Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Metodichka_Kozak_O_V.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
10.11.2019
Размер:
431.1 Кб
Скачать

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ПОЛТАВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ЮРІЯ КОНДРАТЮКА

КАФЕДРА ІСТОРІЇ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

З ПІДГОТОВКИ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

ТА ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

З ДИСЦИПЛІНИ “ІСТОРІЯ УКРАЇНИ»

ДЛЯ СТУДЕНТІВ І КУРСУ ДЕННОЇ ФРМИ НАВЧАННЯ

НАПРЯМКІВ ПІДГОТОВКИ:

«ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА», «ФІНАНСИ І КРЕДИТ»,

«МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА»

Полтава 2011

Методичні рекомендації з підготовки до семінарських занять та виконання самостійної роботи з дисципліни «Історія України» для студентів І курсу денної форми навчання напрямів підготовки: «Економіка підприємства», «Фінанси і кредит», «Міжнародна економіка». - Полтава: ПолтНТУ, 2011.- 48 с.

Укладач: доцент, кандидат історичних наук О.В.Козак

Відповідальний за випуск: В.В. Сажко, доцент, кандидат історичних наук

Рецензент: І.М. Гавриленко, доцент, кандидат історичних наук

Затверджено науково-методичною радою університету

Протокол № 2 від .25.10.2011 р.

Авторська редакція

19. 01. 04. 01.

Зміст

І.Загальні зауваження 3

ІІ. Індивідуальна та самостійна робота студента 8

ІІІ. Питання для самостійного вивчення 9

ІV. Методика виконання та оформлення реферативної роботи 23

V. Тематика рефератів 24

VІ. Плани семінарських занять 25

УІІ. Питання до підсумкового контролю знань 40

Зразок оформлення титульної сторінки реферативної роботи 46

Вимоги до посилань і списку літератури 47

І.Загальні зауваження

Інтерес до минулого існує з тих пір, як з`явився людський рід. Історія – це минуле, повернуте у майбутнє, наука, яка не лише розповідає про те, що було колись, вона також формує уявлення людини про себе. Без ґрунтовних наукових знань про минуле свого народу не можливо зрозуміти сучасність, передбачити, а тим більше будувати майбутнє. Сьогодні, з приходом демократії, соціальним прогресом, побудовою громадянського суспільства сучасна історична наука звільнилася від ідеологізації та політизації історичних явищ і подій, стала на шлях переосмислення та оновлення історичних знань. Завдання побудови в Україні демократичного громадянського суспільства вимагає формування відповідної суспільної свідомості, чому сприяє багато чинників, у тому числі знання української історії. Розбудова самостійної держави потребує спеціалістів, здатних продовжити кращі традиції українства, розбудови державності. Історичний досвід відіграє велику роль у процесі національного відродження нашого народу. Тому , історія України є дорогоцінною спадщиною, яка охоплює віхи історичного шляху українського народу, який к продовж багатьох віків свого розвитку зробив значний внесок у світову цивілізацію.

Дисципліна «Історія України» є однією з головних складових гуманітарної загальноосвітньої підготовки фахівців з вищою освітою. Вона сприяє розвиткові особистості, формуванню її політичної відповідальності та творчого підходу до вирішення суспільних проблем. Засвоєння історичного досвіду допоможе майбутнім спеціалістам зайняти чітку громадянську позицію, розібратися у складностях сучасного життя та надасть можливість утверджувати державність. Вивчення історії України допомагає студентам усвідомити історичні корені свого народу, етапи його формування.

Предметом курсу «Історія України» є історична діяльність і суспільне життя українського народу на різних етапах його існування, його соціально-економічний, політичний і культурний розвиток, місце в системі міжнародних відносин та у світовій цивілізації. Мета курсу полягає у наданні знань про сутність суспільно-політичних процесів, що відбувалися в минулому і відбуваються в сучасній Україні, їх об`єктивну зумовленість, Завдання курсу:

  • виробити вміння аналізувати й оцінювати явища соціально-політичного розвитку українського суспільства в контексті світової історії;

  • узагальнити досвід національного державотворення, традиції української державності, значення боротьби українського народу за її відродження та збереження;

  • зіставити історичні процеси з епохами, застосувати набуті знання для прогнозування суспільних процесів;

  • сформувати свідомість громадянина і патріота України.

