Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методичка ИУК.doc
Скачиваний:
9
Добавлен:
05.03.2016
Размер:
545.79 Кб
Скачать

Тема 6. Українська культура епохи бароко та Просвітництва (друга половина хvіі – хvііі ст.)

  1. Загальна характеристика історичних умов розвитку культури України другої половини ХVІІ – ХVІІІ ст.

  2. Тенденції розвитку української освіти. Києво-Могилянська академія: від створення та розвитку до занепаду.

  3. Українська барокова література: драматичне письменство, козацькі літописи, проповідницька та публіцистична проза, поезія.

  4. Українське барокове зодчество.

  5. Образотворче мистецтво: живопис і графіка.

  6. Досягнення музичного мистецтва.

Література:

  1. Багалій Д. Український мандрований філософ Григорій Сковорода / Дмитро Багалій. – К.: Орій, 1992. – 472 с.

  2. Дорошенко Д. І.  Нарис історії України / Д. І. Дорошенко. – Львів: Світ, 1991. – 576 с.

  3. Жолтовський П. М. Монументальний живопис на Україні XVII – XVIIІ ст. / П. М. Жолтовський; АН УРСР, Ін-т мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Ф. Рильського, Львів. відділення. – К.: Наукова думка, 1988. – 159 с.; іл.

  4. Історія української культури: конспект лекцій для студентів усіх напрямів підготовки денної та заочної форм навчання / Кочерга Н.К., Передерій І.Г., Мартинюк В.М., Нарадько А.В., Тєвікова О.В. – Полтава: ПолтНТУ, 2010. – 170 с.

  5. Народне мистецтво: до 360-річчя утворення козацької держави. – 2010. – № 1 – 2.

  6. Українська та зарубіжна культура: навчальний посібник / Закович М. М., Зязюн І. А., Семашко О. М. та ін.; за ред. М. М. Заковича. – Київ: Т-во „Знання”, КОО, 2000. – 622 с.

  7. Ушкалов Л. В. Світ українського бароко: філологічні етюди / Л. В. Ушкалов. – Харків: Око, 1994. – 112 с.

  8. Хижняк З. І. Києво-Могилянська академія / З. І. Хижняк. – [2-е вид., перероб. і доп.]. – К.: Вища школа, 1981. – 235 с.

Методичні рекомендації до семінарського заняття

Насамперед слід вивчити історичні умови розвику української культури, всі сфери якої охопив такий культурно-мистецький стиль, як бароко [6, с. 471 – 477].

Розглядаючи друге питання, доцільно наголосити, що національна система освіти в Гетьманщині досягла високого рівня розвитку та складалася з початкової, середньої й вищої ланки. Культурно-освітнім центром в Україні стала Києво-Могилянська академія. Дослідіть історію її заснування та систему освіти [4, с. 89 – 93].

Література цього періоду відрізняється багатством тематики й жанрів. Варто відзначити розквіт барокової поезії, проаналізувати зміст проповідницької та публіцистичної прози, розкрити значення козацьких літописів і характер драматичної літератури [4, с. 93 – 100].

Підготовка до четвертого питання передбачає характеристику архітектури та скульптури України другої половини ХVІІ – ХVІІІ ст. Серед різноманітних стилів особливого поширення набуло козацьке бароко, що найбільше підкреслювало своєрідність українського зодчества та його національний колорит. Бажано відзначити вклад І. Мазепи в розвиток барокового мистецтва України. Належить проаналізувати стилі рококо та класицизм, що теж поширились Україною, з наведенням прикладів архітектурних споруд. Органічним елементом зодчества тієї доби стає виразне рельєфне оздоблення споруд, скульптура на стінах [4, с. 101 – 104].

Наприкінці ХVІІ ст. бароко поширюється і в образотворче мистецтво, де помітне місце посідає іконопис, гравіювання, світський живопис, представлений різноманітними жанрами. Необхідно відзначити вплив фламандської школи Рубенса на малярство в Україні [4, с. 104 – 106].

Динамічна та драматична за своїм характером барокова культура сприяла подальшому розвитку традиційних і виникненню нових музичних жанрів, провідним серед яких став хоровий (партесний) концерт. Потрібно закцентувати увагу на Глухівській музичній школі, яка підготувала велику кількість музикантів, серед них всесвітньо відомі композитори Д. Бортнянський, М. Березовський, А. Ведель [4, с. 106 – 108].

Ключові поняття: бароко, козацьке бароко, рококо, просвітництво, рекреація, схоластика, козацький літопис, партесний спів, а капела, шкільна драма, вертеп, інтермедія, інтерлюдія, парсуна, ктиторський портрет.

Питання для самостійного вивчення та методичні рекомендації

  1. Петро Могила та його роль у розвитку української культури.

Петро Могила – відомий політичний, церковний і освітній діяч України першої половини ХVІІ ст. Завдяки його зусиллям у 1632 р. виникла Києво-Могилянська колегія, що відіграла значну роль у розвитку культури України. Свою діяльність він спрямував на формування колегії як вищого навчального закладу, ідеологічного та просвітницького центру, на розвиток української освіти загалом і вдосконалення православної церкви [6, с. 465 – 467].

  1. Г. С. Сковорода як видатний діяч української культури.

Феноменальним явищем в українській культурі ХVІІІ ст. була творчість Г. С. Сковороди – відомого просвітителя-гуманіста, філософа, поета, педагога, першого українського байкаря, уродженця Полтавщини. У своїх філософських трактатах він пропагував теорію про „сродну працю”, ідеї християнського гуманізму, самопізнання та самовдосконалення людини. Розкрийте їх зміст та дослідіть його творчий шлях.

  1. Полтавський Свято-Успенський собор як визначна пам’ятка культової архітектури епохи Бароко.

У другій половині ХVІІ ст. спостерігається розквіт такого стилю, як козацьке (українське) бароко. Разом із загальнопоширеними характеристиками бароко (декоративна пишнота, розкішна видовищність), в Україні цей стиль набуває особливого забарвлення через своєрідні мистецькі форми й національний колорит.

  1. Хрестовоздвиженський монастир у Полтаві та Мгарський монастир під Лубнами як визначні пам’ятки культової архітектури епохи Бороко.

Для України того часу церква була центром духовного, громадського, освітнього, культурного життя та найвизначнішою пам’яткою кожної місцевості. Такі функції виконували й Полтавський Хрестовоздвиженський та Лубенський Мгарський монастирі – видатні пам’ятки барокової архітектури ХVІІІ ст. Слід дослідити історію заснування цих установ, показати їхню унікальність та проаналізувати характерні для архітектури риси бароко.