і виділеного вуглекислого газу)..

11. .Швидкість енерговитрат під час виконання розумової роботи може значно зростати, якщо робота супроводжується значним

нервово-емоційним напруженням..

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!

Тяжкість і напруженість праці характеризуються ступенем функціонального напруження організму. . Якщо при фізичній праці воно, головним чином, визначається швидкістю енерговитрат працівника, то при розумовій праці функціональне напруження організму створюється, насамперед, за рахунок нервово-емоційного та

інформаційного перевантаження..

§ 2.3.8. Ергономічні рекомендації щодо роботи на комп’ютері

1. .Комп’ютер (англ. .computer, від лат. .computo – рахую) – це машина для приймання, переробки, зберігання й видачі інформації в електронному вигляді, яка може сприймати і виконувати складні послідовності обчислювальних операцій згідно із заданою інструкцією – програмою..

NON MULTA, SED MULTUM

Саме слово «комп’ютер» є транскрипцією англійського слова computer, яке означає обчислювач. .Англійське поняття «computer» є значно ширшим, ніж поняття «комп’ютер» в

українській мові. .В англійській мові комп’ютером називають будь-який пристрій, здатний виконувати математичні розрахунки, включаючи логарифмічну лінійку, хоча частіше в це поняття вкладають смисл «обчислювальна машина»..

Всі сучасні комп’ютери можна поділити на три великих класи: мікрокомп’ютери, міні-комп’ютери, мейнфрейми,

суперкомп’ютери, які різняться за своїми функціональними можливостями..

Персональний комп’ютер належить до класу

мікрокомп’ютерів. . Його було винайдено в середині 1970-х . років. . Головною ознакою мікрокомп’ютера (як, до речі, й мінікомп’ютера) є шинна організація системи, висока стандартизація апаратних і програмних засобів, орієнтація на широке коло споживачів. .

За роки свого розвитку персональні комп’ютери перетворилися в потужні високошвидкісні пристрої для обробки найрізноманітніших видів інформації. .

Мейнфрейми і суперкомп’ютери – це великі комп’ютери загального або спеціального призначення, призначені для обробки величезних об’ємів інформації. .Ціна їх досить висока: один такий комп’ютер з пакетом прикладних програм оцінюється мінімум у мільйон доларів. .

2. .Оскільки персональні комп’ютери (ПК) широко використовуються в найрізноманітніших сферах діяльності, актуальним є врахування норм ергономічної безпеки користувачів ПК..

3. .Нормативними документами, які регламентують безпеку користувачів ПК, в Україні є:

• Правила охорони праці при експлуатації електроннообчислювальних машин.. (Затверджені наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 26 березня 2010 ро-­. ку N 65. .Зареєстровані в Міністерстві юстиції України 19 квітня 2010 р. .за N 293/17588)..

• ДСанПіН 3..3..2-007-98. .Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин..

• ДСанПіН 5..5..6..009-98. .Державні санітарні правила і норми. . Облаштування та обладнання кабінетів комп’ютерної техніки в навчальних класах і режим праці учнів на персональних комп’ютерах..

4. .До роботи на ПК допускаються особи, які: а) ознайомилися з правилами роботи на ПК і пройшли інструктаж на робочу місці;. б) засвоїли в необхідному обсязі практичний курс роботи на ПК..

5. .Джерелами небезпек для користувачів ПК є електромагнітне опромінювання хвилями різної частоти й інтенсивності, велика постійна напруга (близько 16 кВ) на електропроменевій трубці монітора, змінна напруга живлення мережі (220 В, 50 Гц),. електростатичне поле, що утворюється поблизу екрана монітора й концентрує біля нього позитивні аероіони та заряджені частинки пилу..

6. .Перед увімкненням живлення користувач ПК має переконатися в наявності заземлення, передбаченого інструкцією, а також перевірити справність шнура живлення і шнура зв’язку клавіатури з блоком живлення..

7. .Користувачу ПК категорично забороняється: а) вмикати шнур живлення у розетку при видимих ознаках його пошкодження; б) роз’єднувати (з’єднувати) пристрої через штатні роз’єми, не вимкнувши живлення; в) проводити будь-які ремонтні роботи при ввімкненому живленні, г) залишати ввімкнений комп’ютер без нагляду..