Предметом історичної науки, в загальному розумінні, є генезис і процес розвитку науки у минулому. Розуміється історична реальність, тобто те що було, але чого вже нема, що недоступно безпосередньому спостеріганню. Є лише залишки, сліди, пам`ятники минулих процесів і є сучасне ставлення науки, реальність сьогодення, як продовження історичної реальності. Для відображення реально існуючої в минулому дійсності науковці використовують історичні джерела. Існує загальноприйнята класифікація джерел з історії України за типами і видами. Класифікація джерел за видами стосується лише писемних пам`яток. Виділяють такі типи історичних джерел: археологічні, антропологічні, лінгвістичні, міфологічні та писемні.

На кафедрі створені необхідні умови для успішної роботи студентів із вивчення історії України. Забезпеченість університетської бібліотеки підручниками, навчальними посібниками та спеціальною літературою з даного курсу є в цілому достатньою.

Підручники можна отримати на навчальному абонементі. Основна кількість навчальних посібників, спеціальної літератури, журналів знаходиться в читальному залі з гуманітарних дисциплін (№3). Словники, довідкову літературу, поточну періодику можна переглянути у читальному залі №1, спеціальну літературу для більш поглибленого вивчення окремих тем курсу одержати на абонементі наукової літератури.

Кафедрою створено спеціальний фонд роздаткового матеріалу у вигляді ксерокопій з історичних джерел, окремих наукових статей та публікацій у періодиці. Матеріали цього фонду постійно доповнюються і поновлюються, вони містять найсучасніші наукові концепції, репрезентують різні погляди на проблеми вітчизняної історії та рекомендуються студентам для обов`язкового опрацювання в ході самостійної підготовки.

Навчальний процес в ПолтНТУ організований за кредитно модульною системою і спрямований на демократизацію освітнього процесу, створення умов для перетворення студента з об`єкта навчання у відповідального суб`єкта, для самодостатнього розвитку особистості через формування у студентської молоді здатності до самоосвіти, самопізнання і самовираження власної індивідуальності.

Навчальний матеріал з дисципліни структурований за модульним принципом і складається з 4-х змістовних модулів.

У результаті засвоєння навчального матеріалу студент повинен:

Знати:

  • особливості становлення та розвитку українського народу;

  • формування української державної ідеї;

  • боротьбу за національно-державну незалежність, пов`язані з нею героїчні подвиги, тріумфи та трагедії;

  • видатних діячів минулого та сучасної України, їх роль та значення в історії України.

Вміти:

  • самостійно вивчати і аналізувати різноманітні документи і матеріали щодо минулого і сучасного України;

  • аналізувати матеріал, порівнювати різні наукові концепції та робити висновки, складати конспекти;

  • застосовувати здобуті знання і навики при аналізі сучасного історичного етапу і визначенні перспектив розвитку історичного процесу.

  • Використовувати здобуті знання з історії при вивченні інших історико-правових дисциплін та в науковій роботі.

Контроль знань студентів денної форми навчання здійснюється за модульно-рейтинговою системою.

Модульно-рейтингове оцінювання знань студентів

Звітність студента – екзамен. Загальна трудомісткість дисципліни – 100 балів, із них до 50 балів студент може отримати впродовж семестру, решта 50 балів припадає на підсумковий контроль.

  • структурний модуль семінарських занять (виступи на семінарах, а в разі їх пропусків з поважної причини – індивідуальні співбесіди на консультаціях) – 75%;

  • структурний модуль індивідуальної роботи (за вибором – виконання індивідуальних навчально-дослідних завдань, наприклад робота з вивчення матеріалу підручника, підтверджена результатами перевірки відповідних контрольних завдань, або виконання індивідуальних завдань науково-дослідницького характеру, зокрема підготовка рефератів, виступів на студентську чи загальноуніверситетську наукову конференцію, написання наукової статті або тез виступу, підготовка й участь у конкурсі студентських наукових робіт) – 25%.

