Розділ 1. Загальні відомості про утворення еритроцитів
1.1. Поняття про нормальний еритропоез
Еритропоез (лат. Erythropoesis <грец. Erythros- червоний + poesis -вироблення, утворення; син.: ритроцитопоез) - процес утворення еритроцитів в організмі. Місцем продукції формених елементів крові у дорослої людини є червоний кістковий мозок, маса якого у дорослої людини досягає 1,5–2 кг. Він знаходиться у плоских кістках (таза, грудини, ребер, грудних і поперекових хребцях), а також у метафізах трубчастих кісток. Кістковий мозок складається з клітин строми: фібробластів, остеобластів, жирових клітин, а також із кровотворних клітин, яких виділяють три види: родоначальні, або стовбурові, клітини — 1–2%, проліферуючі, або дозріваючі — 25–40% і зрілі — 60–75% усіх клітин.
1
2
Рис. 1.1
Примітка : Нормальний еритропоез з усіма елементами червоного ростка (1, 2)
На думку А.А. Максимова (1900–1927 рр.), усі формені елементи крові походять з єдиної стовбурової кровотворної клітини (СКК) або поліпотентної клітини. Ці клітини здатні до диференціації у всіх напрямках, з них може утворитися будь-який росток формених елементів крові, одночасно вони здатні до тривалого самопідтримання. Кожна СКК при поділі перетворюється на дві дочірні клітини, одна з яких вступає на шлях проліферації, а друга — продовження класу поліпотентних клітин, тобто самопідтримання. Диференціація СКК відбувається під впливом гуморальних факторів, що потрапляють у мікрооточення СКК. На початковому етапі СКК має можливість диференціюватися у трьох напрямках:
1) колонієутворювальна одиниця В‑лімфоцитарна — КУОв; 2) колонієутворювальна одиниця Т-лімфоцитарна — КУОт;
3) колонієутворювальна одиниця змішана — КУОз.
Диференціюється внаслідок впливу на СКК інтерлейкіну-3. Цей росток дає початок усім іншим клітинам крові — нейтрофілам, базофілам, еозинофілам, еритроцитам, тромбоцитам. Подальші етапи дозрівання еритроцитів характеризуються зростаючою гемоглобінізацією клітини і поступовою дегенерацією ядра. Після видалення з клітини залишків ядра еритробласт стає ретикулоцитом і виходить у периферичну кров. Дозрілі еритроцити позбавлені клітинного ядра. У цілому за добу синтезується 200–250 млрд клітин. У кістковому мозку навколо кожної стовбурової клітини розвивається мікрооточення, у центрі якого відбувається послідовне дозрівання відповідних елементів крові. Це так звані острівці — еритропоетичний острівець, мегакаріоцитопоетичний острівець тощо. Головним механізмом, який приводить до диференціації і проліферації клітин, є гормональні фактори, напр. інтерлейкіни-1, -2 і ‑3. Вони продукуються, імовірніше за все, Т‑лімфоцитами. Подальша диференціація відбувається під впливом відповідних поетинів, які в останні роки частіше називають колонієстимулювальним фактором. Е. активують бурстпідтримувальну активність чи промоторний гормон, що продукується Т‑лімфоцитами і макрофагами, інтерлейкін‑3, що продукується Т-лімфоцитами, та еритропоетин. Стимуляція Е. проходить також під впливом таких неспецифічних факторів, як АКТГ, глюкокортикоїди, тиреотропний гормон, Т3, Т4, катехоламіни (при взаємодії з β-адренорецепторами), андрогени, ПГЕ1, ПГЕ2, а також при активації симпатичної нервової системи. Деякі фактори гальмують Е., у т.ч. естрогени, парасимпатична система. Для здійснення нормального Е. необхідні метали: залізо (потрібне для синтезу гемоглобіну), мідь, кобальт; вітаміни: фолієва кислота і вітамін В12 (необхідні для синтезу ДНК і нормального поділу клітини), вітаміни В1, В2 (для утворення ліпідної строми еритроцитів), В6 (для синтезу гему), С і Е; амінокислоти (використовуються для синтезу глобінових ланцюгів); гормони: еритропоетин (потрібний для індукції проліферації й диференціації CFU‑E до проеритробласта і для контролю синтезу гемоглобіну), андрогени, тироксин. Тканинна гіпоксія є фізіологічним стимулом для утворення еритропоетину. Відсутність одного чи кількох із цих факторів призводить до розвитку анемії — стійкого зниження рівня еритроцитів у крові, у т.ч. до залізодефіцитної чи мегалобластної анемії.