8. .Приміщення комп’ютерних класів, де проводиться навчальні заняття з ПК, повинні мати суміжне приміщення (лаборантську) площею не менше 18 м2 з двома входами: в навчальне приміщення та в коридор (на сходову клітину)..

9. .Приміщення, де знаходяться робочі місця користувачів ПК, не повинні межувати з вибухо- і пожежонебезпечними приміщеннями (категорії А і Б). .Не можна облаштовувати ПК поруч із приміщеннями, в яких використовуються мокрі технологічні процеси, а також із тими, де рівень шуму та вібрації перевищує допустимі норми. .Не допускається встановлювати компьютери у підвальних та цокольних поверхах будівель. .

10. .Робота на ПК супроводжується впливом на користувача ПК не­ безпечних та шкідливих факторів, які віднесені до фізичних: а) електрична напруга; б) статична електрика; в) електромагнітне опромінення; г) підвищена іонізація повітря. .

11. .Робота на ПК супроводжується дією на користувача небезпеч­ них та шкідливих факторів, які віднесені до психофізіологічних: а) статичні й динамічні перевантаження і викликана ними втома; б) розумове перевантаження і викликана ним втома; в) перенапруження зорового аналізатора і викликані цим фізіологічні порушення. .

12. .Ергономічні дослідження дозволили розробити обґрунтовані рекомендації до робочого місця користувача ПК..

Зверніть увагу!

Площа, що припадає на одне робоче місце користувача ПК, повинна бути не менше 6 м2, а об’єм – не менше 20 м2. .

ПРИКЛАД

Приміщення офісу розмірами 7х9 м і висотою 3 м потрібно обладнати персональними комп’ютерами (ПК) для працівників. Скільки ПК можна розташувати в цьому приміщенні за

умов ергономічної безпеки?

РОЗВ’ЯЗАННЯ

1). Обчислюємо площу приміщення S та його об’єм V:

S = 7·9 = 93 м2 ; V = 93·3 = 279 м3.

2). За умов ергономічної безпеки на одного користувача має припадати не менше ніж 6 м2 площі і не менше ніж 20 м3 об’єму

приміщення. Тоді кількість комп’ютерів N має бути не більше ніж:

а) N = 93/6 = 15,5 → 15 шт..; б) N = 279/20 = 13,95 → 13 шт..

3). Із двох розрахованих значень N приймаємо менше, тобто 13.

ВІДПОВІДЬ

Максимально допустима за вимогами ергономічної безпеки кількість комп’ютерів у зазначеному приміщенні становить

13 шт.

13. .Положення тулуба користувача ПК має бути таким, щоб його погляд був спрямований прямо на монітор..

14. .Нижній край екрана монітора має знаходитися на 20 см нижче від рівня очей користувача ПК..

15. .Верхній край екрана монітора має бути на висоті чола користувача ПК..

16. .Екран монітора має бути розташований на відстані 75–120 см від очей користувача ПК..

17. .Робоча поверхня, що на ній розташована клавіатура, має знаходитися на висоті, на якій кисті рук користувача ПК розміщуються у горизонтальній площині..

18. .Робоче крісло користувача ПК має бути підйомно-поворотним та регулюватися по висоті і кутам нахилу сидіння й спинки, а також за відстанню спинки від переднього краю сидіння. .

19. .Спинка робочого крісла (стільця) має підтримувати спину користувача ПК..

20. .Робоче крісло користувача ПК має бути відрегульоване так, щоб кут між його стегнами і тулубом приблизно становив 900..

21. .Робоче крісло користувача ПК розташовується так, щоб клавіатура знаходилася у зоні досяжності..

Зверніть увагу!

Розміщувати робочі місця користувачів ПК необхідно дотримуючись таких вимог:

• природне освітлення повинно падати збоку, переважно зліва від працівника;

• відстань від робочого місця до стіни зі світловими прорізами повинна бути не менше 1 м;

• відстань між бічними поверхнями суміжних ВДТ повинна бути не менше, ніж 1,2 м;

• відстань між тильною поверхнею одного ВДТ та екраном іншого має бути не менше, ніж 2,5 м;

• ширина проходу між рядами робочих місць має бути не менше 1 м..