За змістовними модулями трудомісткість дисципліни розподіляється пропорційно до їхнього обсягу.

  1. Інтегральне оцінювання знань включає такі види контролю:

  • виступ на семінарському занятті – до 3 балів (відповідно до отриманої оцінки за трибальною шкалою – 1, 2, 3), так само оцінюються письмові контрольні роботи або результати тестувань, котрі викладач може проводити під час семінарів;

  • доповнення на семінарському занятті – 1 бал за кожний змістовний виступ (у сукупності за семінарське заняття студент максимально може заробити 5 балів);

  • виконання індивідуальних завдань – залежно від рівня складності та якості роботи (наприклад, текст наукова новизна, продуманість структури, оформлення);

  • самостійна робота з вивчення матеріалу підручника – 1бал за кожне вчасно та якісно виконане завдання.

Присутність на лекціях і семінарах не оцінюється в балах. Пропуски занять підлягають обов’язковому відпрацюванню в індивідуальному порядку під час консультацій. Пропущене заняття має бути відпрацьоване упродовж двох наступних тижнів, при тривалій відсутності студента на заняттях з поважної причини встановлюється індивідуальний графік відпрацювання пропусків, але не пізніше початку екзаменаційної сесії.

Систематичні пропуски занять без поважної причини (у разі неявки більше, ніж на 1/3 аудиторних занять) і без вчасного відпрацювання караються нарахуванням «штрафних» балів (до 10 максимально).

Участь студентів у науковій роботі кафедри історії заохочується нарахуванням додаткових балів (до 5 максимально).

  1. Підсумковий контроль (екзамен) здійснюється у формі письмового тесту. Останній складається з закритої частини (5 питань – максимальна сукупна оцінка 10 балів) та відкритої частини (3 теоретичні питання – максимальна сукупна оцінка 30 балів).

  2. Загальні основи оцінки знань студентів:

  • відповідь студента (на семінарському занятті, на теоретичні питання під час здійснення підсумкового контролю) має відповідати вимогам методологічних принципів історичної науки – об’єктивності та історизму;

  • студент вільний в оцінці історичних подій, явищ, фактів.

  1. Критерії конкретних оцінок:

  • оцінка «відмінно» – повна безпомилкова відповідь на питання, що демонструє глибокі знання програмного матеріалу, здобуті за підручниками, спеціальною та додатковою літературою, вільне володіння матеріалом, знання основних теорій, концепцій;

  • оцінка «добре» – тверді знання програмного матеріалу, здобуті за підручниками, спеціальною та додатковою літературою, знайомство з різноманіттям концептуальних, теоретичних підходів (допускаються несуттєві неточності);

  • оцінка «задовільно» – знання основного програмного матеріалу, здобуті за підручниками, труднощі у володінні ним за умов теоретичних, концептуальних суперечностей (можливі суттєві неточності, помилки);

  • оцінка «незадовільно» – прогалини в знаннях основного матеріалу або необ’єктивне чи антиісторичне висвітлення питань.

  1. При визначенні підсумкової оцінки складаються результати з усіх видів контролю. Сума балів відповідає наступним оцінкам:

Сума балів

Оцінка

за національною шкалою

Оцінка

ЕСТS

Визначення

91–100

5

А

ВІДМІННО

(навчальний матеріал засвоєно якісно і в повному обсязі)

81–90

4

В

ДУЖЕ ДОБРЕ

(навчальний матеріал засвоєно якісно і в майже повному обсязі)

71–80

4

С

ДОБРЕ

(навчальний матеріал засвоєно майже в повному обсязі, однак недостатньо якісно)

61–70

3

D

ЗАДОВІЛЬНО

(навчальний матеріал в основному засвоєно)

51–60

3

Е

ДОСТАТНЬО

(результат навчання задовольняє мінімальним вимогам)

31–50

2

НЕЗАДОВІЛЬНО

(необхідна серйозна додаткова робота студента для підготовки до складання іспиту)

0–30

2

F

НЕЗАДОВІЛЬНО

(необхідне повторне вивчення всього курсу)

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]