3.Дощова каналізаційна мережа

Дощова мережа водовідведення призначається для швидкого відведення з території населеного пункту або промислового підприємства рідких атмосферних опадів, а також поливально-мийних вод.

3.1 Накреслення дощової мережі в плані.

Трасування дощової мережі виконують після ретельного вивченя початкових данних: генерального плана населеного місця, рельєфа території, якісної і кількісної характеристик покриттів каналізуємого об’єкту, географічного місцеположення, данних по водоймі, по місцях можливих випусків дощових вод.

При накресленні дощової мережі трасування виконують у такій послідовності:

1.Вибирають тип водостічної мережі (приймається мережа закритого типу).

2.Розбивають територію об’єкта на басейни каналізування.

3.Встановлюють найближчі місця випусків дощових вод у водойму через очисні споруди.

4.Намічають місця трасування головних колекторів басейнів стоку.

5.Вибирають напрямок головних колекторів окремих басейнів стоку.

6.Роблять остаточне накреслення головних колекторів і магістралей для всього об’єкта.

В курсовому проекті приймається мережа закритого типу. Закрита підземна дощова мережа влаштовуеться при повній роздільній системі водовіведення. В неї не допускаеться скид будь-яких забруднених стічних вод. За допомогою дощової мережі атмосферні води відводяться або безпосередньо у водойми, або на очисні споруди.

Дощова мережа проектується безнапірною (самопливною). Однак, наповнення в трубах приймається повним. Безнапірний режим роботи мережі і скид води без очистки в водойму в значній мірі і визначають і особливості проектування схем дощової мережі.

3.2 Визначення розрахункових витрат.

Кількість випадаючої в данній місцевості дощової вод вимірюється на метеорологічних станціях дождемірами – самописцями. Ці прилади показують кількість дощової води, яка випала, і тривалість опадів.

Для визначення розрахункової кількості дощової води при розрахунку ливневої каналізації необхідно знати тривалість дощу, його інтенсивність та повторюваність.

Витрати дощових вод q_r л/с, визначаємо за методом граничних інтенсивностей по формулі:

, (1.36)

де z_mid – середне значення коефіцієнта стоку;

A, n – параметри, обумовлені згідно з (СНиП 2.04.03-85, п.2,17);

F – розрахункова площа стоку, га, обумовлена згідно з (СНиП 2.04.03-85, п.2,14);

t_r – розрахункова тривалість дощу, рівна тривалості протікання поверхневих вод по поверхні і трубах для розрахункової ділянки, хвилин:

t_r=t_con+t_can+t_p, (1.37)

де t_con – тривалість протікання дощових вод до вуличного лотка або за наявності дощоприймачів у межах кварталу до вуличного колектора (час поверхневої концентрації),хвилин;

t_can – те ж по вуличних лотках до дощоприймача (за відсутності їх у межах кварталу),хвилин;

t_p – те ж по трубах до перетину, що розраховується, хвилин.

, (1.38)

, (1.39)

де l_can – довжина ділянок лотків, м;

_can – розрахункова швидкість потоку на ділянці, м/с.

, (1.40)

де q₂₀ – інтенсивність дощу л/с на га (для даної місцевості тривалістю 20 хвилин, при P дорівнює 1 рік);

n – показник ступеню;

P – період однократного перевищення розрахункової інтенсивності дощу ( P = 1);

 - показник ступеню;

m_r – середня кількість дощів за рік.

Розрахункова витрата дощових вод для гідравлічного розрахунку дощових мереж q_cal, л/с, визначаеться за формулою:

, (1.41)

де  - коефіцієнт, що враховує заповненя вільної ємності мережі в момент виникненя напірного режиму, визначається за ( СНиП 2.04.03-85, таб. 11).

З урахуванням викладеного середньо зважений коефіцієнт стоку дорівнює:

, (1.42)

де f₁,f₂,…,f_n – площа з різного роду покриттям, частинки одиниці від усієї площі стоку;

z₁,z₂,…,z_n – значення коефіцієнтів стоку для різного роду поверхонь.