22. .Робоча поверхня (поверхня столу), на якій установлено комп’ютер, має розташовуватися на висоті 680…800 мм від підлоги..

23. .Ступні ніг користувача ПК мають спиратися на діелектричні (ізолюючі) килимки..

24.. Ергономічна безпека користувача ПК суттєво залежить від ві­ зуальних параметрів монітора (насамперед яскравості зображення та його контрастності), встановлених користувачем ПК для зручності роботи..

25. .Зоровий комфорт для користувача ПК досягається тоді, коли екран монітора розміщується під прямим кутом до площини вікон, а самі вікна під час роботи завішуються шторами або прикриваються жалюзі..

Зверніть увагу!

Вікна у робочих приміщеннях, де знаходяться ПК, мають бути орієнтовані на північ, або північний схід. .

26. .Оптимальними при роботі на ПК вважаються мікрокліматич­ ні умови, за яких відносна вологість повітря становить близько 60±5%, температура повітря знаходиться у межах 19,5±0,50С, а швидкість руху повітря не перевищує 0,1 м/с..

27. .При 8-годинному робочому дні тривалість безперервної роботи на ПК не повинна перевищувати 4-х годин, причому через кожну годину праці слід робити перерву тривалістю 5–10 хвилин, під час якої доцільно виконувати комплекс вправ виробничої гімнастики або проводити сеанс психофізіологічного розвантаження..

§ 2.3.9. Ергономічні обґрунтування

й оцінки при створенні нової техніки і технологій

1. .Одним з основних завдань ергономіки є урахування людських чинників при модернізації існуючої та створення нової техні­ ки і технологій..

2. .Із урахуванням ергономічних вимог здійснюється проектування органів керування сучасними літаками й автомобілями, колясок для інвалідів, сучасних офісних меблів, побутової техніки (кухонних комбайнів, міксерів, пилососів), клавіатур персональних комп’ютерів тощо..

3. .При проектуванні новітньої техніки і технологій ергономіка враховує ймовірність людської помилки. .Особливо це важливо при проектуванні робочих місць пілотів літаків, водіїв автомобілів, диспетчерів атомних станцій і великих енергетичних систем тощо. .

4. .У своїх обґрунтуваннях ергономіка враховує функціональні можливості працівника, ставлячи собі за мету створення таких умов праці, які роблять цю діяльність ефективною, безпечною і комфортною..

Зверніть увагу!

Без урахування ергономічних вимог деякі технічні пристрої, предмети праці іноді виявляються настільки складними і нераціонально сконструйованими, що ними важко, а то й неможливо користуватися..

NON MULTA, SED MULTUM

Здається очевидним, що всі органи керування машиною мають бути розташовані в зоні моторного поля, аби працівник міг легко маніпулювати ними, не змінюючи зручного для роботи положення тіла. .Однак при проектуванні це іноді випускають з виду, ставлячи на перше місце функціонування самої машини. .Як наслідок – . виникає парадоксальна ситуація: не машина виявляється ство­ реною для людини-працівника, а людина має прилаштовуватися під готову машину. .Цей абсурд іноді не відразу стає помітним. . Справа в тому, що межі пристосувальних можливостей людини є досить великими, і це в багатьох випадках приховує ергономічні прорахунки проектувальників. .Але ефективність роботи на недосконалих з точки зору ергономіки машинах і пристроях є невисокою, продуктивність праці – недостатньою. .Працівник швидко втомлюється, втрачає пильність, його увага розсіюється, а ймовірність ненавмисних помилок і навіть травм зростають..

За радянських часів науковці одного з НДІ взялися за проектування новітнього на той час токарного верстата. .Коли верстат був виготовлений, виявилося, що його органи керування розташовані невдало, доступ до них для звичайного працівника був ускладнений. .З’ясувалося, що досягти на цьому верстаті планових показників виробітку неможливо, незважаючи на високу кваліфікацію токара. .Тоді цим верстатом зацікавилися ергономісти. .В результаті досліджень виявилося, що ідеальним токарем для цього верстата мала б бути людина зростом 1,372 м з шириною плеч 61 см і розмахом рук 2,348 м. .Очевидно, що таких людей просто не існує. .Тож верстат був негайно знятий з виробництва..

