Лабораторна робота № 9
«Дослідження мультивібратора і одновібратора на ОП»
1. Мета роботи
1.1. За допомогою осцилографування напруги в контрольних точках схеми з'ясувати принцип дії мультивібратора і одновібратора на ОП.
1.2. Порівняти експериментальні і розрахункові значення періоду коливань і тривалості імпульсів схеми.
2. Порядок виконання роботи
Дослідження мультивібратора на ОП
2.1. Ознайомитися з лабораторним стендом (панель № 7).
2.2. Накреслити схему мультивібратора на ОП (рис. 1).
Рис. 1. Мультивібратор
2.3. За допомогою двопроменевого осцилографа зняти осцилограми в контрольних точках Х6, X7 і Х8, для цього з'єднати провідниками гнізда Y1 і YЗ з X8, X7, X6.
2.4. Виміряти за допомогою осцилографа період коливань Т1 мультивібратора. Потім натиснути кнопку S2 і зафіксувати нове значення періоду коливань T2. За умови рівних значень модулів напруг для ОП U+=U– розрахункове значення періоду коливань мультивібратора визначається із співвідношення
,
де С – ємність часозадаючого конденсатора.
Дослідження одновібратора на ОП
2.5. Накреслити схему одновібратора на ОП (рис. 1).
2.6. Натиснути кнопку S3 і перевести мультивібратор в чекаючий режим. Зафіксувати значення Uвих з урахуванням знаку. Подати на вхід схеми запускаючі імпульси від джерела Ег, з'єднавши провідником гнізда Х5 і X7. З'єднати провідниками гнізда "Y1(1)" і X8, "Y3(2)" і Х6", Y3(2)" і Х5 і зняти осцилограми. Звернути увагу на те, що в точці X5(X7) форма вузьких вхідних імпульсів спотворена сходинками, які обумовлені впливом стрибкоподібного падіння напруги на резисторі R2, що виникає при спрацьовуванні одновібратора.
2.7. Виміряти за допомогою осцилографа тривалість позитивних імпульсів tі1 одновібратора. Натиснути кнопку S2 і зафіксувати тривалість імпульсів tі2. Розрахункове значення тривалості імпульсу визначається з виразу
.
Дані схеми: R1 = 10 кОм, R2 = 1 кOм, R3 =3 кOм, С1=C2 = 0,047 мкФ.
Лабораторна робота № 10
«Дослідження генератора трикутної напруги на двох
операційних підсилювачах»
1. Мета роботи
1.1. Вивчення принципу дії автогенератора трикутної напруги.
2. Порядок виконання роботи
2.1. Ознайомитися з лабораторним стендом (панель № 7).
2.2. Накреслити схему генератора (рис. 1).
Рис. 1. Генератор трикутної напруги
Схема
генератора побудована на двох операційних
підсилювачах і складається з інтегратора
(DA1)
і тригера Шмітта (DА2).
Трикутна напруга
формується
на виході DА1,
а прямокутна на виході DА2.
При
заземленому інвертуючому вході пороги
спрацьовування і відпускання тригера
Шмітта
визначаються
відношенням опорів резисторів
,
які задають амплітуду і частоту трикутних
коливань.
2.3. Зняти осцилограми в контрольних точках схеми. Кнопка S4 віджата. З'єднати провідниками гнізда «Y1(I)» і Х10, «Y3(II)» і Х9. Використовуючи ручки осцилографа розташувати на його екрані діаграми сигналів у вказаних точках схеми і замалювати їх.
2.4. Виміряти за допомогою осцилографа період коливань T1 генератора. Потім натиснути кнопку S4 і зафіксувати період коливань Т2. Розрахункове значення періоду коливань визначається з виразу
,
де С – ємкість конденсатора, включеного в ланцюг зворотного зв'язку інтегратора.
Дані схеми: R1 = 16 кОм, R2 = 10 кОм, R3 = 16 кОм, С1 = С2 = 0,022 мкФ.