5. .При проектуванні техніки ергономіка максимально враховує сумісність (сполучність) характеристик людини і машини у складі системи Л–М–С..

6. .Відомі такі види сумісності характеристик людини і машини: інформаційна, біофізична, енергетична, просторово-ан- тропометрична, техніко-естетична..

7. .Інформаційна сумісність полягає у можливості такої комунікації між людиною і машиною, при якій приймання й переробка інформації здійснюється безпомилково. .Машина повинна «розуміти» людину, а людина – машину: інформаційні потоки, що йдуть від Л до М, і навпаки, мають бути адекватними психофізіологічним можливостям людини і технічним можливостям машини..

8. .Біофізична сумісність полягає у створенні безпечного середовища взаємодії Л і М, при якому психофізіологічний стан працівника у процесі здійснення ним трудової діяльності не погіршується, а сам працівник зберігає високу працездатність. .Для цього має бути виключений або обмежений до допустимих рівнів вплив на працівника електромагнітних полів, іонізуючого, теплового випромінювань, шуму, вібрації тощо..

9. .Енергетична сумісність полягає в розробці таких органів керування машиною, які б відповідали силовим та енергетичним можливостям працівника. .Для приведення в дію сенсорно-мо- торних пристроїв працівник прикладає певні зусилля, скеровуючи їх на важелі, тумблери, кнопки, перемикачі тощо. .Але фізичні можливості людини є обмеженими. .Тож зусилля не повинні бути ані занадто великими (людина буде швидко втомлюватися), ані занадто малими (людина не відчуватиме опору з боку органу керування). .Відомо, що на перших друкарських машинках, які були механічними, друкувати було досить важко. .Потім з’явилися електричні машинки, і лише через багато по тому років – ергономічні клавіатури комп’ютерів, користуватися якими легко і зручно..

10. .Просторово-антропологічна сумісність полягає в урахуванні розмірів тіла людини та його частин, можливості огляду робочої зони і робочого місця, складових частин машин і механізмів, виконанні профілактичних і ремонтних робіт (викрутити гвинти, зняти кришку, замінити деталь тощо). .Ця сумісність передбачає також і можливість зміни положення тіла (робочої пози) працівника в процесі роботи..

11. .Техніко-естетична сумісність полягає у спрямованості на отримання працівником задоволення від користування технікою, від «спілкування» з машиною, від процесу праці. . Кожному працівникові приємно працювати на раціонально організованому робочому місці, у зручно обладнаному кабінеті, знаходитися у комфортному салоні автомобіля, користуватися ергономічними приладами. .Для виконання робіт, спрямованих на задоволення естетичних потреб працівника, залучаються дизайнери, художники, архітектори..

ПИТАННЯ, ЗАВДАННЯ І ТЕСТИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1.. Схарактеризуйте предмет вивчення ергономіки й основні зав­ дання, які вона вирішує. .

2. .Які антропометричні дані використовують при ергономічних дослідженнях? Наскільки різняться антропометричні характеристики чоловіка і жінки?

3. .Схарактеризуйте психофізіологічні особливості фізичної праці, критерії її поділу на категорії важкості, а також оцініть швидкості енерговитрат, що супроводжують фізичну роботу різних категорій. .

4. .Схарактеризуйте фізіологічні особливості інтелектуальної (розумової) праці, причини виникнення і прояви втоми зайнятого нею працівника..

5. .У чому полягають особливості діяльності оператора – спеціаліста, що керує з пульта управління роботою складного обладнання (машини, радіолокаційної станції, бурової установки, елек- тронно-обчислювальної машини та іншої техніки)?

6. .Якими ергономічними рекомендаціями й нормативно-правови- ми документами слід користуватися при організації роботи користувачів ПК?

7. .Як розрахувати кількість робочих місць користувачів ПК з урахуванням вимог ергономічної безпеки?

8. .Якими є ергономічні вимоги, що їх враховують при створенні нової техніки і технологій? Схарактеризуйте основні види сумісності людини і машини, які при цьому беруться до уваги..

9. .Яку мету переслідує ергономічне проектування технічних пристроїв?

А – підвищення продуктивності праці; Б – забезпечення безпеки користувачів техніки;

В – забезпечення зручності та комфортності при роботі з технікою;

Г – усі вказані напрямки становлять мету ергономічного проектування.

10. .Якими є наслідки невідповідності конструкторських розмірів (розташування та розмірів робочих зон, органів керування та контролю тощо) антропометричним даним працівника?

А – людина змушена працювати у незручних, напружених позах; Б – людина при здійсненні виробничої діяльності відчуває

додаткові психофізичні навантаження; В – людина припускається помилок у своїй діяльності, що призво-

дить до зростання виробничого браку або травматизму; Г – усі ці наслідки можуть мати місце.

11. .В приміщенні офісу знаходяться 5 комп`ютерів. . Яка можна оцінити величину площі цього приміщення, вважаючи, що комп’ютери розміщені за умов ергономічної безпеки?

А – площа приміщення не менше 20 м2; Б – площа приміщення не менше 25 м2; В – площа приміщення не менше 30 м2; Г – площа приміщення не менше 35 м2.

Модуль 3.

Небезпеки урбанізованого середовища

ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ

Тема 3.1. 

УРБАНІЗОВАНЕ ЖИТТЄВЕ СЕРЕДОВИЩЕ ТА ЙОГО НЕБЕЗПЕКИ

Урбанізація та урбанізоване середовище

Життєве середовище мешканців великих міст

Атмосферне повітря великих міст та джерела його забруднення

Шумове забруднення великих міст

Кількісна оцінка шумового забруднення від автотранспорту

Небезпека промислових і побутових відходів

Небезпеки дорожнього руху

Електромагнітні випромінювання та їх небезпека

Оптичні випромінювання та їхня дія на людину

Небезпека ураження електричним струмом

ЛІТЕРАТУРА

1. .Желібо Є. П., Заверуха Н. М., Зацарний В. В. Безпека життєдіяльності: навчальний посібник для студентів ВЗО. .– К.., 2005. .– 320 с..

2. .Пістун І. П. Безпека життєдіяльності: навчальний посібник. .– Суми, 1999..–301 с..

3. .Смирнов В. А., Дикань С. А. Безпека життєдіяльності: навчальний посібник – Полтава, 2008. .– 304 с..

НАЙВАЖЛИВІШІ ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ ТЕМИ 3.1:

§ 3.1.1.  Урбанізація та урбанізоване середовище

1. .Історія виробничої діяльності людства нараховує чотири етапи: збиральництво і мисливство, землеробство і скотарство, промислове виробництво (індустріальне суспільство), інформаційне суспільство..

2. .Початок XXI століття є для більшості розвинених країн світу

фазою переходу від індустріального суспільства до інформаційного суспільства..

Зверніть увагу!

Зі зміною етапів розвитку суспільства кардинально змінюється розподіл працівників, зайнятих в окремих сферах (табл. .3..1):

Таблиця 3.1

Зайнятість населення залежно від етапу розвитку суспільства

3. .Однією з ознак інформаційного суспільства є настільки високий розвиток виробничих технологій, що контроль за ними виходить за межі психофізіологічних можливостей людини. . За таких умов проблеми безпеки життєдіяльності набувають надзвичайно великого значення..

4. .Нинішньому етапові розвитку людства властива криза ціннос­ тей як ментальна основа спроби виправдатися перед наступними поколіннями за деструктивний шлях розвитку людської цивілізації. .

5.  .Догматичні уявлення західної цивілізації пов’язують прогрес та добробут людини з розвитком техніки й потужності промислового виробництва, а не з якістю життя, досягнутої внаслідок балансу взаємин людини і довкілля. .Ці уявлення ґрунтуються на антропоцентризмі, споживацькій парадигмі, презирстві до так званих «примітивних народів», що живуть у гармонії з природою..